Рішення

від 29.08.2012 по справі 5011-60/9611-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-60/9611-2012 29.08.12

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Довганюк Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю «ВКГ»Константа», м. Київ доФізичної особи-підприємця Сучалкіної Лариси Іванівни, м. Київ простягнення 6 114,75 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Демчук О.А. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКГ»Константа»(надалі -ТОВ «ВКГ»Константа») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Сучалкіної Лариси Іванівни (надалі -ФОП Сучалкіна Л.І.) про стягнення 6114,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09.08.2011 між позивачем та відповідачем було укладено договір суборенди складських приміщень №02/11 на виконання умов якого позивач передав відповідачу у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, а відповідач натомість свого грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів належним чином не виконав, в зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 5 819,69 грн. Окрім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 1 609,50 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.07.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.08.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.08.2012 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду від 19.07.2012 р., розгляд справи відкладено до 15.08.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2012 р. у зв'язку із невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 02.08.2012, розгляд справи відкладено до 29.08.2012.

Представник позивача в судовому засіданні 29.08.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

29.08.2012 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Про місце, дату та час судового засідання сторони були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

01.12.2008 між Закритим акціонерним товариством «Київський судобудівний-судоремонтний завод»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКГ»Константа» (орендар) укладено договір оренди №289/8: нежитлового приміщення в цеху гермоклапанів заг. площею 967,2 кв.м.; площадки заг. площею 480,0 кв.м., згідно плану розташування (додаток №1), за адресою: М. Київ, вул.. Набережно-Лугова, 8. Об'єкт оренди буде використовуватись під склад.

Згідно 1.1 договору оренди № №289/8 від 01.12.2008, укладеного між ЗАТ «Київський судобудівний-судоремонтний завод»та ТОВ «ВКГ»Константа», нежитлові приміщення, які орендуються, передано орендарю з правом здачі їх у суборенду.

09.08.2011 між ТОВ «ВКГ»Константа»(орендодавець) та ФОП Сучалкіною Л.І. (орендар) було укладено договір суборенди складських приміщень №02/11 (надалі -«Договір») за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду складські приміщення загальною площею 50 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Набережно-Лугова, 8.

Відповідно до п. 1.2 договору об`єкт оренди передається в оренду згідно акту приймання-передачі (додаток -1).

Згідно п. 2.1 Договору за використання орендованих складських приміщень орендатор сплачує орендну плату за 1 кв.м., виходячи із ставки: - 27,60 грн. з урахуванням ПДВ 4,60 грн. Оплата проводиться в гривні на розрахунковий рахунок орендодавця.

Оплату за використані енергоносії та комунальні послуги проводити згідно рахунку-фактурі (2.1.2).

У відповідності до п. 2.1.3. розмір орендної плати може бути змінено орендодавцем за умови, що сплачена до внесення змін в договір, орендна плата перегляду та перерахунку не підлягає. Про підвищення орендної плати орендодавець попереджає орендаря за один місяць до підвищення, окрім випадків, коли орендна плата змінюється у зв`язку з введенням відповідних законів України та нормативних актів.

Сплата орендної плати проводиться орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця платежем щомісячно до 5-го числа поточного місяця. Днем внесення орендної плати вважається дата отримання банківського підтвердження про зарахування коштів. Підставою для проведення платежу є рахунок виставлений орендодавцем (п. 2.1.4 договору).

Пунктом 3.1.5. Договору передбачено обов'язок орендаря своєчасно здійснювати платежі передбачені договором.

Відповідно до п. 3.2.6. орендар має право достроково розірвати даний договір, повідомивши орендодавця за два місяці до моменту розірвання.

При простроченні будь-якого виду платежу орендарю нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення (п. 5.2 Договору).

Згідно п. 5.3. Договору у разі не сплати платежу протягом 15 днів орендодавець має право на розірвання Договору в односторонньому порядку, з урахуванням неустойки, відповідно до п. 5.2 договору. Внесена орендна плата поверненню не підлягає.

Дострокове розірвання Договору з ініціативи орендодавця можливо після несплати орендарем будь-якого виду платежів, передбачених даним Договором, протягом 15 днів у порядку передбаченому діючим законодавством (п. 6.1. Договору).

Згідно п. 8.1. Договору, термін його дії встановлюється з 09.08.2011 по 08.08.2012 з обов`язковим правом пролонгації за умови виконання в повному обсязі Сторонами умов Договору.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено орендну плату, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 5 819,69 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом (абзац 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно вимог ст.765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що передача приміщення в оренду оформлюється актом приймання-передачі (Додаток - 1).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту приймання-передачі від 09.08.2011 ТОВ «ВКГ»Константа»на підставі акту прийому-передачі нежитлового приміщення передано, а ФОП Сучалкіною Л.І. прийнято у тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 50 кв. м. за адресою :м. Київ. вул.. Набережно-Лугова, 8.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За умовами п. 2.1.4 Договору сплата орендної плати проводиться орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця платежем щомісячно до 5-го числа поточного місяця.

Пунктом 2. 1 договору сторони погодили, що орендна плата за 1 кв.м., виходячи із ставки: - 27,60 грн. з урахуванням ПДВ 4,60 грн.

Відповідно до п. 2.1.2 Договору оплату за використані енергоносії та комунальні послуги проводити згідно рахунку-фактурі ( п. 2.1.2 Договору).

Згідно п. 3.1.5. договору орендар зобов'язався своєчасно сплачувати орендну плату по цьому договору.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 6.4.5. договору встановлено, що договір набирає чинності з 09.08.2011 р. та діє до 08.08.2012.

Позивачем на виконання умов договору сформовано наступні рахунки-фактури №СФ-0000031 від 01.10.2011 на суму 1 520,04 грн., №СФ-0000035 від 01.11.2011 на суму 1 467,04 грн., №СФ-0000038 від 01.12.2011 на суму 1 452,20 грн., №СФ0000001 від 03.01.2012 на суму 1 380,00 грн. загалом на суму 5 819,28 грн .

Проте, матеріали справи свідчать про порушення ФОП Сучалкіною Л.І. зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач 24.11.2011 листом повідомила позивача про намір розірвати договір оренди складських приміщень, який отримано позивачем 28.11.2011.

Відповідно до частини 3 статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний як за згодою сторін, так і на вимогу однієї із сторін з підстав, передбачених статтями 783, 784 ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

В силу статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 3 статті 651 ЦК України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Разом з тим, п. 3.2.6. договору сторони погодили, що орендар має право достроково розірвати даний Договір, сповістивши орендодавця за два місяці до моменту розірвання договору.

Отже, з урахуванням того, що позивач отримав лист відповідача 28.11.2011, то відповідно до п. 3.2.6, датою припинення орендних правовідносин між сторонами слід вважати 28.01.2012.

У зв`язку з тим, що, ФОП Сучалкіною Л.І. не надано доказів повернення орендованого приміщення у строк до 28.01.2012, відшкодуванню підлягає орендна плата за жовтень 2011 року -січень 2012 року.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачена що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «ВКГ»Константа»щодо стягнення з ФОП Сучалкіної Л.І. заборгованості з орендної плати у розмірі 5 819,69 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що відповідачем у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України). Відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 5.2 Договору, при простроченні будь-якого виду платежу орендарю нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення.

На підставі наведеного позивачем було нараховано відповідачеві пеню в розмірі 295,06 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом (тобто у розмірі 295,06 грн.).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Фізичної особи - підприємця Сучалкіною Л.І. обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ТОВ «ВКГ»Константа»обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКГ» Константа»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сучалкіної Лариси Іванівни (02090, м. Київ, вул. Празька,28; кв. 18, ідентифікаційний код 277631200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКГ»Константа»(04107, м. Київ, вул. Баговутівська, 8/10; ідентифікаційний код 33406499) основний борг у розмірі 5 819 (п`ять тисяч вісімсот дев`ятнадцять) грн. 69 коп.; пеню у розмірі 295 (двісті дев`яносто п`ять) грн. 06 коп ; судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -03.09.2012

Суддя В.В. Князьков