Рішення

від 27.08.2012 по справі 5011-59/9095-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-59/9095-2012 27.08.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

До Товариства з обмеженою відповідальності "Лікувально-оздоровчий

профілакторій "Дюбек"

Про стягнення 3 297,95 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Півень Д.О. -представник (дов. № 93/2012/02/13-20 від 13.02.2012 р.) від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальності "Лікувально-оздоровчий профілакторій "Дюбек" з вимогами про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 3 297,95 грн. (1 237,62 грн. - основний борг за спожиту активну електричну енергію, 1 767,79 грн. -основний борг за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною, 101,91 грн. - інфляційна складова боргу, 190,63 грн. - 3% річних,).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо оплати електроенергії відповідно до договору на постачання електричної енергії № 8401 від 11.02.2010 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.07.2012 р. порушено провадження у справі №5011-59/9095-2012 та призначено справу до розгляду на 23.07.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання 23.07.2012 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 27.08.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання 27.08.2012 р. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 23.07.2012 р., 27.08.2012 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 27.08.2012 р., запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 27.08.2012 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.01.1999 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір на постачання електричної енергії № 8401, який згідно Додаткової угоди від 11.02.2010 р. викладено в новій редакції, оформлено як договір від 11.02.2010 р. № 8401 (о/р 3408401) (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору, позивач продає відповідачу електричну енергію, а останній зобов'язується оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії.

Відповідач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електроенергії, заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати, згідно п.2 та пп. 2.1 Додатку 2 до Договору.

Пп. 2.2 Додатку 2 до Договору зобов'язує відповідача здійснити остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію та за перетікання реактивної електроенергії на підставі самостійно отриманих рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті підтверджуються актом/звітом про використану електричну енергію, який відповідач надає позивачу протягом доби після закінчення розрахункового періоду (п.1 та пп. 4.3, п. 5 Додатку 2 до Договору).

Факт та момент передачі товару підтверджується звітами/актами про використану активну електричну енергію, що повинні надаватися відповідачем з чітким зазначенням обсягу спожитої електричної енергії та періоду споживання (пп. 4.3 та п. 5 Додатку 2 до Договору).

Позивачем при розрахунку вартості спожитої активної електричної енергії застосовуються тарифи, які встановлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Позивач взяті на себе зобов'язання виконав.

Однак відповідачем систематично порушуються договірні зобов'язання, внаслідок чого за період з 01.05.2011 р. по 01.12.2011 р. виникла заборгованість за використану активну електричну енергію, яка станом на 01.06.2012 р. становить 1 237,62 грн., що підтверджується копіями звітів про спожиту електричну енергію за спірний період, рахунками-розшифровками за спірний період, актами приймання-передачі товарної продукції та актами надання послуги з компенсації перетікання реактивної енергії за спірний період, а також довідкою про надходження коштів в погашення основного боргу за спожиту електричну енергію.

Крім того, відповідно до п. 2.3.2. Договору відповідач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 Договору та режиму роботи електроустановок відповідно до Додатка "Перелік об'єктів".

Відповідно до п. 5.1. договору відповідач зобов'язаний надавати позивачу прогнозовані величини споживання електричної енергії та потужності на наступний рік не пізніше 1 жовтня поточного року. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік встановлюється постачальником на рівні фактично спожитих обсягів відповідних періодів поточного року.

П. 4.2.2. передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, відповідач сплачує позивачу двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживач у разі споживання електричної енергії понад встановлену договірну величину за розрахунковий період сплачує енергопостачальній організації двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електричної енергії.

У листопаді 2011 р. було зафіксовано перевищення договірних величин споживання електроенергії на 1 684 кВ/г, двократна вартість якого становить відповідно 1 767,79 грн.

Таким чином, станом на 01.06.2012 р. відповідачу нараховано за перевищення договірних величин споживання 1 767,79 грн. ( з ПДВ), а сплачено 0,00 грн., в свою чергу заборгованість за перевищення договірних величин споживання складає 1 767,79 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 1 237,62 грн. відповідач у встановлений Договором строк не виконав.

Також, відповідачем не сплачено нарахування за перевищення договірних величин споживання в сумі 1 767,79 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просить суд також стягнути з відповідача 101, 91 грн. -інфляційних втрат, 190,63 грн. -3-х відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 8401 від 11.02.2010 р. на постачання електричної енергії.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно з розрахунком позивача розмір збитків від інфляції становить -101, 91 грн., 3% річних -190, 63 грн.

Перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 101, 91 грн. -збитків від інфляції та 190, 63 грн. -3% річних, підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

В зв'язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікувально-оздоровчий профілакторій "Дюбек" (04075, м. Київ, вул. Гамарника, 56, код ЄДРПОУ 19487387) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5; код 00131305; поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26038301201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ "Ощадбанк", МФО 322669) борг за активну електричну енергію в сумі 1 237 (одна тисяча двісті тридцять сім) грн. 62 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності "Лікувально-оздоровчий профілакторій "Дюбек" (04075, м. Київ, вул. Гамарника, 56, код ЄДРПОУ 19487387) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5; код ЄДРПОУ 00131305; поточний рахунок 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ "Ощадбанк", МФО 322669) борг за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною в сумі 1 767 (одна тисяча сімсот шістдесят сім) грн. 79 коп., збитки від інфляції в сумі 101 (сто одну) грн. 91 коп., 3% річних в сумі 190 (сто дев'яносто) грн. 63 коп., судовий збір в сумі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання

повного рішення: 03.09.2012 р.

Суддя Ю.В. Картавцева