Рішення

від 05.09.2012 по справі 5026/1115/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2012 року Справа № 08/5026/1115/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача -Шульга О.М. - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний

центр «Перспектива»

до

відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Л.Т.В.»

про стягнення 64 815,69 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний центр «Перспектива»звернулось до суду з позовом про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю «Л.Т.В.»64 815,69 грн., у тому числі: 54 330,00 грн. основного боргу, 543,30 грн. штрафу, 9 942,39 грн. пені та відшкодування у зв'язку із цим судового збору.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджено відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 20.08.2012.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, оскільки неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання є правом сторони, а не обов'язком.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

31.05.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний центр «Перспектива»(надалі -довіритель, позивач у справі) та товариством обмеженою відповідальністю «Л.Т.В.» (надалі -повірений, відповідач у справі) було укладено договір доручення на придбання №48 (надалі -договір), предметом якого є укладення повіреним від імені та за рахунок довірителя договору поставки круглого лісу (надалі -товару) з метою придбання їх довірителем.

Позивачем на виконання умов договору було переховано кошти для укладення договору поставки товарів на загальну суму 54 330,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №36 від 01.06.2011 на суму 16 830,00 грн., платіжним дорученням №40 від 08.06.2011 на суму 17 300,00 грн., платіжним дорученням № 42 від 14.06.2011 на суму 20 000,00 грн.

Відповідно до п. 5.2 договору, відповідач повинен закупити товар у триденний термін з моменту перерахування йому позивачем коштів. У разі неможливості закупівлі товару у триденний термін, відповідач зобов'язаний повернути всі кошти позивачу.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що за порушення відповідачем термінів перерахування грошових коштів позивачу, визначених у п. 5.2 цього договору нараховується штраф у розмірі 1% не перерахованих сум та пеня 0,05% від суми за кожний день прострочення.

Відповідач свої зобов'язання у встановлений договором строк належним чином не виконав і станом на 09.07.2012 кошти у сумі 54 330,00 грн. позивачеві не повернув.

Представник позивача направив відповідачу претензію №12/46 від 14.06.2012 із вимогою погасити наявну заборгованість, отримання якої останнім підтверджено відповідним описом вкладення до цінного листа та поштовим чеком, яку відповідачем залишено без відповіді та задоволення.

У зв'язку з вказаним порушенням договору позивач звернувся із позовом до суду про стягнення із відповідача 54 330,00 грн. заборгованості, 543,00 грн. штрафу та 9 942,39 грн. пені.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 173, 174 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №48 від 31.05.2011, зміст якого відповідає положенням ст.1000 ЦК України, якою встановлено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Належне виконання договірних зобов'язань щодо забезпечення відповідача засобами, необхідними для виконання доручення підтверджено відповідними матеріалами справи - платіжним дорученням № 36 від 01.06.2011 на суму 16 830,00 грн., платіжним дорученням № 40 від 08.06.2011 на суму 17 500,00 грн., платіжним дорученням №42 від 14.06.2011 на суму 20 000,00 грн.

Згідно положень пункту 5.2 договору відповідач повинен був закупити товар у триденний термін з моменту перерахування йому позивачем коштів. У разі неможливості закупівлі товару у триденний термін відповідач зобов'язаний повернути всі кошти позивачу, однак відповідач дані кошти не повернув і на день звернення позивача до суду за відповідачем рахується заборгованість у сумі 54 330,00 грн.

Наявність, підстави виникнення та розмір боргу відповідач не заперечив, доказів належного виконання своїх зобов'язань по договору суду не надав, відповідно вимога позивача про примусове стягнення 54 330,00 грн. заборгованості підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідальність за порушення відповідачем строків перерахування грошових коштів позивачу, передбачена пунктом 6.3 договору, відповідно до якого за порушення відповідачем термінів перерахування грошових коштів позивачу, визначених у п. 5.2 цього договору нараховується штраф у розмірі 1% не перерахованих сум та пеня 0,05 % від суми за кожний день прострочення.

На підставі вказаних положень, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачеві 9 942,39 грн. пені, у розмірі 0,05% від суми за кожний день прострочення та 1% штрафу від суми заборгованості у розмірі 543,30 грн.

Суд погоджуючись із визначенням розміру нарахованого позивачем штрафу, не погоджується із стягненням, визначеного позивачем розміру пені, оскільки він не відповідає приписам чинного законодавства, а саме Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Статтями 1, 3 зазначеного Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладені положення, вимога позивача про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання щодо перерахування йому грошових підлягає до часткового задоволення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що становить 4 222,11 грн. за період з 17.06.2011 по 16.12.2011.

Відповідачем, всупереч положенням ст. ст. 33, 34 ГПК України, не було доведено факту своєчасного виконання зобов'язань чи повернення грошових коштів, тому суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 54 330,00 грн. заборгованості, 4 222,11 грн. пені та 543,30 грн. штрафу.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог підлягають стягненню 1 467,45 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства обмеженою відповідальністю «Л.Т.В.»(18006, м. Черкаси, вул. Вербовецького, буд. 63, кв. 34, код 36584428 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний центр «Перспектива»(08000, Київська обл., смт. Макарів, вул. Проектна, буд. 7 кв. 64, код 35423482)- 54 330,00 грн. основного боргу, 543,30 грн. штрафу, 4222,11 грн. пені та 1 467,45 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення підписано 06.09.2012

Суддя О.І. Кучеренко