Ухвала

від 28.08.2012 по справі 2а-6445/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6445/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Гринчуку В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Верекон»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 квітня 2012 року №0001152201,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 червня 2012 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Верекон»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 квітня 2012 року №0001152201 задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС №0001152201 від 23 квітня 2012 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що угоди між позивачем та його контрагентом (ТОВ «Екосвіт Україна») не спрямовані на реальне настання правових наслідків та є нікчемними, а тому сума податку на додану вартість за зазначеними угодами включена до складу податкового кредиту безпідставно.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 02 квітня 2012 року по 06 квітня 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Верекон»в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Екосвіт Україна»за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 06 квітня 2012 року №79/2201/33500834, в якому встановлено порушення позивачем п.п.198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 , п.185.1 ст.185, ст.188, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України , ч.ч.1, 5 ст. 203 , ст.ст. 215, 228 ЦК України в частині здійснення в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, що призвели до порушення ст.ст.185, 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за серпень 2011 року на суму 54500,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, висновки відповідача ґрунтуються на аналізі фінансово-господарської діяльності позивача. На виконання договору про надання послуг №9.8-05.11 від 04 травня 2011 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Екосвіт Україна», останнє виконувало роботи з обробки продукції позивача, про що було складено наступні додатки до договору та акти виконаних робіт: додаток №7 від 02 серпня 2011 року та акт виконаних робіт №7 від 30 серпня 2011 року на загальну суму 126000,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість в розмірі 21000,00 грн.), в яких зазначено виконувані виробничі послуги: порізка та висікання друкарських аркушів (вид продукції - Подложка на піднос «Біг Тейсті 2010», «Дженерік МакКафе», «Імідж працедавця-Робота», «Сніданок у МакДоналдз 2011», «День народження», «Імідж працедавця-Вписують Роб», «Імідж працедавця-Кар'єра new»), сортування віддрукованих та порізаних заготовок, перевірка якості віддрукованих та порізаних заготовок та відсортування неякісних, пакування заготовок у плівку/папір (крафт/офсет) по 1000 шт., встановлення та пакування на палету; додаток № 8 від 03 серпня 2011 року та акт №8 від 26 серпня 2011 року на загальну суму 201000,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість в розмірі 33500,00 грн.), в яких зазначено виконувані виробничі послуги: нанесення перфорації на бланки формату АЗ з циклом 6:2 на 1 дюйм (бланки «NO»- 151 тис., ience Group»- 102 тис., Foods»- 87 тис., «ДР»- 304 тис., Senсіtive» - 307,6 тис., Group»- 150 тис., ІР»- 15 тис.), нанесення перфорації на бланки формату А4 із циклом 6:2 на 1 дюйм, порізка бланків на формат 410x297 мм, укладання продукції (по 1000 штук), пакування продукції у гофровані коробки (по 1000 штук в одній коробці).

Враховуючи, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) для ТОВ «Екосвіт Україна»підприємствами-постачальниками, відповідач дійшов висновку, що правочини між ТОВ «Екосвіт Україна»та постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків, внаслідок чого, на думку відповідача, операції купівлі у серпні 2011 року ТОВ «Верекон»послуг у ТОВ «Екосвіт Україна»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними.

На підставі акту перевірки від 06 квітня 2012 року №79/2201/33500834 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2012 року №0001152201, згідно якого за порушення п.п.198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 , п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 54500 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 13625 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку щодо неправомірності винесеного повідомлення-рішення від 23 квітня 2012 року №0001152201.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

У відповідності до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу. Разом з тим, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем підтверджено факт сплати податку на додану вартість виконавцю послуг в складі ціни наданих послуг, податковий кредит за перевірений період по взаємовідносинах з ТОВ «Екосвіт Україна»сформований позивачем за наслідками фактичного проведення господарських операцій, що є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, на підставі первинних бухгалтерських документів, податкових накладних, виданих платником податку, який надавав послуги, у відповідності до вимог чинного законодавства. Платник податку, який включив суми сплаченого податку на додану вартість, не може нести відповідальність за дії третіх осіб (постачальників та їх контрагентів) щодо дотримання ними порядку звітування та сплати ними своїх зобов'язань перед бюджетом. Зазначена функція на платника податку чинним законодавством не покладена, що унеможливлює зменшення позивачу суми податкового кредиту у випадку недотримання його контрагентами та їх постачальниками обов'язків перед бюджетом по сплаті податку на додану вартість. Водночас, право позивача на включення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджено належними та допустимими доказами, що передбачені Податковим кодексом України.

Відповідач вважає угоди, укладені між позивачем та ТОВ «Екосвіт Україна» нікчемними, як такі, що укладено з порушенням вимог ст.ст. 203 , 215 , 228 ЦК України , оскільки вказані правочини вчинено з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки не спрямовано на реальне настання правових наслідків.

У відповідності до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу , зокрема, однією з вимог чинності правочину є спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦК України ). Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність вчинення угоди між позивачем та ТОВ «Екосвіт Україна»підтверджується належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи, договором про надання послуг №9.8-05.11, додатками до договору №7 від 02 серпня 2011 року, №8 від 03 серпня 2011 року, актами виконаних робіт №7 від 30 серпня 2011 року, №8 від 26 серпня 2011 року, податковими накладними №19 від 26 серпня 2011 року, №20 від 30 серпня 2011 року, банківськими виписками про перерахування грошових коштів на користь ТОВ «Екосвіт Україна»за надані послуги. Крім того, в матеріалах справи міститься договір №3.1-01.10 від 25 січня 2010 року, укладений між позивачем та ТОВ «Успот лтд», згідно умов якого позивач поставляє продукцію, зазначену в додатках до даного договору, зокрема, в серпні 2011 року поставлено наступну продукцію: подложка на піднос «Біг Тейсті 2010», «Дженерік МакКафе», «Імідж працедавця-Робота», «Сніданок у МакДоналдз 2011», «День народження», «Імідж працедавця-Вписують Роб», «Імідж працедавця-Кар'єра new», яка виконувалась ТОВ «Екосвіт Україна»на підставі додатку №7 від 02 серпня 2011 року; а також договір №1/1.1-01.11 від 10 січня 2011 року, укладений між позивачем та ТОВ «Фоззі-Фуд», згідно якого позивач виготовляє зі своїх матеріалів, власними засобами та поставляє ТОВ «Фоззі-Фуд»поліграфічну продукцію, зокрема, в серпні 2011 року поставлено бланки «NO», Group», Foods», «ДР», Senсіtive», Group», ІР», для виконання яких залучалось ТОВ «Екосвіт Україна»на підставі додатку №8 від 03 серпня 2011 року.

Разом з тим, висновки відповідача в акті перевірки ґрунтуються виключно на непідтвердженні наявності поставок товарів (послуг) для ТОВ «Екосвіт Україна»підприємством-постачальником ТОВ «Трейд Лайн Тернопіль», однак, враховуючи, що ТОВ «Екосвіт Україна»надавало послуги позивачу, а не поставляло товар, який придбавався у ТОВ «Трейд Лайн Тернопіль», відсутні підстави для твердження щодо нікчемності укладених угод між позивачем та ТОВ «Екосвіт Україна»внаслідок відсутності поставок на адресу останнього.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у відповідності до положень п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 , п.п.201.7, 201.8, 201.10 Податкового Кодексу України до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платника податку -ТОВ «Екосвіт Україна», встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності наданих послуг та проведення оплати за них, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 23 квітня 2012 року №0001152201, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 54500 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 13625 грн.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 195 , 196 , 198 , 200 , 205 , 206 , 212 , 254 КАС України , суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 червня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 03 вересня 2012 року.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.