Ухвала

від 30.08.2012 по справі 5011-75/9723-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-75/9723-2012 30.08.12 За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Легагропромсервіс"

про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Розвитку та правозахисту підприємств" від 28.02.2007 та додаткового рішення від 06.03.2007 у справі №41-К

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат-ІЛ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна-промислова фірма "Світанок"

про визнання договору дійсним та визнання права власності на об'єкт нерухомості

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від заявника -Ніколаєнко В.П., керівник

від позивача -не з'явилися

від відповідача -не з'явилися

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Легагропромсервіс" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Розвитку та правозахисту підприємств" від 28.02.2007 та додаткового рішення від 06.03.2007 у справі №41-К.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.05.2012 №05-5-14/2807 відмовлено у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування рішення третейського суду і додані до неї документи повернуто заявнику.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2012 №05-5-14/2807 вказану ухвалу суду скасовано, а заяву передано на розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що підстави наведені заявником в обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку подання заяви про скасування рішення третейського суду є поважними.

Розпорядженням № 04-1/730 від 17.07.2012 призначено повторний автоматичний розподіл справи. Відповідно до автоматичного розподілу справ у господарському суді міста Києва, заяву передано на розгляд судді Васильченко Т.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2012 поновлено пропущений строк для подання заяви про скасування рішень третейського суду, заяву ТОВ "Легагропромсервіс" прийнято до розгляду та розгляд заяви призначено на 09.08.2012.

30.07.2012 від Вінницького окружного адміністративного суду надійшла супровідним листом №2а/0270/4095/11/1936/12 від 26.07.2012 копія постанови від 17.10.2011.

Розгляд заяви неодноразово відкладався.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.08.2012 за заявою заявника продовжено строк вирішення спору у даній справі на 15 днів та призначено розгляд заяви на 30.08.2012.

В судовому засіданні 30.08.2012 представник заявника заяву підтримав в повному обсязі.

Позивач та відповідач в судове засідання своїх представників не направили, про причини їх неявки суду не повідомили, хоча про час та місце проведення судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно ч. 2 ст. 122 4 Господарського процесуального кодексу України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши подані матеріали та заслухавши пояснення представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Легагропромсервіс", суд вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

31.05.2006 між ТОВ «Карат-ІЛ»та ТОВ «Аграрно-промислова фірма «Світанок»укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу загальною площею 283,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 33Г та складається з: гаража-складу, загальною площею 151,90 кв.м., літера А; складу, загальною площею 60,70 кв.м., літера Б та гаражу, загальною площею 71,30 кв.м., літера В.

Договір посвідчений нотаріально та зареєстрований 31.05.2006 Київським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно.

Зазначений майновий комплекс передано ТОВ «Карат -ІЛ»за актом прийому-передачі № 1/06 від 01.06.2006.

22.12.2006 між ТОВ «Карат-ІЛ»та ТОВ «Аграрно-промислова фірма «Світанок»укладено третейську угоду, якою сторони погодили, що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникають з договору купівлі-продажу від 31.05.2006, у зв'язку з ним, або витікають з нього, у тому числі, що стосується його виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають остаточному вирішенню у постійно діючому Третейському суді.

Третейською угодою сторони погодили, що укладають цю угоду про розгляд справи про невиконання договірних зобов'язань по договору постійно діючим третейським судом при Асоціації «Розвитку та правозахисту підприємств»у м. Вінниці у складі колегії суддів: головуючої суду Смірнової Ольги Володимирівни, судді Корнєєва Євгена Леонідовича, судді Гунька Анатолія Миколайовича.

28.02.2007 Постійно діючим Третейським судом при Асоціації «Розвитку та правозахисту підприємств», у складі колегії третейських суддів: Смірнова О.В. (головуючий), Корнєєв Є.Л., Гунько А.М. прийнято рішення по справі № 41к за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат-ІЛ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-промислова фірма «Світанок»про визнання договору купівлі-продажу від 31.05.2006 дійсним та визнання права власності на об'єкт нерухомості, згідно якого позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Карат-ІЛ»задоволено повністю, визнано договір купівлі-продажу від 31.05.2006 майнового комплексу загальною площею 283,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 33Г дійсним; визнано право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: майновий комплекс загальною площею 283,90 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 33Г за позивачем; зобов'язано приватного підприємця Ніколаєнка Володимира Миколайовича звільнити приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 33Г протягом трьох місяців з моменту оголошення цього рішення; витрати пов'язані з організаційним забезпеченням третейського розгляду справи та третейський збір покладено на позивача.

06.03.2007 Постійно діючим Третейським судом при Асоціації «Розвитку та правозахисту підприємств», у складі колегії третейських суддів: Смірнова О.В. (головуючий), Корнєєв Є.Л., Гунько А.М. прийнято додаткове рішення по справі № 41к щодо внесення виправлень по тексту, яким замінено по тексту в матеріалах справи та в рішенні від 28.02.2007 ПП Ніколаєнко В.М. на директора ТОВ «Легагропромсервіс», Ніколаєнко В.П. та зазначено, що п. 4 рішення слід читати: зобов'язати директора в особі Ніколаєнко Володимира Петровича ТОВ «Легагропромсервіс»код ЄДРПОУ 21477953 м. Київ, звільнити приміщення за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 33Г, протягом трьох місяців з моменту оголошення цього рішення.

За умовами ч. 1, 2 ст. 51 Закону України «Про третейські суди»(далі -закон) (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) визначено, що рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення третейського суду може бути оскаржене стороною у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ, а за умовами ст. 2 - компетентним судом є місцевий загальний чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом.

З вступної частини рішення третейського суду вбачається, що справа розглянута за адресою м. Київ, пр. Перемоги, 1 к.10 та учасниками третейського розгляду є юридичні особи, а тому заявник правомірно звернувся з заявою про скасування рішень третейського суду саме до господарського суду міста Києва.

До того ж, суд враховує, що майно, право власності на яке визнано оскаржуваним рішенням знаходиться в місті Києві.

Частиною 3 ст. 51 Закону визначено, що рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону.

В обґрунтування своєї заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Легагропромсервіс" посилається на те, що вказані рішення прийняті незаконно, оскільки склад суду не відповідав вимогам закону та оскаржуваними рішеннями третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди.

Відповідно до ст. 16 Закону склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду.

Згідно ст. 17 Закону формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.10.2011 у справі №2а/0270/4095/11 за позовом Головного управління юстиції у Вінницькій області до Асоціації «Розвитку та правозахисту підприємств»про анулювання реєстраційного свідоцтва від 31.08.2006 №07, виданого Вінницьким обласним управлінням юстиції, адміністративний позов задоволено, анульовано реєстраційне свідоцтво постійно діючого третейського суду при Асоціації «Розвитку та правозахисту підприємств»від 31.08.2006 № 07, у зв'язку з тим, що справа № 41к була розглянута колегією суддів, два з яких (Гунько А.М. та Корнєєв С.Л.) не включені до списку третейських суддів постійно діючого третейського суду при Асоціації «Розвитку та правозахисту підприємств», у порядку передбаченому регламентом суду.

Отже, під час розгляду справи №2а/0270/4095/11 було встановлено, що склад третейського суду, яким прийнято оскаржувані у даній справі рішення, не відповідав вимогам закону, що в силу вимог ст. 51 Закону є підставою для скасування рішень третейського суду.

Окрім того, відповідно до ст. 5 Закону України "Про третейські суди" (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього закону.

Пунктами 1, 2 частини 3 статті 51 Закону визначено, що компетентний суд скасовує рішення третейського суду, якщо, зокрема: справа по якій прийнято рішення третейського суду не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 51 Закону (в системному аналізі зі ст. 2, 3 цього закону і визначення терміну «сторони третейського розгляду») -питаннями, що виходять як за межі третейської угоди, так і за межі самого рішення третейського суду, слід вважати, зокрема, питання з прав та обов'язків інших осіб, які не є сторонами, що передали спір на вирішення третейського суду, оскільки у межах рішення третейського суду можливо вирішувати лише питання, що стосуються виключно сторін третейського розгляду. Залучення до справи зацікавленої особи як третьої особи не надає такій особі прав сторони третейського розгляду.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, в редакції додаткового рішення від 06.03.2007, ТОВ «Легагропромсервіс»в особі директора Ніколаєнко В.П. було зобов'язано звільнити приміщення за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 33Г, протягом трьох місяців з моменту оголошення цього рішення.

Проте, як свідчать матеріали даної справи, ТОВ «Легагропромсервіс»не було стороною третейської угоди від 22.12.2006, укладеної між ТОВ «Карат-ІЛ»та ТОВ «Аграрно-промислова фірма «Світанок»і доказів наявності іншої третейської угоди про передачу будь-яких спорів між ТОВ «Карат-ІЛ»або ТОВ «Агропромислова фірма «Світанок»із ТОВ «Легагропромсервіс»під час розгляду даної справи учасниками процесу не надано, з огляду на що суд приходить до висновку, що оскаржуваними рішеннями третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди.

Крім того, слід відзначити, що згідно витягу з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 06.02.2007 діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «АПФ «Світанок»припинена за рішенням арбітражного суду. Тобто станом на 28.02.07 р. - день прийняття оскаржуваного рішення третейського суду юридична особа, яка приймала участь у розгляді третейської справи, була припинена.

Відповідно до ст. 122 4 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.

Частиною 2 ст. 122 5 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею, а саме якщо, зокрема: рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону.

За таких обставин, враховуючи, що склад третейського суду, яким прийнято оскаржувані рішення не відповідав вимогам закону та оскаржуваними рішеннями вирішено питання, які виходять за межі третейської угоди, наявні підстави, передбачені ст. 51 Закону України "Про третейські суди" (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та ст. 122 5 Господарського процесуального кодексу України для скасування повністю цих рішень третейського суду, тому заява товариства з обмеженою відповідальністю "Легагропромсервіс" підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 51 Закону України "Про третейські суди", ст.ст. 33, 86, 122-1 - 122-6 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1 . Задовольнити заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Легагропромсервіс" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Розвитку та правозахисту підприємств" від 28.02.2007 та додаткового рішення від 06.03.2007 у справі №41-К.

2 . Скасувати повністю рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Розвитку та правозахисту підприємств»від 28.02.2007 прийняте по справі № 41к, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Карат-ІЛ»до товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-промислова фірма «Світанок»про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.

3. Скасувати повністю додаткове рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Розвитку та правозахисту підприємств»від 06.03.2007 прийняте по справі № 41к за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Карат-ІЛ»до товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-промислова фірма «Світанок»про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.

Суддя Т.В.Васильченко