Рішення

від 29.08.2012 по справі 5009/2757/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 32/72/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.12 Справа № 5009/2757/12

за позовом Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району (69065, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79-А)

до відповідача Приватного підприємства "Юва" (69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 45-А, кв. 7)

про стягнення 1645,09 грн.

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

20.07.2012 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району м. Запоріжжя з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "Юва" про стягнення 1645 грн. 09 коп., які складаються з 1484,60 грн. основного боргу за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 246 від 01.01.2004 р., 24,70 грн. -3% річних, 10,39 грн. втрат від інфляції та 125,40 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.07.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/2757/12 з призначенням судового засідання на 08.08.2012 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Ухвалою суду від 08.08.2012 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання розгляд справи було відкладено на 29.08.2012 р.

Від відповідача повернулись ухвали суду від 23.07.2012 р. про порушення провадження по справі та про відкладення розгляду справи від 08.08.2012 р. з відміткою "організація вибула".

Відповідно до спеціального витягу з Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, юридичною адресою Приватного підприємства "Юва" є: 69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 45-А, кв. 7, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Позивач в судове засідання 29.08.2012 р. не з'явився, про відмову від позову не заявив. В попередньому судовому засіданні 08.08.2012 р., позивач наполягав на заявлених позовних вимогах з підстав, викладених у позові.

Відповідач в судове засідання 29.08.2012 р. повторно не з'явився, вимоги суду, викладені в ухвалі суду не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, свого повноважного представника в судове засідання без поважних причин не направив.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю позивача і відповідача.

В судовому засіданні 29.08.2012 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2004 р. між Концерном "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району (позивачем, енергопостачальною організацією) та ПП "Юва" (відповідачем, споживачем) був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 246 (далі за текстом -договір).

Згідно з п. 1.2 договору енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно з п. 1.3., а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

У п. 1.3 договору визначено, що енергопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію в гарячій воді в межах 11,04 Гкал з максимальним тепловим навантаженням 0,005441 Гкал/год.

Відповідно до п. 10.1 договір діє до 31 березня 2008 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоді сторін про його розірвання.

Згідно з п. 3.2.2. договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені договором.

За листопад 2011 року нарахування теплової енергії за договором становить 1484,60 грн., що підтверджується актом приймання-передачі теплової енергії, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 6.2 договору , розрахунковим періодом є календарний місяць.

За п. 6.3 договору, енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов'язаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його Енергопостачальній організації.

Відповідно до п. 6.4 договору розрахунок кількості теплової енергії, яка відпущена споживачу, проводиться на підставі показань розрахункових приладів обліку з урахуванням втрат, або розрахунковим способом -при відсутності приладів обліку.

Споживач зобов'язаний згідно з п. 6.5 договору до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.

Зазначений Акт приймання-передачі теплової енергії відповідачем підписаний не був, але вважається погодженим і є підставою для проведення розрахунків за спірний період.

У зв'язку із цим, позивач відповідачу виставив рахунок за спожиту теплову енергію в листопаді 2011 року згідно договору № 246 на загальну суму 1484,60 грн. з ПДВ.

Акт та рахунок на оплату позивач направив на адресу відповідача, що підтверджується реєстром на відправку рахунків та актів за листопад 2011 року.

За вказаний період відповідач оплати не здійснював. Таким чином, заборгованість за договором складає 1484,60 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини сторін є господарськими, які виникли на підставі договору енергопостачання .

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити спожиту протягом спірного період теплову енергію не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 1484,60 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 1484,60 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення грн. 3 % річних, які розраховані за період з 21.12.2011 р. по 10.07.2012 р.

Надані розрахунки судом перевірені та встановлено, що розрахунок 3 % річних позивачем виконаний вірно, а вимога про стягнення з відповідача 24,70 грн. 3 % річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того,, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Стосовно вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 10,39 грн. (за період листопад 2011 р.- травень 2012 року.), то слід зазначити, що згідно проведеного перерахунку судом розрахунку позивача щодо втрат від інфляції, встановлено, що за заявлений позивачем період, а саме за квітень та травень 2012 р. інфляційні витрати не нараховувались, тому в вимозі про інфляційні витрати слід відмовити, як пред'явленій необґрунтовано.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 125,40 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі п. 7.2.3. договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію -пеня в розмірі 1,0% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більш 100% загальної суми боргу.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що розрахунок пені позивачем виконано вірно та підлягає стягненню в сумі 125,40 грн.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

Вирішив:

1. Позов Концерн "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району м. Запоріжжя до Приватного підприємства "Юва" про стягнення 1645 грн. 09 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Юва" (69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 45-А, кв. 7, код ЄДРПОУ 23880340) на користь Концерну "Міські теплові мережі", (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, на п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у філії -Запорізьке обласне відділення ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957) 1484 (одна тисяча чотириста вісімдесят чотири) грн. 60 коп. основного боргу, 24 (двадцять чотири) грн. 70 коп. -3% річних, 125 (сто двадцять п'ять) грн. 40 коп. пені, 1599 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 33 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 03.09.2012 р.