Постанова

від 30.08.2012 по справі 5424/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 серпня 2012 р. № 2-а- 5424/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Гончарова С.І.,

представника позивача - Баштанської Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-маркет" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, треті особи - Західна об'єднана Державна податкова інспекція у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби, Департамент державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Харківської міської ради про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес-маркет" (далі - ТОВ "Велес-маркет"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення за №0000292220 від 24.04.2012 року; скасувати податкове повідомлення - рішення за №0000282220 від 24.04.2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками викладеними в акті перевірки №318/2220/36458874 від 09.04.2012 року, на підставі яких були прийняті спірні податкові - повідомлення рішення. Позивач вважає, що висновки податкового органу про непідтвердженість реальності господарських операцій з контрагентами - ТОВ «Промспец Консалтинг», ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Компанія Істсервіс», є безпідставними, оскільки за даними операціями господарські зобов'язання виконані сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскаржені та у судовому порядку не визнані не дійсними, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку згідно з вимогами чинного законодавства України. Тому позивач вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення є незаконними, необ'єктивними та такими, що підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи. Надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та заперечення проти позову, в яких зазначив, що під час проведення перевірки позивача встановлені зокрема наступні порушення: п.п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податок на прибуток на загальну суму 338051 грн.; п. 198.5, п. 198.4, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту на 307702 грн., що стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень. Вказані висновки відповідача ґрунтуються на тому, що в ході проведення перевірок контрагентів позивача - ТОВ «Промспец Консалтинг», ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Компанія Істсервіс», було встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення згідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України та факту поставки товарів згідно ст. 188 Податкового кодексу України, неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України.

Ухвалою суду від 20.06.2012 року залучено до участі у справі - Західну об'єднану Державну податкову інспекцію у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби та Департамент державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Харківської міської ради в якості третіх осіб без самостійних позовних вимог на предмет спору.

Представник третьої особи - Західної об'єднаної Державно податкової інспекції у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби, у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи, клопотання про розгляд справи без його участі до суду не надав.

Представник третьої особи - Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Харківської міської ради, у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи, надав до суду пояснення, в яких зазначив, що згідно чинного законодавства до компетенції органу державної реєстрації не відноситься відстеження надання суб'єктами господарювання протягом відповідного часу податкових декларацій та документів бухгалтерської звітності до органів державної податкової служби.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача та третіх осіб за наявними в ній матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Велес-маркет" зареєстровано 29.07.2009 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради, є платником податку на додану вартість з 18.08.2009 року, код ЄДРПОУ 36458874, та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №421630, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №128343, витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АЖ №125431, довідкою про взяття на облік платника податків від 07.09.2009 року №1252, свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100240689 (а.с. 53-58 том 2).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлень від 13.03.2012 року №№444-447 та відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, фахівцями Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Велес-маркет", код ЄДРПОУ 36458874, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт №318/2220/36458874 від 09.04.2012 року (а.с. 36-110 том 1).

Згідно висновків акту перевірки №318/2220/36458874 від 09.04.2012 року встановлені зокрема порушення позивачем п.п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податок на прибуток на загальну суму 338051 грн., у тому числі за 4 квартал 2010 року, за 1-3 квартали 2011 року; п. 198.5, п. 198.4, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту на 307702 грн., у тому числі за жовтень 2010 року, за листопад 2010 року, за грудень 2010 року, за січень 2011 року, за лютий 2011 року, за березень 2011 року, за травень 2011 року, за червень 2011 року, за липень 2011 року, за серпень 2011 року, за вересень 2011 року, за листопад 2011 року.

Не погодившись з вказаними висновками акту перевірки позивач надав до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби свої заперечення №194 від 11.04.2012 року, на які отримав відповідь №1409/10/22-2034 від 20.04.2012 року про відхилення зазначених заперечень (а.с. 118-120 том 1).

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки відповідачем 24.04.2012 року були прийняті податкові повідомлення - рішення №0000282220, яким збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 358616,00 грн., у тому числі за основним платежем 338051,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 20565,00 грн.; №0000292220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 341693,00 грн., у тому числі за основним платежем 307702,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 33991,00 грн. (а.с. 8-9 том 1).

Як вбачається з акту перевірки №318/2220/36458874 від 09.04.2012 року, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали встановлені в ході перевірки обставини віднесення позивачем до складу валових витрат сум витрат по операціям з придбання товару та послуг у ТОВ «Промспец Консалтинг», ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Компанія Істсервіс» у 4 кварталі 2010 року, 1-3 кварталах 2011 року, а також формування позивачем у цих періодах податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Промспец Консалтинг», ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Компанія Істсервіс», по яким відсутній факт реального здійснення господарських операцій за зазначений період.

Суд зазначає, що правила формування валових витрат платниками податку на прибуток підприємств до 01.04.2011 року визначалися статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", а з 01.04.2011 року положеннями Податкового кодексу України, із змісту яких право формування валових витрат залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум витрат до складу валових витрат.

Так, положеннями п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або не матеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реативну), з урахувань обмежень, установленими пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно п.п. 5.3.1. п.5.3. ст.5 вказаного Закону не включаються до складу валових витрат потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Виходячи із змісту положень Податкового кодексу витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд також зазначає, що до 01.01.2011 року порядок нарахування платником податку податкового кредиту встановлювався Законом України «Про податок на додану вартість», а з 01.01.2011 року відносини з приводу формування податкового кредиту врегульовані Податковим кодексом України.

Так, відповідно до п. 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна повинна містити: порядковий номер, дату виписки, назву юридичної особи, податковий номер, місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опис (номенклатуру) товарів (робіт) та їх обсяг та ціну поставки.

Згідно з пп. 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Положеннями Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу ( п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, до складу валових витрат включаються будь-які витрати, які пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, а наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих товарів з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції та з метою подальшого використання товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ "Промспец Консалтинг" було укладено договори купівлі - продажу продовольчої та промислової групи товарів (продуктів харчування, пакетів поліетиленових типа «Майка» та в рулонах, бирок радіочастотних, пляшок поліетиленових) зі специфікаціями, на виконання умов яких були складені та підписані наступні видаткові та податкові накладні, що підтверджує отримання позивачем від ТОВ "Промспец Консалтинг" вказаного товару, а саме:

- договір купівлі - продажу № 9/11 від 31.08.2011 року, специфікація до договору № 1 від 31.08.2011 року на суму 79 838 грн. 00 коп., видаткова накладна № 4521 від 01.09.2011 року, податкова накладна № 22 від 01.09.2011 року;

- договір купівлі продажу № 8/11 від 01.08.2011 року, специфікація № 1 від 01.08.2011 року, на суму 69 100 грн. 00 коп., специфікація № 2 від 19 08.2011 року на суму 10 546 грн. 05 коп., видаткова накладна № 3320 від 02.08.2011 року., податкова накладна № 82 від 02.08.2011 року, видаткова накладна № 3546 від 19.08.2011 року, податкова накладна № 277 від 19.08.2011 року;

- договір купівлі продажу № 6/11-2 від 30.06.2011 року, специфікація № 1 від 30.06.2011 року на суму 79 260 грн.00 коп., видаткова накладна № 2158 від 04.07.2011 року, податкова накладна № 185 від 04.07.2011 року;

- договір купівлі продажу № 6/11 від 01.06.2011 року, специфікація № 1 від 01.06.11 на суму 73 650 грн. 00 коп., видаткова накладна № 1758 від 02.06.2011 року, податкова накладна № 89 від 02.06.2011 року;

- договір купівлі продажу № 04/11 від 19.04.2011 року специфікація № 1 від 19.04.2011 року на суму 161 450 грн. 00 коп., видаткова накладна № 0802 від 04.05.2011 року, податкова накладна № 73 від 04.05.2011 року, видаткова накладна № 1123 від 10.05.2011 року, податкова накладна № 150 від 10.05.2011 року;

- договір купівлі продажу № 02-2011 від 25.02.2011 року, специфікація № 1 від 25.02 2011 року на суму 81190 грн., видаткова накладна № 0482 від 02.03.2011 року, податкова накладна № 95 від 02.03.2011 року;

- договір купівлі продажу № 01-2011 від 28.01.2011 року, специфікація № 1 від 28.01 2011 року на суму 80060 грн. 00 коп., видаткова накладна № 0246 від 01.02.2011 року, податкова накладна № 79 від 01.02.2011 року;

- договір купівлі продажу № 12-2010 від 28.12.2010 року, специфікація № 1 від 28.12 2010 року на суму 79 860 грн., видаткова накладна № 0034 від 03.01.2011 року, податкова накладна № 5 від 03.01.2011 року;

- договір купівлі продажу № 15/11-10 від 15.11.2010 року, специфікація № 1 від 15.11 2010 року на суму 79 860 грн., видаткова накладна РН-2455 від 02.12.2010 року, податкова накладна № 2169 від 02.12.2010 року;

- договір купівлі продажу № 11 від 28.09.2010 року, специфікація № 1 від 28.09.2010 року на суму 79 200 грн., видаткова накладна РН-1977 від 01.11.2010 року, податкова накладна № 1091 від 01.11.2010 року (а.с. 121-139, 157-173, 184-189, 199-208 том 1).

Поставка товару за вищезазначеними договорами відбувалась самовивозом зі складських приміщень контрагента на виконання умов цих договорів, що підтверджується наступними подорожніми листами та товарно-транспортними накладними, приєднаними до матеріалів справи:

- подорожнім листом № 478139 серія 04 АКБ від 01.09.2011 року та товарно-транспортною накладною № 050589 від 01.09.2011 року;

- подорожнім листом № 478129 серія 04 АКБ від 20.08.2011 року та товарно-транспортною накладною № 050579 від 19.08.2011 року, подорожнім листом № 478113 серія 04 АКБ від 02.08.2011 року та товарно-транспортною накладною № 050562 від 02.08.2011 року;

- подорожнім листом № 014488 серія ФБГ від 04.07.2011 року та товарно-транспортною накладною № 050532 від 04.07.2011 року;

- подорожнім листом № 014461 серія ФБГ від 02.06.2011 року та товарно-транспортною накладною № 050502 від 02.06.2011 року;

- подорожнім листом № 014436 серія ФБГ від 04.05.2011 року та товарно-транспортною накладною № 050474 від 04.05.2011 року, подорожнім листом № 014441 серія ФБГ від 10.05.2011 року та товарно-транспортною накладною № 050480 від 10.05.2011 року;

- подорожнім листом № 022682 серія АБГ від 02.03.2011 року та товарно-транспортною накладною № 050412 від 02.03.2011 року;

- подорожнім листом № 022657 серія АБГ від 01.02.2011 року та товарно-транспортною накладною № 050382 від 01.02.2011 року;

- подорожнім листом № 022632 серія АБГ від 03.01.2011 року та товарно-транспортною накладною № 050345 від 03.01.2011 року;

- подорожнім листом № 022606 серія АБГ від 02.12.2010 року та товарно-транспортною накладною № 050312 від 02.12.2010 року;

- подорожнім листом № 022579 серія АБГ від 01.11.2010 року та товарно-транспортною накладною № 050282 від 01.11.2010 року.

Перевезення вантажу здійснювалось водієм-експедитором ОСОБА_3, що знаходиться у трудових відносинах з позивачем відповідно до трудового договору від 02.11.2009 року та наказу про прийняття на роботу №02/11-1 від 02.11.2009 року, що приєднані до матеріалів справи.

Як вбачається з зазначених подорожних листів та товарно-транспортних накладних, пунктом навантаження товару зазначено: м. Мерефа, Залізничний тупік, 32, пунктом розвантаження зазначено: м. Харків, вул. Велозаводська, 38-А.

Відповідно до договору оренди складських приміщень від 01.09.2010 року, що приєднаний до матеріалів справи, ТОВ "Промспец Консалтинг" орендує частину складських приміщень у ПП «Бласт», площею 221,5 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Мерефа, Залізничний тупік, 32, з якої відбувалось відвантаження позивачу товару, про що його було повідомлено листом від 02.12.2010 року, що приєднаний до матеріалів справи.

Відповідно до договору найму частини приміщення від 12.08.2009 року з додатковими угодами, укладеного між позивачем та ТОВ фірма «ТУР-ЛТД», що приєднані до матеріалів справи, позивачу відповідно до акту приймання - передачі від 01.10.2009 року, передана в користування частина магазину з обладнанням загальною площею 120 кв.м за адресою м. Харків, вул. Велозаводська, 38-А, де відбувалось розвантаження отриманого від ТОВ "Промспец Консалтинг" товару.

Вказаний товар отримував директор ТОВ "Велес-маркет" Масолобов В.А., про що свідчить його підпис у зазначений видаткових накладних.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар проводилися у безготівковій формі, що не заперечується сторонами по справі та підтверджується банківськими виписками по рахунку та платіжними дорученнями, приєднаними до матеріалів справи.

Отриманий від ТОВ "Промспец Консалтинг" товар (пляшки поліетиленові, продукти харчування), що не заперечується відповідачем по справі, у подальшому було реалізовано у роздріб кінцевому споживачу, що підтверджується контрольними стрічками ЕРРО за період з жовтня 2010 року по грудень 2011 року, що приєднані до матеріалів справи.

Отриманий від ТОВ "Промспец Консалтинг" товар (пакети поліетиленові типа «Майка» та в рулонах), що не заперечується відповідачем по справі, було використано в господарській діяльності підприємства, шляхом безоплатного надання кінцевому споживачу різного роду товарів у залі самообслуговування, що підтверджується вимогами на підзвітну особу на використання за період з жовтня 2010 року по грудень 2011 року та Актами списання ТМЦ: Акт на списання ТМЦ за період серпень-вересень 2011 року від 30.09.2011 року з додатками; Акт на списання ТМЦ за липень 2011 року від 31.07.2011 року з додатками; Акт на списання ТМЦ за ІІ квартал 2011 року від 30.06.2011 з додатками; Акт на списання ТМЦ за березень 2011 року від 31.03.2011 року; Акт на списання ТМЦ за лютий від 28.02.2011 року з додатками; Акт списання ТМЦ за січень 2011 року від 31.01.2011 року з додатками; Акт списання ТМЦ за грудень 2010 року від 31.12.2010 року з додатками; Акт списання ТМЦ за листопад 2010 року від 30.11.2010 року з додатками (у разі якщо термін вживання та використання сплинув), що приєднані до матеріалів справи.

Отриманий від ТОВ "Промспец Консалтинг" товар (бирки радіочастотні), що не заперечується відповідачем по справі, було використано підприємством для наклеювання на роздрібний товар для запобігання безоплатного виносу або крадіжки товару, що підтверджується вимогами на підзвітну особу на використання за період з жовтня 2010 року по грудень 2011 року та Актами списання ТМЦ: Акт на списання ТМЦ за період серпень-вересень 2011 року від 30.09.2011 року з додатками; Акт на списання ТМЦ за липень 2011 року від 31.07.2011 року з додатками; Акт на списання ТМЦ за ІІ квартал 2011 року від 30.06.2011 з додатками; Акт на списання ТМЦ за березень 2011 року від 31.03.2011 року; Акт на списання ТМЦ за лютий від 28.02.2011 року з додатками; Акт списання ТМЦ за січень 2011 року від 31.01.2011 року з додатками; Акт списання ТМЦ за грудень 2010 року від 31.12.2010 року з додатками; Акт списання ТМЦ за листопад 2010 року від 30.11.2010 року з додатками (у разі якщо термін вживання та використання сплинув), що приєднані до матеріалів справи.

Реалізація і використання вищевказаного товару відбувалось в орендованих позивачем приміщеннях за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 38-А, вул. Блюхера, 29-Б, та проспект П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 57-А, що підтверджується контрольними стрічками ЕРРО, що приєднані до матеріалів справи.

Вказані приміщення ТОВ "Велес-маркет" орендує у ТОВ «Талісман» відповідно до договору оренди приміщення №Б1/7 від 06.07.2011 року (акт приймання - передачі від 06.07.2011 року) та у ТОВ фірма «ТУР-ЛТД» відповідно до договору найму частини приміщення від 12.08.2009 року з додатковими угодами (акт приймання - передачі від 01.10.2009 року), що приєднані до матеріалів справи.

Також, між позивачем та ТОВ "Промспец Консалтинг" було укладено наступні договори про надання послуг:

- договір про надання послуг маркетингу (спеціальна викладка та систематизація товарів с підвищеною спроможністю до імпульсної покупки, по різним групам товарів) № 27-10 від 27.12.2010 року, до якого сторонами договору було складено та підписано розрахунок вартості робіт та послуг від 27.12.2010 року на суму 79 020 грн. Виконання вказаних послуг підтверджується актом виконаних робіт від 31.01.2011 року, податковою накладною № 569 від 31.01.2011 року (а.с. 190-193 том 1);

- договір про надання послуг (маркетингу та мерчандайзингу з оформленням спеціальної новорічної викладки товарів та прикрашання до новорічних свят торгового залу) № 30/11-10 від 01.12.2010 року, до якого сторонами договору було складено та підписано протокол узгодження суттєвих умов договору від 01.12.2010 року на суму 79 902 грн. Виконання вказаних послуг підтверджується актом приймання передавання виконаних робіт від 30.12.2010 року, податковою накладною № 3002 від 30 12.2010 року (а.с. 194-198 том 1). З наданих у судовому засіданні пояснень представника позивача оздоблення торгового залу за вказаним договором здійснювалось виконавцем з використанням своїх матеріалів в строк з 06.12.2010 року по 10.12.2010 року, засоби та інвентар для прикрашання торгового залу був привезений за усною домовленістю сторін заздалегідь від контрагента до ТОВ "Велес-маркет" за рахунок замовника, а саме 03.12.2010 року штатним водієм ТОВ "Велес-маркет" здійснено перевезення засобів та інвентарю для прикрашання торгового залу, що підтверджується подорожнім листом № 022607 серія АБГ від 03.12.2010 року, приєднаним до матеріалів справи.

Доцільність отримання від ТОВ "Промспец Консалтинг" вищевказаних послуг підтверджено складеними головним бухгалтером на підставі розпоряджень № 5/1-11 від 05.01.2011 р. та № 14/2 - 11 від 14.02.2011 р. директора ТОВ "Велес-маркет", довідками щодо проведення аналізу по доцільності використання спеціальної викладки та систематизації товарів с підвищеною спроможністю до імпульсної покупки, по різним групам товарів та послуг маркетингу, а саме вирахування проценту динаміки змін рівня торгівельної виручки за період в який застосовувались вказані маркетингові та мерчандайзингові прийоми, що приєднані до матеріалів справи.

Позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "Промспец Консалтинг" відповідні суми витрат та суми ПДВ були включені до складу валових витрат та до складу податкового кредиту, що не заперечується сторонами по справі.

З матеріалів справи також вбачається, що між позивачем та ТОВ «Компанія Істсервіс» було укладено договір поставки № 1705/1 від 23.04.2010 року (а.с. 214-216 том 1), відповідно до умов якого позивач отримав товар (канцтовари та пакувальні товари), що підтверджується видатковою накладною КИ 0/000 5217 від 23.09.2010 року, видатковою накладною КИ 0/000 7888 від 26.11.2010 року, видатковою накладною КИ 0/000 7889 від 26.11.2010 року, видатковою накладною КИ 0/000 9226 від 24.12.2010 року, видатковою накладною КИ 0/000 9227 від 24.12.2010 року, видатковою накладною КИ 0/000 9357 від 29.12.2010 року, податковою накладною № 7888 від 26.11.2010 року, податковою накладною № 7889 від 26.11.2010 року, податковою накладною № 9226 від 24.12.2010 року, податковою накладною № 9227 від 24.12.2010 року, податковою накладною № 9357 від 29.12.2010 року, що включені в реєстр отриманих та виданих податкових накладних (а.с. 217-229 том 1).

Доставка товару відбувалась автотранспортом постачальника та за його рахунок відповідно до п. 2.3 зазначеного договору.

Поставлені ТМЦ за цим договором отримано уповноваженою особою - ОСОБА_5, що підтверджується наказом про прийняття на посаду комірника № 01/10-25 від 01.10.2009 року, посадовою інструкцією комірника та копією журналу реєстрації довіреностей, приєднаними до матеріалів справи.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар проводилися у безготівковій формі, що не заперечується сторонами по справі та підтверджується банківськими виписками по рахунку, приєднаними до матеріалів справи.

В подальшому товар було реалізовано у роздріб кінцевому споживачу та використано в господарській діяльності підприємства, що не заперечується відповідачем по справі, та що підтверджується контрольними стрічками ЕРРО за період з жовтня 2010 року по грудень 2010 року та Актами списання: Акт списання ТМЦ за грудень 2010 року від 31.12.2010 року з додатками; Акт списання ТМЦ за листопад 2010 року від 30.11.2010 року з додатками; Акт списання ТМЦ за жовтень 2010 року від 31.10.2010 року з додатками, що приєднані до матеріалів справи.

Реалізація і використання вказаного товару відбувалась за адресою м. Харків, вул. Велозаводська, 38-А. в приміщеннях, якими користується позивач відповідно до умов договору найму частини приміщення від 12.08.2009 року.

Позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Істсервіс» відповідні суми витрат та суми ПДВ були включені до складу валових витрат та до складу податкового кредиту, що не заперечується сторонами по справі.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Тех-Агроремпоставка» було укладено договір купівлі-продажу промислової групи товарів (пакетів поліетиленових типа «Майка» та бирок радіочастотних) № РМ _27/09-10 від 27.09.2010 року зі специфікацією № 1 від 27.09.2010 року на суму 79 948 грн., на виконання умов якого позивачем отримано товар за видатковою накладною № РН-1502 від 01.10.2010 року та отримано податкову накладну № 5310 від 01.10.2010 року (а.с. 209-213 том 1). Поставка відбувалась самовивозом зі складських приміщень контрагента на виконання умов зазначеного договору, що підтверджується подорожнім листом № 022553 серія АБГ від 01.10.2010 року та товарно-транспортною накладною № 050251 від 01.10.2010 року, що приєднані до матеріалів справи. Товар отримував директор ТОВ "Велес-маркет" Масолобов В.А., про що свідчить його підпис у зазначеній видатковій накладній.

Також між позивачем та ТОВ «Тех-Агроремпоставка» було укладено договір купівлі-продажу № 35 від 15.09.2010 року зі специфікацією № 1 від 15.09.2010 року на суму 71 950 грн., на виконання умов якого позивачем отримано товар за видатковою накладною № РН-1689 від 04.10.2010 року та отримано податкову накладну № 5416 від 04.10.2010 року (а.с. 230-235 том 1). Поставка відбувалась самовивозом зі складських приміщень контрагента на виконання умов зазначеного договору, що підтверджується подорожнім листом № 022555 серія АБГ від 04.10.2010 року та товарно-транспортною накладною № 050254 від 04.10.2010 року, що приєднані до матеріалів справи.

Перевезення вантажу здійснювалось водієм-експедитором ОСОБА_3, що знаходиться у трудових відносинах з позивачем відповідно до трудового договору від 02.11.2009 року та наказу про прийняття на роботу №02/11-1 від 02.11.2009 року, що приєднані до матеріалів справи.

Як вбачається з зазначених подорожних листів та товарно-транспортних накладних, пунктом навантаження товару зазначено: м. Мерефа, Залізничний тупік, 32, пунктом розвантаження зазначено: м. Харків, вул. Велозаводська, 38-А.

Відповідно до договору оренди складських приміщень від 16.12.2009 року, що приєднаний до матеріалів справи, ТОВ «Тех-Агроремпоставка» орендує частину складських приміщень у ПП «Бласт», площею 221,5 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Мерефа, Залізничний тупік, 32, з якої відбувалось відвантаження позивачу товару, про що його було повідомлено листом від 16.09.2010 року, що приєднаний до матеріалів справи.

Відповідно до договору найму частини приміщення від 12.08.2009 року з додатковими угодами, укладеного між позивачем та ТОВ фірма «ТУР-ЛТД», що приєднані до матеріалів справи, позивачу відповідно до акту приймання - передачі від 01.10.2009 року, передана в користування частина магазину з обладнанням загальною площею 120 кв.м за адресою м. Харків, вул. Велозаводська, 38-А, де відбувалось розвантаження отриманого від ТОВ «Тех-Агроремпоставка» товару.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар проводилися у безготівковій формі, що не заперечується сторонами по справі та підтверджується банківськими виписками по рахунку, приєднаними до матеріалів справи.

Отриманий від ТОВ «Тех-Агроремпоставка» було використано позивачем в господарській діяльності підприємства, пакети поліетиленові типа «Майка» використано шляхом безоплатного надання кінцевому споживачу різного роду товарів у залі самообслуговування, бирки радіочастотні використано для наклеювання на роздрібний товар для запобігання безоплатного виносу або крадіжки товару, та ТМЦ, що підтверджується вимогами на підзвітну особу на використання за період з жовтня 2010 року по грудень 2010 року (надані суду у якості доказів) та Актами списання ТМЦ: Акт на списання ТМЦ за жовтень від 31.10.2010 року з додатками; Акт списання ТМЦ за листопад 2010 року від 30.11.2010 року з додатками, Акт на списання ТМЦ за грудень 2010 року від 31.12.2010 року (у разі якщо термін вживання та використання сплинув), що приєднані до матеріалів справи.

Позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Тех-Агроремпоставка» відповідні суми витрат та суми ПДВ були включені до складу валових витрат та до складу податкового кредиту, що не заперечується сторонами по справі.

З матеріалів справи також вбачається, що між позивачем та ТОВ «Промтехноопт» було укладено наступні договори:

- договір поставки № 12 від 31.12.2010 року, на виконання умов якого позивачем отримано товар за видатковою накладною № РН-0011 від 04.01.2011 року, видатковою накладною № РН 0918 від 17.01.2011 року, до них податкова накладна № 28 від 04.01.2011 року, податкова накладна № 117 від 17.01.2011 року (а.с. 174-184 том 1). Згідно цього договору відбулася поставка продуктів харчування, які в свою чергу було реалізовану кінцевому споживачу, що підтверджується контрольними стрічками за січень 2011 року, приєднаними до матеріалів справи. Поставка відбувалась самовивозом зі складських приміщень контрагента на виконання умов вказаного договору, що підтверджується подорожніми листами № 022633 серія АБГ від 04.01.2011 року та № 022644 серія АБГ від 17.01.2011 року, товарно-транспортними накладними № 050346 від 04.01.2011 року, № 050367 від 17.01.2011 року, № 050368 від 17.01.2011 року, додатковим подорожнім листом від 18.01.2011 року № 022645 серія АБГ, що приєднані до матеріалів справи.

Перевезення вантажу здійснювалось водієм-експедитором ОСОБА_3, що знаходиться у трудових відносинах з позивачем відповідно до трудового договору від 02.11.2009 року та наказу про прийняття на роботу №02/11-1 від 02.11.2009 року, що приєднані до матеріалів справи.

Як вбачається з зазначених подорожних листів та товарно-транспортних накладних, пунктом навантаження товару зазначено: м. Мерефа, Залізничний тупік, 32, пунктом розвантаження зазначено: м. Харків, вул. Велозаводська, 38-А.

Відповідно до договору оренди складських приміщень від 01.12.2010 року, що приєднаний до матеріалів справи, ТОВ «Промтехноопт» орендує частину складських приміщень у ПП «Бласт», площею 221,5 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Мерефа, Залізничний тупік, 32, з якої відбувалось відвантаження позивачу товару, про що його було повідомлено листом від 04.01.2011 року, що приєднаний до матеріалів справи.

Відповідно до договору найму частини приміщення від 12.08.2009 року з додатковими угодами, укладеного між позивачем та ТОВ фірма «ТУР-ЛТД», що приєднані до матеріалів справи, позивачу відповідно до акту приймання - передачі від 01.10.2009 року, передана в користування частина магазину з обладнанням загальною площею 120 кв.м за адресою м. Харків, вул. Велозаводська, 38-А, де відбувалось розвантаження отриманого від ТОВ «Промтехноопт» товару.

- договір купівлі-продажу № 10-М від 10.05.2011 року, додаток до договору № 1 від 10.05.2011 року, на виконання умов якого позивачем отримано товар, що підтверджується Актом приймання передавання № 1 від 01.06.2011 року, видатковою накладною № ВН-451 від 01.06.2011 року, податковою накладною № 83 від 01.06.2011 року, Актом приймання передавання № 2 від 02.06.2011 року, видатковою накладною № ВН 523 від 02.06.2011 року, податковою накладною № 153 від 02.06.2011 року. З метою перевезення зазначеного товару позивачем було укладено договір про надання разової послуги перевезення вантажу з фізичною особою ОСОБА_6 від 30.05.2011 року, виконання перевезення вантажу підтверджується Актом приймання наданих послуг № 1 від 01.06.2011 року та Актом приймання наданих послуг № 2 від 02.06.2011 року., свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу Mercedes-benz, реєстраційний номер НОМЕР_1, посвідченням водія ОСОБА_6 (а.с. 150-152, 155-156 том 1). Вказаний товар було оприбутковано, що підтверджується наказами №01/06-11 від 01.06.2011 року, №02/06-11 від 02.06.2011 року, актами приймання - передачі внутрішнього переміщення основних засобів від 01.06.2011 року, від 02.06.2011 року, що приєднані до матеріалів справи.

Використання отриманого обладнання відбувалось за адресою: м. Харків, вул. Блюхера, 29-Б, у приміщеннях, які знаходились у користуванні позивача згідно договору оренди №Б1/7 від 06.07.2011 року, укладеного з ТОВ «ТАЛІСМАН», також вказане обладнання в період з 01.06.2011 року по 06.07.2011 року знаходилось за тією ж адресою згідно договору зберігання від 01.06.2011 року, укладеного з ФОП ОСОБА_7, з актами прийому - передачі до нього, що приєднані до матеріалів справи.

Згідно інвентаризаційного опису, приєднаного до матеріалів справи, станом на 29.03.2012 року зазначене обладнання знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велозоводська, 38А., у приміщенні, яким користується позивач на підставі договору оренди від 12.08.2009 року.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар проводилися у безготівковій формі, що не заперечується сторонами по справі та підтверджується банківськими виписками по рахунку, приєднаними до матеріалів справи.

Позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехноопт» відповідні суми витрат та суми ПДВ були включені до складу валових витрат та до складу податкового кредиту, що не заперечується сторонами по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у перевіряємому періоді здійснював свою господарську діяльність у місті Харкові за адресами: пр-т П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 57-А (договір оренди 10.09.2009 року), вул. Велозаводська, 38-А (договір оренди від 12.08.2009 року), вул. Блюхера 29-Б (договір оренди № Б 1/7 від 06.07.2011 року).

Під час розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами відповідачем ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не пред'являлось. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару (послуг) у спірних правовідносинах, невикористання товару (послуг) у господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаних товарів (послуг), оплаті вартості придбаного товару (послуг) не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Окрім цього, відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вбачається з акту перевірки №318/2220/36458874 від 09.04.2012 року відповідачем не спростовується, що на час здійснення вищевказаних фінансово-господарських операцій ТОВ «Промспец Консалтинг», ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Компанія Істсервіс» були зареєстрованими як платники податку в податковому органі та яким присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Суд також зазначає, що вказані первинні документи відповідають приписам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704) та не спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, що призводить до зміни в структурі активів платника податків.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «Промспец Консалтинг», ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Компанія Істсервіс» були направлені на реальне настання правових наслідків, що підтверджується доданими до матеріалів справи (видатковими та податковими накладними, договорами, товарно-транспортними накладними та іншими первинними документами), а саме реальне понесення витрат у власній господарській діяльності та фактичне придбання товару (послуг), які було використано у господарській діяльності позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем по взаємовідносинам з його контрагентами - ТОВ «Промспец Консалтинг», ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Компанія Істсервіс», правомірно віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту відповідні суми витрат та суми ПДВ.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов до висновків, викладених в акті перевірки позивача №318/2220/36458874 від 09.04.2012 року, є виключно висновки податкових органів, викладені в актах перевірок контрагентів, про відсутність факту реального вчинення господарських операцій ТОВ «Промспец Консалтинг», ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Компанія Істсервіс».

З цього приводу суд зазначає, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

При цьому, Закон України «Про податок на додану вартість» не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість, ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою з урахуванням суми податку, отриманого у покупця в ціні повару. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Крім того, в матеріалах справи містяться копії судових рішень, що набрали законної сили, про визнання неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальних планових (позапланових) невиїзних перевірок, по ТОВ "Промспец консалтинг", ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Тех-Агроремпоставка», результати яких оформлені актами від 10.03.2011 за №349/23-03-05/37091549, від 07.04.2011 року за № 546/18-011/37091549, від 01.06.11 за № 1253/15-05-14/37091549, від 01.06.2011 року №1251/23-03-05/37092055, від 30.06.2011 року №1459/23-03-05/36457279 та на висновках яких ґрунтуються висновки відповідача, викладені в акті перевірки №318/2220/36458874 від 09.04.2012 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд не погоджується з висновками відповідача про завищення позивачем податку на прибуток на загальну суму 338051 грн., та суми податкового кредиту на 307702 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Промспец Консалтинг», ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Компанія Істсервіс».

Відтак, донарахування відповідачем позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість не ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості ухвалених відповідачем податкових повідомлень-рішень до суду не надано.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом також приймається до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-маркет" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, треті особи - Західна об'єднана Державна податкова інспекція у м. Харкові Харківської області Державної податкової служби, Департамент державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Харківської міської ради про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення за №0000292220 від 24.04.2012 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення за №0000282220 від 24.04.2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04.09.2012 року.

Суддя Піскун В.О.