Рішення від 06.09.2012 по справі 2071-2012

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.09.2012Справа №5002-21/2071-2012

За позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго»

до відповідача Агропромислового кооперативу «Степ»

про стягнення 11 734,86 грн.

Суддя С.І. Чонгова

Представники:

04 вересня 2012 року

Від позивача - Ключник О.О., довіреність № 412-Д від 10.07.2012, юрисконсульт;

Від відповідача - Афансієвська М.М., довіреність № 56 від 05.06.2012, представник;

06 вересня 2012 року

Від позивача - Ключник О.О., довіреність № 412-Д від 10.07.2012, юрисконсульт;

Від відповідача - Афансієвська М.М., довіреність № 56 від 05.06.2012, представник;

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Агропромислового кооперативу «Степ», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 8 717,68 грн., 3 % річних у сумі 195,88 грн., інфляційні нарахування у сумі 74,90 грн., пеню у сумі 669,93 грн., за перевищення договірної величини 2 076,47 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 05.12.2003 між позивачем та відповідачем був укладений договір про поставку електричної енергії. Відповідач будучі споживачем електричної енергії зобов'язався щомісячно та своєчасно здійснювати розрахунки за електричну енергію, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та додатків до договору, які є його невід'ємними частинами. Однак, відповідач, у порушення умов укладеного договору, розрахунки з позивачем за спожиту електричну енергію здійснював не в повному обсязі та не в обумовлені договором строки, що привело до утворення заборгованості.

05 липня 2012 року позивачем до матеріалів справи було надано клопотання за вих. № 10/3157 від 05.07.2012, у якому позивач просить період виникнення заборгованості за активну електричну енергію вважати з 09.07.2011 по 08.09.2011 (а. с. 35).

У засідання суду, призначене на 04 вересня 2012 року, представником позивача було надано клопотання за вих. № 10-1363 від 15.08.2012, у якому позивач вказує, що у відповідності з рішенням Загальних зборів акціонерів ПАТ «Крименерго» від 25.06.2012 Публічне акціонерне товариством «Крименерго» було перейменоване в Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго». З урахуванням викладеного, позивач просить здійснити заміну у назві підприємства з Публічного акціонерного товариства «Крименерго» на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» (а. с. 59).

У засідання суду 04 вересня 2012 року відповідачем до матеріалів справи був наданий відзив на позовну заяву за вих. № 82 від 30.08.2012, у якому відповідач частково визнає позовні вимоги позивача щодо несплати вартості спожитої електричної енергії за період з 09 липня 2011 року по 08 серпня 2011 року в кількості 9930 кВт/г., у тому числі 1930 кВт/г - перевищення встановленого ліміту (9930 - 8000), що складає 7584,61 грн. + 1612,71 грн. = 9 197,32 грн. Відносно сум за технологічні витрати активної електричної енергії у розмірі 556,51 грн. за 555 кВт/г (згідно із рахунком-накладною № 1/45/0811А1 від 08.08.2011 та 576,56 грн. за 575 кВт/г (відповідно до рахунку-фактури № 1/45/0911А1 від 08.09.2011), відповідач вказує наступне. Згідно з пунктом 5.1. Правил користування електричною енергією договір про постачання електричної енергії, є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Пункт 5.6. Правил користування електричною енергією визначає, що невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є, в тому числі, в разі необхідності, порядок розрахунку технічних втрат електричної енергії в електричних мережах. Відповідно пункту 7.2. Правил користування електричною енергією, а також згідно з пунктом 7.3. договору № 1 від 05.12.2003 у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі балансової належності електричних мереж електропередавальної організації та споживача обсяг спожитої електроенергії визначається шляхом збільшення (зменшення) обсягів електричної енергії, визначених відповідно до показів розрахункових засобів обліку, на величину обсягу розрахункових втрат електроенергії у ділянці електричної мережі (з урахуванням трансформаторів) від межі балансової належності до місця встановлення розрахункових засобів обліку. Розрахунки втрат виконуються на підставі галузевих нормативно-технічних документів та оформлюються додатком «Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача». Згідно з пунктом 8.4.3. договору до відома основного Споживача повинні бути доведені такі додатки до договору, як «Об'єми поставки електричної енергії споживачу і субспоживачу», «Графік зняття показань засобів обліку електричної енергії», «Розрахунок втрат електроенергії в мережах Споживача». Відповідач зазначає, що позивачем не наданий «Розрахунок втрат електроенергії в мережах Споживача», тому визначити обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення заборгованості за технологічні витрати активної електричної енергії за період з 09 липня 2011 року по 08 вересня 2011 року в загальній кількості 1130 кВт/г не є можливим. Відносно вимог позивача щодо стягнення штрафних санкцій за прострочку виконання зобов'язання відповідач просить суд взяти до уваги складне фінансове становище відповідача, викликане значним недобором врожаю зернових 2012 року, що в свою чергу обумовлене складними погодними умовами, що склалися взимку 2012 року.

У засіданні суду, яке відбулося 04 вересня 2012 року, у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 06 вересня 2012 року.

Представник позивача у судове засідання 06 вересня 2012 року з'явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у засідання суду 06 вересня 2012 року з'явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

05 грудня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго») та Агропромисловим кооперативом «Степ» був укладений договір про поставку електричної енергії № 1.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до умов укладеного договору Постачальник (позивач) поставляє електричну енергію Споживачу (відповідачу), а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі у відповідності з умовами договору та додатків до договору, які є його невід'ємними частинами. Під час виконання умов договору, а також вирішення усіх питань, які не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися діючим законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пункт 2.2.3. договору встановлює обов'язок Споживача оплачувати вартість електричної енергії у відповідності з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії».

Розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюється у відповідності з пунктом 6.6. Правил користування електричною енергією. Розрахункова дата (день коли споживач надає «Акт про об'єми спожитої електричної енергії», а постачальник виставляє кінцевий рахунок) встановлюється 8 числа кожного місяця, відповідно розрахунковим вважається період з 08 числа місяця до того ж числа наступного місяця. Споживач до 13 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період в сумі вартості 100 % заявленого (очикуємого) об'єму споживання електричної енергії (додаток № 4.1. до договору).

Однак відповідач, у порушення умов укладеного договору, спожиту електричну енергію сплачував не в повному обсязі та не в обумовлені договором строки, що привело до утворення заборгованості в розмірі 8 717,68 грн. за період з 09.07.2011 по 08.09.2011.

Також позивач просить стягнути з відповідача 2 076,47 грн. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

Суд не може прийняти до уваги заперечення відповідача щодо відсутності між сторонами узгодження зі сплати обсягів технологічних витрат в мережах споживача, оскільки пунктом 3 додатку № 4.1. до договору про поставку електричної енергії № 1 від 05.12.2003 «Порядок розрахунків для споживачів, які здійснюють попередню оплату за спожиту електричну енергію», який підписано уповноваженими представниками Постачальника та Споживача, та скріплені печатками підприємств, сторони договору передбачили, що об'єми фактично спожитою за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці від місця встановлення засобів обліку до межі балансової приналежності електричних мереж, визначається у відповідності з «Актом про об'єми переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії».

Як встановлено пунктом 1.2. Правил користування електричною енергією договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Згідно пункту 4.2. Правил користування електричною енергією визначено, що відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року.

У відповідності з пунктом 5.1. договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очикуваємого споживання електричної енергії (додаток № 1 «Обсяги поставки електричної енергії споживачу і субспоживачу»). У разі ненадання Споживачем вищевказаних відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік встановлюється постачальником на рівні фактичних показників відповідних періодів поточного року.

Перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії (пункт 6.14. Правил користування електричною енергією).

Пунктом 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 року № 411 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі» передбачено, що споживачі у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно частиною 5 та 6 статті 26 Закону України «Про електроенергетику».

У свою чергу, статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно пункту 6.13. Правил користування електричною енергією встановлено, що у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції).

Обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору, що передбачено пунктом 6.16. Правил користування електричною енергією.

Згідно з пунктом 4.2.2. договору - за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, які встановлені відповідно до розділу 5 договору, споживач сплачує постачальнику п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При таких обставинах, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за активну електричну енергії в розмірі 8 717,68 грн. та 2 076,47 грн. за перевищення договірної величини підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 74,90 грн. та 3 % річних в розмірі 195,88 грн.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що зазначено статтею 625 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 669,93 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як визначено пунктом 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3.-2.2.4. договору, з порушенням строків, визначених додатком № 4.1., № 4.2., споживач зобов'язаний оплатити постачальнику пеню в розмірі 0,5 % (але не більше подвійної облікової ставки НБУ) за кожний день прострочення платежу враховуючи день фактичної оплати.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, суд вважає за необхідне здійснити заміну у назві підприємства позивача, оскільки у відповідності з рішенням Загальних зборів акціонерів ПАТ «Крименерго» від 25.06.2012 Публічне акціонерне товариством «Крименерго» було перейменоване в Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго».

В судовому засіданні 06 вересня 2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 07 вересня 2012 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Здійснити заміну у назві підприємства позивача - з Публічного акціонерного товариства «Крименерго» на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго»

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Агропромислового кооперативу «Степ» (97546, Сімферопольський район, смт. Миколаївка, вул. Леніна, 36; код ЗКПО 03759725, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; р/р 26031301617847 в КРУ АТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 00131400, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) заборгованість за активну електричну енергію в розмірі 8 717,68 грн.

Стягнути з Агропромислового кооперативу «Степ» (97546, Сімферопольський район, смт. Миколаївка, вул. Леніна, 36; код ЗКПО 03759725, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; р/р 26009300617847 в КРУ АТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 00131400, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) 3 % річних в розмірі 195,88 грн., інфляційні нарахування в розмірі 74,90 грн., пеню в розмірі 669,93 грн., 2 076,47 грн. за перевищення договірної величини, а також 1609,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.І. Чонгова