Ухвала

від 28.08.2012 по справі 2а/1270/3939/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2012 року справа №2а/1270/3939/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Казначеєва Е.Г., Васильєвої І.А., Яманко В.Г., за участю секретаря судового засідання Балакай І.Л., представника позивача Харьківської Д.В., за довіреністю від 03.01.2012 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алчевську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 липня 2012 р. у справі № 2а/1270/3939/2012 (головуючий І інстанції Солоніченко О.В.) за позовом Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алчевську Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алчевськенергокомплект" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

22 травня 2012 року позивач Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алчевську Луганської області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевськенергокомплект» про стягнення заборгованості по страховим внескам в сумі 537,62 грн., з них заборгованість по сплаті страхових внесків у сумі 143,10 грн. та пеня 394,22 грн..

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 липня 2012 року позовні вимоги задоволені частково. Суд першої інстанції стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевськенергокомплект» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алчевську Луганської області заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 143,10 грн. на р/р 37175412001251 в УДКСУ у м. Алчевську ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код 25938291. В решті позовних вимог відмовив за необґрунтованістю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 394,52 грн. позивач-Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Алчевську Луганської області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права на підставі чого, просить змінити постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, вважає, що постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 394,52 грн. винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не з'явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до матеріалів справи, а саме апеляційної скарги позивачем оскаржується рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 394,52 грн..

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алчевську Луганської області 13.04.2012 року здійснено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Алчевськенергокомплект" щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року. За результатами перевірки складено акт № 70 від 13.04.2012 року (а.с.12).

Відповідно до акту перевірки, позивачем викладені висновки, якими встановлено, що за результатами попереднього акту перевірки № 121 від 24.06.2011 року станом на 01.04.2011 року заборгованість по страховим внескам ТОВ "Алчевськенергокомплект", складала 5271,02 грн., нарахована пеня 37,22 грн.. Страхувальником при частковій виплаті заробітній плати 01.08.2011 року у загальній сумі 10055,70 грн., страхові внески до Фонду не сплачені у сумі 143,10 грн.. Позивачем за порушення строків сплати внесків нарахована пеня у сумі 394,52 грн. Загальна сума нарахованої до 01.01.2011 року, але ще сплаченої заробітної плати складає 43429,57 грн., заборгованість по внескам 5271,02 грн..

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 394,52 грн, суд першої інстанції виходив з відсутності правових норм, які б встановлювали відповідальність страхувальника за прострочення сплати страхових внесків на час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про нарахування пені.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні позову, з мотивів відсутності в загалі правових норм які б передбачали відповідальність за прострочення або несплату страхових внесків з огляду на наступне.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-УІ який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, відповідно до норм законодавства

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року №1105-XIV (надалі Закон №1105) яка була чинною до 1 січня 2011 року було встановлено, що роботодавець як страхувальник зобов'язаний, своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Крім того колегія судів зазначає, що пунктом 2 ч. 2 ст. 45 Закону №1105 в редакції, що діяла до 01.01.2011 передбачався обов'язок роботодавця як страхувальника, своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Частино 2 ст.52 Закону № 1105 в редакції, що діяла до 01.01.2011, визначалась відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов'язків, зокрема, було встановлено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

Як вбачається з акту перевірки та підтвердженно представником позивача в судовому засіданні, пеня нарахована за несплату позивачем страхових внесків згідно з Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка затверджена постановою правління Фонду від 12.07.2007 р. № 36.

Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" умови, строк та порядок стягнення пені не визначався.

Порядок стягнення заборгованості за коштами Фонду та нарахування пені передбачений пунктом 5 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 р. N 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 р. за N 867/14134.

Пункт 5.1 та 5.2 вказаної Інструкції встановлює, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк. Пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати до дня сплати недоїмки включно. Пеня на пеню не нараховується.

Відповідно до вимог частини 7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Абзацом 2 частини 7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Разом з цим відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне стахування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності», яка була чинною до 1 січня 2011 року страхувальник несе відповідальність, зокрема, за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків до Фонду. За прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

Частиною першою ст. 22 Конституції України передбачено, що засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями та відповідальність за них визначається виключно законам.

Статтею 92 Конституції України встановлено конституційний принцип, відповідно до якого: виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що зазначена Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не дає підстави для нарахування пені, оскільки не є законом. Жодним іншим законом або кодексом не передбачено нарахування пені за несплату (несвоєчасну сплату) страхових внесків.

Таким чином, обов'язок відповідача, як страхувальника, своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду, та відповідальність за невиконання цього обов'язку була встановлена чинним законодавством України до 01.01.2011 року, зазначеним актом перевірки нарахована пеня за порушення строків сплати страхових внесків за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року, тобто на час дії Закону №1105 в новій редакції. Тобто нарахування пені на час складення акту перевірки за несплату страхових внесків до Фонду є безпідставним та неправомірним, оскільки не передбачено чинним законодавством на момент здійснення перевірки

Крім того станом на 01.08.2011 року частина 2 ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне стахування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності», яка передбачала відповідальність за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків, втратила чинність 01.01.2011 року відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (із змінами і доповненнями, внесеними Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI)

Колегія суддів не приймає доводи апелянта про те, що у відповідності до Закону України „ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Постанови правління Фонду від 30.11.2010 р. № 31 та вищезазначеної Інструкції, передбачена відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов'язків, а саме, за несплату ( несвоєчасну сплату) страхових внесків до Фонду передбачено стягнення пені, оскільки закону який би регламентував таку відповідальність не існувало.

Подібна правова позиція висвітлена в постановах Вищого адміністративного суду України К/9991/3047/12 від 24 травня 2012 року, К/9991/65183/11 від 24 липня 2012 року, К/9991/60995/11 від 24 липня 2012 року, К/9991/36005/12 від 24 липня 2012 року.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно по суті прийнята постанова про відмову в задоволенні в позовних вимогах, правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алчевську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 липня 2012 р. у справі № 2а/1270/3939/2012 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 липня 2012 р. у справі № 2а/1270/3939/2012 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 31 серпня 2012 року

Головуючий суддя Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А. Васильєва