Рішення

від 23.08.2012 по справі 1326/3762/2012

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

1326/3762/2012

2/1326/2347/2012

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

Іменем України

23.08.2012 року Франківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді Козюренка Р.С.

при секретарі- Пивоварчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Інституту народознавства Національної академії наук України до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, суд -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить стягнути заборгованість за трудовим договором в сумі 37506,49 гривень. Позов мотивує тим, що 01.10.2009 року між Інститутом народознавства НАН України та ОСОБА_1 було укладено трудовий договір (контракт), відповідно до умов якого, останній зобов'язався виконувати обов'язки наукового співробітника відділу історичної етнології. На посаді наукового співробітника відділу історичної етнології ОСОБА_1 працював з жовтня 2009 року по 31 січня 2012 року та був звільнений відповідно до наказу № 4-к від 31.01.2012 року. Оскільки відповідач своєю бездіяльністю не виконав планового навантаження наукової роботи на 2011 рік, чим порушив умови трудового контракту і чинного законодавства України, то суми виплачених йому за 2011 рік грошових коштів у формі заробітної плати є безпідставними, а на суму проведеної виплати позивачу завдана матеріальна шкода, яку просить стягнути в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву з клопотанням слухати справу у його відсутності, просить такий задовольнити, а у разі неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи. На підставі ст.169,224 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), проти чого представник позивача не заперечив.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити.

Судом встановлено, що 01.10.2009 року між Інститутом народознавства НАН України та ОСОБА_1 було укладено трудовий договір (контракт) відповідно до умов якого, останній зобов'язався виконувати обов'язки наукового співробітника відділу історичної етнології. На посаді наукового співробітника відділу історичної етнології ОСОБА_1 працював з жовтня 2009 року по 31 січня 2012 року.

Відповідно до робочого плану на 2011 рік з виконання теми «Історико-етнологічні аспекти вивчення реліктових явищ культури та побуту українців»відділу історичної етнології Інституту народознавства НАН України затверджено обсяг планового річного навантаження наукових співробітників відділу історичної етнології Інституту народознавства НАН України, в тому числі відповідача. Відповідно до вказаного робочого плану та умов укладеного контракту ОСОБА_1 зобов'язаний був виконати протягом 2011 року планове річне навантаження шляхом написання ІІ і ІІІ розділу монографії «Традиційне лісорубство в Українських Карпатах»в обсязі 4 авторські аркуші.

Відповідно до розділу IV статуту Інституту народознавства НАН України Вчена рада Інституту -вищий дорадчий орган колективного розгляду основних питань наукової діяльності та кадрової роботи. Вчена рада розглядає питання впровадження та виконання програм, проектів науково-дослідних робіт та науково-видавничої діяльності, щодо норм наукових навантажень, стану виконання наукових досліджень та їх видання, ухвалює програми, проекти науково-дослідних робіт.

За підсумками роботи протягом 2011 року відповідачем не виконано планового річного навантаження наукової роботи, чим порушено умови укладеного з позивачем трудового контракту, що підтверджується витягами з протоколу засідання вченої ради Інституту народознавства НАН України №9 від 20.12.2011 року, №1 від 31.01.2012 року, а також витягом з протоколу №1 засідання комісії з перевірки діяльності структурних підрозділів Інституту народознавства НАН України у 2001 році від 17.01.2012 року.

Згідно положень ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

В силу вимог ст. 1 Закону України «Про оплату праці»заробіток виплачується працівникові за виконану роботу, а ст. 94 КЗпП України передбачає, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Таким чином, підставою для отримання працівником грошових коштів від роботодавця у формі заробітної плати є факт виконання ним роботи, визначеної трудовим договором. Відтак, підставою для законного отримання відповідачем ОСОБА_1 виплаченої заробітної плати має бути факт виконання ним запланованого річного наукового навантаження.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, натомість відповідач ОСОБА_1 не виконав своїх зобов'язань, зокрема своєю бездіяльністю не виконав планового навантаження наукової роботи на 2011 рік, чим порушив умови трудового контракту.

Відповідно до ст.52 ЦК України , зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства,а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.611 ЦК України, у випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо відшкодування збитків, які становлять 37506,49 гривень.

Відповідно до вимог ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ немає для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами ч.3 ст.10, ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З вищенаведеного, суд вважає, що оскільки відповідач добровільно не виконав у строк взяті на себе зобов'язання, а тому завдана матеріальна шкода позивачу в розмірі 37506,49 гривень слід стягнути з відповідача.

З наведених міркувань та керуючись ст. ст. 4, 10, 11, 57, 60, 169, 209, 212, 215, 218, 224-225 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Інституту народознавства Національної академії наук України (ЄДРПОУ 03534469, 79000 м. Львів, пр. Свободи, 15) матеріальну шкоду в сумі 37506 гривень (тридцять сім тисяч п'ятсот шість) 49 копійок (сорок дев'ять).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Інституту народознавства Національної академії наук України 375,07 гривень судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

На заочне рішення суду може бути подано відповідачем заяву про його перегляд судом, що його ухвалив, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Козюренко Р.С.