Рішення

від 30.08.2012 по справі 14/553-13/315-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/553-13/315-2012 30.08.12

За позовом Євпаторійської міської ради, м. Євпаторія

До Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ

Про внесення змін до договору оренди

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Смаглій А.В. -пред. по довір.

Від відповідача Красюк Н.І. -пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки №2 від 10.03.2010р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2012 року у справі №14/553, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного Господарського суду від 18.04.2012 року, позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України № 14/553 від 03.07.2012 року судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно Розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ від 11.07.2012 року справу № 14/553 передано на новий розгляд судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2012р. справі № 14/553 присвоєно номер № 14/553-13/315-2012 та розгляд спору призначено на 07.08.2012р.

06.08.2012р. від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

В судовому засіданні 07.08.2012р. представник відповідача надав додаткові пояснення та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2012р. розгляд справи було відкладено на 30.08.2012р.

30.08.2012р. від відповідача надійшли доповнення до додаткових пояснень, в яких відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 30.08.2012р. представник позивача надав суду письмові пояснення, в яких підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 30.08.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2011 року Рішенням Господарського суду Автономної республіки Крим по справі № 5002-8/6149-2010 було задоволено позов Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" до Євпаторійської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним.

Вказаним рішенням визнаний укладеним між Євпаторійською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" Договір оренди земельної ділянки № 2 від 10.03.2010р., загальною площею 0,0623 га, що розташована за адресою: м. Євпаторія, Роздольненське шосе, 4 для обслуговування автозаправної станції, з урахуванням протоколу розбіжностей ВАТ "Укрнафта" від 10.03.2010р.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Пунктом 1 Договору було визначено, що позивач, як орендодавець, на підставі рішення Євпаторійської міської ради від 29 січня 2010р. № 5-57/194 передає, а відповідач, як орендар, приймає в строкове платне користування земельну ділянку з міських земель, яка зареєстрована Євпаторійською міською Радою за кадастровим № 0110900000:01:073:0002, за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, місто Євпаторія, шосе Роздольненське, будинок 4.

Відповідно до п. 8 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 18 313,44 грн. на рік (1 526,12 грн. у місяць).

Відповідно до п. 11 Договору, розмір орендної плати переглядається не частіше ніж 1 раз на три року у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках передбачених законодавством України.

Пунктом 27 Договору передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку.

14.04.2010р. позивачем прийнято рішення № 5-60/14 "Про внесення змін до рішення міської ради № 5-29/4 від 22.02.2008. "Про внесення змін до рішень міської ради № 5-8/21 від 24.11.2006р., № 4-28/8 від 03.03.2005р.. і про визнання таким, що втратило силу рішення міської ради № 5-16/75 від 27.04.2007р.", згідно з яким, при розрахунку орендної плати за земельні ділянки, передані в оренду для розміщення, будівництва, реконструкції, обслуговування АЗС, супермаркетів, а також переданих землекористувачам, які здають в оренду приміщення для організації супермаркетів, застосовувати ставки у розмірі земельного податку, визначеного відповідно до Закону України "Про плату за землю", з врахуванням наступних коефіцієнтів: зокрема для земельних ділянок, переданих для розміщення, будівництва, реконструкції, обслуговування АЗС - 9, незалежно від місць розташування земельних ділянок.

Вказане рішення позивача було оскаржене до Господарського суду Автономної Республіки Крим. Рішенням Господарського суду АР Крим від 12.10.2010 року по справі №5002-8/4508-2010 визнано недійсним рішення Євпаторійської міської ради №5-60/14 від 14.05.2010р. Проте, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.05.2011 року, рішення Господарського суду АР Крим у справі №5002-8/4508-2010 скасовано, а в позові про визнання недійсним рішення Євпаторійської міської ради відмовлено.

29.12.2010р. позивачем прийнято рішення № 6-3/37 "Про затвердження грошової оцінки земель". Згідно п. 2 рішення грошова оцінка земель м. Євпаторія вводиться в дію з 01.01.2011р. Проведення грошової оцінки землі спричиняє зміну розміру земельного податку, що є базою для розрахунку орендної плати за земельні ділянки.

Зазначене рішення було опубліковане 06.01.2011р. в газеті "Євпаторійська здравниця", а відтак з вказаної дати набрало чинності та в силу ч. 1 ст. 144 Конституції України, ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є обов'язковими для виконання всіма розташованими на території м. Євпаторії органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також, громадянами, які постійно або тимчасово проживають на її території.

19.10.2011р. позивач направив на адресу відповідача пропозицію № 01-13/1345 про внесення змін (договір про внесення змін) від 14.10.2011р. у п. 8 Договору оренди земельної ділянки, що визнаний рішенням суду укладеним. Договором про внесення змін від 14.10.2011р. передбачається внесення змін до п. 8 Договору оренди земельної ділянки, який запропоноване викласти в наступній редакції: "Орендна плата визначається відповідно до рішень міської ради від 14.05.2010р. № 5-60/14 та від 29.12.2011р. № 6-3/37. Орендна плата сплачується виключно в грошовій формі. Щомісячний розмір орендної плати без ПДВ складає: "чотири тисячі п'ятсот тридцять п'ять гривень 78 копійок. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством".

11.11.2011р. відповідач направив на адресу позивача лист вих. № 661/11-11, в якому повідомив, що вважає недоцільним підписання договору про внесення змін, у зв'язку з тим, що відповідачем ще не здійснена державна реєстрація цього договору.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі»визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" та є укладеним з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право оренди землі посвідчується договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оренду землі", укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Отже, за правилами ст.126 ЗК, ст.ст.18,20 Закону України "Про оренду землі" питання укладення договору та державної реєстрації розмежовані.

Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили є підставою для державної реєстрації договору оренди земельної ділянки органом, на який покладено повноваження щодо даної реєстрації.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року N 2073, а відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", який в силу ст. 106 Конституції України є обов'язковим до виконання на території України, на Державний комітет України по земельним ресурсам покладено обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок.

Договір оренди землі між сторонами у державному підприємстві «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам»не зареєстрований, що ними не оспорюється.

Причини не проведення державної реєстрації договору сторони пояснюють наступним.

Так, відповідач зазначає, що державна реєстрація не проводиться з вини позивача. А позивач, в свою чергу, пояснив, що не може підписати Договір визнаний судом укладеним, оскільки на момент подання на підписання секретарем міської ради є інша особа, а не та яка вказана у рішенні суду.

Відповідно до Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998р. № 2073, державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

В Постанові № 14/553 від 03.07.2012р. Вищого господарського суду України було вказано, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували зазначені вище норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини сторін. В порушення вимог ст. 43 ГПК України не з'ясували чи пройшов спірний договір оренди землі державну реєстрацію на підставі рішення суду.

На виконання вказівок касаційної інстанції, судом були витребувані письмові пояснення учасників процесу.

Судом встановлено, що державна реєстрація Договору оренди земельної ділянки не відбулася.

Таким чином, оскільки Договір оренди земельної ділянки не був зареєстрований у встановленому законом порядку, суд приходить до висновку про те, що такий Договір не може створювати будь-яких юридичних наслідків для сторін, а отже, вимога позивача про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки визнається судом необґрунтованою та такою, що не може підлягати задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач не надав суду належних доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини та підстави внесення змін до договору оренди не підтвердив.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати понесені позивачем, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 04 вересня 2012 року.

Суддя І.Д. Курдельчук