Рішення

від 27.08.2012 по справі 5006/16/96/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.08.12 р. Справа № 5006/16/96/2012

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.

за участю помічника

судді Смелянцевої К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта» м.Волноваха Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА-ІНЖИНІРИНГ» м.Докучаєвськ Донецької області

про стягнення грошових коштів сплачених за договором №05-09 від 15.09.2009р. в сумі 8000грн.00коп., індексу інфляції у розмірі 864грн.00коп., 3%річних в сумі 563грн.81коп., переплати у розмірі 3000грн.00коп.,

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

25.06.2012року Товариство з обмеженою відповідальністю «Афродіта» м.Волноваха Донецької області (далі - ТОВ«Афродіта») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА-ІНЖИНІРИНГ» м.Докучаєвськ Донецької області (далі - ТОВ«ТЕРРА-ІНЖИНІРИНГ») з вимогами про стягнення грошових коштів сплачених за договором №05-09 від 15.09.2009р. в сумі 8000грн.00коп., індексу інфляції у розмірі 864грн.00коп., 3%річних в сумі 563грн.81коп., переплати у розмірі 3000грн.00коп., мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем належним чином у встановлені договором №05-09 від 15.09.2009року строки зобов'язань з виготовлення топографічної зйомки земельної ділянки, внаслідок чого позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення грошових коштів, сплачених в якості попередньої оплати за вказаним договором, але грошові кошти відповідачем не повернуті, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою від 27.06.2012року господарським судом Донецької області позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №5006/16/96/2012.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.06.2012року відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ«Афродіта» про забезпечення позову шляхом накладання арешту на розрахунковий рахунок ТОВ«ТЕРРА-ІНЖИНІРИНГ».

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 224 - 226 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. ст. 2, 22, 23, 611, 614, 615, 623, 624, 849, 887-891 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №05-09 на виготовлення проектної продукції від 15.09.2009року, акту узгодження вартості до договору, банківських виписок, претензії №23 від 27.03.2012року.

У судові засідання 12.07.2012року, 26.07.2012року, 16.08.2012року, 27.08.2012року уповноважені представники сторін не з'явились, документів, витребуваних судом відповідними ухвалами від 27.06.2012року, 12.07.2012року, 26.07.2012року, 16.08.2012року не надали.

Місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. (ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Згідно Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які залучені до матеріалів справи, юридичною адресою ТОВ «Афродіта» є: 85700, Донецька область, м.Волноваха, вул.Мєнделєєва, буд.1, юридичною адресою ТОВ «ТЕРРА-ІНЖИНІРИНГ» відповідно є: 85740, Донецька область, м.Докучаєвськ, вул.Центральна, буд. 95.

У відповідності з вимогами Інструкції з діловодства в господарський судах України, що затверджена наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 (із змінами та доповненнями) судом кореспонденція (ухвали суду від 06.07.2012року, 19.07.2012року, 16.08.2012року) направлялась за юридичними адресами сторін належним чином, тобто, рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями, за якими вказана кореспонденція вручена представнику позивача, та поверненням поштових відправлень, які повертаються на адресу суду ДП «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».

З огляду на інформаційний лист Вищого господарського суду України N 01-8/1228 02.06.2006року «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами та доповненнями) до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З огляду на наведене, приписи діючого законодавства та інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» (із змінами та доповненнями) суд здійснив всі дії направлені на повідомлення учасників судового процесу про розгляд справи та надання можливості скористатись правом на захист.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін та ненадання певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи, судом сторонам надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності).

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши представлені в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам ч.1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

15.09.2009року між ТОВ «ТЕРРА-ІНЖИНІРИНГ» (Виконавець) та ТОВ «Афродіта» (Замовник) підписано договір №05-09 на виготовлення проектної продукції (арк. справи 4).

За умовами п.1.1 даного договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання топографічної зйомки земельної ділянки ТОВ «Афродіта» для введення сільськогосподарської діяльності, із земель запасу сільськогосподарського призначення Благодатнінської селищної ради, розташованої за межами населеного пункту в обсягах і вартостях згідно з доданим кошторисом (додаток 1, що є невід'ємною частиною цього договору).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін договору з прикладанням печатки підприємств та без застереження про складання протоколу розбіжностей до договору.

Строк дії договору встановлено сторонами у пунктах 4.3 договору та додатку до нього, зокрема, договір набирає сили з моменту підписання сторонами і діє до остаточного розрахунку сторін з урахуванням зобов'язань сторін за даним договором.

Сторонами договору підписані акт узгодження вартості до договору, копія якого залучена до матеріалів справи (арк. справи 5).

Зокрема, згідно п.2.2 договору, а також зазначеного вище акту узгодження вартості до договору, загальна вартість робіт складає за договором 8000грн.

Згідно п. 2.3 договору до початку робіт Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця повну суму. При цьому сторонами у п. 2.4 договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться замовником протягом 10 банківських днів після здачі Виконавцем звітної документації і підписання Замовником актів приймання робіт.

Як вбачається з банківських виписок за період вересень - жовтень 2009року, копії яких містяться у матеріалах справи (арк. справи 6-16), ТОВ «Афродіта» здійснена попередня оплата вартості топографічної зйомки, яка повинна виконуватись за умовами договору на суму 11000грн. При цьому у графі «призначення платежу» позивачем чітко було зазначено, що оплата здійснюється на підставі умов договору №05-09 від 15.09.2009року.

Згідно п.3.1 договору Замовник зобов'язаний до початку виконання робіт видати технічне завдання і вихідні дані, необхідні для підготовки проекту.

Відповідно до п.4.2 договору Виконавець зобов'язується приступити до виконання робіт у п'ятиденний строк з моменту одержання від Замовника вихідних даних й перерахування авансу, обумовленого п.2.3 цього договору, і завершити роботи протягом 6 (шість) місяців.

За своїм змістом договір №05-09 від 15.09.2009року є двостороннім, тобто позивач, і відповідач наділяються відповідними правами та обов'язками.

Відтак обов'язку Виконавця виконати, передбачені договором роботи в обумовлені строки, кореспондує обов'язок Замовника передати підряднику технічне завдання, вихідні дані й перерахування авансу.

За твердженням позивача, відповідач свої обов'язки за договором в частині своєчасного виконання оплачених підрядних робіт з топографічної зйомки належним чином не виконав.

ТОВ «Афродіта», що виступало Замовником за договором, звернулось до ТОВ «ТЕРРА-ІНЖИНІРИНГ» з претензією №23 від 27.03.2012року про невиконання договору на виготовлення проектної продукції, в якій повідомляє відповідача, що строк виконання робіт за спірним договором повинен був закінчитись на початку 2010року, тому не вбачає можливості передати на даний час або пізніше документацію передбачену законодавчими та нормативними актами для здійснення робіт, внаслідок чого пропонує повернути грошові кошти оплачені за виготовлення проектної продукції в розмірі 8000грн. (арк. справи 19).

Предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів сплачених за договором №05-09 від 15.09.2009р. в сумі 8000грн.00коп., у вигляді збитків, які спричинені невиконанням відповідачем умов договору, від якого відповідач згідно ч.2 ст. 849 ЦК України відмовився, стягнення індексу інфляції у розмірі 864грн.00коп., 3% річних в сумі 563грн.81коп., які нараховані на зазначену суму на підставі ст.625 ЦК України, переплати за договором у розмірі 3000грн.00коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Афродіта» є такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно приписів ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно вимогам ч.2 ст.887 ЦК України до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Статтею 623 встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно із ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до п. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Як вбачається з приписів ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Отже аналіз чинного законодавства свідчить про те, що відшкодування збитків є заходом цивільної відповідальності. При цьому, збитками є об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Необхідними умовами цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків за загальними правилами є: протиправність поведінки, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки) та причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками; вина особи, що заподіяла збитки. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вина боржника. При цьому, кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання. На нього покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками та їх розмір. Застосування принципу вини як умови відповідальності за порушення зобов'язання, пов'язане також з необхідністю з'ясування таких обставин, як вина кредитора або вина обох сторін.

Звертаючись з даним позовом, позивач посилався на те, що відповідач не приступив до виконання робіт у встановлені договором строки, у зв'язку з чим позивач має право відмовитись від договору та вимагати стягнення збитків з відповідача у вигляді здійсненої попередньої оплати.

Одночасно, звертаючись з претензією №23 від 27.03.2012року про невиконання договору на виготовлення проектної продукції, позивач повідомляє відповідача, що строк виконання робіт за спірним договором повинен був закінчитись на початку 2010року, тому не вбачає можливості передати на даний час або пізніше документацію передбачену законодавчими та нормативними актами для здійснення робіт, внаслідок чого пропонує повернути грошові кошти оплачені за виготовлення проектної продукції в розмірі 8000грн.

Строк виконання робіт, що передбачений п. 4.2 договору, безпосередньо пов'язаний з обов'язком Замовника передати підряднику технічне завдання, вихідні дані й перерахування авансу - Виконавець зобов'язується приступити до виконання робіт у п'ятиденний строк з моменту одержання від Замовника вихідних даних й перерахування авансу, обумовленого п.2.3 цього договору, і завершити роботи протягом 6 (шість) місяців.

Відповідно до положення Цивільного кодексу надання зазначених даних є обов'язком замовника, якщо інше не передбачено договором (ст. 875 ЦК України). Відповідно до ст. 851 ЦК України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Як у претензії №23 від 27.03.2012року, так і у позовній заяві ТОВ «Афродіта» зазначає, що не має можливості передати на даний час або пізніше документацію передбачену законодавчими та нормативними актами для здійснення робіт, що свідчить про те, що на час звернення з позовом вказана документації для виконання робіт відповідачу не передавалась.

Доказів передачі передбачених умовами договору технічного завдання, вихідних даних відповідачу або звернення з листами з вимогами щодо отримання вказаних даних з метою виконання умов договору позивачем до суду не надано.

Відповідно до ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Тоді як, ч. 2 ст. 849 ЦК України встановлено право замовника відмовитись від умов укладеного договору та вимагати відшкодування збитків виключно, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

Суд вважає, що у даному випадку позивачем у порушення ст.33 ГПК України не доведено факту порушення з боку відповідача умов договору в частині строку виконання робіт, оскільки початок перебігу даного строку опосередкувався діями позивача, серед іншого, щодо здійснення передачі технічного завдання, вихідних даних, доказів здійснення передачі яких матеріали справи не містять та про що прямо вказано у позовній заяві.

Окрім наведеного, суд приймає до уваги, що у тексті претензії №23 від 27.03.2012року безпосередньо відсутнє посилання на факт відмови позивача від умов укладеного договору, позивач посилається виключно на факт неможливості на даний час передачі вихідних даних, порушення строку виконання робіт з боку відповідача, що, на його думку, спричинює виникнення у відповідача обов'язку повернення грошових коштів, сплачених за договором.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів направлення претензії №23 від 27.03.2012року на адресу відповідача. Зокрема, у тексті претензії не зазначена адреса, за якою позивач направляв претензію відповідачу, відсутній фіскальний чек ДП «Укрпошта» або інший документ, що б свідчив про направлення претензії засобами поштового зв'язку, на претензії відсутня відмітка уповноваженого представника відповідача про отримання та вхідний номер журналу вхідної кореспонденції.

Ухвалами суду від 27.06.2012року, 12.07.2012року, 26.07.2012року, 16.08.2012року суд зобов'язував позивача надати суду докази надіслання вказаної претензії на адресу відповідача безпосередньо з зазначенням адреси, дана вимога суду позивачем не виконана.

Докази надання відповіді на дану претензію відповідачем, що б підтверджувало факт отримання претензії, позивач суду також не надав.

Внаслідок вищевикладеного претензія №23 від 27.03.2012року не приймається судом як доказ відмови позивача від договору на підставі ч.2 ст.849 ЦК України, відповідно договір, строк дії якого визначений у пункті 4.3 договору, з моменту підписання сторонами і до остаточного розрахунку сторін з урахуванням зобов'язань сторін за даним договором, на час розгляду справи не припинив свою дію, зобов'язання за даним договором повинні бути виконані сторонами.

Виходячи з наведених законодавчих положень, аналізу суб'єктного складу, характеру правовідносин, а також враховуючи недоведеність позивачем наявності умов для застосування до спірних правовідносин норм ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, приймаючи до уваги відсутність направлення належного повідомлення про відмову від договору та доказів його направлення відповідачу, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 8000грн. сплачених на підставі умов договору №05-09 від 15.09.2009року у вигляді збитків є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Стосовно суми переплати за договором в сумі 3000грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, суд зазначає, що позивач у претензії №23 від 27.03.2012р. не звертався до відповідача з вимогами про повернення грошових коштів у розмірі 3000грн., що за твердженням позивача, є переплатою за спірним договором, тобто зайво перерахованими грошовими коштами. Інших доказів звернення до позивача з вимогою про повернення переплати за спірним договором суду також не надано.

Як вбачається з копій банківських виписок, що містяться в матеріалах справи, всі оплати здійснені позивачем на користь відповідача, провадились з посиланням на спірний договір №15-09 від 15.09.2009р. При цьому, як вже судом зазначалось, на час розгляду справи зазначений договір не припинив свою дію, оскільки матеріали справи не містять доказів припинення, визнання недійсним, зміни, розірвання чи відмови від вказаного договору у встановленому порядку, отже спірна сума перерахована ТОВ «Афродіта» на підставі укладеного та чинного на даний час договору.

Відповідно до ч.4 ст.653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про повернення переплати за договором у розмірі 3000грн. не підлягають задоволенню з огляду на їх недоведеність та необґрунтованість.

Як вбачається з позовної заяви, позивач також вимагає стягнення з відповідача 3% річних в сумі 563грн.81коп., інфляційні нарахування в сумі 864грн.00коп., які нараховані на суму 8000грн. на підставі ст. 625 ЦК України.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, обов'язковою умовою застосування вказаної норми права є встановлений факт прострочення боржником грошового зобов'язання.

У даному випадку суми 3% річних та інфляційні нарахування позивачем нараховуються на підставі ст. 625 ЦК України на суми, які позивач просить суд стягнути як збитки.

Оскільки правова природа збитків не є тотожною правовій природі грошового зобов'язання сторони, за порушення якого згідно ст. 625 ЦК України наявне право на нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань, грошове зобов'язання за умовами договору у відповідача перед позивачем відсутнє, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 563грн.81коп., інфляційних нарахувань в сумі 864грн.00коп.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір внаслідок відмови у задоволенні позовних вимог повністю покладається на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 22, 611,613, 623, 625, 653, 849, 875, 887 Цивільного кодексу України; ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта» м.Волноваха Донецької області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА-ІНЖИНІРИНГ» м.Докучаєвськ Донецької області про стягнення грошових коштів сплачених за договором №05-09 від 15.09.2009р. в сумі 8000грн.00коп., індексу інфляції в сумі 864грн.00коп., 3%річних в сумі 563грн.81коп., переплати в сумі 3000грн.00коп. відмовити повністю.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 27.08.2012року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 03.09.2012року.

Суддя Осадча А.М.