Постанова

від 28.08.2012 по справі 14/35/2012/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2012 р. Справа № 14/35/2012/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,

за участю представників сторін:

від позивача- Юдицький О.В.;

від відповідача - не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги позивача-Відкритого акцоінерного товариства «Тікач»в особі арбітражного керуючого-ліквідатора Юдицького Олександра Вікторовича на рішення господарського суду Вінницької області від 09.07.2012р. у справі № 14/35/2012/5003

за позовом Відкритого акцоінерного товариства «Тікич»

с.Червоний Кут Жашківського району Черкаської області

до Приватного підприємця ОСОБА_2

смт.Літин Віницької області

про стягнення 80 000 грн. безпідставно отриманих коштів,-

Представнику Позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 09.07.2012р. у справі №14/35/2012/ 5003 (суддя Тварковський А.А.) відмовлено в задоволені позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Тікач»в особі арбітражного керуючого-ліквідатора Юдицького Олександра Вікторовича до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 80 000 грн. безпідставно отриманих коштів.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що право власності на спірне майно Позивачем у встановленому порядку не оформлене і не зареєстроване, що, зокрема, стверджується довідкою Комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації»від 26.06.2012р. №1597. Між тим, спірне майно відноситься до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації. Можливість зареєструвати майно у Позивача виникла ще після набрання законної сили 07.04.2010р. рішенням, яким право власності на цегельну трубу визнано за ним, однак останній таким правом не скористався.(т.2, арк.справи 49-51).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Вінницької області, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 09.07.2012р. у справі №14/35/2012/5003 та прийняти нове, яким задоволити позов в повному обсязі.

Скаржник зазначає, що при винесенні рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та порушено норми матеріального та процесуального права. Вказує, що господарським судом Вінницької області при розгляді справи №14/35/2012/5003 було поставлено під сумнів право власності ВАТ «Тікич»на димову трубу цегляну, яка знаходиться по АДРЕСА_1. Тому, на думку Скаржника, при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було підмінене поняття права власності поняттям реєстрації права власності. Також місцевий господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення не звернув уваги на те, що з 08.11.2006р. - моменту видачі РВ ФДМУ по Черкаській області ВАТ «Тікич»правовстановлюючого документа - переліку майна і до липня 2011р., власник (ВАТ «Тікич») витребовував майно із чужого незаконного володіння спочатку у ТзОВ «Рубіа», а потім і у Відповідача -Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.(т.2, арк.справи 61-67).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 10.08.2012р. апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(т.2, арк. справи 60).

Представник Позивача у судовому засіданні 28.08.2012р. повністю підтримав доводи апеляційної скарги, оскаржуване рішення вважає незаконним, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 09.07.2012р. у справі №14/35/2012/5003, прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги ВАТ «Тікич».

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання призначене на 28.08. 2012р., причини неявки суду не повідомив, хоч про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку.(т.2, арк.справи 100-101).

Оскільки, ухвалою у даній справі від 10.08.2012р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті.(т.2, арк.справи 60).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інс танції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою арбітражного суду Черкаської області по справі №1005/8 від 10.02.2000р. ВАТ «Тікич»(с.Червоний Кут Жашківського району Черкаської області код ЄДРПОУ 00373623) визна но банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.(т.1, арк. справи 17-18).

14.11.2003р., ТзОВ «Рубіа»та ВАТ «Тікич»уклали договір купівлі-продажу активів підприємства-банкрута ВАТ «Тікич»№1411/00, у відповідності до умов якого ТзОВ «Рубіа»продано за 5 000 грн. димову трубу металеву інв.№39, димову трубу цегляну інв.№56 та боров парокотельні інв.№51, які знаходяться в с.Червоний Кут Жашківського району Черкаської області.(т.1, арк.справи 21).

Ухвалою господарського суду Черкаської області у справі №14-10-08/1005 від 05.07.2006 року ліквіда тором ВАТ «Тікич»призначено арбітражного керуючого Юдицького О.В.(т.1, арк. справи 19).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 29.02.2008р. у справі №05/482 ТзОВ «Рубіа»відмовлено в задоволенні позову до ТзОВ «Укрпромтех» про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні майном. Разом із тим, визнано недійним договір №1411/00, який 14.11.2003р. було укладено ТзОВ «Рубіа»та ВАТ «Тікич».(т.1, арк.справи 34).

Проте. постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.06. 2008р. у справі №05/482 апеляційну скаргу ТзОВ «Рубіа»задоволено частково. Рішення господарського суду Черкаської області від 29.02.2008р. у справі №05/482 скасовано повністю та прийнято нове рішення - позовні вимоги задоволено частково, за ТзОВ «Рубіа»визнано право власності на майно, яке знаходиться за адресою: с.Червоний Кут Жашківського району Черкаської області а саме: димову трубу металеву h=31 м, інв.№39; димову трубу цегляну h=72 м інв.№56; боров парокотельні S=60 м 2 , інв.№51. В задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання ТзОВ «Укрпромтех»усунути перешкоди ТзОВ «Рубіа»в користуванні та розпорядженні майном, шляхом допущення на територію де знаходиться майно та надання можливості безперешкодного користування власним майном - відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.08.2008р. у справі №05/482 за наслідками розгляду касаційної скарги ліквідатора ВАТ «Тікич» - постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.06.2008р. та рішення господарського суду Черкаської області від 29.02.2008р. у справі №05/482 - скасовано, а справу направлено на новий розгляд (т.1, арк.справи 36-39).

За результатами нового розгляду господарським судом Черкаської області винесено рішення від 18.09.2009р. у справі №16-07-11-05/482 за позовом ТзОВ «Рубіа»до ТзОВ «Укрпромтех», третя особа із самостійними вимогами на предмет спору ВАТ «Тікич»про визнання права власності на майно, яким прийнято відмову позивача ТзОВ «Рубіа»від позову до ТзОВ «Укрпромтех» про визнання права власності на майно та про усунення перешкод в користуванні майном, а провадження в цій частині закрито; самостійні вимоги ВАТ «Тікич»на предмет спору задоволено повністю; визнано недійсним укладений між ВАТ «Тікич»та ТзОВ «Рубіа»договір купівлі-продажу активів підприємства-банкрута ВАТ «Тікич»від 14.11.2003р. №1411/00; зобов'язано ТзОВ «Рубіа»повернути ВАТ «Тікич»димову трубу металеву, h=31 м, інв.№39; димову трубу цегляну h=72 м, інв.№50; боров парокотельні S=60 м 2 , інв.№51, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; визнано за ВАТ «Тікич»право власності на димову трубу металеву, h=31 м, інв.№39; димову трубу цегляну h=72 м, інв.№50; боров парокотельні S=60 м 2 , інв.№51, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.(т.1, арк.справи 40-44).

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.12.2009р. у справі №16-07-11-05/482 рішення господарського суду Черкаської області від 18.09.2009р. скасовано частково, відмовлено у задоволені позовних вимог ВАТ «Тікич»про визнання недійсним договору купівлі-продажу №1411/00 від 14.11.2003р. та застосування наслідків недійсності договору з підстав пропуску позовної давності. В решті рішення залишено без змін.

Проте, Вищий господарський суд України своєю постановою від 07.04.2010р. у справі № 16-07-11-05/482 скасував постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.12.2009р., а рішення господарського суду Черкаської області від 18.09.2009р. залишив у силі.(т.1, арк.справи 45-49).

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Рубіа»-продавець та ФОП ОСОБА_2-покупець 12.06.2008р. уклали договір купівлі-продажу, об'єктом продажу якого була димова труба цегляна (h=72м) та боров парокотельні (S=60 м 2 ). Дане майно передано покупцеві на підставі акту прийому-передачі від 12.06.2008р.(т.1, арк.справи 50-52).

Надалі, частину цегляної труби та гравійний майданчик під нею ФОП ОСОБА_2 передав в користування ЗАТ «Український мобільний зв'язок»на підставі договору оренди від 01.08. 2008р. Факт передачі майна в оренду стверджується актом приймання-передачі від 01.10.2008р. (т.1, арк.справи 53-57).

Рішенням господарської суду Черкаської області від 31.12.2010р. у справі №11-16/2012 у Фізичної особи ОСОБА_2 витребувано об'єкти нерухомого майна - будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Дане рішення в частині витребовування майна залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2011р. і набрало законної сили.(т.1, арк.справи 58-77).

Як вбачається з доданих до матеріалів справи платіжних доручень, ЗАТ «Український мобільний зв'язок»згідно договору оренди від 01.08.2008р. перерахував на рахунок ФОП ОСОБА_2 протягом 07.11.2008р. - 01.06.2011р. орендну плату за користування цегляною трубою в загальній сумі 80 000 грн, що стверджується матеріалами справи.(т.1, арк.справи 78-102; т.2, арк. справи 3-5).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що скарга є безпідставною і не підлягає задоволенню з огляду на таке:

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права і обов'язки зокрема виникають з договoрів та інших правочинів, крім того, цивільні права і обов'язки виникають безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтею ст.1214 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Приписами ст.1212 ЦК України визначено загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави, які мають велике значення для вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб (відновлення справедливості) в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов.

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б ви-бути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, в порядку ст.1214 ЦК України зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про безпідставність набуття такого майна. Тобто йдеться про доходи, які безпідставний набувач реально одержав або міг одержати.

Водночас, відповідно до частини 2 ст.144 ГК України право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом, що узгоджується із положенням статті 182 ЦК України, згідно якої право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Крім того, згідно зі статтею 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»від 01.07.2004р. 1952-IV та пункту 1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (Тимчасове положення), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Згідно з п.1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно - державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (надалі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»та інших законодавчих актів України»та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Пунктом 1.4 Тимчасового положення державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Як вірно зазначив суд першої інстанції та стверджується матеріалами справи, право власності на спірне майно Позивач належним чином не оформив та не зареєстрував, що стверджується відповідною довідкою Kомунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане БТІ»від 26.06.2012р. №1597. Між тим, спірне майно відноситься до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації. Доказів державної реєстрації Позивач суду не надав. Суд першої інстанції правомірно вказав, що можливість зареєструвати майно у Позивача виникла ще 07.04.2010р. після набрання рішенням, яким за ним визнано право власності на цегельну трубу, законної сили, однак останній таким правом не скористався.

Аналіз зазначених правових норм дає колегії суддів підстави вважати, що набуття Позивачем права власності відповідно до закону, у данному випадку - на підставі судового рішення не тягне автоматичного виникнення права власності без його державної реєстрації, якої вимагають ст.144 ГК України та ст.ст. 182, 331 ЦК України.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що за відсутності належних доказів державної реєстрації права власності на спірну димову трубу ВАТ «Тікич»не дотримано необхідних умов, за одночасної наявності яких виникає право вимоги на відшкодування доходів з підстав ст.1214 ЦК України.

Однак, необхідно зауважити, що судом першої інстанції допущено описку в рішенні від 09.07.2012р., яку не виправлено на підставі ст.89 ГПК України. Так, судом зазначено, що інвентаризаційний номер димової труби цегляної h=72м. - 50 , тоді як стверджено матеріалами справи та незаперечувалось сторонами в судових засіданнях, що димова труба цегляна h=72 м. обліковується лише за одним інвентаризаційним номером - 56 . Проте, ця описка не призвела до прийняття неправильного рішення.

Крім того, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні клопотання Відповідача про припинення провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору через зарахування зустрічних однорідних вимог за рахунок відступлення ТзОВ «Укрпромтех»на користь Відповідача права вимоги до ВАТ «Тікач»на суму 359 965 грн., оскільки під час судового розгляду справи в першій інстанції вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача коштів не задоволені, тому - заборгованість в сумі 80 000 грн. свого підтвердження не знайшла.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства Відкритого акцоінерного товариства «тікач»в особі арбітражного керуючого-ліквідатора Юдицького Олександра Вікторовича на рішення господарського суду Вінницької області від 09.07.2012р. у справі №14/35/2012/5003 -залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 09.07.2012р. у даній справі -без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №14/35/2012/5003 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Савченко Г.І.