Постанова

від 04.09.2012 по справі 2а/1270/6093/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6093/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Ципко О.В.

при секретарі -Гаркуші Ю.О.,

за участю представників сторін:

позивача - Дерев'янченко І.С. (довіреність від 31.05.2012 р. № 2090/8/10),

відповідача: не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Дочірнього підприємства Державна акціонерна компанія "Хліб України" Зоринівський елеватор про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ

08 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов зазначений адміністративний позов.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що станом на 23.07.2012 року підприємство допустило податкову заборгованість в сумі 55821,52грн, з яких:

- з ПДВ в сумі 10929,12 грн., із них штрафна санкція - 7768,07грн; пеня - 3161,05грн; штрафна санкція нарахована згідно податкового повідомлення - рішення від 26.04.2010 року №0000081501/0, граничний термін сплати узгодженого зобов'язання 04.06.2010 року;

- земельному податку юридичних осіб у сумі 44892,40грн., із них основний борг 26498,17грн., штрафна санкція 2928,22грн., пеня 15466,01грн., нарахована згідно податкових декларацій з плати за землю: № 583 від 20.02.2012 року на суму 12915,65грн., № 400 від 31.01.2011 року на суму 8149,52грн., № 532 від 28.01.2010 року на суму 5433,00грн., згідно податкового повідомлення-рішення № 0000011503/0 від 26.04.2010 року на суму 2928,22грн., граничний термін сплати 04.06.2010 року.

Представники позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» Зоринівський елеватор» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності рішенням Міловської районної державної адміністрації 27.04.1999 № 21794725Ю0010172 (а. с. 98) та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Луганській області № 23061 від 16.04.2002 (а. с. 96-97). Згідно статуту підприємство знаходиться за адресою: 92522, Луганська область, Міловський район, с. Зоринівка, вул. Залізнична, 1 (а. с. 86-95). Перебуває на податковому обліку в Міловському відділенні Біловодської МДПІ з 27.04.1999 № 5 (а. с. 99.)

Станом на 28.11.2011 відповідач має заборгованість перед бюджетом у сумі 55821,52 грн., з яких:

- з податку на додану вартість в сумі 10929,12грн.(а.с.9). Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання на підставі чого Біловодською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000081501/0 від 26.04.2010 року на суму 7768,07грн. (а.с.30), та нарахована пеня в сумі 3161,05грн.

- із земельного податку в сумі 44892,40 грн., з яких: основний борг - 26498,17 грн., штрафна санкція - 2928,22грн., пеня - 15466,01 грн. Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з вказаного податку, що підтверджується розрахунком по сумам податкового боргу (а. с. 10-11), податковою декларацією з плати за землю (а. с. 14-17) та податковими розрахунками земельного податку (а. с. 26-27).

З метою погашення податкового зобов'язання, Міловським відділенням Біловодської МДПІ Луганської області відповідачу були особисто вручені перша податкова вимога від 17.07.2002 № 1/24 (а. с. 40), що була отримана 18.07.2002, про що свідчить підпис уповноваженої особи підприємства на корінці вимоги, та друга податкова вимога від 19.08.2002 № 2/23 (а. с. 41), що була отримана 21.08.2002, про що свідчить підпис уповноваженої особи підприємства на корінці вимоги. Зазначені вимоги не були виконані, у встановленому законом порядку не оскаржувались. З вищевикладеного впливає, що сума податкового боргу є узгодженою.

Зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем до теперішнього часу не сплачена.

Як вбачається із матеріалів справ, Міловським відділенням Біловодської МДПІ Луганської області 07.10.2002 було прийнято рішення № 21 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а. с. 101) та майно відповідача внесено у податкову заставу, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 18549536 від 14.05.2008 (а. с. 100).

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011р. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 Закон України № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо нарахування та визначення податкового зобов'язання із застосування штрафних санкцій та направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.

Відповідно до п. п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі - Закон 2181) (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п. п. 6.2.3 п. 6.2 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ст. 6 Закону України № 2181 та з метою погашення податкового боргу податковим органом приймались заходи, передбачені Законом № 2181, а саме: відповідачу були особисто вручені податкові вимоги від 17.07.2002 № 1/24 (а. с. 40) та від 19.08.2002 № 2/23 (а. с. 41). У встановленому законом порядку вимоги не оскаржувались. З вищевикладеного випливає, що сума податкового боргу є узгодженою.

Відповідно до п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин щодо стягнення податкового боргу) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу.

Зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем до теперішнього часу не сплачена.

Законом України «Про систему оподаткування» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про плату за землю» від 25.03.2005 № 2505-ІV, податок - обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.

Відповідно до ст. 2 Закону, власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового Кодексу України зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Податкового Кодексу України передбачено невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до ст. 269 Податкового Кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі..

Відповідач є орендарем земельних ділянок та платником земельного податку, що підтверджується відомостями про наявність земельних ділянок (а. с. 18,24).

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового Кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до п. 286.3 ст. 286 Податкового кодексу України, платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були подані податкові розрахунки з плати за землю (а. с. 26-27).

Відповідно до ст.. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг (недоїмка) - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно ст. 15 Податкового кодексу України платники податків - фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом України або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з вищезазначеним Кодексом.

Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобов'язання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

Станом на момент подання адміністративного позову відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 10921,52грн. Заборгованість утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підтверджується:

- актом перевірки від 17.03.2010 р. (а.с. 34-39);

- податковим повідомленням-рішенням від 26.04.2010 р. № 0000081501/0 (а.с. 31);

- розрахунком податкового боргу (а.с 8).

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 20.1.18 Податкового кодексу України, органи Державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового Кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

З огляду на викладене суд вважає, що підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому позов Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Дочірнього підприємства Державна акціонерна компанія "Хліб України" Зоринівський елеватор про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 04 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись Податковим Кодексом України, статтями 2, 6, 7, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Дочірнього підприємства Державна акціонерна компанія "Хліб України" Зоринівський елеватор про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

Стягнути з дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» Зоринівський елеватор» код ЄДРПОУ 00957270 юридична особа: 92522, вул.Залізнична,1, Міловського району, Луганської області заборгованість у сумі 55821,52 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот двадцять одна гривня 52 коп.), а саме:

- з податку на додану вартість у сумі 10921,52грн. (десять тисяч дев'ятсот двадцять одна гривня 52 коп.), отримувач: УДКСУ у Міловському районі Луганської області, МФО - 804013, код - 36870575, № р/р 31111029700198, призначення платежу - податок на додану вартість (14010100), Державний бюджет України,;

- земельний податок з юридичних осіб у сумі 44892,40грн. (сорок чотири тисячі вісімсот дев'яносто дві гривні 40 коп.) отримувач: Морозівська сільська Рада р/р 33213811700202 код 04336412, МФО 804013, призначення платежу - земельний податок з юридичних осіб (13050105) Місцевий бюджет Міловський район.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову викладено в повному обсязі 10.09.2012 року.

СуддяО.В. Ципко