Рішення

від 06.09.2012 по справі 18/44/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

06 вересня 2012 р. Справа 18/44/2012/5003

за позовом : Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Томашпільський районний агроторговий дім "Надія" (24206, Вінницька область, Томашпільский район, с. Яришівка, вул. Черняхівського, буд. 2)

до : Приватного акціонерного товариства "Шаргородський маслозавод" (23500, Вінницька область, Шаргородський район, м. Шаргород, вул. Леніна, 284)

про стягнення 29003,84

Головуючий суддя Маслій І.В.

екретар судового засідання Василишена Н.О.

Представники

позивача: Січкар О. М., паспорт серія АВ339853, виданий Томашпільським РВ УМВС України у Вінницькій області, виданий 25.04.02;

відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Томашпільский районний агропромисловий дім «Надія»(далі позивач) звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Шаргородський маслозавод»(далі відповідач), в якому просив стягнути з відповідача 29003,84 грн. боргу з яких: 28320,50 грн. основного боргу, 198,24 грн. індексу інфляції та 485,10 грн. - 3% річних .

В судове засідання з'явився представник позивача який позовні вимоги підтримав в повному обсязі та зазначив що відповідач уникає спілкування та не як не реагує на вимоги оплатити заборгованість.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, відзиву на позов та витребуваних документів не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується поштовим повідомленням про вручення йому рекомендованої кореспонденції № відправлення 2359901238648 від 27.08.12 р., доставлено (вручено) 30.08.12 р.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з цим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

01 вересня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір доручення № 196 (в подальшому Договір), відповідно до умов якого, а саме п 1.1. Договору, позивач зобов'язувався за винагороду від імені та за рахунок відповідача виконувати такі юридичні дії: заготовляти молоко сире у фізичних осіб-товаровиробників, оплачувати товаровиробникам вартість заготовленого у них молока за рахунок відповідача, доставляти молоко до пункту приймання молока, визначеного відповідачем, зберігати молоко до моменту передачі його відповідачу, та інше передбачене даним договором.

У відповідності до пунктів 2.2, 2.3 Договору Відповідач, як Довіритель, був зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за молоко згідно приймально-розрахункових відомостей за 15 діб та виплачувати винагороду в розмірі, обумовлену в Додатку №1 до Договору, що включає в себе компенсацію витрат Позивачу, як Повіреного на виконання ним умов даного Договору.

Підпунктами г), є) пункту 4.1 Договору визначалися обов'язки відповідача, до складу яких входять: видавати позивачу гроші для проведення розрахунків зі здавачами молока; виплатити позивачу належну йому за цим Договором винагороду, що включає в себе компенсацію витрат позивача на виконання умов даного Договору.

Згідно пункту 2 Додатку до Договору вартість послуг позивача за даним Договором складає 0,50 грн. за один базисний кілограм сировини, що сплачується відповідачем на протязі 5 банківських днів з моменту представлення позивачем акта виконаних робіт.

За період з 01.12.2011р. по 15.12.2011р. за поставлену продукцію в розмірі 16581кг. Відповідачем було оплачено за поставлену сировину (молоко) повністю, а виплата винагороди, що включає в себе компенсацію витрат позивача не проводилися.

За період з 16.12.2011р. по 31.12.2011р. за поставлену продукцію в розмірі 10136кг. Відповідачем було оплачено за поставлену сировину (молоко) частково - 10378 грн., а виплата винагороди, що включає в себе компенсацію витрат позивача не проводилися.

09 лютого 2012 року Відповідачу була направлена претензія щодо повернення заборгованості за договором в сумі 101483,50 грн. по розрахункам за молоко та винагороду. Відповідачем було погашено лише частину заборгованості, а саме видано кошти за молоко в розмірі -73163,00 грн.

Станом на 01 серпня 2012 року за відповідачем рахується заборгованість за поставлену сировину (молоко) в сумі 14962,00 грн. та за невиплачену винагороду у розмірі за період з 01.12.2011 по 15.12.2011 р. - 8290.50 грн.; з 16.12.2011р. по 31.12.2011р. -5068,00 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості Відповідача за поставлену сировину (молоко) та не виплачену винагороду становить 28 320,50 грн. (двадцять вісім тисяч триста двадцять гривень п'ятдесят копійок.).

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем фактично виникли правовідносини щодо надання послуг, за якими згідно зі ст. 901 ЦК України одна сторона -виконавець зобов'язується за завданням другої сторони - замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором

На підставі викладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлену сировину (молоко) та не виплачену винагороду становить 28 320,50 грн. судом визнані обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 485,10 грн. - 3% річних та 198,24 грн. - інфляційних нарахувань.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням

встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Позовні вимоги в частині стягнення 198,24 грн. - інфляційних нарахувань за поставлену сировину (молоко) за період з 16.12.2011 р. по 01.07.2012 р. та за невиплачену винагороду у розмірі за періоди з 01.12.2011 по 15.12.2011 р. і з 16.12.2011р. по 31.12.2011р. підлягають задоволенню частково в сумі 44,90 грн. відповідно до розрахунку, здійсненого судом на підставі ст. 625 ЦК України.

При перевірці правильності нарахування позивачем 3% річних, судом не виявлено помилок, а тому 485,10 грн. - 3% річних за порушення строків оплати підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також слід зазначити, що після оголошення вступної та резолютивної частини рішення до суду надійшов відзив на позовну заяву, однак судом даний відзив не розглядався оскільки розгляд справи вже відбувся.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82,115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шаргородський маслозавод» (23500, Вінницька обл.., Шаргородський р-н, м. Шаргород, вул. Леніна, 284; ідентифікаційний код 00444576) на користь Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Томашпільский районний агропромисловий дім «Надія» (24206, Вінницька обл.., Томашпільский район, с. Яришівка, вул.. Черняхівського, буд. 2; ідентифікаційний код 33678703) 28 320 грн. 50 коп. - основного боргу; 44 грн. 90 коп. - інфляційних нарахувань; 485 грн. 10 коп. - 3% річних; 1600 грн. 99 коп. - судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Копію рішення направити позивачу та відповідачу рекомендованим листом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 06 вересня 2012 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (24206, Вінницька область, Томашпільский район, с. Яришівка, вул. Черняхівського, буд. 2)

3 - відповідачу (23500, Вінницька область, Шаргородський район, м. Шаргород, вул. Леніна, 284)