Рішення

від 06.09.2012 по справі 26/5014/1794/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.09.12 Справа № 26/5014/1794/2012

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м.Сєвєродонецьк Луганської області

до Кредитної спілки „Добробут", м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення заборгованості за договором №191 від 15.10.2007 в сумі 10 066 грн. 25 коп., пені в сумі 6 004 грн. 78 коп., інфляційних нарахувань в сумі 101 грн. 24 коп. та 3% річних в сумі 212 грн. 91 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача -юрисконсульт Пальчик М.О., довіреність №12-01-22/383 від 13.03.2012;

від відповідача -не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором №191 від 15.10.2007 в сумі 10066 грн. 25 коп., пені в сумі 6004 грн. 78 коп., інфляційних нарахувань в сумі 101 грн. 24 коп. та 3% річних в сумі 212 грн. 91 коп.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №14338020 місцезнаходженням відповідача є: проспект Радянський, б.66, кв.53, м.Сєвєродонецьк Луганської області. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Державним підприємством „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" (позивач, енергопостачальна організація) та Кредитною спілкою „Добробут" (відповідач, споживач) 15.10.2007 був укладений договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №191, за умовами якого енергопостачальна організація прийняла на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п.1 договору).

Відповідно до п.2.1 теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення -в період опалювального сезону; гаряче водопостачання -протягом року в приміщення за адресою: пр.Радянський, 66/53 загальною площею 52 м 2 .

Згідно п.2.2 договору енергопостачальника організація постачає споживачу в період з 15.10.2007 до 15.10.2008 теплову енергію в гарячій воді в межах Q рік=13 Гкал/рік.

Згідно до п.4.2.2 договору споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії споживачем в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

В п.5.1 договору сторони домовились, що облік споживання теплової енергії проводиться за прилади обліку, у разі їх відсутності -розрахунковим способом.

Відповідно до п.6.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за рахунками, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період (місяць), встановлених виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради.

Згідно п.6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 7.2.3 договору сторони визначили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, нараховується пеня за 1 рік в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п.10.2 договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії.

Враховуючи викладене, договір продовжував свою дії відповідно на кожний рік, починаючи з 2008 року.

На виконання вказаних умов договору за період з листопада 2010 року по квітень 2012 року позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на суму 10928 грн. 98 коп. та пред'явив відповідачу на оплату відповідні рахунки (а.с.15-27), які отримані відповідачем. Також позивач надсилав відповідачу претензії з вимогою про стягнення боргу (а.с.28, 30-37).

Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих послуг виконав частково, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 10066 грн. 25 коп., на яку позивач нарахував пеню в сумі 6004 грн. 78 коп., 3% річних у сумі 212 грн. 91 коп. та інфляційні нарахування в сумі 101 грн. 24 коп., за стягнення яких останній звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1, ч.2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтями 24, 25 Закону України „Про теплопостачання" передбачена обов'язковість укладення договору на постачання теплової енергії між енергоспостачальником і споживачем.

Відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1-ч.3 ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

В ч.1 ст.26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" передбачені істотні умови, які є обов'язковими для договору теплопостачання: найменування сторін; предмет договору; вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; права та обов'язки сторін; порядок контролю та звіту сторін; порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; порядок здійснення ремонту; відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору; порядок вирішення спорів; перелік форс-мажорних обставин; строк дії договору; умови зміни, пролонгації, припинення дії договору; дата і місце укладення договору.

Як вбачається з укладеного між сторонами договору №191 від 15.10.2007, на який позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, які визначені законом як необхідні для договорів даного виду та які сторони вважали за необхідне обумовити в договорі, про що свідчить підписання договору сторонами та скріплення печатками.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В п.6.1 договору сторони встановили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за рахунками, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період (місяць), встановлених виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради.

Відповідачу були виставлені відповідні рахунки (а.с.15-27)

Крім того, претензії позивача (а.с.28, 30-37) залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.

Таким чином позивачем доведено, а відповідачем не оспорено заборгованість за договором №191 від 15.10.2007 в сумі 10066 грн. 25 коп. і в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В п.7.2.3 договору сторони домовились, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, нараховується пеня за 1 рік в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Враховуючи викладене, позивачем правомірно та обґрунтовано нарахована відповідачу пеня за період з 16.11.2011 по 26.06.2012 в сумі 6004 грн. 78 коп., яка і підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже, позивачем правомірно нараховані відповідачу 3% річних за період з 16.12.2010 по 26.06.2012 в сумі 212 грн. 91 коп. та сума інфляційних нарахувань за період з листопада 2010 року по квітень 2012 року в розмірі 101 грн. 24 коп.

З вищенаведеного вбачається, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності боргу не подав.

Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

У судовому засіданні 06.09.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" до Кредитної спілки „Добробут" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Кредитної спілки „Добробут", проспект Радянський, б.66, кв.53, м.Сєвєродонецьк Луганської області, код 26070937 на користь Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м.Сєвєродонецьк Луганської області, код 00131050 заборгованість в сумі 10066 грн. 25 коп., пеню в сумі 6004 грн. 78 коп., інфляційні нарахування в сумі 101 грн. 24 коп., 3% річних в сумі 212 грн. 91 коп., судовий збір в сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання рішення: 07.09.2012.

Суддя С.С. Єжова