Рішення

від 31.07.2012 по справі 18/1335/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

31.07.2012р. Справа № 18/1335/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" вул.Старий Поділ, 5, м.Полтава, 36022 в особі Кременчуцької філії, вул. 60 років Жовтня, 8, м.Кременчук, Полтавська область, 39600

до Кременчуцької міської громадської організації сприяння профілактиці соціально-негативних явищ у суспільстві "Порятунок", вул.40 років Жовтня, 15/50, м.Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 14 301,30 грн.

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

Секретар судового засідання Олефір О.І.

Представники:

від позивача: Мойсевич О.О. дов. №02-9/4718 від 20.04.2012р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення з Кременчуцької міської громадської організації сприяння профілактиці соціально-негативних явищ у суспільстві "Порятунок" заборгованості за Договором на постачання теплової енергії в гарячій воді за №1160 від 01.07.2009 року в розмірі 14 301,30 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, поважності причини неявки не повідомив, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи), вимог п.4 ухвали про порушення провадження у справі від 12.07.2012 року не виконав, витребувані судом документи не подав.

Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору

З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

01.07.2009 р. між Кременчуцькою філією Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Кременчук (теплопостачальна організація) та Кременчуцькою громадською організацією сприяння профілактиці соціально-негативних явищ у суспільстві "Порятунок", м. Кременчук (споживач) було укладено договір № 1160 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір), відповідно до якого теплопостачальна організація зобов'язувалася надавати вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а споживач зобов'язувався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Як вбачається з матеріалів справи, загальними зборами акціонерів було прийняторішення про зміну назви позивача з "Відкрите акціонерне товариство "Полтаваобленерго" на "Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго". Відповідно до чинного законодавства України було проведено Державну реєстрацію останнього з огляду на зміну їх найменування.

При цьому сторони узгодили, зокрема наступне :

- теплопостачальна організація зобовязується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді на потреби згідно з Додатком № 1 "Перелік обєктів Споживача та характеристика обєкта надання послуг з теплопостачання" та в обсягах згідно з додатком № 2 "Обсяги теплового навантаження та теплоспоживання", а споживач зобовязується оплачувати теплопостачальній організації вартість спожитої теплової енергії та додаткові рахунки, виписані на підставі даного договору, згідно з умовами цього Договору та додатку до нього № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію", а саме за три дні до початку розрахункового періоду здійснювати попередню оплату прогнозованої вартості теплової енергії та проводити остаточний розрахунок не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання) ( п.п. 2.1.2, 2.2.2 Договору, п. 1 Додатку № 4);

- споживач зобов'язується сплачувати за опалення за затвердженим тарифом один раз в місяць в строк до 30 числа звітного місяця (ч. 2 п. 11 Договору);

- тарифи на послуги з теплопостачання затверджуються в установленому порядку відповідно до Закону України "Про теплопостачання" № 2633-IV від 02.06.2005 року та діючого законодавства України (п. 1.2 Договору);

- розрахунки за теплову енергію, що споживається Споживачем, проводяться в грошовій формі або іншими формами розрахунків, які не суперечать чинному законодавству України, відповідно до діючих тарифів, які затверджуються в установленому законом порядку. У разі зміни тарифів оплата Споживачем наданих йому послуг здійснюється за новими тарифами з часу їх введення без змін інших умов Договору (п.6.7 Договору);

- цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009 р. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду його умов. Договір може бути розірвано в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України (п. 7.10 Договору);

- при зміні тарифів на теплову енергію споживач повідомляється письмово або через засоби масової інформації в порядку, встановленому чинним законодавством (п.2.1.11 Договору).

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про погодження тарифів ВАТ "Полтаваобленерго" на транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води (підігрів води) для населення, споживачів бюджетних установ, інших споживачі крім АТ "Укртатнафта" встановлено тариф 896,59 грн. з ПДВ за 1 Гкал.

Згідно п. 3 Додатку № 4 до Договору у разі споживання теплової енергії за відсутності приладів обліку (підключення споживача без приладів обліку) обсяги теплової енергії, що відпущена Споживачу за розрахунковий період, визначаються Теплопостачальною організацією розрахунковим шляхом згідно максимальних договірних навантажень відповідно до додатків № 2,4-3,4-4 до Даного Договору. Крім цього, у відповідності до п. 20 "Правил користування тепловою енергією", затверджених Постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 року, у разі відсутності приладів комерційного обліку теплової енергії оплата здійснюється відповідно визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. За Додатком № 2 до обумовленого Договору теплове навантаження відповідача складає 0,017562 Гкал/год.

Теплопостачальною організацією за період з жовтня 2011 року по січень 2012 року було виконано договірні зобов'язання з надання послуг по постачанню споживачу теплової енергії у вигляді гарячої води на загальну суму 13 216,68 грн..

За даними позивача в порушення умов Договору відповідачем не проведено оплату вартості спожитої теплової енергії у вигляді гарячої води за період з жовтня 2011 року по січень 2012 року включно. На момент подання позову заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію складає 13 216,68 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості відповідача.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Кременчуцької громадської організації сприяння профілактиці соціально-негативних явищ у суспільстві "Порятунок", м. Кременчук 14301,30 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, що виникла за період з жовтня 2011 року по січень 2012 року включно внаслідок порушення останнім умов укладеного між сторонами 01.07.2009 р. Договору № 1160 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, з яких : 13216,68 грн. основний борг, 823,94 грн. - пеня, 87,01 грн. індекс інфляції, 173,67 грн. -3% річних.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до п.п. 5 п. 3 ст. 20 Закону України № 1875-IV від 24.06.2004 р. "Про житлово-комунальні послуги" (із змінами та доповненнями) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України вартість наданих послуг не оплатив, заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 12 057,65 грн..

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 12 057,65 грн. основного боргу за отримані послуги теплопостачання підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктами 4.2.2, 6.8 Договору визначено, що за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, починаючи з дня, наступного за датою остаточного розрахунку. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 823,94 грн. пені за період з жовтня 2011 р. по січень 2012 р. включно, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі 87,01 грн. за період з жовтня 2011 р. по січень 2012 р. та 3% річних в розмірі 173,67 грн. суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процессу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

У нарадчій кімнаті суд приходить до висновку, що Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України обґрунтовані обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, подані витребувані судом доказі, що підтверджують викладені у позові обставини, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті .

Враховуючи викладене, дослідивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , а також подані ними додаткові докази, всебічно повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, керуючись статтями 3,4, 4 1 -4 3 ,4 5 - 4 7 , 18,19,21-22, 30, 32-34, 36, 38, 43, 44, 45, 49, 69, 74, 75,77, 81 1 , 82, 82-1, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті , суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Кременчуцької громадської організації сприяння профілактиці соціально-негативних явищ у суспільстві "Порятунок" (39600, м. Кременчук, вул. 40 років Жовтня, б. 15/50), р/р 35437001002233 УДК м. Кременчук, МФО 831019, код ЄДРПОУ 25692163 на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава в особі Кременчуцької філії (39601, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 8) на р/р 26035308700 в ВАТ "Ощадбанк" м. Полтава, МФО 331467, код ЄДРПОУ 25717118: 13216,68 грн. основного боргу та на р/р 26005054501124 в Полт. ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 25717118: 823,94 грн. - пені, 87,01 грн. індекс інфляції, 173,67 грн. -3% річних, 1609,50 витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.08.2012р.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.