Рішення

від 31.07.2012 по справі 18/1332/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

31.07.2012р. Справа №18/1332/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукхліб", вул.Кучми, 2, м.Кременчук, Полтавська область, 39630

до Приватного підприємства "Діадема", вул.Гоголя, 3, м.Кременчук, 39605

про стягнення 172 705,70 грн.

Суддя Тимченко Б.П.

Представники:

від позивача: Семесько В.Б., дов. б/н від 12.01.12р.

від відповідача: відсутні

В судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України та повідомив про строки виготовлення повного тексту рішення

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення суми основного боргу за отриману та неоплачену хлібобулочну продукцію в сумі 123009,76грн., пені за прострочення оплати в сумі 45513,61грн., 492,04грн. - інфляційних та 3690,29грн. - 3% річних.

В позовній заяві позивач просить суд про вжиття заходів забезпечення позову в порядку ст.ст.66,67 ГПК України.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В вищевказаній заяві позивач просить:

1. Накласти арешт на майно відповідача в межах заявленого позову;

- при вирішенні цього питання суд, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дійшов висновку, що клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову є необгрунтованим та задоволенню не підлягає;

2. Прийняти рішення про тимчасову відмову у виїзді за кордон директора ПП "Діадема" Голосної Віри Михайлівни, в зв"язку з поданням позову до суду та про вилучення паспортного документа;

В ст. 67 ГПК України визначено, що позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Перелік встановлених статтею 67 ГПК України заходів до забезпечення позову є вичерпним.

Отже, вимогу позивача про вжиття запобіжних заходів шляхом тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон громадянину України, директору ПП "Діадема" та вилучення в нього паспортного документа слід відхилити, оскільки такі види запобіжних заходів не передбачені статтею 67 ГПК України.

З огляду на положення ст.66 ГПК України, дані клопотання про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягають.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, відзиву на позовну заяву не подав.

З огляду на вищевикладене, в зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем укладено договори поставки хлібобулочної продукції, відповідно до яких Постачальник (позивач по справі) зобов"язується виробити та поставити Покупцю (відповідач по справі), а Покупець прийняти і оплатити хлібобулочні вироби згідно з наданих заявок Покупця в межах асортименту випускаємої продукції Постачальника.

Відповідно до вимог договорів поставки Приватне підприємство «Діадема»зобов"язується проводити оплату на р/р ТОВ «Кременчукхліб»за хлібобулочну продукцію на кожне перше число місяця, що слідує за звітним, з відстрочкою платежу у сім днів.

Однак, станом на 13.06.2012 року за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 123009,76 грн., незважаючи на неодноразові звернення позивача оплатити отриману продукцію відповідачем не провадяться. Позивачем на адресу відповідача направлено акти звірки. Акти звірки розрахунків відповідачем не підписано, від сплати боргу ПП "Діадема" ухиляється, що свідчить про нестабільний господарсько-фінансовий стан відповідача.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості в сумі 123009,76грн. є цілком доведеною і такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем відповідно до договору нараховано відповідачу пеню в сумі 45513,61 грн. за прострочення оплати на 74 дні з 01.04.2012 р. по 13.06.2012 року.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст.2 цього закону, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірено правильність нарахування пені за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5" Сума пені, що підлягає стягненню становить 3 730,62грн.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з наданим розрахунком інфляційні нарахування за весь час прострочення складають 492,04грн., три проценти річних за період прострочення складає 3690,29 грн., з чим суд погоджується і визнає обґрунтованим.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. В порушення вказаного принципу відповідачем не спростовано обґрунтованості позовних вимоги та жодних заперечень щодо них суду не подано.

З урахуванням наведених обставин та наявних в матеріалах справи доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Кременчукхліб" підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати розподіляються з урахуванням приписів ст. 49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Діадема", (39605, м.Кременчук, вул.Гоголя, 3, р/р 26003000068842, МФО 300023, ПАТ "Укрсоцбанк" ЄДРПОУ 21078029) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукхліб" ( 39630, м.Кременчук, вул.Кучми, 2, р/р 36000002965001 в КВ СФ ПАТ "Укрінбанк" МФО 323505, код ЄДРПОУ 37812938) суму основного боргу в розмірі 123009,76грн., 3730,62грн. - пені, 492,04грн.- інфляційних, три проценти річних в розмірі 3690,29 грн. та 3 454,11грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині вимог відмовити.

Суддя Тимченко Б.П.

Повне рішення складено 06.08.12р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.