Рішення

від 14.08.2012 по справі 15/5027/719/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2012 р. Справа № 15/5027/719/2011.

За первісним позовом малого приватного підприємства «Л Констракшн ЛТД», м. Чернівці

до товариства з обмежено відповідальністю «Стебник», м. Кіцмань Чернівецької області

про стягнення заборгованості в сумі 33 534,50 грн.

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стебник»

до малого приватного підприємства «Л Констракшн ЛТД»

про стягнення заборгованості в сумі 39 382,50 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

від позивача -Лопух С.В., довіреність від 11.01.2011 року;

від відповідача -не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: мале приватне підприємство «Л Констракшн ЛТД»звернулося з позовом до дочірнього підприємства «Форельне господарство «Стебник» товариства з обмеженою відповідальністю «Снятинміськбуд»(правонаступник -ТОВ «Стебник») про стягнення заборгованості у розмірі 33534,50 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що в період з травня по серпень 2009 року ним надано відповідачу послуги бульдозера, екскаватора, навантажувача та перевезення техніки на загальну суму 68494,50 грн., а також поставлено товар на загальну суму 34278,32 грн. Зазначені обставини, за твердженнями позивача, підтверджуються наявними в матеріалах справи видатковими накладними та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а також наявними в матеріалах справи іншими письмовими доказами. Однак, позивачем вартість послуг та поставленого товару оплачено частково -на загальну суму 69238,32 грн. У відповідності до вимог статті 530 Цивільного кодексу України позивачем на адресу відповідача надіслано претензію від 10.08.2009 про сплату решти суми заборгованості в розмірі 33534,50 грн., яку останній отримав 12.09.2009. Однак, станом на день подання позову, вказана заборгованість відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідач позов не визнає, зазначаючи, що частина наявних в матеріалах справи видаткових накладних та актів здачі-прийняття робіт не підписана його уповноваженим представником, а тому, як наслідок, послуги про які йдеться в позові позивачем не надавались, а товар не поставлявся.

27 липня 2011 року відповідач звернувся до позивача з зустрічним позовом про стягнення заборгованості в сумі 39282,50 грн., який обґрунтовано тим, що відповідачем, у період з травня по липень 2009 року, згідно виставлених позивачем рахунків перераховано останньому 69238,32 грн. для виконання ним ряду робіт та поставки товару. Однак, позивач поставив відповідачу товар та виконав роботи на загальну суму 29855,82 грн. У зв'язку з цим, згідно статті 530 Цивільного кодексу України відповідачем на адресу позивача надіслано претензію від 02.12.2009 №02/12-02 про повернення передоплати в сумі 39382,50 грн. на яку позивачем не виконані роботи та не поставлені товари. Вказану вимогу позивач залишив без задоволення.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 29.11.2011 у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 рішення господарського суду Чернівецької області від 29.11.2011 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2012 скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 та рішення господарського суду Чернівецької області від 29.11.2011 у справі №15/5027/719/2011, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області.

В постанові, серед обов'язкових вказівок, наданих касаційною інстанцію у відповідності до статті 111-12 ГПК України, зазначається, що висновок місцевого і апеляційного судів щодо недоведеності факту поставки товару та надання послуг за видатковими накладними та актами, оскільки такі оформлені з порушенням статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зроблено з порушенням норм процесуального права. Так, в постанові від 18.04.2012 зазначено, що норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»не містять вимог щодо доказів поставки товарів та надання послуг, а предметом спору не є правильність ведення сторонами бухгалтерського обліку або складання фінансової звітності.

За наслідками автоматичного розподілу справ, справу №15/5027/719/2011 призначено судді Гончаруку О.В.

Ухвалою від 29.05.2012 розгляд справи призначено на 14.06.2012.

Ухвалою від 14.06.2012, за клопотанням представника позивача та у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 23.07.2012.

У судовому засіданні 23.07.2012 оголошено перерву до 30.07.2012.

Ухвалою від 30.07.2012, за клопотанням позивача розгляд справи відкладено на 14.08.2012, а відповідача при цьому зобов'язано надати суду в строк до 14.08.2012, докази в підтвердження факту втрати або викрадення печатки Форельного господарства «Стебник» ТОВ «Снятинміськбуд», станом на дати (або період), зазначені в наявних у матеріалах справи видаткових накладних та актах здачі-прийняття робіт (надання послуг).

На день вирішення спору, 14.08.2012, відповідач за первісним позовом явку свого представника повторно не забезпечив, витребуваних від нього попередньою ухвалою доказів, не надав.

За таких обставин, та, враховуючи, що відповідача було належним чином повідомлено про час та дату даного судового зсідання, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, розглянувши подані сторонами документи і матеріали первісного та зустрічного позовів, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають правове значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив .

В матеріалах справи міститься наступні акт здачі-прийняття робіт: акт №ЛК-0000008/1 (надання послуг бульдозера, 64 год.) від 25.05.2009 на суму 3520 грн., акт №ЛК-0000008 (надання послуг екскаватора, 31,5 год.) від 25.05.2009 на суму 5040 грн., акт №ЛК-0000009 (надання послуг бульдозера, 32,5 год./екскаватора 28 год.) від 29.05.2009 на загальну суму 7567,50 грн., акт №ЛК-0000011/1 (надання послуг бульдозера, 34,4 год.) від 13.06.2009 на загальну суму 1892,00 грн.; акт №ЛК-0000011 (надання послуг екскаватора, 64,5 год.) від 13.06.2009 на загальну суму 10320 грн., акт №ЛК-0000012 (надання послуг навантажувача, 8 год.) від 05.06.2009 на загальну суму 1680 грн., акт №ЛК-0000017/1 (надання послуг бульдозера, 39 год.) на загальну суму 2145,50 грн., акт №ЛК-0000017 (надання послуг екскаватора, 45 год.) від 20.06.2009 на загальну суму 9000 грн., акт №ЛК-0000018/1 (надання послуг бульдозера, 25 год.) від 30.06.2009 на загальну суму 1375 грн., акт №ЛК-0000018 (надання послуг екскаватора, 4 год./навантажувача 2 год.) від 30 червня 2009 на загальну суму 1220 грн., акт №ЛК-0000023 (надання послуг екскаватора, 86 год.) від 31.07.2009 на суму 17200 грн., акт №ЛК-0000023/1 (надання послуг бульдозера, 32 год.) від 31.07.2009 на суму 1760 грн., акт №ЛК-0000026 (надання послуг екскаватора, 16,5 год.) від 06.08.2009 на суму 3300 грн.; акт №ЛК-0000027 (надання послуг перевезення техніки) від 06.08.2009 на суму 2475,00 грн.

Вищезазначені акти, містять посилання на договір №ЛК-0000001 від 01.04.2009, який в процесі розгляду справи сторонами суду не пред'явлено, акти скріплені печатками обох сторін та містять односторонній підпис з боку позивача; ними визначено позивача та відповідача як виконавця та замовника робіт на загальну суму, включаючи податок на додану вартість, у розмірі 68494,50 грн.

02.06.2009, 19.06.2009, 26.06.2009 та 10.07.2009 відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача 8560 грн., 15000 грн., 5000 грн. та 7000 грн. в якості оплати вартості виконаних на його користь послуг.

Всього відповідачем перераховано на користь позивача 35560 грн.

В матеріалах справи також містяться видаткові накладні №ЛК-0000006 від 11.05.2009 на суму 13728,32 грн., №ЛК-0000009 від 12.06.2009 на суму 8250 грн., №ЛК-0000010 від 19.06.2009 на суму 9000 грн. та №ЛК-0000011 від 29.06.2009 на суму 3300 грн.

Вищезазначені видаткові накладні №ЛК-0000006 від 11.05.2009, №ЛК-0000009 від 12.06.2009, №ЛК-0000010 від 19.06.2009, №ЛК-0000011 від 29.06.2009, посилань на будь-які письмові цивільно-правові угоди не містять, скріплені печатками обох сторін та містять односторонній підпис з боку позивача; ними визначено позивача та відповідача як постачальника та одержувача товару на загальну суму, включаючи податок на додану вартість, у розмірі 34278,32 грн.

У видатковій накладній №ЛК-0000006 від 11.05.2009 визначено замовлення -рахунок-фактуру №ЛК-0000005 від 05.05.2009.

06.05.2009, 10.06.2009, 16.06.2009 та 26.06.2009 відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача 13728,32 грн. в якості передоплати вартості товару (полотна нетканого), що відповідає видатковій накладні №ЛК-0000006 від 11.05.2009 на суму 13728,32 грн. та 10000 грн., 5000 грн. 4950 грн. -в якості передоплати вартості товару (щебню), що відповідає частковій передоплаті товару за видатковими накладними №ЛК-0000009 від 12.06.2009 на суму 8250 грн. та за видатковою накладною №ЛК-0000009 від 12.06.2009 на суму 8250 грн.

Всього відповідачем перераховано на користь позивача 33678,32 грн., в той час як загальна вартість товару за видатковими накладними становила 34278,32 грн.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України .

Положеннями статті 509 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу частини 1 статті 206 Цивільного кодексу України , усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України , у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами. При цьому, відповідно до частини 1 статті 218 Цивільного кодексу України , недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Судом в процесі розгляду справи встановлено, що сторонами у справі вчинені фактичні дії, які свідчать про укладення в спрощеній формі договору підряду та договору поставки.

Так, відповідачем приймались та частково оплачувались виконані на його користь роботи та оплачувалась вартість поставленого товару. Видаткові накладні та акти прийняття-здачі виконаних робіт не підписані уповноваженою особою відповідача, проте містять відтиски печатки ДП «Форельне господарство «Стебник»ТОВ «Снятинміськбуд». При цьому відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували факт втрати чи викрадення печатки у спірному періоді.

Оцінюючи у сукупності інші докази, які мають значення для вирішення спору по суті, судом також встановлено, що відповідач поряд з фактичним прийняттям робіт та товару, частковою оплатою вартості цих робіт та товару, також, у відповідь на виставлену позивачем вимогу про оплату боргу від 10.08.2009, надав відповідь у листі від 12.08.2009, в якій підтверджував вищезазначені обставини, пов'язані з виконанням робіт, поставкою товару та частковою оплатою їх вартості. В листі від 12.08.2009 відповідач визнав заборгованість у розмірі 33534,50 грн. та зобов'язався погасити дану заборгованість у найкоротший строк.

Крім того, в матеріалах справи містяться рахунки фактури, які співпадають з рахунками фактурами вказаними у платіжних дорученнях як підстава оплати робіт, а також податкові декларації позивача на відповідні суми.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Дана норма кореспондує з приписами статті 265 Господарського кодексу України .

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В процесі розгляду справи судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов'язань, що випливають з усних договорів підряду та поставки у сумі 32934,50 грн. та 600 грн., а всього на суму 33534,50 грн.

При цьому судом не беруться до уваги доводи відповідача щодо оформлення актів здачі-прийняття виконаних робіт та видаткових накладних з порушенням вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки норми вказаного Закону не регулюють спірні правовідносини. Предметом спору не є правильність ведення сторонами бухгалтерського обліку або складання фінансової звітності. Даний Закон не містить вимог щодо підтвердження факту передачі товарів та надання послуг певними доказами - документами з визначеними статтею 9 Закону реквізитами. Неточність або неповнота відповідних даних у первинних облікових документах є підставою для застосування до відповідальних за ведення бухгалтерського обліку винних осіб визначеної чинним законодавством відповідальності.

Крім того, згідно листа Міністерства фінансів України №31-04200-30/23-7454/6784 від 29.08.2005 довіреність на отримання цінностей, яка відповідно до пункту 8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 , є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Тобто довіреність не являється документом, що підтверджує факт господарської операції по передачі товару.

Відпуск матеріальних цінностей без довіреності є порушенням ведення бухгалтерського обліку і тягне за собою відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення , але не являється запереченням факту передачі (поставки ) товарів.

За таких обставин, первісний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а у задоволенні зустрічного слід відмовити, оскільки з матеріалів справи вбачається, що у відповідача за зустрічним позовом взагалі не існує обов'язку щодо повернення грошових коштів.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмежено відповідальністю «Стебник»(м. Кіцмань Чернівецької області, вул. Фоміна, 2, код 35800522) на користь малого приватного підприємства «Л Контракшн ЛТД»(м. Чернівці, вул. Здоров'я, 4, код 36024466) 33534,50 грн. заборгованості, 336 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Повне рішення підписано 17.08.2012 року.

Суддя О.В. Гончарук