Постанова

від 03.09.2012 по справі 2а/2370/2142/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2012 року Справа № 2а/2370/2142/2012

11 год. 50 хв.м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В. О.,

секретар судового засідання -Білоус А. М.,

за участю представників:

позивача -не з'явився,

відповідача -Савенко Ю. Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Компанія Хімвеста" до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Компанія Хімвеста" подало позов, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Черкаси від 8 червня 2012 року № 0000000284 та від 8 червня 2012 року №0000000283.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що незрозумілим є твердження відповідача щодо відсутності в позивача первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій, оскільки, з однієї сторони в акті наведені первинні документи, а з іншої -зроблено висновок про їх відсутність; згідно положень чинного законодавства суб'єкт господарювання, який займається наданням експедиторських послуг, може, але не зобов'язаний мати власну матеріально-технічну базу; висновок податкового органу про те, що ТОВ "Гласс-Компані. ЛТД" не міг здійснювати господарські операції стосовно врахування реального часу їх здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання робіт, надання послуг є гіпотезою, здогадкою і не підтверджений конкретними розрахунками.

Представник позивача в судове засідання не з'явився про те, 21 серпня 2012 року надіслав клопотання про розгляд справи без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що згідно первинних документів, приватне підприємство "Компанія Хімвеста" за період, що перевірявся, відображало в бухгалтерському обліку взаємовідносини з ТОВ "Гласс-Компані. ЛТД" в лютому, березні, квітні, травні , червні, липні та вересні 2011 року.

Як встановлено документальною позаплановою перевіркою: ТОВ "Гласс-Компані. ЛТД" (акт перевірки від 13.02.2012 № 121/23-1/34404326), проведеною ДПІ у місті Черкаси операції по вищевказаному суб'єкту господарювання не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Також в ході проведення документальної перевірки ТОВ "Гласс-Компані. ЛТД" не встановлено факту передачі товарів (послуг) підприємствам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Позаплановою перевіркою ТОВ "Гласс-Компані. ЛТД" встановлено відсутність трудових ресурсів, а саме, 1-ДФ до ДПІ у місті Черкаси не подається, відсутнє торгівельне обладнання, торгівельні площі, складські приміщення, транспортні засоби та інше рухоме та нерухоме майно.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (робіт, послуг) від ТОВ "Гласс-Компані. ЛТД" до підприємств - покупців, у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Також не підтверджено реальність здійснення фінансово-господарських операцій від ТОВ "Гласс-Компані. ЛТД" підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини ТОВ "Гласс-Компані. ЛТД" та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

Позаплановою документальною перевіркою ТОВ "Гласс-Компані. ЛТД" встановлено, що реальність фінансово-господарських операцій з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, наданих робіт та послуг не підтверджено документально. Фактично придбання ТМЦ не проводилось, роботи та послуги не виконувались, тобто відбувалось незаконне переведення безготівкових коштів у готівку шляхом використання СГД з ознаками фіктивності.

В провадженні СУ ДПС у Черкаській області перебуває кримінальна справа №3601100051 по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст.28 ч.2, 205 ч.2 КК України за фактом фіктивного підприємництва вчиненого повторно групою осіб.

Під час розслідування кримінальної справи встановлено, що у період з грудня 2010 року по вересень 2011 року, ОСОБА_4, 1975 року народження, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_2, 1981 року народження, з метою систематичного збагачення створили та здійснили державну реєстрацію та придбання, за зареєстрованих на території міст Черкаси та Київ, суб'єктів підприємницької діяльності -юридичних осіб: ТОВ "Трансавто", ТОВ "Торговий дім "Теплобуд", ТОВ "Парламентс 2011", ТОВ "Трансстрой ЛТД", ТОВ "Гарант Транс Строй ЛТД", ТОВ "Стройтранс ЛТД", ТОВ "Транс -Сервіс ЛТД", ТОВ "Гарант -Сервіс ЛТД", ТОВ "Гарант -Холдінг ЛТД" та ТОВ "Гласс-Компані. ЛТД".

В подальшому, використовуючи реквізити вказаних фіктивних підприємств та завідомо підроблені документи, проводили безтоварні операції прикриваючи таким чином, незаконну діяльність, надававши незаконні послуги по мінімізації податкових зобов'язань по сплаті податків до державного бюджету та по переведенню безготівкових коштів у готівкові різними суб'єктами господарської діяльності Черкаської області та інших регіонів України.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представника відповідача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Приватне підприємство "Компанія Хімвеста" як суб'єкт господарювання -юридична особа, ідентифікаційний код 36619001, зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 30.07.2009р., взяте на податковий облік 31.07.2009р., та є платником податку на додану вартість з 03.09.2009р.

На підставі наказу від 17.05.2012 р. № 229, виданого державною податковою інспекцією у м. Черкасах Черкаської області та направлення від 18.05.2012р. № 61/01-1, проведено позапланову виїзну документальну перевірку приватного підприємства "Компанія Хімвеста" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року при проведенні взаємовідносин з ТОВ "Трансавто", ТОВ "Торговий дім "Теплобуд", ТОВ "Парламентс 2011", ТОВ "Трансстрой ЛТД", ТОВ "Гарант Транс ЛТД", ТОВ "Стройтранс ЛТД", ТОВ "Транс -Сервіс ЛТД", ТОВ "Гарант -Сервіс ЛТД", ТОВ "Гарант -Холдінг ЛТД" та ТОВ "Гласс -Компанія ЛТД".

За результатами перевірки складено акт від 30.05.2012 року № 65/22-12/36619001 згідно з висновками якого ревізором встановлено порушення ПП "Компанія Хімвеста": п.198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 103 371 грн., у тому числі за лютий 2011 -18 600 грн., березень 2011 - 51 783 грн., квітень 2011 -6 000 грн., травень 2011 -9 167 грн., червень 2011 -8 333 грн., липень 2011 -8 333 грн., вересень 2011 -1 158 грн., пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за І-й квартал 2011 року на суму 105 575 грн., пп. 138.1, 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в загальній сумі 45 529 грн., в тому числі за ІІ квартал 2011 року, на суму 32 430 грн., та в ІІІ кварталі на суму 13 099 грн.

За наслідками перевірки та на підставі вказаного акту державною податковою інспекцією у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби винесене податкове повідомлення -рішення № 0000000283 від 08 червня 2012 року, згідно з яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 105 748 грн., у тому числі за основним платежем 103 374 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -2 374 грн., та податкове повідомлення-рішення від 08 червня 2012 року № 0000000284, згідно з яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 151 105 грн., у тому числі за основним платежем -151 104 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1 грн.

Вирішуючи спір по суті з огляду на аргументацію сторін, суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", "Про державну податкову службу в Україні", "Про транспортно-експедиторську діяльність", Податковим кодексом України.

Законом, що визначає правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні і спрямований на створення умов для її розвитку та вдосконалення, є Закон України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 1 липня 2004 року № 1955-IV (далі -Закон № 1955-IV).

Відповідно до статті 1 Закону № 1955-IV транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Згідно частини 1 статті 8 Закону № 1955-IV експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Частиною 3 цієї статті передбачені види транспортно-експедиторських послуг, які надаються клієнтам, зокрема, експедитори за дорученням клієнтів забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до умов договорів (контрактів), укладених відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс"; здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів; надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.

Згідно статті 9 Закону № 1955-IV за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Статтею також передбачені істотні умови договору транспортного експедирування, якими є, зокрема, усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, зазначена стаття передбачає, що для систематичного надання послуг експедитора можуть укладатися довгострокові (генеральні) договори транспортного експедирування. У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Як свідчать матеріали справи, позивачем (замовник) укладений договір на організаційне обслуговування транспортних перевезень вантажу з товариством з обмеженою відповідальністю "Гласс-Компані. ЛТД" (експедитор). В зазначеному договорі експедитор прийняв на себе зобов'язання за рахунок коштів замовника здійснювати комплекс робіт з організації перевезення вантажу автотранспортом в міжміському сполученні.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпункти 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачають обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну з відповідними реквізитами, яка складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. Крім того, пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. № 165, передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно пункту 138.2 статті 138 цього Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 зазначеного Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

До матеріалів справи позивачем надано первинні документи, які свідчать про виконання ТОВ "Гласс-Компані. ЛТД" своїх зобов'язань згідно укладеного договору: транспортні заявки, рахунки-фактури, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт. В товарно-транспортних накладних, наданих позивачем на підтвердження своєї позиції, стоять відмітки суб'єктів господарювання -отримувачів товарів, що також свідчить про фактичне здійснення господарських операцій по перевезенню товарів.

Також суд зазначає, що на час виконання робіт (послуг) по вищевказаному господарському договору та видачі всіх супровідних документів по ньому, в тому числі і податкових накладних, ТОВ "Гласс-Компані. ЛТД" було належним чином зареєстроване в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також в податковому органі та мало індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Крім того, аналізуючи акт перевірки ТОВ "Гласс-Компані. ЛТД" від 13.02.2012 № 121/23-1/34404326, суд враховує, що господарські операції вказаного товариства з позивачем мали місце за період з лютого по вересень 2011 року, перевірка ТОВ "Гласс-Компані. ЛТД" проведена в лютому 2012 року, а тому вказаний акт може бути доказом відсутності за місцем реєстрації майна, інших матеріальних та трудових ресурсів, необхідних для здійснення фінансово-господарських операцій станом на лютий 2012 року, проте не може бути беззаперечним доказом їх відсутності в період здійснення спірних господарських операцій з позивачем.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні питання правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення враховує приписи статті 2, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 8 червня 2012 року № 0000000283 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 105 748 грн., в тому числі за основним платежем -103 374 грн., за штрафними (фінансових) санкціями -2 374 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 8 червня 2012 року № 0000000284 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 151 105 грн., в тому числі за основним платежем -151 104 грн., за штрафними (фінансових) санкціями -1 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Компанія Хімвеста" (18002, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 49, кв. 38, ідентифікаційний код 36619001) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк