Ухвала

від 17.08.2012 по справі 2а-7311/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-7311/12/1370 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД   м. Львів, вул. Чоловського, 2 У Х В А Л А про залишення позовної заяви без руху   "17" серпня 2012 р.р.                                                                        №   2а-7311/12/1370 Суддя Львівського окружного адміністративного суду Костецький Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову МВКП Територіальний центр соціально-трудової реабілітації до управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області про скасування акту та рішень про застосування фінансових санкцій, – в с т а н о в и в : 16.08.2012 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява МВКП Територіальний центр соціально-трудової реабілітації до управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області про скасування акту та рішень про застосування фінансових санкцій. Відповідно до положень статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Окрім цього, відповідно до частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві, зокрема, зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п.4 ч. 1). Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд, крім рішень про застосування фінансових санкцій, скасувати також акт про результати планової перевірки №29 від 31.07.2012 року. Однак, позовна заява не містить обґрунтування того, що акт про результати планової перевірки є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні статті 17 КАС України, яке в свою чергу може бути предметом розгляду в адміністративному суді. Крім того, позивач у прохальній частині позову зазначає також вимогу Ю-49 з корінцем від 31.07.2012 року, що складають в сумі 12 161, 16 грн. без зазначення позовних вимог щодо неї, що є недоліком позовної заяви. Із змісту положень ст. 105 та 106 КАС України вбачається, що позовні вимоги, спосіб захисту порушених прав, мають бути чітко сформульовані, відтак позивачу слід усунути вказані недоліки позовної заяви та визначити зміст позовних вимог відповідно до ч. 4 ст. 105 КАС України. Окрім того, згідно ч. 7 ст. 56 КАС України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом. Відповідно до ч. 2 ст. 58 КАС України повноваження законних представників підтверджуються документами, які, зокрема, стверджують займану ними посаду. Частиною п'ятою ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку подання позовної заяви представником з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника. В порушення наведених вимог, позивачем не надано статуту підприємства, який є необхідним в контексті перевірки дотримання вимог ст. 106 КАС України щодо наявності у позивача адміністративної процесуальної дієздатності, а у засновника - відповідних повноважень на підписання позовної заяви. Також, згідно із ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.   В даному випадку до матеріалів справи не надано доказів сплати судового збору у повному обсязі. В контексті наведеного, суд зазначає, що рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Реалізація рішень, прийнятих суб'єктом владних повноважень, може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження таких рішень спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна. Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 р. у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав. Отже, вимога про визнання протиправним (скасування) рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою, на чому наголошується у роз'ясненні Вищого адміністративного суду України № 165/11/13-12 від 18.01.2012. З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень (вимог) про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржується рішення про застосування фінансових санкцій, а відтак з урахуванням вищенаведеного заявлена позивачем позовна вимога є майновою. В той же час, позивачем до позовної заяви не додано належний документ про сплату судового збору у розмірах передбачених ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме сплачена позивачем згідно квинації №ПН1741 від 16.08.2012 року сума у розмірі 32, 19 грн. не відповідає розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання адміністративного позову майнового характеру (заявлення майнової вимоги), відповідно до Закону України «Про судовий збір» в кореспонденції з положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік». Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Частиною 1 статті 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», який вступив в дію з 01.01.2012 року, встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня складає 1073,00 грн. Таким чином, позивачем не був повністю сплачений судовий збір у встановленому законом розмірі, що є недоліком позовної заяви. Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Керуючись ст.ст.106, 108, 165, Кодексу адміністративного судочинства України, – у х в а л и в: 1. Позовну заяву МВКП Територіальний центр соціально-трудової реабілітації до управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області про скасування акту та рішень про застосування фінансових санкцій залишити без руху. 2. Позивачу надати строк до 06.09.12 для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків. 3. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст.254 КАС України.            Суддя                                                                              Костецький Н.В.