Постанова

від 06.09.2012 по справі 7637/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 вересня 2012 р. № 2-а- 7637/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Волошина Д.А.

за участю секретаря судового засідання Зеленькова О.В.

представників : позивача -Благи С.В., відповідача -Липитинської О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ХАРКІВ" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО-ХАРКІВ" , з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби , в якому просить суд, скасувати податкове повідомлення-рішення 0000072320 від 21 березня 2012 року та рішення ДПС у Харківський області № 2505/10/10.2-17.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2012р. відмовлено у відкриті провадження в частині вимог про скасування рішення ДПС у Харківський області № 2505/10/10.2-17.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відображені в акті перевірки № 348/23-217/31340033 від 05.03.2012 року висновки ДПІ про нікчемність правочинів, які були укладені між позивачем ТОВ "АВТО-ХАРКІВ" та ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Тех-Агроремпоставка" є хибними, наполягав на правильності обчислення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, так як позивач не допускав порушень п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідач, Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки, зазнаючи, що факт визнання угод нікчемними та безпідставність складання податкових накладних контрагентом ТОВ "Тех-Агроремпоставка" в сукупності свідчать про відсутність правових підстав для формування ТОВ "АВТО-ХАРКІВ" податкового кредиту за операціями з поставки товарів від ТОВ "Тех-Агроремпоставка" та ТОВ "Промтехноопт" які фактично не відбулися.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, просив відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях на адміністративний позов та матеріалах перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю " АВТО-ХАРКІВ " зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Західній міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та свідоцтвом платника ПДВ. (а.с. 68-71)

ДПІ у Ленінському районі м. Харкова була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "АВТО-ХАРКІВ" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо операцій по взаємовідносинам з платником податків ТОВ "Тех-Агроремпоставка" (код ЄДРПОУ 36457279 ) за період з 01.01.2010-30.09.2010року, ТОВ "Промтехноопт", код 37092055 за період з 01.12.2010-31.12.2010 року, з 01.01.2011-30.09.2011 року.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000072320 від 21.03.2012 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 770,412 грн., у т.ч. за основним платежем - 653,735 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями -116,677 грн.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки № 348/23-217/31340033 від 05.03.2012 року висновки відповідача про заниження податку на додану вартість та встановлено порушення п.п. 7.5.1 п.7.5 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 - ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями та п.44.1 ст.44 п.198,2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями в розмірі 653735,00 грн., в тому числі у січні 2010- 15038,00 грн., у лютому 2010 - 14237,00 грн., березні 2010 року - 34413,00 грн., у квітні 2010 року - 32240,00 грн., у травні 2010- 21483,00 грн. У червні 2010 року - 30261,00 грн., у липні 2010 року - 24373 грн. , серпні 2010 року - 21253 грн., вересні 2010 року - 30750 грн., у жовтні - 2010 року 30326 грн., у листопаді 2010 року - 13888 грн., у грудні 2010 року - 137159 грн., у січні 2011 року - 19777 грн., лютому 2011 року - 19898 грн. березні 2011 року - 28853,00 грн., квітні 2011 року - 38813, 00 грн., у травні 2011 - 37558, 00 грн. У червні 2011 року - 44132,00 грн., у липні 2011 року - 46628 грн., серпні 2010 року - 60191 грн., вересні 2010 року - 54464,00 грн.

З акту перевірки вбачається, що обставиною для визнання нікчемності правочинів слугували акти перевірок ТОВ "Тех-агроремпоставка" № 1459/23-03-05/36457279 від 30.06.2011 року та ТОВ "Промтехноопт" № 721/23-03-05/37092055 від 20.04.2011 р., № 1251/23-03-05/37092055, № 1489/23-03-05/37092055 від 01.06.2011 р., акт від 07.11.2011 р. № 220/23-03-05/37092055, від 13.09.2011 р. № 9/23-02-05/370092055, від 21.10.2011 р. № 111/23-02-05//370092055, від 14.12.2011 р. № 324/23-03-05//370092055, в яких орган податкової служби посилався на інформацію про відсутність контрагентів позивача ТОВ "Тех-Агроремпоставка" та ТОВ «Промтехноопт» за місцем реєстрації та аналізу податкової звітності. Таким чином в результаті дослідження господарських відносин ТОВ "АВТО-ХАРКІВ" з платником податків ТОВ "Тех-Агроремпоставка" та ТОВ «Промтехноопт» відповідач прийшов до висновку про заниження податку на додану вартість на 653735 грн.

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Згідно з матеріалами справи між позивачем, ТОВ "АВТО-ХАРКІВ" (як покупцем) та ТОВ "Тех-Агроремпоставка" (як продавцем) було укладено договір поставки товару № 04/01 від 04.01.2010 року. Згідно п.1.1. постачальник (ТОВ " Тех-Агроремпоставка") передає у власність покупця товар, а покупець (ТОВ "АВТО-ХАРКІВ") прийняти та оплатити товар.

ТОВ "АВТО-ХАРКІВ" (як покупцем) та ТОВ "Промтехноопт" (як продавцем) було укладено договір поставки товару № 01/12 від 01.12.2010 року. Згідно п.1.1. постачальник (ТОВ "Промтехноопт") передає у власність покупця товар, а покупець (ТОВ "АВТО-ХАРКІВ") прийняти та оплатити товар.

Ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Оглянувши в судовому засіданні зазначені договори поставки товару та специфікації до них, суд не вбачає порушень закону в їх укладенні, позаяк ці правочини було укладено право і дієздатними юридичними особами, їх предмет, зміст прав і обов'язків сторін не суперечать закону. Текст договору засвідчений печатками суб'єктів господарювання, які є його сторонами.

Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Враховуючи відсутність у суб'єктів господарювання законодавчо наданих повноважень перевіряти обсяг діє та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно - правовими взаємовідносинами, суд доходить висновку про те, що наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб'єкта господарювання, печатки цього суб'єкта є розумно достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені суб'єкта господарювання.

Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача при укладанні з ТОВ "Тех-Агроремпоставка" та ТОВ «Промтехноопт» договорів поставки товару ДПІ до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Крім цього суд зазначає, що проведеними невиїзними перевірками контрагентів не досліджувались первинні документи суб'єктів господарських відносин.

ТОВ "АВТО-ХАРКІВ" було придбано у ТОВ "Тех-Агроремпоставка" в період з 01.01.2010р. по 30.09.2010р. автозапчастини на загальну суму 1609572 грн., в тому числі ПДВ 268262 грн., що підтверджується наступними документами: договором поставки товару № 04/01 від 04.01.2010р.; специфікаціями до договору; видатковими та податковими накладними та товарно - транспортними накладними. (а.с. 112-156, 162-201, 202-245 т.1, 1-44 т.2) Розрахунки за отриманий товар проведені у безготівковій формі, що підтверджується наданими до суду банківськими виписками. (а.с. 57-236 т.2)

ТОВ "АВТО-ХАРКІВ" було придбано у ТОВ «Промтехноопт» в грудні 2010 року та в період січень - вересень 2011 року автозапчастини на загальну суму 2312838 грн., в тому числі ПДВ 385473,00 грн., що підтверджується наступними документами: договором поставки товару № 01/12 від 01.12.2010р.; специфікаціями до договору; видатковими та податковими накладними та товарно - транспортними накладними., що містяться в матеріалах справи.(а.с. 157-161 т.1, 45-56, 239-240 т.2, 2-174 т.3 ) Розрахунки за отриманий товар проведені у безготівковій формі, що підтверджується наданими до суду банківськими виписками. (а.с. 175-245 т.3, а.с. 1- 65 т.4)

З акту перевірки вбачається, що отриманий за договорами товар був оприбуткований ТОВ "АВТО-ХАРКІВ" у бухгалтерському обліку підприємства, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.

ТОВ "АВТО-ХАРКІВ" у 2010 та 2011 році отримані від ТОВ "Тех-Агроремпоставка" та ТОВ «Промтехноопт» зазначені податкові накладні включені до складу податкового кредиту.

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість у 2010 року регламентовані п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ", де вказано, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість у 2011 року регламентовані п.198.1. ст.. 198 Податкового кодексу України, яким передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 і п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.. 201 Податкового кодексу України та ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР та п. 201.4 ст. 204 Податкового кодексу України податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Дата виникнення податкових зобов'язань платника ПДВ визначається згідно з нормами п. 7.3 ст. 7 цього Закону та ст. 187 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів, видаткових накладних, довіреностей на отримання ТМЦ.

Судом встановлено, що постачальники товару, щодо яких відповідачем оспорюється право позивача на податковий кредит з ПДВ на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані в установленому законом порядку, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців відсутні записи про відсутність за місцезнаходженням або підтвердження відомостей про юридичну особу, знаходився на обліку в податковому органі, мали статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угоди, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.

Факт придбання товару підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду а саме: договорами поставки товару, специфікаціями, видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками, товарно -транспортними накладними.

Судом встановлено, що факт придбання позивачем товару у ТОВ "Тех-Агроремпоставка", ТОВ «Промтехноопт» здійснювався саме в межах господарської діяльності для подальшого продажу автозапчастин, що підтверджується видатковими та податковими накладними, довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей, що містяться в матеріалах справи. (а.с. 66-127 т.4)

Факт наявності офісних та складських приміщень у позивача та його контрагентів підтверджується наданими до суду договорами оренди нежитлових приміщень.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам.

П.п 10.1., 10.2. ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 16 Податкового кодексу України передбачають, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

До суду подані товарно - транспортні накладні, що підтверджують факт транспортування товару від продавця до покупця. З матеріалів справи вбачається, що транспортування товару здійснювалось транспортом, що належить на праві приватної власності директору ТОВ "АВТО-ХАРКІВ". (а.с. 86 т.4) При цьому суд зазначає, що відсутність ліцензії у керівника підприємства, як фізичної особи на право перевезення вантажів власним транспортним засобом не є безумовним доказом неправомірності вчиненої господарської операції.

При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами № 04/01 від 04.01.2010р., № 01/12 від 01.12.2010р. відповідач суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

Вивчивши матеріали справи, суд відзначає, що відповідач не подав суду доказів прийняття компетентною особою за актом перевірки діяльності ТОВ "АВТО-ХАРКІВ" рішення про порушення кримінальної справи, наявність якого згідно з ст.97 Кримінально-процесуального кодексу України є обов'язковою в разі вчинення посадовими особами позивача кримінального діяння у сфері оподаткування.

Таким чином формування податкового кредиту платника ПДВ здійснено відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000072320 від 21 березня 2012 року обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.19 Конституції України, Законом України "Про податок на додану вартість", Податковим кодексом України, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ХАРКІВ" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати повністю податкове повідомлення-рішення № 0000072320 від 21 березня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ХАРКІВ" (61017, м. Харків вул. Котлова 115, код - 31340033) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подачі апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 10 вересня 2012 року.

Суддя Волошин Д.А.