Ухвала

від 04.09.2012 по справі 5009/3096/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 15/122/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

04.09.12 справа № 5009/3096/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Актинія», м. Запоріжжя

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс», м. Запоріжжя

про визнання робіт прийнятими та актів підписаними

Суддя Горохов І.С.

Представники:

від позивача: Цеомашко В.М. директор наказ №1 від 01.06.2011р.

від відповідача: Грекова Н.М. представник довіреність №19/5 від 01.01.2012р.

Суть спору:

Заявлено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Актинія», м. Запоріжжя до відповідача Публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс», м. Запоріжжя про те, щоб вважати роботи виконані на суму 79 301,00 грн. прийнятими, а акти приймання передачі виконаних робіт форми №КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт форми №КБ-3 на суму виконаних робіт в розмірі 79 301,00 грн. вважати підписаними.

Ухвалою суду від 16.08.2012р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 04.09.2012р.

Позовні вимоги заявлено з наступних підстав: між позивачем та відповідачем було укладено 3 договори підряду. У зв'язку з тим, що позивачем виконувались певні роботи за вказаними договорами за результатами їх виконання позивачем для підписання відповідачу були направлені для підписанні акти форми КБ-2В та КБ-3. Акти залишились не підписаними, а роботи неоплаченими, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Представник відповідача проти позову заперечив з наступних підстав: вважає, що позивачем не зазначено зміст позовних вимог. Позивач не довів належними доказами, що він виконав свій обов'язок щодо передачі виконаних робіт відповідачу. Позивач виконані роботи у строки визначені договорами не здав, акти надіслав після закінчення строку дії договору. Просить в позові відмовити.

За клопотання представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

11.05.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Запоріжкокс»(замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Актинія»(підрядник) укладено договір підряду №1284.

Підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, відповідно до чинного законодавства України та нормативних документів на свій ризик виконувати по завданню замовника, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в даному договорі, прийняти та оплатити наступну роботу: ремонт та обслуговування сплит -систем кондиціювання згідно додатку, п. 1.1 договору.

Договірна вартість становить 82 500,00 грн. п. 2.1 договору.

16.03.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Запоріжкокс»(замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Актинія»(підрядник) укладено договір підряду №772.

Підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, відповідно до чинного законодавства України та нормативних документів на свій ризик виконувати по завданню замовника, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в даному договорі, прийняти та оплатити наступну роботу: ремонт електропроводки 2 поверху по корпусу №1, №2 б/в «Чайка», п. 1.1 договору.

Договірна вартість становить 3780,00 грн. п. 2.1 договору.

11.05.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Запоріжкокс»(замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Актинія»(підрядник) укладено договір підряду №1287.

Підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, відповідно до чинного законодавства України та нормативних документів на свій ризик виконувати по завданню замовника, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в даному договорі, прийняти та оплатити наступну роботу: ремонт та обслуговування холодильних установок та побутових холодильників згідно додатку, п. 1.1 договору.

Договірна вартість становить 56 050,00 грн. п. 2.1 договору.

28.03.2012р. листом №18 відповідач надіслав на адресу відповідача для підписання акти виконаних робіт форми №КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за вказаними договорами на суму 7033,00 грн., 3780,00 грн. 68 488,00 грн. відповідно. Лист отримано відповідачем 02.04.2012р. про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

12.06.2012р. позивачем на адресу відповідача надіслано претензію вих. №17 з вимогою підписати надіслані акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт.

19.07.2012р. відповідач листом повідомив про безпідставність заявленої претензії та зазначив, що вона задоволенню не підлягає.

Статтею 173 Господарського кодексу України, визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до приписів ст. 16. Цивільного кодексу України, кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнанні права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу. Право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень час пін другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Також, ст. 20 Господарського кодексу України передбачено, що право на захист особа здійснює на свій розсуд. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав;визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів;визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі відшкодування збитків;застосування штрафних санкцій;застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач звернувшись з позовом до суду просить:

- вважати роботу прийнятою, а акт виконаних робі по формі №КБ-2В та довідку про вартість виконаних робіт по формі №КБ-3 (на суму 7033,00 грн.) підписаними;

- вважати роботу прийнятою, а акт виконаних робі по формі №КБ-2В та довідку про вартість виконаних робіт по формі №КБ-3 (на суму 3780,00 грн.) підписаними;

- вважати роботу прийнятою, а акт виконаних робі по формі №КБ-2В та довідку про вартість виконаних робіт по формі №КБ-3 (на суму 68 488,00 грн.) підписаними.

Заявляючи вказані позовні вимоги позивач посилається на ст. 853 Цивільного кодексу України в якій зазначено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Суд вважає, що заявлені позовні вимоги не визначені як такими способом захисту ані вищезазначеними вимогами чинного законодавства України, ані ст. 853 Цивільного кодексу України зокрема, ст. 853 ЦК України містить вимоги щодо зобов'язання прийняти виконану роботу та оплатити її, а не вважати її прийнятою, а акти, які б свідчили про виконання підрядних робіт вважати підписаними.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно із ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам, ст. 13 ГПК України.

З урахуванням викладених позовних вимог, суд вважає, позов таким, що не підлягає розгляду в господарських судах України.

Разом з тим, позивач, не позбавлений права звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів з відповідним предметом спору та у спосіб встановлений чинним законодавством.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Судовий збір підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Актинія», м. Запоріжжя до відповідача Публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс», м. Запоріжжя про:

- вважати роботу прийнятою, а акт виконаних робі по формі №КБ-2В та довідку про вартість виконаних робіт по формі №КБ-3 (на суму 7033,00 грн.) підписаними;

- вважати роботу прийнятою, а акт виконаних робі по формі №КБ-2В та довідку про вартість виконаних робіт по формі №КБ-3 (на суму 3780,00 грн.) підписаними;

- вважати роботу прийнятою, а акт виконаних робі по формі №КБ-2В та довідку про вартість виконаних робіт по формі №КБ-3 (на суму 68 488,00 грн.) підписаними.

2. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Актинія»69076 м. Запоріжжя вул. Новгородська буд. 5 кв. 13 код ЄДРПОУ 13618032 судовий збір в розмірі 1102,00 грн. сплачений квитанцією №ПН3303.

Суддя І.С. Горохов