Рішення

від 25.07.2012 по справі 16/31/5022-550/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" липня 2012 р.Справа № 16/31/5022-550/2012 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АХК", вул. Кутузова, буд.13, офіс 501, Печерський район , м. Київ .

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Розтоцьке", с.Гаї-Розтоцькі, Зборівського району, Тернопільської області.

За участю представників сторін:

позивача: Голубока Т.В. -представник, довіреність № б/н від 10.04.2012 року

відповідача: не з'явився.

Суть справи.

Ухвалою суду від 16.07.2012 року розгляд справи було відкладено на 25.07.2012 року на 14 год. 40 хв., керуючись п.п.1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України в межах строків, встановлених ст.69 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АХК", вул. Кутузова, буд.13, офіс 501, Печерський район , м. Київ звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розтоцьке" , с.Гаї-Розтоцькі, Зборівського району, Тернопільської області про cтягнення заборгованості в сумі 81 785 грн. 01коп., в тому числі: суму основного боргу -63 614 грн. 45 коп., інфляційних -6 678 грн. 90коп., суму 3% річних -3 469 грн. 27 коп., суму штрафних санкцій -8 022грн. 39 коп.

24.07.2012 року від позивача надійшла заява № б/н від 20.07.2012 року про зменшення позовних вимог, в якій, зокрема, зазначено про зменшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, просить суд стягнути з відповідача 6656 грн. 97 коп. інфляційних втрат, а не 6678 грн. 90 коп., як було первісно заявлено в позові.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем прийнятих зобов'язань щодо оплати за поставлений товар згідно договору поставки продукції для сільгоспвиробництва № 20100714/04ззр від 14.07.2010 року.

В судове засідання представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі в рахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 20.07.2012 року. Також представник позивача подав додаткові пояснення від 25.07.2012 року, в яких зазначив, що зважаючи на те, що п. 8.4.1 укладеного між сторонами договору поставки передбачено стягнення штрафу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, просить вказаний вид штрафної санкції вважати пенею відповідно до ч. 4 ст. 549 ЦК України, ст.. 230 ГК України, яка в договорі поставки була помилково названа як "штраф".

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. 12.07.2012 року від відповідача надійшов відзив № 36 від 12.07.2012 на позов, відтак відповідач проінформований про розгляд справи № 16/31/5022-550/2012 в господарському суді Тернопільської області.

В ході розгляду справи представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

14 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АХК", надалі - "Постачальник", з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "Розтоцьке", надалі - "Покупець", з другої сторони, був укладений договір поставки продукції для сільгоспвиробництва № 20100714/04ззр, згідно п.1.1. р.1 якого "Постачальник" зобов'язався передати (поставити) у зумовлений строк "Покупцеві" продукцію для сільгоспвиробництва (надалі- товар), а "Покупець" зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 1.2 р. 1 договору загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент), упаковка та маркування, ціна, строк поставки й інші умови, визначаються специфікаціями (додатки до цього договору) та видатковими накладними, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 2.1 р. 2 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і є укладеним на строк до 25.12.10 р.

В п. 4.1 р. 4 договору, зокрема, передбачено, що ціна товару вказується в специфікаціях.

Відповідно до п. 4.2 р. 4 договору суму договору становить загальна ціна товару з урахуванням змін за курсом продажу іноземної валюти на МВРУ згідно специфікацій.

Згідно п. 4.3 договору строк оплати зазначається в специфікаціях.

Як зазначається в п.п. 5.2.2 п. 5.2 р. 5 договору "Покупець" зобов'язався своєчасно оплачувати Товар за встановленими цінами в строки, на умовах та в порядку, що визначені в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно із Специфікацією № 1 від 14.07.2010 року до договору поставки позивач зобов'язувався поставити відповідачу товар в кількості 36,60 кг. на загальну суму 113614 грн. 45 коп., строк оплати зазначений: 25% попередня авансова оплата, 40% - оплата до 15.11.2010 року, 35% - оплата до 10.12.2010 року.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання передбачені умовами договору поставки продукції для сільгоспвиробництва № 20100714/04ззр від 14.07.2010 року належним чином та передав товар відповідачу на підставі накладної № 223 від 14.07.2010 року на суму 113614 грн. 45 коп . (належним чином засвідчена копія накладної знаходиться в матеріалах справи).

Відповідач отримав вказаний в накладній товар, що підтверджується: підписом повноважного представника відповідача та відтиском печатки відповідача на накладній, а також довіреністю № 107 від 14.07.2010 р., що видана Гнатів П.О. (належним чином засвідчена копія довіреності знаходиться в матеріалах справи).

Наявність заборгованості в сумі 113614 грн 45 коп підтверджується також актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.10.2010 року між сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Розтоцьке" порушило господарське зобов'язання та оплату повної вартості поставленого йому товару за вказаною накладною не здійснило. Так, було оплачено 50000 грн -05.05.2011 року згідно з банківською випискою з рахунку позивача, яка знаходиться в матеріалах справи. Відтак, борг відповідача за поставлений йому товар становить 63614 грн. 45 коп.

18.05.2012 року позивач звертався до відповідача з вимогою № без номера від 17.05.2012 року про сплату боргу (належним чином засвідчена копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.05.2012 року знаходиться в матеріалах справи). Вказану вимогу відповідач залишив без відповіді та задоволення.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначається ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару .

12.07.2012 року від відповідача надійшов відзив № 36 від 12.07.2012 на позов, в якому він зазначив, зокрема, що позов не визнає в частині стягнення штрафних санкцій, а також вказав, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення з вимогою про стягнення штрафу, повідомив, що ТзОВ "Розтоцьке" погоджується з усіма іншими вимогами позивача, зазначеними в позовній заяві, крім стягнення штрафу, а також вказав, що з метою мирного врегулювання спору пропонує позивачу -ТзОВ "АХК" та господарському суду Тернопільської області проект мирової угоди.

В судовому засіданні 25.07.2012 року представник позивача заперечив в усному порядку проти укладення мирової угоди з відповідачем, про що також зазначено і в заяві про зменшення позовних вимог від 20.07.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання відповідачем оплати повної ціни переданого йому товару та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, відповідачем суду не подано, тому правомірними є вимоги щодо стягнення з відповідача 63614 грн. 45 коп. боргу за переданий йому позивачем товар та такими, що підлягають до задоволення.

В силу ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 3469 грн. 27 коп., нарахованих на суму заборгованості за період з 11.12.2010 року по 12.06.2012 року за кожен день прострочення оплати за товар (розрахунок 3% річних знаходиться в матеріалах справи).

Перерахувавши суму 3% річних, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 3469 грн. 27 коп. -3% річних, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, визнані відповідачем та не суперечать чинному законодавству.

Позивач також просить стягнути з відповідача 6656 грн. 97 коп. інфляційних втрат (розрахунок знаходиться в матеріалах справи), нарахованих за період з 11.12.2010 року по 30.06.2011 року за кожен день прострочення оплати за товар.

Перерахувавши суму інфляційних втрат, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 6656 грн. 97 коп. інфляційних втрат, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, визнані відповідачем та не суперечать чинному законодавству.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 8022 грн. 39 коп. пені, яку нарахував за період з 11.12.2010 року по 11.06.2011 року.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня ), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін" . А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.п. 8.4.1 п. 8.4 р. 8 договору поставки "Покупець" за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару сплачує на користь "Постачальника" штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочки.

В додаткових поясненнях від 25.07.2012 року представник позивача зазначив, що зважаючи на те, що п. 8.4.1 укладеного між сторонами договору поставки передбачено стягнення штрафу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, просить вказаний вид штрафної санкції вважати пенею відповідно до ч. 4 ст. 549 ЦК України, ст. 230 ГК України, яка в договорі поставки була помилково названа як "штраф".

Разом з тим, у договорі поставки продукції для сільгоспвиробництва № 20100714/04ззр від 14.07.2010 року сторони не передбачили такого виду відповідальності, як стягнення пені за порушення "Покупцем" строків сплати вартості переданого товару.

На підставі наведеного, суд вважає, що в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 8022 грн. 39 коп. пені слід відмовити, як необґрунтовано заявлені.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43,49,82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Розтоцьке", с.Гаї-Розтоцькі, Зборівського району, Тернопільської області ідентифікаційний код 31878417 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АХК", вул. Кутузова, буд.13, офіс 501, Печерський район , м. Київ, ідентифікаційний код 35427552:

- 63 614 грн. 45 коп. боргу,

- 6656 грн. 97 коп. інфляційних нарахувань,

- 3469 грн. 27 коп. -3% річних,

- 1475 грн. 20 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3.В решті позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 30 липня 2012 року.

Суддя С.О. Хома