Рішення

від 28.08.2012 по справі 25/087-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" серпня 2012 р. Справа № 25/087-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЯДЕРА ЛОГІСТИК",

84601, Донецька область, м. Горлівка, Центрально -міський район, вул. Озерянівська, 2

02088, м. Київ , вул. Леніна, 42

до Споживчого товариства "Блиставиця -1",

07835, Київська область, Бородянський район, с. Блиставиця, вул. Леніна, магазин № 13

про стягнення 6 315,94 грн.

за участю представників:

позивача - Ферофонтова-Гуз Г.Д. (довіреність від 31.07.2012);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (далі -позивач) до Споживчого товариства "Блиставиця -1" (далі -відповідач) про стягнення 6 315,94 грн., з яких: 5 349,00 грн. -основний борг, 254,02 грн. -пеня, 338,50 грн. -20% річних, 374,42 грн. -штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.08.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.08.2012.

Як вбачається зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 01.08.2012 № 14389886 адреса місцезнаходження відповідача відповідає тій, на яку направлено ухвалу суду від 01.08.2012.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 12946 від 16.08.2012) позивачем подано клопотання про залучення документів на вимогу ухвали суду від 01.08.2012.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 12947 від 16.08.2012) позивачем подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку зі сплатою відповідачем основного боргу, що підтверджується платіжними дорученнями від 30.07.2012 №243 та від 03.08.2012 №244 на загальну суму 5 349,00 грн. та заявлено остаточні позовні вимоги у розмірі 966,94 грн., що складаються з: 254,02 грн. пені, 338,50 грн. 20% річних та 374,42 грн. штрафу.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову -966,94 грн., з яких: 254,02 грн. пені, 338,50 грн. 20% річних, 374,42 грн. штрафу, виходячи з якої і буде вирішуватися спір.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням пункту 6. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008року".

У судове засідання 16.08.2012 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 01.08.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 28.08.2012.

У судовому засіданні 28.08.2012 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, з урахуванням зменшення позовних вимог, та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позові, відповідач не забезпечив явку свого представника, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.08.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (далі - позивач, постачальник) та Споживчим товариством "Блиставиця -1" (далі - відповідач, покупець) укладено договір від 01.01.2011 № 1725-11 (далі -Договір) відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця алкогольні напої, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити в порядку, визначеному умовами договору (пункт 1.1. Договору). Відповідно до пункту 4.1. Договору найменування, кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар. Розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в інших узгоджених сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін шляхом попередньої оплати (пункт 6.1. Договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5 349,00 грн., а останній його отримав, що підтверджується наступними видатковими накладними: від 29.02.2012 №357859/352290 на суму 634,86 грн., від 29.02.2012 №357861/352282 на суму 643,32 грн., від 07.03.2012 №364706/359587 на суму 1 022,22 грн., від 14.03.2012 №371566/36001 на суму 954,84 грн., від 14.03.2012 №371567/366002 на суму 632,04 грн., від 14.03.2012 №371564/365999 на суму 616,74 грн., від 14.03.2012 №371565/366000 на суму 859,68 грн. До матеріалів справи долучено копії зазначених видаткових накладних.

Підставою звернення позивача до суду стало те, що відповідачем вказаний товар не було оплачено.

Позивачем подане клопотання про зменшення позовних вимог, де зазначено про оплату відповідачем товару, отриманого за вищевказаними видатковими накладними, на підтвердження чого надано платіжні доручення від 30.07.2012 №243 та від 03.08.2012 №244 на загальну суму 5 349,00 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування покладається на сторони.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судові засідання не направив. Доказів оплати за поставлений товар у повному обсязі на час вирішення спору відповідачем суду не подано.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, досліджені судом, суд дійшов висновку про порушення відповідачем строку оплати товару, що отриманий ним за Договором, на суму 5 349,00 грн.

За несвоєчасну оплату відповідачем отриманого товару, позивачем заявлено до стягнення 254,02 грн. пені, 338,50 грн. 20% річних, 374,42 грн. штрафу (7% від суми боргу). Розрахунок наведено в Додатку до позовної заяви №1 (а.с. № 6, том 1).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки. Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частинами 1, 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України). Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 Господарського кодексу України).

Згідно частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 7.1. Договору, у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно пункту 9.2. Договору, у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

З метою повного і об'єктивного розгляду справи, судом перевірено правильність нарахування штрафних санкцій і 20% річних та встановлено, що здійснений позивачем розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача: 254,02 грн. пені, 338,50 грн. 20% річних, 374,42 грн. штрафу, є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 609,50 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 78, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Споживчого товариства "Блиставиця -1" (07835, Київська область, Бородянський район, с. Блиставиця, вул. Леніна, магазин № 13, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30535948) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35871504) 254 (двісті п'ятдесят чотири) грн. 02 коп. пені, 338 (триста тридцять вісім) грн. 50 коп. 20% річних, 374 (триста сімдесят чотири) грн. 42 коп. штрафу та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 03.09.2012.

Суддя С.О. Саванчук