Постанова

від 28.08.2012 по справі 2а-5484/12/0170/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

28 серпня 2012 р. (11:10 год.) Справа №2а-5484/12/0170/18

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.І., при секретарі Карпенко Л.П., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ"

до Алуштинської міської санітарно-епідеміологічної станції Державної санітарно-епідеміологічної служби України

про скасувння постанови

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРАТ" (далі-Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Алуштинської міської санітарно-епідеміологічної станції Державної санітарно-епідеміологічної служби України (далі- Відповідач) про скасування постанови № 54 від 26.04.2012р. про обмеження асортиментного мінімуму продукції, що реалізується в магазині ТОВ "КАРАТ" виключив з реалізації тютюнові вироби та спиртні напої з 05.05.2012р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова є неправомірною та безпідставною, такою, що винесена з грубими порушеннями Конституції України, норм процесуального права та такою, що повинна бути скасована.

Ухвалами суду від 25.05.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Сторони повідомлені належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, явку представників не забезпечили.

28.08.2012р. на адресу суду надійшло клопотання позивача з додатковими матеріалами по справі.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись статтями 122, 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРАТ" (іден. код 20684673) є юридичною особою, зареєстрованою 25.12.1998 р. Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №449176.

26.04.2012р. головним державним санітарним лікарем м. Алушти Ракітовим О.Л. на підставі ст. 42 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" було винесено постанову про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства № 54 від 26.04.2012р., якою постановлено обмежити асортиментний мінімум продукції реалізуємої в магазині ТОВ "КАРАТ" м. Алушта, вул. Судакська, 8 від 09.04.2012р. виключивши з реалізації тютюнові вироби та спиртні напої з 05.05.2012р.

Не погодившись з вищевказаною постановою відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРАТ", вважаючи її протиправною, звернулось до суду за захистом свого порушеного права.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.33 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.1994г. №4004-ХІ (далі - Закон №4004) основними напрямками діяльності держсанепідслужби є в т.ч. і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Відповідно до ст.41 Закону №4004 головним державним санітарним лікарям надані повноваження Держсанепіднагляду за дотриманням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарного законодавства, а також застосування, передбачених цим Законом заходів для припинення порушення санітарного законодавства.

Згідно ст.7 Закону №4004 підприємства, установи, організації зобов'язані за пропозицію посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби здійснювати і розробляти санітарні та протиепідемічні заходи, виконають: розпорядження і вказівки даних посадових осіб при здійсненні ними державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Згідно з Положенням про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, затвердженного постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1999 р. № 1109 (далі Положення №1109), метою Держсанепіднагляду України є запобігання, виявлення та припинення порушень санітарного законодавства. Завданнями Держсанепіднагляду, в т.ч.: контроль за дотриманням санітарного законодавства, а також виконанням приписів, які видаються головними державними санітарними лікарями; застосування заходів для припинення порушень санітарного законодавства та притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні таких правопорушень (п.п.. 3,4).

Згідно з вищезазначеним Положенням №1109 (п.8) поточний Держсанепіднагляд включає в себе, у тому числі:

- здійснення контролю за дотриманням юридичними і фізичними особами, передбачених санітарним законодавством, санітарними та протиепідемічними (профілактичними) заходами, приписами, постановами вимог безпеки для здоров'я і життя людини;

- здійснення контролю за організацією і проведенням органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями санітарних і протиепідемічних (профілактичних) заходів.

Крім того, поточний Держсанепіднагляд здійснюється також шляхом обстеження і перевірки об'єктів нагляду щодо дотримання та реалізації вимог безпеки для здоров'я і життя людини.

Згідно з п. 10 Положення №1109 головні державні санітарні лікарі мають право:

- здійснювати нагляд за дотриманням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями санітарного законодавства, а також здійснювати контроль за проведенням санітарних заходів:

- вносити обов'язкові для виконання пропозиції, в щодо усунення порушень санітарного законодавства, здійснювати виробництво по справах про порушення санітарного законодавства;

видавати постанови про накладення штрафу за порушення санітарного законодавства:

- складати акти і протоколи про порушення санітарного законодавства, видавати приписи. Лікарі державної санітарно-епідеміологічної служби їх помічники мають права, зазначені в пунктах 1, 2, а згідно з пунктом 4 складати акти і протоколи про порушення санітарного законодавства;

- видавати приписи, постанови, а також вносити пропозиції власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними особам, у тому числі щодо обмеження діяльності об'єкта нагляду в разі виявлення порушення санітарного законодавства, яке безпосередньо не впливає негативно на здоров'я людей, але може обумовити такий вплив.

Форма постанови про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.04.1995г. №67.

Так, судом встановлено що оскаржувана постанова винесена на підставі порушення ст. 15-2, ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а також нею було встановлено, що асортиментний мінімум магазина ТОВ "КАРАТ" суперечить рішенням сесії міської ради від 28.09.2006р. № 5/5, від 27.12.2006р. №8/194 "Про обмеження споживання та продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995р. визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України (далі- Закон України№481/95).

Відповідно до ст. 15-2 Закону України №481/95 забороняється споживання пива (крім безалкогольного), алкогольних та слабоалкогольних напоїв, вин столових:

1) у закладах охорони здоров'я, крім споживання столових вин на території санаторіїв у спеціально відведених місцях;

2) у навчальних та освітньо-виховних закладах;

3) у громадському транспорті (включаючи транспорт міжнародного сполучення), на зупинках транспорту, у підземних переходах;

4) у закладах культури;

5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);

6) у ліфтах і таксофонах;

7) на дитячих майданчиках;

8) на спортивних майданчиках;

9) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ.

Забороняється куріння тютюнових виробів: 1) у ліфтах і таксофонах; 2) у закладах охорони здоров'я; 3) у навчальних та освітньо-виховних закладах; 4) на дитячих майданчиках; 5) на спортивних майданчиках; 6) у під'їздах жилих будинків; 7) у підземних переходах; 8) у громадському транспорті (включаючи транспорт міжнародного сполучення).

Забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:

1) у закладах громадського харчування;

2) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;

3) у приміщеннях закладів культури;

4) у приміщеннях закритих спортивних споруд;

5) у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

У закладах громадського харчування відводиться не менше 50 відсотків площі торгових залів таких закладів для обслуговування осіб, які не курять.

Власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів.

У місцях для куріння має бути розміщено прямокутний графічний знак із текстом такого змісту: "Місце для куріння" та інформація про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів, із текстом такого змісту: "Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити споживання пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.

Згідно зі ст. 15-3 Закону України №481/95 забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: 1) особами, які не досягли 18 років; 2) особам, які не досягли 18 років; 3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв; 4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій; 5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі); 6) з торгових автоматів; 7) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива); 8) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар); 9) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет; 10) з рук; 11) у невизначених для цього місцях торгівлі.

Забороняється продаж товарів дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби.

На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.

Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Продаж вин столових здійснюється без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Продаж вин з доданням спирту (виноматеріалів оброблених) виноградних власного виробництва ординарних та марочних на розлив з тари місткістю від 50 до 600 л дозволяється суб'єктам господарювання первинного та змішаного виноробства виключно за місцем розташування таких суб'єктів господарювання у межах адміністративно-територіальних одиниць (міст, селищ, сіл) із сплатою акцизного податку у розмірі, встановленому Податковим кодексом України, якщо у ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями про це є відповідний запис органу, що видав таку ліцензію. Річні обсяги продажу вин (виноматеріалів оброблених) на розлив такими суб'єктами господарювання не можуть перевищувати 20 відсотків від річного обсягу вироблених виноматеріалів.

Щодо порушення позивачем ст. 15-2 Закону України №481/95, то суд вказує що ця стаття регулює саме в яких місцях забороняється споживання пива, алкогольних та слабоалкогольних напоїв, вин столових, а також в яких місцях забороняється куріння тютюнових виробів, тобто вона взагалі не має відношення до позивача, а тому не могла бути ним порушена.

Щодо порушення позивачем ст. 15-3 Закону України №481/95, то суд вказує що ця стаття регулює яким саме особах забороняється продаж пива, алкогольних та слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів та в яких саме місцях забороняється продаж вищезазначених товарів, тобто зазначена стаття також не має ніякого відношення до позивача, оскільки магазин, який належить до ТОВ "КАРАТ" в зазначених у статті містах не розташований.

Отже, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши вищенаведені статті 15-2, 15-3 Закону України №481/95, які були порушені позивачем, як це вважає відповідач та на підставі яких винесено останнім оскаржувану постанову, суд звертає увагу на те, що судом не вбачається таких порушень з боку позивача та зворотне під час розгляду справи відповідачем доведено не було, оскільки магазин "Продукти", який належить до ТОВ"КАРАТ", знаходиться поблизу вище перелічених закладів, а не в самих цих закладах.

Стосовно рішень сесії міської ради від 28.09.2006р. № 5/5, від 27.12.2006р. №8/194 "Про обмеження споживання та продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів" суд зазначає про те, що під час вивчення матеріалів справ, судом були дослідженні таки документи:

- ліцензія №618421 серії АГ від 15.05.2011р. на роздрібну торгівлю алкогольними напоями;

- ліцензія №619298 серії АГ від 15.05.2011р. на роздрібну торгівлю тютюновими виборами;

- торговий патент №670457 серії ТПБ від 01.01.2012р. на право здійснення підприємницької діяльності у сферах: роздрібна торгівля;

- свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №20036508 від 20.03.2012р., індивідуальний податковий номер 206846701023;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №086133 серії АЖ , де зазначено види діяльності: 51.39.0 неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; 52.11.0 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, 55.30.2 діяльність кафе;

- експлуатаційний дозвіл для потужностей з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів №98500/19/47 від 06.04.2012р. (асортимент продукції: бакалійна та гастрономічна продукція, хлібобулочні та кисломолочні вибори, алкогольні та безалкогольні напої), виданий головним державним санітарним лікарем Алуштинської санітарно- епідеміологічної станції Ракітовим О.Л.;

- асортиментний мінімум продукції, що реалізується ТОВ "КАРАТ" в магазині "Продукти" по вул. Судакська, 8, від 09.04.2012р., де зазначено п. 1.2 спиртні напої, п. 1.3 табачні вибори, узгоджений з головним державним санітарним лікарем м. Алушта Ракітовим О.Л.;

- висновок державної санітарно- епідеміологічної експертизи №05.03.02 - 04/29943 від 09.04.2012р., затверджений головним державним санітарним лікарем м. Алушта Ракітовим О.Л., який встановлює, що об'єкт експертизи, а саме магазин "Продукти" ТОВ "КАРАТ" відповідає вимогам діючого законодавства, а саме Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", Закону України "Про безпечність заявленого асортиментного переліку реалізованої продукції" зі збереженням профілю діяльності та збереження заявленого асортиментного переліку реалізованої продукції.

Отже можливо зробити висновок про те, що усі вищенаведені дозвільні документи були узгодженні позивачем з органами місцевого самоврядування та державною санітарно-епідемічною службою України в м Алушта вже після винесення рішень сесій Алуштинської міської ради від 28.09.2006р. №5/5 та від 27.12.2006р. №8/194.

На підставі вищевикладеного суд може зробити висновок про те, що у відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваної постанови №54 від 26.04.2012р., оскільки позивачем не були порушені норми ст. 15-2, ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та рішенням сесії міської ради від 28.09.2006р. № 5/5, від 27.12.2006р. №8/194 ", а отже відповідно до ч. 1 ст. 19 Господарського кодексу України ТОВ "КАРАТ" має право без обмежень здійснювати господарську діяльність, яка не суперечить законодавству.

Також, суд звертає увагу на те, що 09.08.2012р. постановою Алуштинського міського суду по справі №0101/3705/2012 за позовом ТОВ "КАРАТ" до Алуштинської міської ради АР Крим про визнання недійсними рішення міської ради, яка набрала законної сили, було позов задоволено та визнано недійсними і відмінено рішення Алуштинської міської ради АРК від 28.09.2006р. №5/5 "Про обмеження споживання та продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в м. Алушті" та від 27.12.2006р. №8/194 "Про внесення змін в рішення 5 сесії 5 скликання від 28.09.2006р. №5/5 "Про обмеження споживання та продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в м. Алушті".

Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем належних доказів правомірності прийняття постанови, що оскаржується не надано.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Враховуючи, що позивач заявив вимоги лише про скасування спірного рішення, замість вимог про визнання її протиправною та скасування, як це передбачено для правових актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частині вийти за межі позовних вимог.

Суд також вважає можливим стягнути на користь позивача суму судового збору, сплаченого при зверненні до суду в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Алуштинської міської санітарно-епідеміологічної станції Державної санітарно-епідеміологічної служби України про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства №54 від 26.04.2012р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ" судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Алуштинської міської санітарно-епідеміологічної станції Державної санітарно-епідеміологічної служби України, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 32,19 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Панов О.І.