Постанова

від 07.08.2012 по справі 5552/11/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2012 р. Справа № 2-а-5552/11/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Технопостач", Дочірнього підприємства "Херсонське ремонтно-будівельне управління" Відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни" про стягнення коштів,

встановив:

У січні 2008 року Державна податкова інспекція у м. Херсоні (надалі - позивач, ДПІ) звернулася до Господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Технопостач" (надалі - відповідач 1, ПВКП "Технопостач") , Дочірнього підприємства " Херсонське ремонтно-будівельне управління" ВАТ "Херсонські комбайни" (надалі - відповідач 2, ДП "Херсонське ремонтно-будівельне управління" ВАТ "Херсонські комбайни") про визнання недійсним договору, стягнення 23 893 772,40 грн. та стягнення майна на суму 23 893 772,40 грн.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 03.04.2008 р., яке набрало законної сили згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2009 р., відмовлено у задоволені позовних вимог про стягнення з ДП "Херсонське ремонтно-будівельне управління" ВАТ "Херсонські комбайни" у доход держави майна вартістю 23893772,40 грн. та коштів у сумі 23893772,00 грн.; закрито провадження у справі щодо вимог про визнання договору недійсним як таких, що не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства; закрито провадження у справі щодо вимог, спрямованих до ПКВП " Технопостач ", у зв'язку з ліквідацією цього підприємства.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.09.2011 року постанову Господарського суду Херсонської області від 03.04.2008 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2009 р. скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Херсоні про стягнення з Дочірнього підприємства "Херсонське ремонтно-будівельне управління" Відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни" в дохід держави суми 23893772,40 грн. та в зазначеній частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з не дослідженням та не наданням правової оцінки судами першої та апеляційної інстанцій доводам податкового органу стосовно таких фактів, як протокол допиту свідка засновника ПКВП "Технопостач" ОСОБА_1 щодо не укладання ніяких договорів з ДП "Херсонське ремонтно-будівельне управління" ВАТ "Херсонські комбайни" від імені ПКВП "Технопостач", факт порушення прокуратурою м. Дніпропетровська кримінальної справи №69069031 та постановлення у ній обвинуваченого висновку по факту службового підлогу посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська під час проведення позапланової перевірки ПКВП "Технопостач".

У листопаді 2011 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла на новий розгляд справа за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Технопостач" та Дочірнього підприємства "Херсонське ремонтно-будівельне управління" ВАТ "Херсонські комбайни" про визнання недійсним договору та стягнення коштів в частині стягнення з Дочірнього підприємства "Херсонське ремонтно-будівельне управління" Відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни" в дохід держави 23893772,40 грн., в результаті чого ухвалою суду від 08.11.2011 року по адміністративній справі №2а-5552/11/2170 було відкрито провадження.

Ухвалою суду від 06.01.2012 року у зв'язку в повторним автоматизованим розподілом адміністративної справи № 2а-5552/11/2170 суддею Дубровною В.А. було прийнято до провадження вказану адміністративну справу.

В судове засідання, призначене на 07.08.2012 року представники сторін не з'явилися.

Позивач надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повернуте до суду поштове відправлення з відміткою "за зазначеною адресою не знаходиться".

Згідно ч. 8 ст. 35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. У разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така кореспонденція вручена належним чином (ч. 11 ст. 35 КАС України).

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи 11 січня 2012 року позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з Дочірнього підприємства "Херсонське ремонтно-будівельне управління" Відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни" в доход держави продукцію, отриману за договором, у разі неможливості стягнення майна в натурі - вартість отриманої від ПВКП "Технопостач" продукції в сумі 23 893 772,40 грн.

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що угода, яка укладена між ПВКП "Технопостач" та ДП "Херсонське ремонтно-будівельне управління" ВАТ "Херсонські комбайни" суперечить інтересам держави та суспільства, що дає підстави для застосування наслідків. передбачених п. 1 ст. 208 Господарського кодексу України. Зокрема, згідно протоколу допиту засновника та директора ПВКП "Технопостач" - ОСОБА_2 договір постачання № 26-П від 19.04.2004 року не укладався, відповідні первинні документи нею не підписувались, а тому при укладанні вищезазначеного договору порушені вимоги, передбачені ст. 203 ЦК України, додержання яких необхідне для чинності правочину. За встановлених обставин виникає можливість застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 208 ГК України.

ДП "Херсонське ремонтно-будівельне управління" ВАТ "Херсонські комбайни" заперечень щодо вказаних позовних вимог суду не надав.

Як встановлено судом, між ПВКП "Технопостач" ( за договором - постачальник ) та ДП "Херсонське ремонтно-будівельне управління" ВАТ "Херсонські комбайни" (за договором - покупець) було укладено договір постачання № 26-П від 19.04.2004 р., за яким постачальник зобов'язується систематично постачати і передавати у власність товар в асортименті та кількості зазначеній в додатках (специфікаціях) до договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар. Ціна за одиницю товару та загальна вартість по договору вказується в додатках (специфікаціях), які є невід'ємною частиною даного договору. Оплата товару здійснюється протягом 90 днів з моменту постачання продукції.

Також до зазначеного договору між його сторонами підписано специфікацію № 1 на постачання продукції (обладнання): "модуль енергозабезпечення" на загальну суму 23893772,40 грн., в т.ч. ПДВ 3 982 295,40 грн.

На підтвердження виконання договору ПВКП "Технопостач" (постачальник) 21.04.2004 року було виписано ДП "Херсонське ремонтно-будівельне управління" ВАТ "Херсонські комбайни" податкову накладну №1/21 на суму 23893772,40 грн., в т.ч. ПДВ 3982295,40грн.

На підтвердження відвантаження товару (модуль енергозабезпечення) ПВКП "Технопостач" видано видаткову накладну №1/21 від 21.04.2004 року на суму 23893772,40 грн., в т.ч. ПДВ 3982295,40 грн. та акт прийому-передачі товару (модуль енергозабезпечення) від 21.04.2004 року. Здійснення оплати за поставлений товар на підставі рахунку - фактури № 1/21 від 21.04.2004 року підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками ДП "Херсонське ремонтно-будівельне управління" ВАТ "Херсонські комбайни".

З матеріалів справи судом встановлено, що засновником ПВКП "Технопостач" на момент укладення та виконання договору була ОСОБА_1 З оглянутого судом протоколу її допиту в якості свідка у кримінальній справі № 69069031 по звинуваченню ОСОБА_3 у скоєнні злочину за ч. 1 ст. 366 КК України, що розслідувалась прокуратурою м. Дніпропетровська, вбачається, що ОСОБА_1 договір постачання з ДП "Херсонське ремонтно-будівельне управління" ВАТ "Херсонські комбайни" не укладала, умови договору не виконувала, видаткову накладну, податкову накладну не підписувала. За вказаною кримінальною справою обвинувачується податковий інспектор ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська за службовий підлог, який полягає в тому, що в акті перевірки № 101/23-1/32513795 від 27.01.2005 року стосовно дотримання податкового законодавства ПВКП "Технопостач" підписи від імені ОСОБА_1 вчинені не нею, а іншою невстановленою особою, що підтверджується висновком експерта - почеркознавця у кримінальній справі.

ДПІ стверджує, що невстановлені особи, які діяли від імені ПВКП "Технопостач", використовували назву і печатку цього підприємства, переслідували власні інтереси, які полягали в приховуванні від оподаткування прибутків та доходів при непричетності ОСОБА_1 - засновника і директора ПВКП "Технопостач", до вчинення господарського договору.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 215 Цивільного Кодексу України передбачені підстави недійсності правочину, а саме:

1) недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;

2) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Суд вважає зазначений вище правочин таким, що не відповідає моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, спрямований на не реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, з огляду на наступне.

Із матеріалів справи встановлено, що договір постачання товару № 26-П від 19.04.2004 року та виписані на підтвердження виконання договору ПВКП "Технопостач" податкова накладна №1/21 від 21.04.2004 року та видаткова накладна №1/21 від 21.04.2004 року були підписані не посадовою особою (директором) ПВКП "Технопостач", а іншою особою (особами). Про це свідчить протокол допиту свідка - директора та засновника ПВКП "Технопостач" ОСОБА_1 по кримінальній справі № 69069031.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість ", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037), затверджений Порядок заповнення податкової накладної.

Відповідно до пп. 2 зазначеного Порядку, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 5 Порядку, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до п. 18 Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Отже, як встановлено судом, у господарських операціях між ДП "Херсонське ремонтно-будівельне управління" ВАТ "Херсонські комбайни" та ПВКП "Технопостач" на стороні останнього діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення господарських операцій та підписання документів податкової звітності, тому в даному випадку правочин є таким, що не відповідає моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, спрямований на не реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

В даному випадку на думку суду, наявний протиправний намір лише у однієї сторони ПВКП " Технопостач ", тому за вимогами ст. 208 Господарського кодексу України, ПВКП "Технопостач" повинно повернути ДП "Херсонське ремонтно-будівельне управління" ВАТ "Херсонські комбайни" отримані за договором поставки грошові кошти у сумі 23893772,40 грн. з подальшим її стягненням з ДП "Херсонське ремонтно-будівельне управління" ВАТ "Херсонські комбайни" в дохід держави.

Відповідно до абз. 13 ст. 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Враховуючи, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, зокрема постановою Господарського суду Херсонської області від 03.04.2008 р., ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2009 р., ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.09.2011 року, закрито провадження щодо позовних вимог про повернення ПКВП "Технопостач" Дочірньому підприємству "Херсонське ремонтно-будівельне управління" ВАТ "Херсонські комбайни" отримані за договором поставки грошові кошти у сумі 23893772,40 грн., у зв'язку з ліквідацією ПКВП "Технопостач", тому суд приходить до висновку щодо застосування до ДП "Херсонське ремонтно-будівельне управління" ВАТ "Херсонські комбайни" адміністративно-господарських санкцій, передбачених ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України.

З огляду на викладене, суд вважає, що звернення до суду органу державної податкової служби про стягнення у доход держави коштів або майна, отриманих за нікчемним правочином відповідає вимогам закону, оскільки направлені на реалізацію застосування адміністративно - господарської санкції у розумінні ст. 239 цього Кодексу, тобто заходу, який спрямований на ліквідацію наслідків правопорушення суб'єктом господарювання.

Таким чином, за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, суд зобов'язаний застосувати санкції, передбачені ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ДП "Херсонське ремонтно-будівельне управління" ВАТ "Херсонські комбайни" в доход держави продукції, отриманої за договором постачання №26-П від 19.04.2004 року, у разі неможливості стягнення майна в натурі - вартість отриманої від ПВКП "Технопостач" продукції в сумі 23893772,40 грн., підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 17, 158-163 КАС України, суд -

постановив :

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Херсоні до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Технопостач" та Дочірнього підприємства "Херсонське ремонтно-будівельне управління" Відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни" про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Херсонське ремонтно-будівельне управління" Відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни" (ідентифікаційний код 00236926, м. Херсон, вул. Тираспільська, буд. 1) в доход держави продукцію, отриману за договором постачання №26-П від 19.04.2004 року, у разі неможливості стягнення майна в натурі - вартість отриманої від ПВКП "Технопостач" продукції в сумі 23893772,40 грн. (двадцять три мільйони вісімсот дев'яносто три тисячі сімсот сімдесіт дві гривні 40 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8