Постанова

від 13.06.2012 по справі 2а/0470/2305/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/2305/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Потолової Г.В.

при секретарі -Московської О.Г.

за участю: представника позивача -Куцевола Д.В.

представника відповідача-1 -ОСОБА_2

представник відповідача-1 -не з'явився

представника третьої особи -Довгополої О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової служби у Дніпропетровській області Державної податкової служби України до відповідача-1 Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Бріг» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська Державної податкової служби України, про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду з Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №2а/0470/2305/11 за позовом Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області до відповідача-1 Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Бріг» про стягнення грошових коштів, отриманих за нікчемним договором у сумі 162282грн.85коп.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача по справі -Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська.

У судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача-1 заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність заборгованості перед Державним бюджетом.

Відповідач-2 у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявний конверт-повернення з адреси ТОВ «Дніпро-Бріг».

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Представник третьої особи підтримує позицію та обгрунтування позивача, просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою суду від 12.06.2012 р. здійснено заміну позивача по справі -Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області на її правонаступника -Державну податкову службу у Дніпропетровській області Державної податкової служби України та відповідача-2 по справі -Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська на її правонаступника -Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м.Дніпропетровська Державної податкової служби України.

У судовому засіданні 12.06.2012 р. позивачем подане клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату з метою надання додаткових доказів, яке суд відхилив з огляду на наступне.

Строк розгляду адміністративної справи встановлених статтею 122 КАС України. З часу прийняття справи до провадження її розгляд двічі відкладався (11.05.2012 р. та 21.05.2012 р.) саме за підстав необхідності надання позивачем додаткових доказів на обґрунтування позовних вимог та підтвердження повноважень. Отже, позивач мав достатньо часу для надання додаткових доказів.

З урахуванням викладеного, клопотання позивача не може бути задоволене.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 зареєстрована Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 22.08.1995р. згідно свідоцтва про державну реєстрацію, номер запису про державну реєстрацію НОМЕР_4, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська з 22.08.1995 р. (реєстраційний номер довідки 4032).

ТОВ «Дніпро-Бріг»відповідно Витягу з ЄДРПОУ та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_5 зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міськради у Бабушкінському районі 27.07.2009 р. за адресою: АДРЕСА_1; статус відомостей про юридичну особу -«не підтверджено».

Відповідно до направлення від 29.11.2010 р. № 001431, виданого ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання в період з 29.11.2010 р. по 23.12.2010 р. проведена планова виїзна перевірка суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 30.09.2010 р.

За результатами перевірки складений акт №2786/17-3/НОМЕР_1 від 28.12.2010 року

В ході перевірки встановлено, що відповідно до договору від 02.11.2009 р. № 0211 ТОВ «Дніпро-Бріг»(код ЄДРПОУ 36574373) здійснило поставку олії соняшникової нерафінованої відповідно до видаткових накладних та рахунків від 17.02.2010 № 17/02-07 на суму 88895,00грн., в т.ч. ПДВ 14815,83грн.; від 18.02.2010 № 18/02-01 на суму 73387,85грн., в т.ч. ПДВ 12231,31грн. Загальною вартістю 162282,85грн., в т.ч. ПДВ 27047,14грн. загальною вагою 20993,9кг.

Суми ПДВ відповідно до податкових накладних від 17.02.2010 № 17/02-07 на суму 88895,00грн., в т.ч. ПДВ 14815,83грн.; від 18.02.2010 № 18/02-01 на суму 73387,85грн., в т.ч. ПДВ 12231,31грн. було включено до складу податкового кредиту СПД -фізичної особи ОСОБА_4 у лютому 2010 року. За поставлену олію соняшникову нерафіновану остання перерахувала грошові кошти у сумі 162282,55грн.

Позивач зазначає, що документи, які СПД -фізичною особою ОСОБА_4 надані до перевірки та на підставі яких до валових витрат включено суми поставок та податкового кредиту, включено ПДВ, підписано не ОСОБА_6, який рахується посадовою особою ТОВ «Дніпро-Бріг», а невстановленою особою.

Отже, за результатами перевірки встановлені наступні порушення СПД-фізичною особою ОСОБА_4:

1) проведення господарських операції між СПД-фізичною особою ОСОБА_4 та контрагентами-постачальниками TOB "СИСТЕМА-РЕЗЕРВ" (код ЄДРПОУ 24992621), TOB "ДНІПРО-БРІГ" (код ЄДРПОУ 36574373), TOB "МТГ- ГРОТЕСК" (код ЄДРПОУ 34884910), TOB "МАДЖЕСТІК" (код ЄДРПОУ 36493888), TOB "ЛАЙТ-М" (код ЄДРПОУ 36495796), TOB "УКРТОРГ" (код ЄДРПОУ 30111558), СПД-фізичною особою ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) за період з 01.10.2008р. по 28.02.2010р., відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 ЦК України є нікчемними та недійсними, так як не спричиняють реального настання правових наслідків, передбачених ст.626, 629, 655, 662, 658, 664 ЦКУ, і в силу ст.216 ЦКУ не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю;

2) СПД-фізичною особою ОСОБА_4 порушено ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених СПД-фізичною особою ОСОБА_4 з TOB „Полюс" (код ЄДРПОУ 21871396);

3) розділу IV, ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України №13-92 від 26.12.1992р. „Про прибутковий податок з громадян" (із змінами та доповненнями), в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, у сумі 1452,36 грн., в тому числі по періодах: - за 4 квартал 2008 року - 296,24 грн.; -за 2009 рік - 1156,12 грн.;

4) пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону № 2181 у частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб із затримкою сплати до 30 календарних днів за 2009 рік в сумі 209,43 грн.;

5) п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закон №2181, п.п.2.6.1 п.2.6 ст.2 Порядку № 166 в частині несвоєчасного надання до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень 2010 року.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що правочин між ТОВ «Дніпро-Бріг»та СПД ОСОБА_4 не причиняють реального настання правових наслідків.

За викладених обставин, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

В обґрунтування позовних вимог податковий орган також посилається на те, що в межах розслідування кримінальної справи № 99106210 відносно підприємств, в тому числі, й ТОВ «Дніпро-Бріг», відокремлені для доручення до кримінальної справи № 56-2659, що знаходиться в провадженні СВПМДПА в м.Києві.

Також, позивач надав до матеріалів справи непідписану копію постанови СВПМДПА в Дніпропетровській області про порушення 05.11.2010 р. кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва за ч.1 ст.205 КК України.

Представник позивача посилається, що звернувся зазначених податкових органів для підтвердження викладеної інформації та зазначення стадії її розгляду.

Проте, станом на час розгляду справи відповіді не отримав, отже довести не може.

Відповідач-1 проти позовних вимог заперечує, представник у судовому засіданні посилається на те, що транспортування олії соняшникової нерафінованої від постачальників здійснювалось постачальниками олії. У всіх випадках пунктом розвантаження олії був склад покупця олії ТОВ «Полюс», який знаходиться на вулиці Передовій 530-Б в м.Дніпропетровську.

Крім того, за результатами акту перевірки №2786/17-3/НОМЕР_1 від 28.12.2010 року винесені податкові повідомлення-рішення від 17.01.2011 року № 0000031701/0, № 0000021701/0 та № 0000011701/0, якими, відповідно, визначено до сплати штраф у сумі 20грн. 94коп., сума грошового зобов'язання у розмірі 1452грн. 36коп. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170грн.

Представник відповідача-1 вказує, що ОСОБА_4, яка знаходиться на загальній системі оподаткування, заборгованості зі сплати податків не має, що підтверджується довідкою ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська № 29273/17-2 від 21.11.2011 р., копія якої додана до матеріалів адміністративної справи.

Також, представник відповідача-1 на підтвердження своєї позиції та відсутності порушень норм податкового законодавства з боку ОСОБА_4 надав до матеріалів справи акти звірок рахунків останньої з бюджетом за період з 01.01.2012 по 11.06.2012 (тобто станом на час розгляду справи), які, в свою чергу, свідчать про відсутність заборгованості зі сплати податків відповідача-1.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Дніпро-Бріг»(відповідач-2 по справі) перебуває на стадії ліквідації, що підтверджується наявною в адміністративній справі копією постанови Вищого господарського суду України від 17.04.2012 року по справі № 34/5005/16787/11.

Доводи представника третьої особи у судовому засіданні аналогічні поясненням та обґрунтуванням представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно п.11.ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: 1) здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

У відповідності до ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(яка діяла на момент перевірки відповідача-1), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України.

У відповідності пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, встановлено, що органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4. ст. 78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Суд не погоджується з висновком податкового органу, оскільки прийняття товару ТОВ «Дніпро-Бріг»могло здійснюватися як особисто директором товариства, так і особою, уповноваженою на це відповідними документами.

Відповідач-2 не забезпечив явку повноважного представника у судове засідання, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Дніпро-Бріг»перебуває в стані ліквідації, у зв'язку з чим, суд позбавлений можливості дослідити установчі, первинні та інші документи товариства.

А позивачем, на підтвердження своєї позиції та порушення відповідачами норм податкового законодавства, не надано жодного документу, крім акту перевірки. Надані копії листування та постанови від 05.11.2010 р. не можуть вважатися доказами у розумінні ст.ст.69-72 КАС України.

При цьому, судом також враховано відсутність у ОСОБА_4 заборгованості перед бюджетом зі сплати податків.

Частинною першою статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України застосовуються з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та, водночас, суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з частиною першою ст. 203, частиною другою ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Позивач у межах повноважень та на підставі п.11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" звернувся до суду з позовом про стягнення в дохід держави коштів, одержаних за правочином, вчиненим, на його думку, з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на його нікчемність.

Необхідною умовою для визнання угоди недійсною внаслідок її укладення з метою, завідомо суперечливою інтересам держави і суспільства є з'ясування у чому конкретно полягала така мета та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Проте, висновки податкового органу, надані представниками позивача і третьої особи документи та пояснення у судовому засіданні, жодним чином не доводять наявності умислу хоча б у однієї із сторін угоди та спрямованості її мети на настання негативних наслідків для суспільства та держави, не доводять обставин наявності умислу відповідачів на вчинення правочину, яке не відповідає вимогам закону та з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відсутності реальності та товарності угоди, між відповідачами по справі.

Бездоказовість та безпідставність позову в частині визнання спірного договору таким, що вчинений з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, а відтак такого, що водночас суперечить моральним засадам суспільства та є нікчемним, обумовлює також безпідставність позову в похідній від неї іншій частині щодо застосування до відповідачів адміністративно-господарських санкцій.

Крім того, перевіряючи обґрунтованість викладених в позові доводів суб'єкта владних повноважень, суд також бере до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

При цьому, суд враховує, що за своєю правовою суттю вимога про стягнення одержаного за нікчемним правочином (можливість заявлення якої передбачена ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України) є конфіскаційною санкцією і в силу цього повинна застосовуватись з урахуванням правил ст. 250 ГК України.

Згідно з названою статтею адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З положень ст.250 ГК України слідує, що сплив будь-якого з передбачених цією статтею строків, які є рівнозначно присікальними, унеможливлює застосування адміністративно-господарської санкції.

Спірні правочини були виконані 02.11.2009 р., а отже 02.11.2010 р. у спірних правовідносинах збіг визначений законом річний строк можливості застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання, які є відповідачами по справі.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платників податків у сфері публічно-правових відносин, то в задоволенні позову належить відмовити.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у справі не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової служби у Дніпропетровській області Державної податкової служби України до відповідача-1 Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Бріг» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська Державної податкової служби України, про стягнення грошових коштів -відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 18.06.2012 р.

Суддя Г. В. Потолова