Рішення

від 04.09.2012 по справі 5026/1101/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 року Справа № 18/5026/1101/2012

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді -Васяновича А.В.,

секретар судового засідання -Козоріз О.І.,

за участю представників сторін:

від позивача -Волошин Ю.М. - представник за довіреністю,

від відповідача -Коломієць В.І. -голова правління,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунального підприємства "Сміла -ліфт", м. Сміла, Черкаської

області

до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Згода",

м. Сміла, Черкаської області

про стягнення 40 370 грн. 94 коп. та розірвання договору,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року комунальне підприємство "Сміла -ліфт" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Згода" про стягнення заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на технічне обслуговування та ремонт ліфтів від 15 травня 2011 року за №39 в розмірі 103 788 грн. 34 коп., в тому числі: 87 714 грн. 61 коп. основний борг, 1 215 грн. 66 коп. 3% річних та 14 858 грн. 07 коп. пеня, а також розірвання вказаного договору.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26 липня 2012 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 07 серпня 2012 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

До початку судового засідання від позивача надійшла заява від 03 вересня 2012 року про зміну предмету позову та зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача 89 396 грн. 55 коп., в тому числі: 84 838 грн. 61 коп. основний борг за надані послуги згідно договорів на технічне обслуговування та ремонт ліфтів за №23 від 23 липня 2007 року та від 15 травня 2011 року за №39, 1 445 грн. 20 коп. 3% річних та 3 112 грн. 74 коп. пеня.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги викладені в заяві підтримав.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

В п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Розгляд справи по суті розпочався судом в судовому засіданні, яке відбулося 07 серпня 2012 року, що підтверджується відповідним протоколом судового засідання.

Водночас, в даній заяві позивач фактично заявив додаткові нові вимоги про стягнення боргу, що виник під час виконання іншого договору, а саме: договору №23 від 23 липня 2007 року.

Оскільки заява від 03 вересня 2012 року про зміну предмету позову подана всупереч вимогам ч. 4 ст. 22 ГПК України, то остання в цій частині підлягає поверненню позивачу без розгляду на підставі ч. 1 ст. 63 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 04 вересня 2012 року на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 12 год. 40 хв.

Після перерви позивач повторно подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 40 370 грн. 94 коп. боргу за несплату відповідачем виконаних позивачем робіт згідно договору на технічне обслуговування та ремонт ліфтів від 15 травня 2011 року за №39. В частині вимог про розірвання договору від позову відмовився.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вказана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому судом розглядається позов комунального підприємства "Сміла -ліфт" з урахуванням зменшених позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги (з урахуванням зменшеного їх розміру) підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням їх зменшення визнав, про що надав відповідний відзив.

В судовому засіданні, яке відбулося 04 вересня 2012 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/1101/2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 15 травня 2011 року між об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Згода" (замовник) та комунальним підприємством "Сміла - ліфт" (підрядник) було укладено договір за №39.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання щодо організації і виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на об'єктах замовника відповідно з додатком 2, який є невід'ємною частиною цього договору.

За своєю правовою природою вищезазначений договір є договором підряду, тому відносини сторін регулюються параграфом 1 глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 2.2. договору щомісячна оплата робіт згідно з договором визначена узгодженням сторін на день його укладення і складає 741 грн. 00 коп. за один ліфт, всього 6 669 грн. 00 коп. в місяць. Відомість визначеної щомісячної суми оплати робіт наведена в додатку 1, який є невід'ємною частиною договору.

06 листопада 2011 року додатковою угодою №1 було внесено зміни до договору №39 в частині розміру щомісячної оплати робіт яка складала 736 грн. 00 коп. за один ліфт, всього за місяць 6 624 грн. 00 коп.

Згідно п. 5.1. та п. 5.2. договору у кінці поточного місяця підрядник надає замовнику акт виконаних робіт встановленого на підприємстві зразка в двох екземплярах з відміткою дати їх передачі. Замовник перевіряє правильність складання актів, підписує їх, посвідчує печаткою і на протязі трьох днів з дня одержання, один екземпляр акту повертає підряднику.

Позивач виконав передбачені в договорі роботи та надав відповідачу всі необхідні послуги на загальну суму 85 090 грн. 94 коп., за період з липня 2011 року по липень 2012 року (з урахуванням наданого суду уточненого розрахунку боргу та періоду заборгованості), що підтверджується актами виконаних робіт копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач відповідні роботи прийняв про що свідчать підписані ним акти виконаних робіт.

Однак зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт відповідач виконав частково сплативши 44 720 грн. 00 коп.

В зв'язку з чим, позивач просив стягнути з відповідача 40 370 грн. 94 коп. боргу за виконані роботи згідно договору на технічне обслуговування та ремонт ліфтів від 15 травня 2011 року за №39.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 5.3. договору на підставі підписаних актів замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніше десятого числа наступного місяця.

Отже, станом на день розгляду справи в суді строк оплати виконаних позивачем робіт настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за виконані роботи в повному обсязі.

Відповідач позов в цій частині визнав, про що надав суду письмову заяву.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином кошти в розмірі 40 370 грн. 94 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

До прийняття відмови позивача від позову в частині вимог про розірвання договору на технічне обслуговування та ремонт ліфтів від 15 травня 2011 року за №39 господарський суд роз'яснив сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, та перевірив повноваження у представника позивача на вчинення даної дії.

Оскільки позивач відмовився від вимоги про розірвання договору на технічне обслуговування та ремонт ліфтів від 15 травня 2011 року за №39, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 7 вищевказаного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Частиною другою ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, з урахуванням задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України 466 грн. 27 коп. судового збору (2 075 грн. 77 коп. (сплачений позивачем судовий збір) -1 609 грн. 50 коп. (мінімальний розмір судового збору встановлений ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Крім того слід вказати, що оскільки позивачем не було сплачено судовий збір за розгляд позовної вимоги немайногво характеру (розірвання договору), то п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" не застосовується.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 49, п. 4 ч.1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Прийняти відмову комунального підприємства "Сміла - ліфт" (вул. Паторжинського, 3, м. Сміла, Черкаської області, ідентифікаційний код 30323656) від позову в частині вимог про розірвання договору на технічне обслуговування та ремонт ліфтів від 15 травня 2011 року за №39 укладеного між об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Згода" та комунальним підприємством "Сміла -ліфт".

3. Провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору на технічне обслуговування та ремонт ліфтів від 15 травня 2011 року за №39 укладеного між об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Згода" та комунальним підприємством "Сміла -ліфт" - припинити.

4. Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Згода", вул. Кармелюва, 82, м. Сміла, Черкаської області, ідентифікаційний код 26155303 на користь комунального підприємства "Сміла - ліфт", вул. Паторжинського, 3, м. Сміла, Черкаської області, ідентифікаційний код 30323656, р/р 260035793001 в філії ПРУ Банк "Фінанси та кредит", МФО 331832 - 40 370 грн. 94 коп. -основного боргу та 1 609 грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.

5. Стягнути з Державного бюджету України реєстраційний рахунок №31213206783002, отримувач - УДКСУ у м. Черкасах Черкаської області, код -38031150, банк -ГУДКСУ у Черкаській області, МФО -854018, код бюджетної класифікації -22030001 на користь комунального підприємства "Сміла - ліфт", вул. Паторжинського, 3, м. Сміла, Черкаської області, ідентифікаційний код 30323656, р/р 260035793001 в філії ПРУ Банк "Фінанси та кредит", МФО 331832 судовий збір в сумі 466 грн. 27 коп., сплачений по платіжному дорученню №421 від 20 липня 2012 року.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 06 вересня 2012 року.

Суддя А.В.Васянович