Рішення

від 28.08.2012 по справі 5021/1055/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.08.12 Справа № 5021/1055/12.

За позовом: Приватного спеціалізованого підприємства «УкрРосХим», м. Суми

до відповідача: Приватного спеціалізованого підприємства «КАМА», с.Олексіївка, Сумський район, Сумська область

про стягнення 132 877 грн. 61 коп.

СУДДЯ СОП'ЯНЕНКО О.Ю.

при секретарі с/з Молодецькій В.О.

Представники сторін:

Від позивача: Хижняк О.В. - директор

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просив суд стягнути з відповідача 150 839 грн. 28 коп. заборгованості відповідно до договору № 145 від 14.03.2011р., укладеного між сторонами по справі, в тому числі: 110 724 грн. 98 коп. - сума основного боргу, 26 574 грн. 00 коп. - пені, 11 183 грн. 22 коп. - інфляційних збитків, 2 357 грн. 08 коп. - 3 % річних, а також витрати по сплаті судового збору.

Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог № 964 від 07.08.2012 року, відповідно до вимог якої просить суд стягнути з відповідача 132877 грн. 61 коп. - заборгованості, з яких: 110 724 грн. 98 коп. - суму основного боргу, 11 183 грн. 22 коп. - інфляційні збитки, 8 612 грн. 33 коп. - пеня, 2 357 грн. 08 коп. - 3 % річних, а також витрати по сплаті судового збору.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив. За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

14 березня 2011 року між Приватним спеціалізованим підприємством «УкрРосХим» та Приватним спеціалізованим підприємством «КАМА» був укладений договір постачання № 145.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник (позивач) зобов'язався поставити, а покупець (відповідач) прийняти товар (суперагро NPK 15:15:15 та селітра амічна фасована) на суму 111176 грн. 00 коп.

Покупець (відповідач) зобов'язаний здійснити оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно виставленого рахунку до 15 вересня 2011 року. Загальна сума договору і кількість поставленого товару уточнюється по факту поставки товару (п. п. 2.2, 2.3 договору).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Договір № 145 від 14.03.2011 року, який за своєю правовою природою є договором поставки, підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 837 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними № 513 від 29.03.2011 року на суму 98790 грн. 98 коп., № 514 від 29.03.2011р. на суму 11934 грн. 00 коп. Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреністю на отримання товару № 1 від 29.03.2011 року.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Як встановлено судом, відповідач за поставлений позивачем товар не розрахувався, в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 110 724 грн. 98 коп., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, наявними в матеріалах справи.

Крім того, умовами договору, а саме підпунктом 5.1, передбачено, що у випадку прострочки платежу по договору покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,5% простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше 3% вартості простроченого платежу за кожен місяць прострочення. Згідно вимог позовної заяви позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 26 574 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

При цьому, згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно уточнюючого розрахунку, наданого позивачем, відповідачу за неналежне виконання умов договору, нарахована пеня за період з 15.10.2011 року по 15.04.2012 року в розмірі 8612 грн. 33 коп.

Оскільки, пеня в сумі 8612 грн. 33 коп. нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 2357 грн. 08 коп. - 3 % річних та 11183 грн. 22 коп. інфляційних збитків є правомірною.

Таким чином, на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 132877 грн. 61 коп., з яких: 110 724 грн. 98 коп. - суму основного боргу, 11 183 грн. 22 коп. - інфляційні збитки, 8 612 грн. 33 коп. - пеня, 2 357 грн. 08 коп. - 3 % річних. Відповідач в засідання суду не з'явився, аргументованого заперечення на позов не подав, не подав і доказів сплати боргу. Факт заборгованості відповідача в сумі 5 359 грн. 01 коп. підтверджено матеріалами справи.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач з урахуванням всіх обставин справи, подав суду достатньо доказів, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору в сумі 2657 грн. 56 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного спеціалізованого підприємства «КАМА» (42316, Сумська область, Сумський район, с. Олексіївка, вул. Радянська, 4; код 31232209) на користь Приватного спеціалізованого підприємства «УкрРосХим» (40020, м. Суми, вул. Ковпака, 4; код 13996998) 110 724 грн. 98 коп. - суму основного боргу, 11 183 грн. 22 коп. - інфляційні збитки, 8 612 грн. 33 коп. - пеня, 2 357 грн. 08 коп. - 3 % річних, 2657 грн. 56 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 03.09.2012 року.

СУДДЯ О.Ю. СОП'ЯНЕНКО