Рішення

від 21.08.2012 по справі 5011-9/10189-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/10189-2012 21.08.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехносоюз"

До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінокісне-Агро"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Трейд Юніон"

Про стягнення 11 373,74 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача Вітка О.Ю. (дов. б/н від 11.07.2012р.)

від відповідача 1) не з'явився

2) не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 21.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехносоюз" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінокісне-Агро" (далі по тексту -відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Трейд Юніон" (далі по тексту -відповідач-2) у відповідності до якої просить суд:

- стягнути з відповідача-1 11373, 74 грн., з яких 9900, 00 грн. основної заборгованості, 454, 04 грн. трьох відсотків річних, 1019, 70 грн. інфляційних збитків;

- стягнути з відповідача-2 341, 21 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем-1 домовленостей по поставці товару, в частині оплати за поставлений товар та неналежне виконання відповідачем-2 умов Договору поруки №1/11/ПР від 30.11.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/10189-2012, розгляд справи призначено на 21.08.2012 року.

21.08.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано додаткові матеріали по справі.

В судове засідання 21.08.2012 року відповідач-1 та відповідач-2 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, у відповідності до якої просить суд:

- з відповідача-1 11032, 53 грн., з яких 9558, 79 грн. основної заборгованості, 454, 04 грн. трьох відсотків річних, 1019, 70 грн. інфляційних збитків;

- солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість в сумі 341, 21 грн.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана заява приймається судом, у відповідності до ст. 22 ГПК України. Позовні вимог у справі розглядаються з урахуванням заяви б/н від 21.08.2012р.

Представником позивача надано усні пояснення по справі, оригінали документів для огляду в судовому засіданні, підтримано позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Враховуючи те, що не з'явлення представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідачі не скористались своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представників для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2010р. та 15.10.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехносоюз" (далі по тексту -Позивач) виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Сінокісне-Агро" (далі по тексту -Відповідач-1) рахунки-фактури №АГ-000294 на суму 4950, 00 грн. та №АГ-000302 на суму 4950, 00 грн.

25.10.2010 року Позивач передав, а Відповідач-1 прийняв товар на загальну суму 9900,00 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними №АГ-0000284 від 25.10.2010р. на суму 4950, 00 грн. та №АГ-0000285 від 25.10.2010р. на суму 4950, 00 грн. (належним чином завірені копії яких додано позивачем до матеріалів справи, оригінали надано для огляду в судовому засіданні).

Як зазначає Позивач у позовній заяві, виставлені рахунки-фактури №АГ-000294 на суму 4950, 00 грн. та №АГ-000302 на суму 4950, 00 грн. Відповідачем-1 не оплачено, внаслідок чого у Відповідача-1 утворилась заборгованість перед Позивачем у розмірі -9900, 00 грн.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, між Позивачем (Кредитор за Договором поруки) та Відповідачем-2 (Поручитель за Договором поруки), укладено Договір поруки №1/11/ПР від 30.11.2011р. (далі по тексту -Договір поруки), у відповідності до умов якого (п. 1.1) Відповідач -1 є Боржником; Забезпечене зобов'язання. Грошове зобов'язання Боржника виникає із взаємовідносин між Кредитором і Боржником щодо поставки товарів сільськогосподарського призначення, в тому числі, але не виключно із договорів купівлі-продажу, поставки тощо (п. 1.2.); Поручитель поручається перед Кредитором за часткове (в розмірі 3% (трьох відсотків) від суми відповідних грошових обов'язків Боржника) виконання Боржником грошових обов'язків, що виникають (виникли) із взаємовідносин між Кредитором та Боржником щодо поставки товарів сільськогосподарського призначення, в тому числі, але не виключно із договорів купівлі-продажу, поставки тощо та зобов'язується відповідати перед Кредитором за часткове, виконання грошових зобов'язань, в розмірі 3% (трьох відсотків) від суми таких грошових зобов'язань Боржника, що виникають (виникли) із взаємовідносин між Кредитором і Боржником щодо поставки товарів сільськогосподарського призначення, в тому числі, але не виключно, із договорів купівлі-продажу, поставки тощо.

У відповідності до п. 2.1. Договору поруки, Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за належне виконання Боржником забезпеченого грошового зобов'язання, але в любому випадку розмір відповідальності Поручителя не перевищує 3% (трьох відсотків) від розміру грошового зобов'язання Боржника, що виникають із взаємовідносин між Кредитором і Боржником щодо поставки товарів сільськогосподарського призначення, в тому числі, але не виключно із договорів купівлі-продажу, поставки тощо.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, Позивач просить суд стягнути з Відповідача-1 9900,00 грн. основної заборгованості, 454, 04 грн. трьох відсотків річних, 1019, 70 грн. інфляційних збитків; стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість в сумі 341, 21 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехносоюз" підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Суд приходить до висновку, що між Позивачем та Відповідачем-1 у справі було укладено договір у спрощеній формі шляхом вчинення дій щодо передачі визначеного товару з визначеною ціною, та прийняття вказаного товару відповідачем, що підтверджується підписаними видатковими накладними №АГ-0000284 від 25.10.2010р. на суму 4950, 00 грн. та №АГ-0000285 від 25.10.2010р. на суму 4950, 00 грн., які підписано уповноваженими особами сторін та скріплено печатками.

Отже, на підставі укладення правочину у спрощеній формі у сторін виникли права та обов'язки, зокрема у відповідача виник обов'язок оплати поставленого йому позивачем товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На підтвердження наявності у Відповідача-1 заборгованості у розмірі 9900, 00 грн., Позивачем до матеріалів справи також додано Акт звірки взаєморозрахунків стонам на перше півріччя 2011 року, у відповідності до якого станом на 30.06.2011р. заборгованість Відповідача-1 складає 9900, 00 грн. (належним чином засвідчена копія акту, скріплена печатками та підписами сторін додана Позивачем до матеріалів справи).

Відповідачем-1 доказів на підтвердження проведення оплати за поставлений Позивачем товар не надано.

При цьому судом встановлено, що сторонами не було визначено строків проведення оплати за поставлений позивачем товар. Суд не погоджується з твердженням Позивача про настання обов'язку по оплаті за поставлений за видатковими накладним №АГ-0000284 від 25.10.2010р. та №АГ-0000285 від 25.10.2010р. товар з 12.10.2010р. та 23.10.2010р. відповідно, оскільки з наявного в матеріалах справи рахунку-фактури №АГ-000294 від 05.10.2010р. взагалі не вбачається домовленості сторін щодо строку оплати (посилання на дату оплати відсутні), а рахунок-фактура №АГ-000302 від 15.10.2010р. передбачає здійснення передплати до поставки товару.

Враховуючи те, що сторони своїми діями (передання товару позивачем та його прийняття відповідачем без проведення попередньої оплати) змінили умови домовленості по оплаті товару, суд приходить до висновку про те, що до правовідносин між сторонами щодо настання обов'язку відповідача по оплаті товару слід застосовувати положення ст. 530 ЦК України.

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

28.04.2012 року Позивач направив на адресу Відповідача-1 Претензію про погашення боргу за поставку товару №3/2012 від 27.04.2012р., з вимогою про погашення заборгованості (направлення Позивачем претензії підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином засвідченими копіями поштового чеку №9158 від 28.04.2012р. та опису вкладення у цінний лист б/н від 28.04.2012р.).

Зазначена претензія отримана Відповідачем-1 03.05.2012р., що підтверджується доданою до матеріалів справи, належним чином засвідченою копію повідомлення про вручення поштового відправлення.

У відповідності до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем за поставлений товар в сумі 9900,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем-1 не спростований, строк оплати зазначеного боргу у відповідності до ст. 530 ЦК України та отримання Відповідачем-1 претензії 03.05.2012р. настав з 10.05.2012р., а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу з Відповідача-1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 9603, 00 грн., а позовні вимоги щодо солідарного стягнення заборгованості з Відповідача-1 та Відповідача-2 підлягають задоволенню на суму 297, 00 грн., у відповідності до п. 1.3. Договору поруки.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з Відповідача-1 454, 04 грн. трьох відсотків річних та 1019, 70 грн. інфляційних збитків за період з листопада 2010 року по лютий 2012 року, на підставі ст. 625 ЦК України.

Враховуючи встановлення судом факту наявності обов'язку Відповідача-1 по оплаті за поставлений товар згідно видаткових накладних №АГ-0000284 від 25.10.2010р. на суму 4950, 00 грн. та №АГ-0000285 від 25.10.2010р. на суму 4950, 00 грн. з 10.05.2012 року, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 454, 04 грн. трьох відсотків річних та 1019, 70 грн. інфляційних збитків за період з листопада 2010 року по лютий 2012 року, у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехносоюз" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача-1 та відповідача-2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінокісне-Агро" (96241, Автономна республіка Крим, Роздольненський район, с. Сінокісне, вул. Свободи, буд. 27; код ЄДРПОУ 31143732; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехносоюз" (03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, буд. 38/58; код ЄДРПОУ 35840303) 9603 (дев'ять тисяч шістсот три) грн. 00 коп. основної заборгованості, 1358 (одна тисяча триста п'ятдесят вісім) грн. 92 коп. судового збору.

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінокісне-Агро" (96241, Автономна республіка Крим, Роздольненський район, с. Сінокісне, вул. Свободи, буд. 27; код ЄДРПОУ 31143732; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Трейд Юніон»(02090, м. Київ, вул. Володимира Сосюри, буд. 6, офіс 301-А; код ЄДРПОУ 37652846; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехносоюз" (03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, буд. 38/58; код ЄДРПОУ 35840303) 297 (двісті дев'яносто сім) грн. 00 коп. заборгованості, 42 (сорок дві) грн. 03 коп. судового збору.

4. В задоволенні інших позовних вимог -відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.08.2012р.

Суддя Г.П. Бондаренко