Постанова

від 06.09.2012 по справі 2а-11127/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-11127/12/2670   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  06 вересня 2012 року                     № 2а-11127/12/2670 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом   Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідест» про припинення юридичної особи, ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідест»про припинення юридичної особи. Ухвалою суду від 17 серпня 2012 року відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову. Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте кореспонденція суду повернулася з відміткою працівника пошти, що за вказаною адресою юридична особа не знаходиться. За правилами, встановленими пунктом 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям –за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.           В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»та зазначає, що відповідач більше року не подає до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби податкові декларації та документи фінансової звітності, в зв'язку з чим позивач просить припинити юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідест». Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідест» зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 09 січня 2008 року та на взяте на облік в органах Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва 11 січня 2008 року за № 31774. Місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідест»–м. Київ, вул. Мельникова, 12. Як вбачається з довідки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби № 35676818 від 10 серпня 2012 року, відповідачем останню податкову звітність надано до податкового органу 3 червня 2010 року. Згідно довідки від 2 серпня 2012 року № 19597/10/19-120 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідест»станом на 2 серпня 2012 року не має заборгованості із сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що контролюються Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби. Відповідно до статті 9 Закону України від 25.06.1991 № 1251-ХІІ «Про систему оподаткування»(який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: 1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; 2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); 3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни; 4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).   Згідно підпункту 16.1.3. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (пункт 49.2. статті 49 Податкового кодексу України). Сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому Законом № 1251-ХІІ, Податковим кодексом України та іншими законами України. Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України (стаття 11 Закону № 1251-ХІІ). Згідно пункту 36.5. статті 36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків. Згідно підпункту 20.1.12 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання. Відповідно до частини 1 статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб –засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду. Відповідно до вимог статті 38 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»(далі –Закон № 755-ІV, із змінами та доповненнями) підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.           Враховуючи неподання відповідачем фінансової звітності з 2010 року, суд приходить до висновку про наявність підстав для прийняття рішення про припинення юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідест». З огляду на обґрунтованість позовних вимог, а також з врахуванням порядку припинення юридичної особи, суд вбачає за необхідне зазначити про наступне. Відповідно до пункту 6 статті 38 Закону № 755-IV у разі,  якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або засновника (учасника) юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням. Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку про визнання позову обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись статтями  98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - П О С Т А Н О В И В: 1. Позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити.           2. Припинити юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідест»(код ЄДРПОУ 35676818). 3. Копію судового рішення направити державному реєстратору для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців після набрання судовим рішенням законної сили. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                                                        К.М. Кобилянський