Ухвала

від 30.08.2012 по справі 2а-5817/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5817/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Сімонишиної Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіра Пластініна Україна»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіра Пластініна Україна»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 11.01.2012 року № 0000152304, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2012 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 11.01.2012 року № 0000152304. Свої позовні вимоги мотивував тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства, завдає шкоди охоронюваним законом правам та інтересам позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 липня 2012 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши суддю -доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог у зв»язку з необґрунтованістю позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, з 29.10.2011 року по 19.12.2011 року відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання Позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2008 року по 30.09.2011 року.

За результатами вказаної перевірки був складений Акт №1659/23-4/35427609 від 26.12.2011 року. На підставі порушень, виявлених у ході проведеної перевірки Відповідачем винесено податкове повідомлення -рішення від 11.01.2012р. №0000152304, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у розмірі 11183005, 00 .

У відповідності до Акту, Перевіркою встановлено, що позивачем за II квартал 2011 року задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств від усіх видів діяльності на суму 13 492 316 (тринадцять мільйонів чотириста дев'яносто дві тисяч триста шістнадцять) гривень з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого товариством в І кварталі 2011 року на суму 12 027 986 (дванадцять мільйонів двадцять сім тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) гривень. Також Перевіркою встановлено, що на формування зазначених показників мало вплив відображення товариством від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, що є порушенням пункту 150.1 статті 150 розділу III, пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України, оскільки, до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року, без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. В результаті зазначеного порушення, якого, Позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат за II квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (2010р.) всього у сумі 11 183 005 грн.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 37.1 статті 37 ПК України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу визначено, що розділ III Податкового кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 p., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Згідно з пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Отже, положення статті 150 Податкового кодексу почали регулювати правовідносини з II кварталу 2011 року.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу визначено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується в 2011 році з урахуванням такого: - якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, в умовах дії Кодексу до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у зв'язку із набранням 01.04.2011 року чинності розділом III Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 p. № 334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 р. не включається.

Підтвердженням вищенаведеного слугує абзац 2 пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України, яким визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.

Отже, показник рядку 08 «Об'єкт оподаткування»декларації за І квартал 2011 року необхідно зменшити на збитки, відображені в рядку 04.9 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»цієї ж декларації і тільки потім отриманий результат перенести в рядок 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду»декларації за II квартал 2011 року.

До 01.04.2011 року діяли положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР.

Відповідно до пп. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з п. 16.4 ст. 16 Закону, податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Пунктом 22.4 Закону № 334/94-ВР встановлено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону.

Згідно із п. 1.5 ст. 1 Наказу ДПА України 29.03.2003 № 143, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за № 271/7592 (чинного, на момент виникнення спірних правовідносин) «Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства», податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п. 11.1 ст. 11 і п. 16.4 ст. 16 Закону № 334/94-ВР, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.

Проте, норми Закону № 334/94-ВР втратили чинність і діяли лише до 01.04.2011 року, а перехідна дія таких норм для узгодження із нормами ПК України встановлена п. З підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України.

Підсумовуючи вищевикладене, законодавцем чітко передбачена умова включення валових витрат за 2010 рік до витрат 2011 року, та як витрати повинні включатись до наступних періодів, то, відповідно до ПК України, витрати за 2010 рік застосовується виключно для зменшення валових доходів у першому кварталі 2011 року без їх подальшого врахування наростаючим підсумком у наступних кварталах 2011 року до повного їх погашення, тобто це є перехідні положення для набуття чинності ПК України, та початку перебігу введення норм оподаткування податку на прибуток, згідно із ПК України.

Таким чином, врахування валових витрат наростаючим підсумком у наступні звітні періоди до повного їх погашення розпочинається з II кварталу 2011р. наростаючим підсумком до того наступного звітного кварталу, в якому вони не будуть остаточно погашені.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіра Пластініна Україна»- залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 липня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 04 вересня 2012 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.