Рішення

від 05.09.2012 по справі 36/5005/6303/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.09.12 Справа № 36/5005/6303/2012

За позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Приватного підприємства "РУТА СТУДІО", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 13 375,43 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання - помічник судді Тесля М.М.

Представники:

від позивача: Касьян І.В, довіреність № 8 від 21.05.2012

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (надалі - Позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до приватного підприємства «РУТА СТУДІО» (надалі - Відповідач) з позовною заявою про стягнення 13 907,41 грн. за договором №4199 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання від 13.01.2004.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2012 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

28.08.2012 Позивач надав уточнену позовну заяву, відповідно до якої позовні вимоги були зменшені до 13 375,43 грн. в зв'язку з перерахунком розміру пені, інфляційних втрат та 3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме -порушення строків оплати за спожиту теплову енергію за період з 20.12.2010 по 30.04.2012. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір №4199 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання від 13.01.2004, рахунки-фактури за період з січня 2011 року по квітень 2012 року, лист вих. №604/07 від 31.07.2012.

Позивач керуючись п.3.2. названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача, з урахуванням уточнень, заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 12 831,36 грн., інфляційні втрати у сумі 39,86 грн., три проценти річних у сумі 209,93 грн., пеню в сумі 294,28 грн.

Відповідач у призначені на 07.08.2012, 16.08.2012, 04.09.2012 судові засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Згідно з Згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 07.08.2012 підтверджено місцезнаходження Відповідача за вказаною у позовній заяві адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Панаса Мирного, будинок 27.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи 07.08.2012, 16.08.2012 відкладався відповідно до 16.08.2012, 04.09.2012 в зв'язку з неявкою Відповідача, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 04.09.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2004 Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (Позивач, Постачальник) та приватне підприємство «РУТА СТУДІО» (Відповідач, Споживач) уклали договір №4199 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання (надалі - Договір), відповідно до умов якого Позивач взяв на себе відповідальність відпускати Відповідачу теплову енергію на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання в необхідних йому обсягах, а Відповідач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки, передбачені цим Договором (п.1. Договору). Позивач зобов'язався відпускати Відповідачу теплову енергію відповідно до СНіП 2.04.07-86 для потреб центрального опалення та СНіП 2.04.01-85 для потреб гарячого водопостачання за адресою: проспект Перемоги, 43, кв. 37, 38 (салон красоти) (п.1.2. Договору).

Тарифи теплової енергії, передбачені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №1844 від 14.12.2010 «Про встановлення тарифів на теплову енергію КПТМ «Криворіжтепломережа»та складає 552,15 грн. за 1 Гкал (без ПДВ, постановою НКРРКП України №119 від 30.09.2011 «Про встановлення тарифів на теплову енергію КПТМ «Криворіжтепломережа»що складає 954,048 грн. за 1 Гкал (з ПДВ).

Відповідно до п.3.2. Договору, Споживач оплачує відпущену теплову енергію на протязі 14 днів після отримання рахунка Постачальника. У відповідності до ст.214 Господарського кодексу України Споживач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно з п.6.1. Договору, встановлений строк дії з 10.12.2003 по 31.12.2004 і діє протягом року, у випадку відсутності від однієї зі сторін заяви про розірвання Договору не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку Договору, Договір вважається пролонгованим на наступний рік.

Виходячи з наданих Позивачем Договору, рахунків-фактур за період з січня 2011 року по квітень 2012 року, Відповідач спожив за вказаний період 14,65 Гкал теплової енергії, загальною вартістю 12 831,36 грн. з ПДВ.

Відповідач оплату за спожиту теплову енергію не здійснив, таким чином сума заборгованості Відповідача перед Позивачем до моменту подання позовної заяви складала 12 831,36 грн.

Пунктом 3.2. Договору встановлена відповідальність Споживача за порушення строків оплати за спожиту теплову енергію в розмірі 1,0% за кожний день прострочення від загальної суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, в разі прострочення боржник повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

В своїй позовній заяві Позивач ставить питання про стягнення з Відповідача заборгованості за спожиту, але не оплачену теплову енергію в сумі 12 831,36 грн., трьох відсотків річних - 209,93 грн. (за період прострочення з 12.03.2011 по 16.07.2012), інфляційних втрат - 39,86 грн. (за період з 12.03.2011 по 16.07.2012 ), пені - 294,28 грн. (загальний період нарахування 27.08.2011 - 16.07.2012).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з Відповідача 13 375,43 грн. за договором №4199 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання від 13.01.2004 підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Положеннями ст. 229 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити інфляційні і річні за весь час прострочення. Зобов`язання з оплати інфляційних та річних не обумовлено вимогою кредитора, а існує протягом всього часу прострочення виконання грошового зобов`язання.

У відповідності зі ст. 638 Цивільного кодексу України, правочин у вигляді договору вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди в усіх істотних умов.

Положеннями частин 1, 3 ст.639 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст.265 Господарського кодексу України.

Наданий Позивачем договір №4199 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання від 13.01.2004 викладений в письмовій формі у вигляді єдиного документа, підписаний та скріплений печатками Позивача та Відповідача, а отже є укладений.

Виходячи з п. 3.2. Договору умови оплати - на протязі 14 днів після отримання рахунка Постачальника.

Позивач за період з 20.12.2010 по 30.04.2012 року здійснив на адресу Відповідача постачання теплової енергії обсягом 14,65 Гкал, загальною вартістю 12 831,36 грн. з ПДВ, що підтверджується рахунками-фактурами за період січень 2011 року - квітень 2012 року.

Проте Відповідач оплату за теплову енергію не здійснив.

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за відпущену теплову енергію підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 12 831,36 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, та не заперечується Відповідачем, що останнім допущено порушення строків розрахунків за відпущену теплову енергію, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, а саме: підлягають стягненню 3% річних в сумі 209,93 грн., інфляційні втрати в сумі 39,86 грн.

Згідно з п. 3.2. Договору в разі неоплати Споживачем після спливу 14 днів рахунку з дня його отримання, Споживач сплачує пеню в розмірі 1,0% за кожний день прострочення від загальної суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 294,28 грн. за загальний період прострочення з 27.08.2011 по 16.07.2012.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений Позивачем розрахунок пені відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 294,28 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «РУТА СТУДІО» (50026, м. Кривий Ріг, вул. Панаса Мирного, 27, код ЄДРПОУ 30306274) на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (50000, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184, р/р 2600902158143 ДФ ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478) 12 831,36 грн. (дванадцять тисяч вісімсот тридцять одна гривня 36 копійок) основного боргу; 39,86 грн. (тридцять дев'ять гривень 86 копійок) інфляційних втрат; 209,93 грн. (двісті дев'ять гривень 93 копійки) 3% річних; 294,28 грн. (двісті дев'яносто чотири гривні 28 копійок) пені; 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 05.09.2012.

Суддя А.Є. Соловйова