Ухвала
від 30.08.2012 по справі 14/2428
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"30" серпня 2012 р. Справа № 14/2428

вх.№4611/2012 від 12.03.2012

вх.№8889/2012 від 22.05.2012

вх.№8894/2012 від 22.05.2012

вх.№7962/2012 від 07.05.2012

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Яцен Ю.Ф., за участю: особисто -арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. (ліквідатор банкрута), представника за довіреністю -Гороля С.М. (від ТОВ "Агропроект-Княжа"), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяви

заявника ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В.

про продовження строку ліквідаційної процедури і його повноважень

та

до відповідача ТОВ "Агропроект-Княжа"

про витребування майна з незаконного володіння

а також заяви

заявників ТОВ "Агропроект-Княжа" і Звенигородської МДПІ

про усунення, арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута

у справі за заявою

ініціюючих кредиторів 1) Звенигородського районного центру зайнятості

2) управління Пенсійного фонду України у

Звенигородському районі

3) Звенигородської міжрайонної державної

податкової інспекції

до боржника сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю "Княжа"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Банкрутом у особі його ліквідатора подано клопотання (вх.№ 7962/2012 від 07.05.2012) про продовження строку ліквідаційної процедури і його повноважень та заяву від 06.03.2012 (із уточненням від 26.06.201 /а.с.18 т.10/) про витребування від відповідача на користь боржника рухомого майна (транспортних засобів - сільськогосподарської техніки та автомобілів)

№ Назва Державн Заводський номер Двигун Рік Вар-

номер (шасі) випу- тість

ску грн.

1 Трактор Т-150К 2685 ХВ 469882 946124 1989 14557

2 Трактор Т-150 2561 ЧБ б/н б/н 1985 18806

3 Трактор Т-150 7807 ЧБ б/н б/н 1988 18000

4 Трактор ДТ-75К б/н 583784 б/н 1990 15705

5 Трактор МТЗ-80 7034 ЧД 884109 040826 1993 14604

6 Трактор МТЗ-80 2688 ХФ 846836 959481 1992 16150

7 Трактор МТЗ-82 б/н 427409 б/н 1995 16850

8 Трактор МТЗ-82 2596 ЧБ 154758 б/н 1986 9600

9 Трактор ЮМЗ-6 б/н 789785 2Н2050 1992 14230

10 Трактор МТЗ-82 1306 ЧД 344972 411150 1992 16850

12 Трактор ЭО-2621В-2 б/н 697982 б/н 1988 15205

13 Трактор МТЗ-80 7033 ЧД 940165 411052 1994 15450

14 Трактор МТЗ-80 7812 ЧБ 780548 815765 1991 12400

15 Комбайн СК-5 «Нива» б/н 083417 б/н 1990 20000

16 Комбайн СК-5 «Нива» б/н 096196 б/н 1991 20000

17 Комбайн Ск-5 «Нива» б/н 151702 б/н 1993 20000

18 Комбайн СК-5 «Нива» б/н 003902 б/н 1988 20000

19 Причіп 2ПТС-4-45 б/н 012826 б/н 199 1650

20 Причіп 2ПТС-4-45 б/н 014850 - 1991 1620

21 Причіп 2ПТС-4-45 б/н 883357 - 1991 1840

22 Причіп 2ПТС-4-45 б/н 832862 - 1990 1908

23 Причіп 2ПТС-4-45 б/н 905160 - 1989 3805

24 Причіп 2ПТС-4-45 б/н 908196 - 1990 3806

26 Причіп 2ПТС-4 8861 ЧБ б/н - 1989 1871

27 Причіп 2ПТС-4 б/н 683885 - 1992 5846

28 Причіп 2ПТС-4 б/н 225096 - 1999 2014

29 Причіп 2ПТС-4 7414 ЧБ б/н - 1989 1872

30 Причіп ПТС-77 2588 ЧБ б/н - 1987 18110

31 Причіп 2ПТС-4 б/н 584125 - 1980 1015

32 Гноєрозкидач ПРТ-10 б/н 3892 - 1988 4201

33 Причіп РЖТ-8 б/н 1473 - 1992 1400

34 Причіп ЗПТС-12 б/н 06507 - 1986 6232

35 Причіп 2ПТС-6 8859 ЧБ 1852 1988 1565

36 Причіп ЗЖВ-1.8 б/н б/н - Відс. 876

37 Причіп ВНУ-3 (ВР-3) б/н б/н - Відс. 1050

38 Причіп ВНУ-3 (ВР-3) б/н б/н - Відс. 1050

39 Автомобіль ГАЗ-53А 2361 ЧКЛ - V=4250 1968 7600

40 Автомобіль ГАЗ-51А 0895 ЧКЛ Ш-3-24256 V=3500 1966 6160

41 Автомобіль ГАЗ-51 3293 РКА 0345900 V=4250 1958 4160

42 Автомобіль ГАЗ-51 А 0894 ЧКЛ 0280714 V=3500 1989 4160

43 Причіп СЗАП 8527 9936 РК Ід-р 00852700 L0000000 1990 4468

44 Автомобіль УАЗ-3303 1913 ЧКО ХТТ330300 L0079454 V=2500 1990 14863

45 Автомобіль УАЗ-3303 1941 ЧКО 330300М 0087455 V=2500 1991 15294

46 Автомобіль ГАЗ-52 0967 ЧКО ХТН00611 К0599313 V=3500 1989 20100

47 Автомобіль ГАЗ-5 201 2565 ЧКЛ ХТН5201001 1035433 V-4250 1986 13567

48 Автомобіль ЗИЛ-ММЗ 554 2861 ЧКО 3243656 V=5000 1992 20217

49 Автомобіль КАМАЗ-5320 1280 ЧКО XTC53200L 0356674 V=10850 1990 24300

50 Автомобіль УАЗ 31512 7142 ЧКА (кузов)9062 V=2500 1989 15816

51 Автомобіль ГАЗ-ЗЮ29 1429 РКА 202701 V=2500 1995 16162

52 Автомобіль ЗИЛ ММЗ 554 М 2733 ЧКО 3227886 V=6000 1992 19334

53 Автомобіль ЗИЛ-ММЗ 554 2674 ЧКО 3212902 V=6000 1992 20200

54 Автомобіль ЗИЛ-ММЗ 554 1988 ЧКО 13092632 V=6000 1991 19000

55 Автомобіль ЗИЛ-ММЗ 4502 2717 ЧКЛ б/н V=6000 1988 16800

56 Автомобіль ЗИЛ-ММЗ 45021 3849 ЧКР 523329 V=6000 1980 15400

57 Автомобіль САЗ-3502 3290 РКА 0642338 V=3500 1983 10600

58 Автомобіль САЗ-3507 1486 ЧКО XTH531400L 1364581 V=4250 1990 10600

59 Автомобіль САЗ-3507 2566 ЧКЛ ХТН531400 11172966 V=4250 1988 14200

60 Автомобіль САЗ-3503 3291 РКА б/н V=3500 1975 5680

61 Автомобіль ГАЗ-53Б 0896 ЧКЛ 0280441 V=4250 1972 8680

62 ГАЗ-66 ТС 2542 ЧКО ХТН531200М 1385105 V=4250 1991 15781

(далі -спірне майно ) з тих підстав, що відповідач володіє ними без будь-яких на те законних підстав, а майно зареєстровано за боржником, тому має бути йому повернене як законному володільцю.

Звенигородською МДПІ та ТОВ "Агропроект-Княжа" подано до суду спільне клопотання від 21.05.2012 про усунення арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута з підстав неналежного виконання ним своїх обов'язків, зокрема, не вчинення дій з продажу виявленого майна (приміщення контори у с. Княжа) та проведення зборів комітету кредиторів 04.05.2012 не за місцем знаходження майна боржника і запропонували призначити ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Рекуна В.А. Звенигородською МДПІ подано окреме клопотання від 21.05.2012 за №2588/10-020 з тими ж вимогами та з тих же підстав, у якому додатково зазначено підставою для звільнення неотримання від ліквідатора банкрута звіту про виконану ним роботу.

04.05.2012 за №14/2428-242 та 22.05.2012 за №14/2428-243 ліквідатором банкрута подано суду поточні звіти про вчинені у ліквідаційній процедурі дії з клопотанням про продовження строку ліквідаційної процедури та його повноважень.

У ході судового розгляду відповідачем заявлено клопотання від 28.08.2012 №94 про залучення до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, Спілку (об'єднання) громадян-співвласників майна КСП ім. Калініна чи 628 членів Спілки, які підписали договір оренди №1 частини цілісного майнового комплексу від 25.07.2008, оскільки рішення по справі у цій частині впливатиме на їх права стосовно вимог про повернення майна, яким користується відповідач.

У судовому засіданні заявники подані ними клопотання підтримали з підстав, викладених у поданих заявах та додатково пояснили суду наступне.

Ліквідатор банкрута пояснив:

що клопотання про його усунення є спробою у такий спосіб перешкодити витребуванню належного боржнику майна від ТОВ "Агропроект-Княжа", до якого ним подано ряд позовів, в тому числі і заяву, яка розглядається у цьому судовому засіданні;

що йому нічого не було відомо про проведення зборів комітету кредиторів 21.05.2012 і про подання заяв про його усунення від обов'язків ліквідатора банкрута;

що ним вживається усіх належних і можливих заходів для виявлення, витребування та реалізації майна боржника, про що докладно описано у наданих суду звітах;

що проведення зборів кредиторів не за місцезнаходженням боржника, а у м. Звенигородці, визначено рішенням комітету кредиторів від 23.12.2011 №5;

що Спілка співвласників, як особа в цивільних правовідносинах, не існує не реєструвалась і не легалізовувалась, а тому на мала і не має прав на укладення правочинів стосовно пайового майна;

що згідно з рішенням апеляційного суду Черкаської області від 19.01.2012 по справі №22ц-41/2012 рішення Звенигородського районного суду від 16.10.2009 по справі №2-707/2009 скасовано, в позові ТОВ "Агропроект Княжа" про визнання права оренди майна відмовлено з підстав визнання нікчемним договору оренди від 25.07.2008 №1, укладеного відповідачем із Спілкою співвласників майнових паїв КСП ім. Калініна;

що згідно з листами Звенигородського ВРЕР ДАІ та інспекції Держтехнагляду Черкаської облдержадміністрації майно належить банкруту;

що майно в натурі ні Спілці співвласників ні кожному конкретно її члену в натурі не виділялось і згідно з первинними бухгалтерськими документами (актами приймання-передачі тощо) не виділялось;

що є боржник є "титульним володільцем майна", а тому не повинен доводити своє право власності, і просить повернути його з незаконного володіння відповідача.

що при розпаюванні КСП ім. Калініна було складено списки пайовиків і їх 862, а не 628;

що у нього наявні ксерокопії різних договорів оренди від 25.07.2008, один із них підписаний ОСОБА_6 як уповноваженою особою, а у останньому судовому засіданні відповідачем надано окремі витяги за підписом начеб-то 628 осіб, однак ні цілісного документа ні оригіналу суду не надано, тому докази існування договору оренди від 25.07.2008 відсутні. Крім того, апеляційний суд Черкаської області визнав вказаний договір нікчемним;

що пайовиками право на отримання майна в натурі реалізоване не було, документи про виділення майна в натурі одному пайовику, групі пайовиків, чи й усім пайовикам разом не приймались, тому відсутні.

Представник ТОВ "Агропроект-Княжа" пояснив,

що останнє володіє майном на законних підставах відповідно договору оренди, укладеного із членами спілки співвласників майнових паїв колишнього КСП "Калініна" 25.07.2008 №1 зі строком дії до 2013 року, тому передавати його ліквідатору банкрута підстав не вбачає;

що майно за боржником зареєстровано органами ДАІ та Держтехнагляду виключно на підставі договору оренди від 12.04.2001, укладеного між боржником та Спілкою співвласників щодо цього майна, що у реєстри в цих органах та у свідоцтва про право власності на майно помилково не вказано у "особливих відмітках" про те, що це майно не може відчужуватись без згоди Спілки співвласників;

що спір про витребування майна може розглядатися виключно у позовному провадженні згідно з вказаною ним судовою практикою та п.20.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10;

що КСП ім. Калініна було ліквідовано і СТОВ "Княжа" згідно з чинним Статутом не є його правонаступником;

що у чинному статуті СТОВ "Княжа" відсутність запису про правонаступництво пов'язана з приведенням у відповідність статутів новоутворених господарств відповідно до відповідних нормативних актів;

що реєстрація права власності є похідною від самого права, тому факт реєстрації в органах ДАІ та Держтехнагляду не є доказом права власності;

що ліквідаційна маса не може формуватися за рахунок пайового майна і про це є відповідна судова практика.

Голова комітету кредиторів (ПАТ КБ "Брокбізнесбанк") у судовому засіданні 22.05.2012 підтримав заявлені ліквідатором банкрута клопотання, заперечив можливість задоволення клопотань про усунення арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. з тих підстав, що останнім йому своєчасно подаються звіти про виконану ним роботу та що ліквідатором банкрута вживаються усі можливі заходи для повернення майна банкруту і погашення вимог кредиторів, що обставини, з яких ліквідатором банкрута не реалізовано приміщення контори у с.Княжа, вважає об'єктивними і що питання про проведення зборів комітету кредиторів у м.Звенигордці вирішено на комітеті кредиторів, а не одноосібно ліквідатором банкрута. У останні судові засідання не з'явився, причин неявки не повідомив. Суд вважає що сторона була належним чином повідомлена про час і місце проведення судового засідання, однак не з'явилась до суду без поважних причин.

Представник Звенигородської МДПІ у судових засіданнях 22.05.2012 та 30.05.2012 заявлене клопотання про усунення арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута підтримав, у останні судові засідання не з'явився, причин неявки не повідомив. Суд вважає що сторона була належним чином повідомлена про час і місце проведення судового засідання, однак не з'явилась до суду без поважних причин.

Судом викликались у судове засідання, як посадові особи:

ОСОБА_7 -директор СТОВ "Княжа" у період з моменту реорганізації КСП ім Калінінаі до 14.02.2007, який у судовому засіданні 17.08.2012 пояснив, що КСП ім Калініна було реформовано і перетворено у СТОВ "Княжа", директором якого він був до лютого 2007 року, після чого керівником СТОВ "Княжа став ОСОБА_8; що при реформуванні було проведено розпаювання усього майна боржника, складено переліки майна, списки пайовиків, здійснено його оцінку за даним балансу, видано майнові сертифікати на розпайоване майно, списки їх видачі наявні у Княжицькій сільській раді; що ОСОБА_6 був обраний представником загальними зборами співвласників 23.02.2000 і на цій підставі між ним та СТОВ "Княжа 12.04.2001 було укладено три договори стосовно передачі розпайованого майна СТОВ "Княжа" (оренди, позики, схову), що після цього ним, як директором СТОВ "Княжа" ніяких договорів про передачу цього майна не укладалось, що виділення майна в натурі не проводилось; що його письмові пояснення 18.01.2010 року, які були посвідчені Княжицькою сільською радою, про те, що він ніяких повноважень по розпорядженню належною йому часткою майна ОСОБА_6 чи й будь-кому іншому не давав, стосуються подій 2008 року, коли у господарство прийшов інвестор, який мав намір розпродати пайове майно, були сфальсифіковані протоколи зборів співвласників про те, що у 2010 році ОСОБА_6 надавались права виступати пайове майно від імені співвласників і за рішенням суду передано в оренду майно ТОВ "Агропроект Княжа".

ОСОБА_6 -голова Спілки (об'єднання) громадян-співвласників майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства ім. Калініна (далі -Спілка співвласників ) ухвалами суду від 22.06.2012 №2, від 07.08.2012, від 17.08.2012. Останній у судові засідання не з'явився, договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній власності від 12.04.2001, докази реєстрації та прав особи (осіб) яку (яких) він представляв при підписанні договору оренди спірного майна від 12.04.2001 із СТОВ "Княжа", рішення зборів співвласників, які були прийняті стосовно майна КСП ім.Калініна, відповідно до ухвал суду не надав, причин неявки і не подання витребуваних доказів не повідомив. Згідно з довідкою Княжицької сільської ради від 14.08.2012 (а.с.147 т.10) на даний час ОСОБА_6 проживає на її території.

Відповідно до статей 75, 85 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство боржника та дослідивши наявні у справі докази суд вважає, що клопотання ліквідатора банкрута про продовження строку ліквідаційної процедури і його повноважень підлягає задоволенню, клопотання ліквідатора банкрута про витребування майна з незаконного володіння підлягає задоволенню, скарги ТОВ "Агропроект-Княжа" і Звенигородської МДПІ про усунення арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до статей 388 і 400 Цивільного кодексу України, на які ліквідатор банкрута посилається як на підставу витребування майна зазначено: що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у передбачених законом випадках; що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень; що якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (ст.388), а також, що недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна; що у разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна (ст.400).

Ліквідатор банкрута та відповідач підтверджують ту обставину, що спірне майно не належить на праві власності відповідачу, отже застосування норм ст.388 Цивільного кодексу України у даному випадку неможливе.

Для застосування ж ст.400 Цивільного кодексу України судом мають бути установлені обставини того, що відповідач є недобросовісним володільцем, а боржник -добросовісним володільцем чи власником спірного майна, а також виникнення обов'язку його повернути.

Суд вважає, що відповідач є недобросовісним володільцем спірного майна.

Так, відповідач обгрунтовує своє право на нього договором оренди від 25.07.2008 №1, однак даний договір у справі відсутній. Суд не вважає доказами наявності такого договору копії витягу (а.с.71-75 т.11), надані суду 28.08.2012, оскільки договір не повний, оскільки оригінал цього договору суду в установленому порядку не подано, оскільки окремі частини від таких документів як перелік орендованого майна і перелік осіб якими підписано договір взагалі не посвідчено (а.с.72-75 т.11) -тобто ні представник відповідача, ні його керівник не взяли на себе відповідальність засвідчити навіть подані витяги як копії документів у порядку, передбаченому ст.36 Господарського процесуального кодексу України, і деталізованому п.2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18.

При цьому, підставами ставити під сумнів взагалі існування такого документа в оригіналі є наступні обставини:

ліквідатор банкрута заявляє про існування двох різних примірників такого договору від 25.07.2008 №1: крім начеб-то підписано "усіма членами Спілки співвласників" (як заявляє відповідач), також -підписаного ОСОБА_6;

з пояснень ОСОБА_7 у судовому засіданні вбачається, що у цей період відбувались події сумнівного характеру, пов'язані з передачею пайового майна, у зв'язку з чим він відмовлявся у передачі будь-яких повноважень ОСОБА_6 на передачу від його імені майна. Аналогічні письмові пояснення про те, "що в серпні місяці 2008 року ТОВ "Агропроект Княжа" рейдерською атакою заволоділо автопарком, тракторною бригадою, фермами ВРХ, свинофермою, майстернями та конторою СТОВ "Княжа" надані 10.03.2012 ОСОБА_10, який був директором боржника у період з 27.09.2008 по 17.05.2009, тобто задовго до виникнення цього спору (а.с.58 т.3);

згідно з поданими відповідачем частинами цього договору він підписаний 628 особами (а.с.75 т.11), в той час, як тим же відповідачем подано суду перелік пайовиків КСП ім.Калініна у кількості 862 осіб (а.с.110 т.9), а згідно з протоколом загальних зборів уповноважених пайовиків від 23.02.2000 вони представляли 858 осіб-пайовиків (а.с.98 т.11). Навіть збіг однакових цифр "628" і "862" може виявитися не випадковим;

згідно з рішенням апеляційного суду Черкаської області від 19.01.2012 у справі №22 ц-41/2012 відмовлено ТОВ "Агропроект Княжа" у визнанні права на оренду спірного майна (тобто у тому праві, яке він доказує у цьому спорі) та відмовлено трьом громадянам у визнанні їх права власності на пайове майно. При цьому апеляційний суд визнав договір нікчемним, з огляду на недотримання вимог ч.2 ст.799 та ч.1 ст.200 Цивільного кодексу України (щодо обов'язкового нотаріального посвідчення договору найму транспортного засобу), а також установив наступні факти: договір від 25.07.2008 №1 від імені 628 громадян підписаний ОСОБА_6, а не самими 628 громадянами (як намагається ствердити відповідач у цьому спорі); майно передане в оренду відповідачу, власникам ніколи в натурі не виділялось.

Перевірити ці обставини за відсутності оригіналів неможливо.

Суд пропонував відповідачу в ухвалах від 22.05.2012, 17.08.2012 надати докази на підтвердження своїх заперечень (і відповідно свого права), однак належні докази у справу надані не були.

Ту обставину, що відповідач "пред'являв" суду наявність у нього окремих з документів по розпаюванню майна боржника у судовому засіданні 17.08.2012 суд оцінює наступним чином. Так, статті 36, 39 і 40 ГПК України регулюють правила подання суду доказів. Доказами є не "пред'явлені" суду документи, а "подані" до справи, тобто складені у відповідній послідовності, оформлені згідно їх описом, подані у справу у судовому засіданні чи безпосередньо у канцелярію суду і зареєстровані нею та приєднані до справи.

"Огляд" документів, як дія, яка вчиняється судом може бути здійснена відповідно до правил ст.40 ГПК. і факт огляду фіксується у протоколі, тобто доказом певних обставин стає сам протокол та зміст викладеного у ньому.

Подані ж суду стороною письмові докази мають бути оригіналами чи належним чином засвідченими копіями. Роз'яснення про те, що таке "належним чином засвідчені копії" міститься в п.2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18.

Лише після цього вони набувають статус доказу.

Саме "подані" у справу документи можуть бути вивчені, досліджені і проаналізовані не лише судом, а й іншим учасником провадження у справі про банкрутство боржника, оскільки суддя може не побачити того, що може побачити інша особа. Відповідно до ст.36 Господарського процесуального кодексу України оригінали документів подаються… на вимогу господарського суду. Саме тому суд ухвалою суду від 17.08.2012 витребував від відповідача документи, які він "пред'явив" і подавав раніше у копіях, однак відповідач фактично відмовився їх надавати. Подання доказів у справу створює можливості їх дослідження, зокрема, проведення їх експертизи, установлення певних властивостей, порівняння різних частини тексту, чи різних копій цих документів, оцінки наявних протиріч чи суперечностей, системного аналізу суті тексту тощо. Однак, здійснити ці дії (а з огляду на пояснення ліквідатора банкрута та ОСОБА_7 потреба у цьому є) суд можливості позбавлений.

Подання частин не посвідчених належним чином копій, неподання документів в оригіналі, суд розцінює як невиконання ухвали суду відповідачем і як факт відсутності доказів, на які останній посилається як на підставу своїх заперечень.

У зв'язку з цим суд відхилив клопотання про залучення до участі 628 осіб по справі, якими начеб-то підписано договір оренди від 25.07.2008 №1, (суду не надано такого договору, відсутній навіть список тих, кого вважає за необхідне залучити відповідач).

Відповідно до ст. 37. Цивільного кодексу Української РСР (чинного у 200 році на час реорганізації КСП ім. Калініна) юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Відповідно до пунктів 34 і 36 Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року №740, після проведення ліквідаційною комісією заходів щодо ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності здійснюється скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи органом державної реєстрації шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності і подання до органу державної реєстрації таких документів (зокрема): заяви (рішення) власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органу чи рішення господарського суду у випадках, передбачених законодавством; акта ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, затвердженого органом, що призначив ліквідаційну комісію; скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта підприємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з довідки державного реєстратора Звенигородської райдержадміністрації від 11.08.2010 №1545/01-30, довідки головного управління статистики від 02.06.2010 №73 (згідно з якою СТОВ "Княжа зареєстровано 16.11.1093), статуту СТОВ Княжа, зареєстрованого 15.03.2000 реєстраціний №15, ліквідації КСП ім.Калініна не здійснювалося, на базі останнього було утворено юридичну особу, СТОВ "Княжа" яка є правонаступником КСП ім. Калініна.

Відповідно до ч.15 ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (набрав чинності 01.07.2004) перетворення юридичної особи вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її реорганізації є датою державної реєстрації припинення попередньої юридичної особи, а дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації нової юридичної особи є датою державної реєстрації такої особи.

Згідно із пунктом 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 №118, у разі перетворення юридичної особи за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код. Ідентифікаційний код СТОВ «Княжа»як правонаступника, що виник в результаті перетворення КСП ім. Калініна, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності КСП ім. Калініна виданого виконкомом Звенигородської районної ради народних депутатів 15.02.1995 та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи СТОВ «Княжа»серії А00 №561439 виданого Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області 14.03.2000 єдиний - 03792734 . (а.с.8,10,38 т.1 а.с.116 т.4)

Частина 6 ст. 34 чинного на момент реформування КСП ім Калініна Закону України "Про підприємства в Україні" містила норму, згідно з якою при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.

Відповідно до ч.6 ст.31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (далі -Закон про КСП ) при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства. Відповідно до ч.1 цієї ж статті ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду. В даному випадку перетворення підприємства відбулось за рішенням зборів уповноважених членів КСП ім. Калініна с. Княжа Звенигородського району, про що свідчить протокол №2 від 23.02.2000 (а.с.96 т.11).

Як вбачається з довідки Звенигородської райдержадміністрації від 11.08.2010 №1545/01-30 (а.с.30 т.10), довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 16.08.2012 (а.с.40 т.11) ліквідації СТОВ "Княжа" у період 27.03.2007 по дату порушення провадження у справі про банкрутство не відбувалося.

Таким чином СТОВ «Княжа»є правонаступником всіх прав і обов'язків КСП ім. Калініна, докази ліквідації СТОВ "Княжа", про що стверджує відповідач, відсутні.

Відповідно до ст.7, 9 Закону про КСП майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

До пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій.

Майновий пай - частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду (Методика уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затверджена. Постановою КМУ від 28 лютого 2001 року №177)

Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Згідно з ч.7 ст. 31 Закону про КСП у разі реорганізації підприємства паї його членам або їх спадкоємцям видаються правонаступниками цього підприємства за рахунок майна, яке було віднесене до складу пайового фонду підприємства на дату його реорганізації і передане на баланс правонаступникам.

Пунктом 8 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року №62 (далі -Наказ №62 ), встановлено, що кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів: об'єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу; об'єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду; отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім'ї і використати його на свій розсуд; відчужити пай будь-яким способом в установленому законом порядку.

Пунктами 14 і 15 Порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року №63 (далі -Наказ №63 ) встановлено, що у процесі реорганізації кожен із членів КСП має право прийняти одне з таких рішень: приєднатися до однієї з ініціативних груп із створення нового підприємства; приєднатися до відповідної установчої угоди і прийняти участь у створенні підприємства-правонаступника; здійснити у процесі реорганізації вихід з КСП з отриманням індивідуально визначеного майна для господарських потреб, створення селянського (фермерського) господарства, здійснення підприємницької діяльності тощо; отримати майно спільно з іншими членами КСП шляхом укладання договору про спільне володіння та користування майном з подальшою передачею його в оренду єдиним комплексом; поступитись належним йому майновим паєм на користь будь-якого іншого члена підприємства або третьої особи за згодою інших співвласників.

Майно на загальну суму невитребуваних паїв (майнові паї членів КСП, які не прийняли жодного із зазначених у пункті 14 рішень) залишається на балансі юридичних осіб - правонаступників, створених у процесі реорганізації КСП, разом із кредиторською заборгованістю перед співвласниками, які не отримали своїх майнових паїв у натурі в процесі вирішення майнових питань.

Наказом Міністерства аграрної політики від 02.07.2001 №190 затверджено Методичні рекомендацій щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій з формування власного капіталу та залучення майна колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств новоствореними сільськогосподарськими підприємствами (далі -Наказ №190 ), відповідно до п.7 яких майнові паї членів КСП, які не отримали їх в натурі при реорганізації КСП, вважаються невитребуваними. Вони передаються у складі кредиторської заборгованості створеним у процесі реорганізації юридичним особам - правонаступникам. Таким чином, до цих підприємств переходять зобов'язання КСП перед власниками невитребуваних паїв і відповідно майно КСП, що відповідає розміру таких паїв (пайовий фонд).

Вищевказані накази узгоджуються з ч.3 ст.9 Закону про КСП -про право на пай натурою, грішми або цінними паперами чи в іншій формі. Аналогічна позиція викладена ухвалі Верховного Суду України від 12.02.2004.

Також відповідно до п.8. Рекомендацій щодо передачі майна пайового фонду реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства у спільну часткову власність та організації управління таким майном, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики, від 06.04.2001 №96 перехід права власності на майно, яке перебуває у спільній частковій власності, від КСП чи підприємства-правонаступника до групи співвласників відбувається в момент передачі цього майна та оформлення акта приймання-передачі майна.

Таким чином, ключовими доказамим переходу права власності на виділений в установленому порядку в натурі майновий пай у вигляді конкретного індивідуально-визначеного майна є акт-приймання передачі такого майна від підприємства правонаступника (СТОВ "Княжа") до конкретного пайовика чи групи пайовиків (за підписами останніх) та рішення загальних зборів пайовиків про його виділення в натурі . Однак, такі документи у справі відсутні, а наявні докази (свідоцтва про право власності на майновий пай окремих громадян без поміток про виділення майна в натурі, пояснення посадових осіб банкрута, рішення апеляційного суду Черкаської області від 19.01.2012 у справі №22ц-41/2012р. тощо) підтверджують тв обставини, що розпайоване майно за рішенням загальних зборів в натурі не виділялось (крім майна семи засновників СТОВ "Княжа" /а.с.99 т.11) і пайовикам не передавалось (навіть цим семи засновникам).

Отже ніхто із пайовиків не реалізував свого права (в тому числі і засновники боржника) у один із способів, які передбачені спеціальними актами (якими є Наказ №62 та Наказ №63, прийняті з метою реалізації Указу Президента України від 29 січня 2001 року №62 "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки"). Отже всі майнові паї є не витребувані, а майно, що виділене під їх забезпечення (пайовий фонд), належить на праві власності СТОВ «Княжа».

При цьому, банкрут має відповідні зобов'язання перед пайовиками про виділення майна в натурі і ці зобов'язання не обмежені строком пред'явлення вимог про його передачу, передбаченим ст.14 Закону.

Щодо правового статусу Спілки співвласників суд зазначає наступне. У справі наявний витяг із Статуту Спілки (об'єднання) громадян-співвласників без дати (а.с.70 т.11), згідно з яким остання є громадською організацією, не є юридичною особою і здійснює легалізацію шляхом повідомлення про заснування. По-перше, суд не вважає зазначений витяг доказом по справі з підстав зазначених нижче, по-друге, Княжицькою сільською радою суду надано довідку від 22.06.2012 №130/02-17 про те, що "за наявними у сільській раді відомостями спілка співвласників колишнього КСП ім. Калініна по сільській раді не реєструвалась ", і по-третє, відповідно до ст.14, 17 і 20 Закону України "Про об'єднання громадян" легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування; діяльність об'єднань громадян, які нелегалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, є протизаконною; громадські організації, їх спілки можуть легалізувати своє заснування шляхом письмового повідомлення відповідно Міністерству юстиції України, місцевим органам державної виконавчої влади, виконавчим комітетам сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. Для здійснення цілей і завдань, визначених у статутних документах, зареєстровані (суд підкреслює на слові "зареєстровані") об'єднання громадян користуються правом виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права.

Однак, така Спілка (об'єднання) громадян-співвласників майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства ім. Калініна не зареєстрована, не легалізована і майно на підставах, не заборонених законом, не набувала. Отже цієї Спілки співвласників як особи у цивільному обороті не існує.

Визначаючи, у якому провадженні має здійснюватись розгляд такої вимоги (у банкрутному провадженні у цій справі чи у окремому позовному провадженні) суд вважає, що це не має істотного значення для учасників спору і суті прийнятого рішення, оскільки у обох випадках процесуально провадження здійснюється відповідно правил, визначених Господарським процесуальним кодексом України, що вимагається ст.4-1 останнього, і саме ця норма забезпечує рівний обсяг прав і обов'язків у учасників спору у обох випадках та оскільки у обох випадках суд зобов'язаний враховувати особливості, встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (оскільки останній містить як процесуальні так і матеріальні норми). Разом з тим суд вважає, що розгляд даного спору необхідно здійснювати саме у межах справи про банкрутство, оскільки такий розгляд надає можливість врахувати додаткову інформацію щодо діяльності боржника-банкрута зі справи, та оскільки саме така додаткова інформація забезпечує дотримання принципу всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи при розгляді спору.

Відповідно до п.4 пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 господарський суд в рамках провадження справи про банкрутство вирішує спори безпосередньо пов'язані з такою справою.

Спір про витребування майна, з підстав, передбачених цивільним законодавством, підлягає розгляду у межах справи про банкрутство, оскільки пред'явлено з метою повернення майна банкруту (правові позиції у постанові Вищого господарського суду України від 02.11.2011 у справі №5020-870/2011).

З'ясовуючи фактичну наявність майна, що витребовується ухвалою суду від 19.06.2012 витребувано від органів Держтехнагляду відомості про те, на якій підставі зареєстровано спірне майно за боржником та зобов'язано сторони спору (ліквідатора банкрута і ТОВ «Агропроект-Княжа») провести звірку фізичної наявності майна, зазначеного у заяві ліквідатора банкрута від 06.03.2012. У зв'язку з тим, що така звірка не була проведена, ухвалою суду від 26.06.2012 №2 було накладено арешт на спірне майно, на виконання якої відділом державної виконавчої служби Звенигородського районного управління юстиції було складено акт опису й арешту майна від 04.07.2012 у виконавчому провадженні №517-2 (а.с.100-111 т.10). Згідно з останнім частину з арештованого майна не виявлено і не включено до переліку майна, на яке необхідно накласти арешт. Однак суд вважає, що вимоги в частині витребування не включеного до акту опису й арешту майна, також підлягають задоволенню, оскільки суду не надано доказів того, що відділом ДВС при накладенні арешту вжито вичерпних заходів до його розшуку, що в момент накладення арешту і не вимагається.

Як вбачається з матеріалів справи ліквідатором банкрута вживаються усі необхідні і можливі заходи для повернення майна банкрута. Доказами цьому є звіти ліквідатора банкрута від 16.05.2011 (а.с.80 т.4), інші і останні звіти від 04.05.2012 №14/2428-242 (а.с.44 т.8), від 22.05.2012 №14/2428-243 (а.с.71 т.8), а також додані до них документи. На даний час у справі необхідно вчинити і ліквідатором банкрута вчиняються дії щодовитребування майна (ухвали суду від 06.12.2011, 26.06.2012 №1 у цій справі, ухвала Вищого господарського суду України від 22.05.2012 про призначення до розгляду скарги ліквідатора банкрута у справі №02/2452 про зміну способу та порядку виконання судового рішення з повернення 35 гол. ВРХ від ТОВ «Агропроект-Княжа», ухвала господарського суду Черкаської області від 23.05.2012 у справі №05/5026/1263/2011 про зміну способу та порядку виконання рішення суду про повернення сільськогосподарського інвентарю від ТОВ «Агропроект-Княжа», судовий розгляд Звенигородським районним судом позову ліквідатора банкрута до ОСОБА_10 про стягнення збитків тощо) і включення його до ліквідаційної маси, реалізації наявного майна (приміщення контори). Щонайменше вказані обставини є перешкодою завершення ліквідаційної процедури і підставою для продовження строку її проведення та повноважень ліквідатора банкрута, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

Названі Звенигородською МДПІ та ТОВ "Агропроект Княжа" обставини, як допущені ліквідатором банкрута порушення щодо не реалізації виявленого майна (приміщення контори) та скликання зборів комітету кредиторів не за місцезнаходженням боржника суд не вважає порушеннями, тому вони не можуть бути підставою для усунення арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута за неналежне їх виконання і задоволення заявлених клопотань.

Так, проведення підготовчих дій для реалізації приміщення контори ліквідатором банкрута підтверджується , зокрема договором від 05.12.2011 із Звенигородським районним відділом Черкаської регіональної філії Центру ДЗК; договором №05/01-12.1 від 05.01.2012; запитами до відділу земельних ресурсів у Звенигородському районі від 23.01.2012 №14/2428-227 та Княжицької сільської ради від 23.02.2012; листами б/н від 27.02.2012; від 23.01.2012 №14/2428-227; від 23.02.2012 №14/2428-238; від 23.02.2012 №14/2428; договором від 02.03.2012 №801; ухвалою Звенигородського районного суду у справі №2-516/11р від 15.09.2011 та іншими доказами (а.с.100-143 т.8). Без виготовлення технічної документації і отримання кадастрового номера на земельну ділянку під об'єктом нерухомості його відчуження неможливе.

Також суд вважає, що місце проведення зборів саме комітету кредиторів за місцезнаходженням боржника відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є визначальним, але не визначено обов'язковим для усіх випадків. Так, імперативною є ця норма для проведення саме зборів кредиторів за місцезнаходженням боржника. Суд вважає, що за відсутності узгодження з комітетом кредиторів місця його проведення, він, за аналогією закону, має проводитись за місцезнаходженням боржника. Однак, в даному випадку у справі наявне рішення комітету кредиторів від 23.12.2011 №5 (а.с.110 т.8) про визначення місця проведення наступних зборів комітету кредиторів. Крім того, арбітражний керуючий на зборах комітету кредиторів має право дорадчого голосу, тому прийняття рішень комітетом кредиторів, в тому числі і визначення правомірності проведення зборів комітету кредиторів у момент їх відкриття, здійснюється самим комітетом кредиторів без його голосу.

Доводи про ненадання ліквідатором банкрута результатів оцінки майна і не затвердження їх комітетом кредиторів спростовуються звітом ліквідатора банкрута від 11.05.2011 з доданим актом інвентаризації та рішенням комітету кредиторів №2 від 21.07.2010 (а.с.108 т.8) .

Суд не приймає як доказ у справі протокол зборів комітету кредиторів від 21.05.2012, оскільки відсутні докази щонайменше належного повідомлення ліквідатора банкрута та членів комітету кредиторів про їх скликання -представники Звенигородської МДПІ та ТОВ "Агропроект-Княжа" у судовому засіданні підтвердили той факт, що письмові повідомлення про їх скликання не направлялись.

Таким чином, з дій ліквідатора банкрута вбачається, що вчиняються вони з метою повернення майна банкруту, а отже в інтересах банкрута та його кредиторів. При цьому суд вважає, що мотиви з яких ТОВ "Агропроект Княжа" подано клопотання про усунення арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута є очевидними -ТОВ "Агропроект Княжа" є кредитором боржника, членом комітету кредиторів боржника і одночасно є відповідачем у численних спорах про витребування боржником (у особі арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В.) від нього майна і грошей. Тож, усунувши Ярмолінського Ю.В. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута, ТОВ "Агропроект Княжа" намагається вирішити питання про припинення спорів про витребування від нього боржником незаконно отрманого майна.

Установлені судом обставини підтверджуються наступними доказами:

довідкою органу статистики про включення боржника до ЄДРПОУ від 31.03.2000 та заявою ОСОБА_7(а.с.8-10 т.1);

витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 14.10.2009 (а.с.38 т.1);

довідкою відділу державної виконавчої служби Звенигородського районного управління юстиції від 05.11.2009 №9752, що у ході виконавчого провадження установити будь-які документи на підставі яких можливо було б встановити перелік матеріальних цінностей, виявити не вдалося (а.с.113 т.1);

листом Звенигородської райдержадміністрації від 11.08.2010 №1545/01-30 згідно з якою СТОВ "Княжа" зареєстровано 15.03.2000 за №15, відповідно до п.3.4 статуту боржник є правонаступником КСП ім. Калініна, загальна вартість пайового фонду складає 6602,219 тис грн. (а.с.116 т.4, а.с.30 т.10);

балансом боржника станом на 01.01.2009 згідно з яким вказано про наявність активів у боржника у розмірі 5583 тис грн. на початок звітного періоду (тобто на 01.01.2008) і 5582 тис грн. на кінець звітного періоду (тобто на 01.01.2009), з яких залишкова вартість основних засобів 4899 тис грн., первісна 7615 тис грн. та біологічних активів залишкова вартість 683 тис грн. первісна вартість 894 тис грн. (а.с.105 т.5, а.с.32 т.10);

рішенням апеляційного суду Черкаської області від 19.01.2012 у справі №22 ц-41/2012 (а.с.26 т.8);

листами Звенигородського відділення РЕР УДАІ ГУМВС України у Черкаській області від 11.06.2010 №1016 (з журналом обліку транспортних засобів у якому однозначно зазначено, що власником зареєстрованого автотранспорту є СТО "Княжа" - а.с.28 т.8) та від 02.02.2009 №146/5 (а.с.29 т.10);

листами інспекції державного технічного нагляду Черкаської облдержадміністрації від 08.07.2011 №383//01-30 (а.с.31 т.8) та від 07.05.2012 №197/01-30 ((а.с.117 т.8);

вимогою банкрута до відповідача від 23.02.2012 №7428 (а.с.23 т.8);

поточними звітами ліквідатора банкрута від 04.05.2012 №14/2428-242 (а.с.44 т.8), від 22.05.2012 №14/2428-243 (а.с.71 т.8);

відзивом на клопотання з доданими документами про вчинення дій із виготовлення проектної документації на приміщення контори та земельну ділянку (а.с.100-143 т.8);

протоколом засідання комітету кредиторів від 23.12.2011 №5 (згідно з яким вирішено надалі проводити збори комітету кредиторів у смт. Катеринопіль - а.с.110 т.8);

свідоцтвами про право власності на майновий пай члена КСП (а.с.25-27 т.10);

довідкою органу статистики від 02.06.2010 №73, згідно з якою СТОВ "Княжа зареєстровано 16.11.1003 (а.с.31 т.10);

довідкою Княжицької сільської ради від 22.06.2012 №130/02-17 про те що за наявними у сільській раді відомостями спілка співвласників колишнього КСП ім. Калініна по сільській раді не реєструвалась (а.с.44 т.10);

довідкою ДПІ у Звенигородському районі про наявність податкового боргу по податку з власників наземних транспортних засобів станом на 16.01.2009, податкової застави від 30.12.2008 та погашення боргу 16.03.2009 по ньому - (а.с.48 т.10);

актом опису й арешту майна від 04.07.2012 (а.с.108 т.10);

довідкою Княжицької сільської ради від 18.07.2012 №02-16/38 про те, що факт розпаювання майна мав місце згідно з рішенням зборів 12.04.2001, на яких затверджено список 858 осіб (а.с.115 т.10);

листом Звенигородського відділення РЕР УДАІ ГУМВС України у Черкаській області від 01.08.2012 №1266 ((а.с.119 т.10);

листом інспекції державного технічного нагляду Черкаської облдержадміністрації від 02.08..2012 №321//01-30 (31) від 07.05.2012 №197/01-30 (а.с.117 т.10);

письмовими поясненнями ОСОБА_7 від 17.08.2011 (а.с.1 т.11);

письмовими поясненнями відповідача від 17.08.2012 про правові підстави володіння спірним майном (а.с.2 т.11);

свідоцтвом про державну реєстрацію КСП ім. Калініна щодо ідентифікаційного коду 03792734 (а.с.39 т.11);

довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 16.08.2012 (а.с.40 т.11);

поясненнями відповідача від 28.08.2012 №93 щодо підстав відмови у наданні доказів в оригіналі у справі (а.с.76 т.11);

протоколом зборів уповноважених членів КСП ім.Калініна від 23.02.2000, посвідченого Княжицькою сільською радою (а.с.96 т.11);

При вирішенні спору стосовно майна суд виходить із вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається. Так, ліквідатором банкрута надано суду довідки органів реєстрації про те, що спірне майно зареєстровано за боржником на праві власності.

Ті обставини, що спірне майно належало КСП ім. Калініна, правонаступником якого є боржник, сторонами не заперечується. Відповідач наполягає на тій обставині, що спірне майно належить Спілці співвласників майнових паїв, однак будь-які докази її існування, як особи, яка набула цивільної дієздатності (юридичної особи чи принаймні легалізованої громадської організації) ним не надано і матеріали справи не містять, у зв'язку з чим дані обставини про її існування є не доведеними і у зв'язку з чим суд позбавлений можливості залучити її до участі у справі як третю особу та у зв'язку з чим суд відхиляє договори оренди, укладені Спілкою співвласників майнових паїв, як докази по справі.

Також відсутні у справі докази того, що спірне майно було конкретно виділене і передано у власність фізичній особі чи певній групі осіб колишнього КСП.

Неможливість отримання інших доказів ліквідатором банкрута про право власності банкрута на спірне майно і надання їх суду при вирішенні цього спору підтверджується тими обставинами, що ліквідатор банкрута вжив усіх можливих заходів до їх розшуку і витребування від колишнього керівника боржника, притягнення до відповідальності, однак вони виявились безрезультатними. Не були вони знайдені вони і органом ДВС у ході виконання судових рішень. Разом з тим, відсутність у банкрута документів, які прямо посвідчують його право власності на спірне майно (в тому числі й з тих підстав, що такі документи незаконно знаходяться у відповідача, наприклад, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, не посвідчені ксерокопії яких надані відповідачем у справу), не є підставою визнавати право власності на нього за фактичним володільцем чи за будь-ким іще -факт належності спірного майна КСП ім. Калініна і надалі СТОВ "Княжа" підтверджується іншими доказами -довідками органів реєстрації, документами по розпаюванню майна, поясненнями посадових осіб банкрута тощо, -які саме підтверджують, а не спростовують відомості про його дійсного власника. Тому суд при вирішенні спору виходить із оцінки тих доказів, які є в наявності у справі, а їх витребування від інших осіб, в тому числі від відповідача, результатів не дало.

Суд відхиляє доводи ТОВ "Агропроект Княжа" про те, що судова практика у названих ним справах у відзиві від 28.05.2012 №43 (а.с.2 т.9) та п.20.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 вказують на те, що спори про витребування майна мають розглядатись виключно у позовному провадженні, оскільки зазначені судові рішення Вищого господарського суду України не містять правових позицій з питань, які вирішуються у даному спорі, і посилання на них відповідача є неналежним. Посилання ж на п.20.8 суд відхиляє з огляду на те, що даний спір розглядається саме господарським судом відповідно до ст.4-1, 16 Господарського процесуального кодексу України та з огляду на роз'яснення дані у п.4 цієї ж постанови пленуму Вищого господарського суду України. При цьому суд враховує й ту обставину, що відповідач є кредитором і безпосереднім учасником провадження у справі про банкрутство боржника, якому відомі усі особливості її проведення у рівній мірі із іншими учасниками провадження у справі про банкрутство.

Доводи про те, що майно було передане Спілкою співвласників майна боржнику в оренду згідно з договором від 12.04.2001 року і саме на його підставі було зареєстровано органами ДАІ та Держтехнагляду суд відхиляє, оскільки договір оренди не є актом, який встановлює правила реєстрації транспортних засобів, оскільки факт реєстрації саме на підставі цього договору не підтверджується довідками органів реєстрації (а.с. 119-126 т.10), а навпаки спростовується щодо строку реєстрації сільськогосподарської техніки (у 2000 році, тобто до 12.04.2001), оскільки відсутність "особливої відмітки" у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів суд тлумачить не як помилку органу реєстрації при їх видачі, а як доказ саме права власності вказаного у них власника без будь-яких умов.

Решту доводів сторін суд відхиляє як такі, що не підтверджуються доказами або не мають значення для вирішення спору.

Судові витрати у розмірі судового збору 1073 грн. повністю покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4-1, 49, 50, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 22, 24, 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, -

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні спільного клопотання Звенигородської МДПІ та ТОВ "Агропроект-Княжа" від 21.05.2012 та клопотання Звенигородської МДПІ від 21.05.2012 за №2588/10-020 про усунення арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута відмовити.

2.Клопотання арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. (вх.№ 7962/2012 від 07.05.2012) задовольнити.

Продовжити строк завершення ліквідаційної процедури боржника та строк повноважень ліквідатора банкрута до 11.02.2013.

Ліквідатору банкрута -подати суду: до 25.12.2012 -попередню інформацію про виконання передбачених заходів завершення ліквідаційної процедури; по закінченні визначеного цією ухвалою строку -повний звіт про проведення ліквідаційної процедури (із зазначенням дій, фактів, доказів), звіт про оплату праці і понесені витрати (з розрахунками, доказами і їх переліком), а також у разі її завершення -ліквідаційний баланс. Печатку знищити після затвердження звіту судом.

3.Заяву ліквідатора банкрута від 06.03.2012 (із уточненням від 26.06.201) про витребування від ТОВ "Агропроект-Княжа" (відповідача) на користь СТОВ "Княжа" (боржника) рухомого майна задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроект Княжа" (Шполянський район, с.Лебедин, вул. Заводська, 30а, ідентифікаційний код 36037674) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Княжа»(Черкаська область, Шполянський район, с.Лебедин, вул.Заводська, буд.30а, ідентифікаційний код 36037674) наступне майно загальною вартістю 663280 грн.: