Постанова

від 03.09.2012 по справі 2а/0370/2534/12

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2012 року Справа № 2а/0370/2534/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кравчик В.В.,

з участю представника позивача Максимчука Ю.В.,

представників відповідача Ярошика Т.В., Березної Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СБФ» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0004432301 від 24.05.2012 року та №0004442301 від 24.05.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СБФ» (далі - ТзОВ «СБФ») звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень №0004432301 від 24.05.2012 року та №0004442301 від 24.05.2012 року.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що в період з 25.04.2012 року по 03.05.2012 року Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «СБФ» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Медео-Захід», за результатами якої 11.05.2012 року складено акт №1147/22-1/25091854 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «СБФ» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ "Медео-Захід".

На підставі даного акту відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 24.05.2012 року №0004432301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 258 726,25 грн. та №0004442301 від 24.05.2012 року, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по ПДВ на суму 206 981,25 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку. Проте, рішенням ДПА у Волинській області від 20.06.2012 року №2545/10/10-206 та рішенням ДПС України від 23.07.2012 року №13061/6/10-2115 були залишені без змін.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0004432301 від 24.05.2012 року та №0004442301 від 24.05.2012 року неправомірними, оскільки ними під час проведення перевірки Луцькій ОДПІ було надано усі необхідні первинні документи, що стосуються предмету перевірки, а саме договори, акти виконаних робіт, платіжні доручення, де подані документи містили усі необхідні відомості про господарські операції з ТзОВ «Медео-Захід» та підтверджували їх здійснення. Отримання послуг від ТзОВ «Медео-Захід» також підтверджено банківськими виписками, усі первинні документи є в наявності, недійсними у встановленому законом порядку не визнані, а тому просить скасувати вищеназвані податкові повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представники відповідача Луцької ОДПІ позов не визнали та пояснили, що податковим органом на підставі акту перевірки оскаржувані податкові повідомлення -рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для їх скасування немає. Просять в позові відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з нормами пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ №421991 та виписки з ЄДРПОУ серії ААБ №890663 ТзОВ «СБФ» включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України за ідентифікаційним кодом 25091854.

Судом встановлено, що на підставі направлення №000260 від 25.04.2012 року та відповідно до наказу №393 від 25.04.2012 року працівниками Луцької ОДПІ в період з 25.04.2012 року по 03.05.2012 року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «СБФ» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Медео-Захід» за період з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої 11.05.2012 року складено акт №1147/22-1/25091854 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «СБФ», код за ЄДРПОУ 25091854, з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Медео-Захід».

На підставі даного акту відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 24.05.2012 року №0004432301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 258 726,25 грн. та №0004442301 від 24.05.2012 року, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по ПДВ на суму 206 981,25 грн.

З акту №1147/22-1/25091854 від 11.05.2012 року вбачається, що перевіркою встановлено порушення ч.1 ст.203,215,228,662,655,628,638,664 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог законодавства, оскільки правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України). При цьому зазначено, що договір оренди нерухомого майна №78 від 30.08.2010 року, договір про надання послуг б\н від 01.04.2010 року та від 31.12.2009 року між ТзОВ «Медео-Захід» та ТзОВ «СБФ» - відповідно до частини 1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст..228 ЦК України, ці правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними-в силу Закону. Також встановлено порушення п.1.4 ст.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, п.7.4, п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року де ТзОВ «СБФ» завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ТзОВ «Медео-Захід»на загальну суму 165 585 грн., в.т.ч. за квітень 2010 р.-27943 грн., травень 2010 р.-14900 грн., червень 2010 р.-16610 грн., липень 2010 р.-18023 грн., серпень 2010 р.-17002 грн., вересень2010 р.-17373 грн., жовтень 2010 р.-17002 грн., листопад 2010 р.-18849 грн. та за грудень 2010 р.-17883 грн.; порушення п.3.1 ст.3, п.5.2 та п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 р. де ТзОВ «СБФ» занижено об`єкт оподаткування на загальну суму 827 925 грн., в.т.ч. за півріччя 2010 р. на 297 265 грн., за 9 місяців 2010 р. на 559253 грн., за 2010 р. на 827 925 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2010 р. на 206 981 грн., в.т.ч. за ІІ квартал 2010 р.-74 316 грн., за ІІІ квартал 2010 р.-65 497 грн., за ІV квартал 2010-67 168 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, 30.08.2010 року укладено договір оренди нерухомого майна від 30.08.2010 року № 78, згідно якого ТзОВ «Медео-Захід»- (орендодавець) та ТзОВ «СБФ»- (орендар) уклали договір про передачу орендареві в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: с. Підцир`я, К-Каширського району.

Також 31.12.2009 року та 01.04.2010 року укладено договори про надання послуг згідно яких ТзОВ «СБФ» - (замовник) та ТзОВ «Медео-Захід» - (виконавець) уклали дані договори про наступне: замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги, пов`язані із проведенням фінансово-господарської діяльності замовника, а саме: заняття з особовим складом охорони замовника по фізичній підготовці; інформаційні послуги по перевірці надійності ділових партнерів, клієнтів, постачальників; перевірка лояльності працівників замовника; забезпечення конфіденційності переговорів, безпеки ділових зустрічей; забезпечення психологічної безпеки і консультування замовника з питань стратегічного управління; інформаційно-консультаційні послуги по протидії можливого рейдерства, недружнього поглинання бізнесу замовника.

Встановлено, що на виконання умов вищезазначених договорів та відповідно до актів здачі-прийняття робіт ТзОВ «Медео-Захід» надало послуги ТзОВ «СБФ» згідно договорів про надання послуг за 2010 рік на загальну суму 993 504,00 грн., в тому числі ПДВ -165 584,10 грн.

Відповідно до поданих в судовому засіданні Луцькою ОДПІ копій протоколів допиту свідків вбачається, що старшим лейтенантом міліції Панчуком С. І. Луцької ОДПІ Волинської області ДПС було проведено по кримінальній справі №28-018-12 допит працівників ТзОВ «Медео-Захід». В результаті проведення допиту гр.. ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 стало відомо, що вони працюють на посадах відгодівельників і в їхні обов`язки входить годівля свиней та догляд за ними. Із пояснень працівників вбачається, що ТзОВ «Медео-Захід» не здійснювало іншої господарської діяльності, тобто не могло надавати консультаційні послуги ТзОВ «СБФ».

Таким чином, як вбачається з договору оренди нерухомого майна об`єкт оренди (нежитлове приміщення в Камінь-Каширському р-ні с. Підцирне) належить ТзОВ «Медео-Захід» на праві приватної власності, однак відповідно до листа КП «Волинське обласне БТІ» №8102 від 30.09.2011 року ні ТзОВ «Медео-Захід», ні директор підприємства Стасюк А.А. не мають у власності ніякого нерухомого майна. Тобто, це вказує на відсутність об`єкту за договором оренди нерухомого майна, що знаходиться в с. Підцирне Камінь-Каширського району, а дана господарська операція була спрямована виключно на формування валових витрат та неправомірне включення суми згідно податкової накладної до податкового кредиту. На підставі наведеного, податковим органом правомірно зроблено висновок про збільшення ТзОВ «СБФ» суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 258 726,25 грн. та збільшено суму грошового зобов`язання по ПДВ на суму 206 981,25 грн.

Дослідивши акти здачі-приймання вартість наданих ТзОВ «Медео-Захід» інформаційно-консультативних послуг - вбачається відсутність реальних даних, що отримані послуги, пов`язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та продажем продукції у позивача. Також враховуючи те, що у ТзОВ «Медео-Захід» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди та необхідний технічний персонал, на думку суду дані обставини ставлять під сумнів виконання вищевказаних договорів про надання послуг.

Крім того, в актах здачі-прийняття робіт не зазначено, які саме питання вивчались та як дані послуги вплинули на діяльність підприємства, не зазначено факту використання в господарській діяльності вищевказаних послуг.

Судом встановлено, що в наданих ТзОВ «Медео-Захід» послугах відсутнє визначення переліку наданих послуг та їх конкретний зв'язок із специфікою діяльності позивача, не надано документів, які б підтверджували оформлення, детальне визначення переліку наданих послуг.

З досліджених в судовому засіданні актів здачі-прийняття наданих послуг вбачається, що такі містять лише назву послуг та їх вартість, а інших документів, де зазначено інформацію про проведені заходи щодо надання вищевказаних послуг (суть виконаних робіт) не надано і, відповідно, документально не підтверджено, що понесені витрати по послугах пов'язані з їх подальшим використанням у власній господарській діяльності.

Видами діяльності згідно до КВЕД ТзОВ «Медео-Захід» є оптова торгівля будівельними матеріалами, оптова торгівля м`ясом та м`ясопродуктами, розведення свиней, посередництво в торгівлі с/г сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, оптова торгівля іншими продуктами харчування, оптова торгівля машинами та устаткуванням для добувної промисловості та будівництва, що також є свідченням того, що укладені між ТзОВ «Медео-Захід» та ТзОВ «СБФ» договори про надання послуг від 31.12.2009 року та від 01.04.2010 року є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків.

Крім того, під час проведення перевірки ТзОВ «СБФ», Луцькою ОДПІ було надано запит до позивача (вих.. №3659/10/22-122 від 26.04.2012 року) щодо надання наступних документів: наказів на відрядження директора ТзОВ «СБФ» до с. Підцир`я К-Каширського району 01.09.2010 р. для прийому-передачі майна та 30.09.2010 р. для повернення майна згідно договору оренди №78 від 30.08.2010 р.; надання інформації про місце проведення занять по фізичній підготовці особового складу охорони згідно договору про надання послуг від 01.04.2010 р.; списку працівників, з якими проводили заняття по фізичній підготовці, посвідчення на відрядження та накази на відрядження цих працівників до місця проведення занять; надання інформації, з відповідним документальним підтвердженням, про осіб, які проводили навчання; конкретизувати та документально підтвердити, які саме інформаційні послуги по перевірці надійності ділових партнерів, клієнтів, постачальників (надати їх перелік) надавались ТзОВ «Медео-Захід»; конкретизувати, які саме інформаційно-консультативні послуги було надано згідно актів (№ОУ-0000005; №15; №ОУ-0000026; №33), їх складові та калькуляція вартості; які саме заходи було здійснено по організації охорони об`єкта (якого саме); конкретизувати, яким чином здійснювалось: забезпечення психологічної безпеки і консультування замовника з питань стратегічного управління, представництво інтересів перед третіми особами (якими саме та у яких справах), виконання особливих доручень (яких саме), консалтингові послуги з питань повернення дебіторської та кредиторської заборгованості, їх складові та калькуляція вартості, інформаційно-консультаційні послуги по протидії можливого рейдерства, недружнього поглинання бізнесу замовника, їх складові та калькуляція вартості; інші документи, що стосуються предмету перевірки. Однак на дату завершення перевірки весь перелік затребуваних документів ТзОВ «СБФ» надано не було. Як вбачається з листа № 35 від 07.05.2012 р. до податкової інспекції товариством були надано лише наступні документи (договір, акт виконаних робіт, платіжне доручення), а документи які витребовувалися Луцькою ОДПІ не є первинними, так як вони не містять відомостей про господарську операцію, ні обов`язкових реквізитів, необхідних для первинного документа.

На підставі викладеного суд вважає, що фінансово-господарська діяльність ТзОВ «СБФ» по взаємовідносинах з ТзОВ «Медео-Захід» здійснювалося поза межами правового поля. Фінансово-господарські взаємовідносини з ТзОВ «Медео-Захід» є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Згідно пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв на час виникнення спірних правовідносин, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

До складу валових витрат включаються:

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до пункту 1.32 статті 1 цього ж Закону господарська діяльність -це є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Також згідно пунктів 7.1, 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7. Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6, 54.3 ст. 54 цього кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 пункту і, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з пунктом 2 підпунктів 2.4, 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 №168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа ми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа

Відповідно до положень пункту 2 підпункту 2.16. вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.

Документів, які б підтверджували фактичне надання ТзОВ «Медео-Захід» послуг по заняттю з особовим складом охорони замовника по фізичній підготовці; інформаційних послугах по перевірці надійності ділових партнерів, клієнтів, постачальників; перевіркці лояльності працівників замовника; забезпеченні конфіденційності переговорів, безпекці ділових зустрічей; забезпеченні психологічної безпеки і консультування замовника з питань стратегічного управління; інформаційно-консультаційних послуг по протидії можливого рейдерства, недружнього поглинання бізнесу замовника підприємством як під час проведення перевірки так і під час розгляду справи не надано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено в судовому засіданні та не подано письмових доказів, що ТзОВ «Медео-Захід» надавало їм в оренду нерухоме майно, як вказано в договорі оренди, оскільки ТзОВ «Медео-Захід» немає у власності ніякого майна та що послуги, отримані від ТзОВ «Медео-Захід», пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та продажем продукції, оскільки ні з документів, досліджених в судовому засіданні, ні з пояснень представника позивача не вбачається, що вищевказані послуги були використані в господарській діяльності.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно із частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність винесення Луцькою ОДПІ податкових повідомленнь-рішеннь №0004432301 від 24.05.2012 року та №0004442301 від 24.05.2012 року, тому в задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі ст..ст. 54, 123 Податкового кодексу України, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 3,5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СБФ» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС України про скасування податкових повідомлень-рішень №0004432301 від 24.05.2012 року та №0004442301 від 24.05.2012 року відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 08 вересня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя С.Ф. Костюкевич