Ухвала

від 24.07.2008 по справі к-20160/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ

АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“24” липня 2008 р.                                                                                             №К-20160/06

Вищий адміністративний суд України у складі

колегії суддів:

Головуючого                                                        Степашка

О.І.

Суддів                                                                     Конюшка

К.В.

                                                                                  Ланченко

Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну

скаргу Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької

області

на постанову Господарського суду Вінницької

області від 06.10.2005 р.

та ухвалу Житомирського

апеляційного господарського суду від 04.04.2006 р.

у справі №9/363-04

за позовом                          Відкритого акціонерного товариства

«Гайсинхліб»

до                                           Гайсинської міжрайонної державної податкової

інспекції

про                                        визнання недійсними податкового

повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Гайсинхліб”

(далі по тексту - позивач, ВАТ “Гайсинхліб”) звернулось до Господарського суду

Вінницької області з позовом до Гайсинської міжрайонної державної податкової

інспекції Вінницької області (далі по тексту - відповідач, Гайсинська МДПІ) про

визнання недійсними податкового повідомлення-рішення.

Постановою Господарського суду Вінницької

області від 06.10.2005 р., яка залишена без змін ухвалою Житомирського

апеляційного господарського суду від 04.04.2006 р., позовні вимоги задоволено;

визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 07.10.2004 р. №12024.

Гайсинська МДПІ звернулась з касаційною

скаргою, в якій просить постанову Господарського суду Вінницької області від

06.10.2005 р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від

04.04.2006 р. скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних

вимог відмовити.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду

України вважає, що касаційна скарга Гайсинської МДПІ не підлягає задоволенню з

наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що

07.10.2004 р. Гайсинською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №12024,

яким позивачу донараховано податок на додану вартість у розмірі 105 848,53

грн., в т.ч. 37 224,02 грн. основного платежу та 68624,00 грн. штрафних

(фінансових) санкцій.

Зазначене податкове повідомлення-рішення

прийнято Гайсинською МДПІ на підставі акту “Про результати планової комплексної

документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного

законодавства Відкритого акціонерного товариства “Гайсинхліб”( код 00375740 за

період з 01.01.2002р. по 30.06.2004р.; ПДВ за період з 01.03.2002р. по

31.07.2004р.) від 05.10.2004р. №0982/2301/00375740.

Актом перевірки встановлено порушення

позивачем вимог:

1) п.п. 7.4.1 п 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1 п 7.7

ст. 7, п.п. 7.2.3 та п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на

додану вартість” внаслідок віднесення до податкового кредиту суми податку на

додану вартість у розмірі 35 277,68 грн. за господарськими операціями по яким

рахується дебіторська заборгованість.

2) п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України

“Про податок на додану вартість” внаслідок включення до податкового кредиту

витрат по сплаті податку у розмірі 1 946,34 грн., підтверджених податковими

накладними, виписаними з порушенням Закону України “Про податок на додану

вартість” та Порядку заповнення податкової накладної. Інші порушення

встановлені Актом перевірки не є предметом даного спору.

Вищий адміністративний суд України

погоджується з думкою судів попередніх інстанцій про безпідставність висновків

Акту перевірки з наступних підстав.

В частині висновків Акту перевірки щодо

порушення п.п.7.4.1 п 7.4. ст. 7, п.п. 7.7.1 п.п. 7.7 ст. 7, п.п. 7.2.3 та п.п.

7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” внаслідок

віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість за

господарськими операціями по яким рахується дебіторська заборгованість Вищий

адміністративний суд України звертає увагу на наступне.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено,

що ВАТ “Гайсинхліб”, згідно платіжних доручень від 05.05.2004 р №538, від

11.05.2004 р. №560, від 24.05.2004 р. №681 перераховано кошти ЗАТ

“Агропромпродукт” у розмірі 200 000,00 грн., в тому числі податок на додану

вартість у розмірі 33 333,33 грн., призначення платежу: “за борошно згідно

договору №7/114/190 від 01.03.2004 р.”. ЗАТ “Агропромпродукт” виписано

податкову накладну від 24.05.2004 р. №287, відповідно якої позивачем придбано

пшеницю 3 класу в кількості 173,913 тонн, по ціні 958,33 грн., на загальну суму

у розмірі 200 000,00 грн., в тому числі ПДВ 33 333,33 грн.

Згідно податкової накладної від 03.06.2004р.

№1281, виписаної ТОВ “Центр Консульт” на загальну суму 234,00 грн., в тому

числі ПДВ 39,00 грн., позивачем придбано “Консультант бухгалтера укр. компл.” 1

шт. по ціні 195,00 грн. До податкового кредиту віднесено ПДВ в сумі 32,50 грн.

Згідно податкової накладної від 20.07.2004 р.

№НАЛ 1611, виписаної СПД ОСОБА_1 на загальну суму 3 571,20 грн., в тому числі

ПДВ 595,20 грн.,  позивачем придбано

“гофроящик 380х 285x218”- 3000 шт. по ціні 0,99 грн. До податкового кредиту

віднесено ПДВ в сумі 277,76 грн., з урахуванням часткової поставки товарів.

Згідно податкової накладної від 29.07.2004 р.

№21, виписаної МП “Пошук” на загальну суму 9 000,00 грн., в тому числі ПДВ 1

500,00грн, номенклатура поставки товарів (робіт, послуг) продавця -

“Передплата” до податкового кредиту віднесено ПДВ в сумі 1 500,00 грн.

Згідно податкової накладної від 26.07.2004 р.

№05934/1, виписаної ТОВ “Агро-техніка“ на загальну суму 517,29 грн., в тому

числі ПДВ 86,20 грн., номенклатура поставки товарів (робіт, послуг) продавця -

“Передплата за запчастини” - 1 шт. по ціні 431,08 грн. до податкового кредиту

віднесено ПДВ в сумі 75,61 грн.

Згідно податкової накладної від 05.07.2004 р.

№782, виписаної Гайсинським управлінням газового господарства на загальну суму

2160,00 грн., в тому числі ПДВ 360,00 грн., номенклатура поставки товарів (робіт,

послуг) продавця - “ транспортування газу” до податкового кредиту віднесено ПДВ

в сумі 58,48 грн.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону

України “Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку

платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду,

визначена згідно з цим Законом

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5

статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права

платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з

подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і

оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного

чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або

комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт

придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7

Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного

періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків

в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість

яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних

фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Таким чином, податкова накладна є документом,

який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Оскільки, усі наведені податкові накладні

оформлені відповідно до вимог чинного законодавства і їх наявність у позивача,

а також право продавців видати позивачу податкові накладні, відповідачем під

сумнів не ставляться, то Вищий адміністративний суд України погоджується з

висновками судів попередніх інстанцій про правомірність включення позивачем

вказаних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість в повному

обсязі.

В частині висновків Акту перевірки щодо

порушення позивачем п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на

додану вартість” внаслідок включення ТОВ ”Гайсинхліб” витрат по сплаті податку

на додану вартість до складу податкового кредиту у розмірі 1 946,34 грн. по

накладним, які складені з порушенням Закону України “Про податок на додану

вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА

України від 30.05.1997 р №165, а саме: ЗАТ ”Вінницький універмаг” від

24.09.2002р. №4743 (сума податку на додану вартість у розмірі 1 556,33 грн.);

Вінницька філія ТОВ “Укравтозапчастина” від 05.04.2004 р. №ВННН004 634-С/04 (

сума податку на додану вартість у розмірі 33,34грн.); ПП ОСОБА_2 від 12.11.2002

р. №1573 (сума податку на додану вартість у розмірі 356,67 грн.), які не

скріплені печаткою виконавця робіт - контрагента позивача судова колегія

звертає увагу на те, що ці податкові накладні є підставою для висновків,

зроблених в результаті оцінки всіх доказів у відповідності з вимогами ст. 83

Кодексу адміністративного судочинства України, про можливість ідентифікації

контрагентів позивача, про достовірність підтвердження фактичності здійснення

господарських операції, сплати податку на додану вартість.

Недотримання позивачем порядку пп. 7.2.6.

п.7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не є підставою

для висновку про неправомірність віднесення понесених відповідачем витрат до

податкового кредиту та не свідчить про обґрунтування рішення податкової

інспекції, оскільки відповідно до абзацу 2 пп.7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону

України “Про податок на додану вартість” підставою для відповідальності

платника податку є не підтвердження суми податку, включеного до податкового кредиту,

на момент перевірки платника податку.

Судами першої та апеляційної інстанції

встановлено фактичне здійснення позивачем господарських операцій, які

підтверджуються податковими накладними від 30.05.1997 р №165, від 24.09.2002 р.

№ 4743, від 05.04.2004 р. №ВННН004 634-С/04, від 12.11.2002 р. №1573 та сплати

сум податку на додану вартість, що є підставою для внесення сум податку на

додану вартість до податкового кредиту.

Таким чином, Вищий адміністративний суд

України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про

безпідставність висновків Акту перевірки щодо порушення позивачем п.п.7.4.5.

п.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний

суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій

належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку.

Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до

зміни чи скасування постанови Господарського суду Вінницької області від

06.10.2005 р. та ухвали Житомирського апеляційного господарського суду від

04.04.2006 р. у справі №9/363-04 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210

- 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Гайсинської міжрайонної

державної податкової інспекції Вінницької області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Вінницької

області від 06.10.2005 р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського

суду від 04.04.2006 р. у справі №9/363-04 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту

проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237

Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

(підпис)

О.І. Степашко

Судді

(підпис)

К.В. Конюшко

(підпис)

Л.В. Ланченко

(підпис)

О.М. Нечитайло

(підпис)

Н.Г. Пилипчук

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар      Меньшикова

О.Я.