Рішення

від 30.07.2012 по справі 5026/843/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2012 року Справа № 08/5026/843/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача -представник не з'явився,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача приватного підприємства фірми "Владислав"

до

відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "АМК-Черкаси"

про стягнення 21 038,64 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство фірма "Владислав" звернулось до суду з позовом про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю "АМК-Черкаси" 21 038,64 грн. заборгованості та санкцій згідно договору поставки №0241 від 02.02.2009.

21.06.2012 позивач направив до суду обґрунтований розрахунок заборгованості у якому просить стягнути з відповідача 21 038,64 грн., у тому числі: 19 115, 76 грн. основного боргу з оплати за товар, поставлений згідно договору поставки №0241 від 02.02.2009 року, 191,16 грн. інфляційних втрат, 282,31 грн. трьох процентів річних та 1 449,41 грн. договірної пені, нарахованих у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов Договору позивач поставляв відповідачу товар, який останній прийняв, але порушував договірні строки та порядок оплати за прийнятий товар, внаслідок чого утворився борг з оплати за поставлений товар в сумі 19 115,76 грн., також відповідно до умов договору, у зв'язку з простроченням оплати, нарахована пеня та на підставі ст. 625ЦК України нараховані інфляційні та 3 % річних.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, у клопотанні від 21.06.2012 просить справу розглянути за його відсутності за наявними матеріалами у справі.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, ухвали від 05.06.2012 та від 18.06.2012, які було направлено на адресу відповідача, повернулися до суду із відмітками пошти «за закінченням терміну зберігання», виходячи з чого, суд прийшов до висновку про те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, оскільки неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання, підтримувати позов чи заперечувати проти нього є правом сторони, а не обов'язком.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

02.02.2009 між приватним підприємством фірма "Владислав" (надалі -постачальник, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "АМК-Черкаси" (надалі -покупець, відповідач у справі) було укладено договір поставки №0241 (надалі -договір), предметом якого є зобов'язання постачальника передати у власність покупця товар згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною договору та відображають ціну та кількість товару, та зобов'язання покупця прийняти та оплатити товар згідно умов договору (п.п. 1.1, 2.1 договору).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що загальна сума договору складає 600 000,00 грн.

Покупець здійснює оплату протягом 14 банківських днів з моменту поставки товару. також строк оплати зазначається у накладній на відпуск товару (п. 5.1 договору).

Крім того, у випадку невиконання покупцем зобов'язань по оплаті товару згідно договору він зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення від суми неоплаченого товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період за який виплачується пеня (п. 9.2 договору).

Згідно пунктів 13.1 та 13.2 договору він набирає сили з моменту його підписання та діє до 31.12.2010. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомить іншу про його розірвання, договір автоматично вважається продовженим ще на рік.

Позивач вказує, що на виконання умов вищевказаного договору ним було поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних:

№ВКС00003768 від 28.09.2011 - на суму 2 029,62 грн.;

№ВКС00003784 від 29.09.2011 - на суму 977,04 грн.;

№ВКС00003801 від 30.09.2011 - на суму 1 372,26 грн.;

№ВКС00003822 від 03.10.2011 - на суму 744,48 грн.;

№ВКС00003838 від 04.10.2011 - на суму 1 338,12 грн.;

№ВКС00003839 від 04.10.2011 - на суму 31,44 грн.;

№ВКС00003865 від 05.10.2011 - на суму 111,96 грн.;

№ВКС00003889 від 06.10.2011 - на суму 1 004,64 грн.;

№ВКС00003910 від 07.10.2011 - на суму 1 239,72 грн.;

№ВКС00003911 від 07.10.2011 - на суму 54,96 грн.;

№ВКС00003935 від 10.10.2011 - на суму 721,32 грн.;

№ВКС00003962 від 11.10.2011 - на суму 777,66 грн.;

№ВКС00003987 від 12.10.2011 - на суму 393,12 грн.;

№ВКС00004007 від 13.10.2011 - на суму 1 647,36 грн.;

№ВКС00004023 від 14.10.2011 - на суму 528,48 грн.;

№ВКС00004050 від 17.10.2011 - на суму 5 256,24 грн.;

№ВКС00004083 від 18.10.2011 - на суму 701,22 грн.;

№ВКС00004111 від 19.10.2011 - на суму 685,08 грн.,

Відповідач свої зобов'язання у встановлений договором строк належним чином не виконав і станом на 21.05.2012 за ним рахується заборгованість перед позивачем у сумі 19 115,76 грн.

Згідно положень статті 625 ЦК України позивач нарахував на суму заборгованості інфляційні втрати, 3% річних та згідно п. 9.2 договору пеню на загальну суму 1 449,41 грн.

Позивач направив відповідачу претензію №7-пр-я від 28.02.2012 із вимогою погасити наявну заборгованість та нараховані штрафні санкції, отримання якої останнім підтверджено відповідними описом вкладення до цінного листа та поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, копії яких містяться у матеріалах справи, однак цю претензію залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

З огляду на викладене вище, позивач звернувся із цим позовом про стягнення із відповідача 21 038,64 грн. заборгованості та санкцій до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки №0241 від 02.02.2009, зміст якого відповідає положенням ст.712 ЦК України, якою встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Належне виконання договірних зобов'язань щодо поставки товару позивачем підтверджено відповідними матеріалами справи -видатковими накладними за період часу з 28.09.2011 по 19.10.2011 (а. с. 37-54), які скріплено підписами та печатками обох сторін, та довіреностями серії ААГ №519678 від 22.09.2011 та серії ААГ №519682 від 03.10.2011, виписаними на ім'я Шмагайла Ю.А. (а. с. 35-36).

Згідно положень п. 5.1 договору відповідач мав оплатити товар протягом 14 днів з моменту його отримання, однак цього здійснено не було, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у сумі 19 115,76 грн.

Наявність, підстави виникнення та розмір боргу відповідач не заперечив, доказів належного виконання своїх зобов'язань по оплаті товару суду не надав.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів належного виконання його зобов'язань перед позивачем щодо оплати товару позовна вимога про стягнення 19 115,76 грн. заборгованості підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідачем не надано відповідних доказів та не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідальність за порушення строків виконання грошових зобов'язань, передбачена пунктом 9.2 Договору, відповідно до якого у випадку невиконання обов'язку по оплаті поставленого товару, покупець сплачує пеню у розмірі 1% за кожний день прострочки від суми неоплаченого товару але не більше подвійної облікової ставки НБУ діючої в період за який сплачується пеня.

На підставі вказаних положень, позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (з врахуванням положень п.5.1 договору, тобто з 15-го дня з моменту поставки товару за 180 днів) у сумі 1 449,41 грн., яка є обґрунтованою та такою що підлягає до задоволення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних вимог закону за прострочення оплати поставленого товару, позивачем (з врахуванням положень п.5.1 договору, тобто з 15-го дня з моменту поставки товару по 21.05.2012) нараховано відповідачу 191,16 грн. інфляційних та 282,31 грн. 3 % річних, які підлягають до стягнення.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень за допомогою доказів.

Відповідачем всупереч положенням ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення розрахунку за поставлений товар, тому суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 19 15,76 грн. заборгованості, 1 449,41 грн. пені, 191,16 грн. інфляційних та 282,31 грн. 3% річних.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача 1 609,50 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АМК-Черкаси" (вул. Першотравнева, буд. 73, м. Черкаси, код 33007364) на користь приватного підприємства фірма "Владислав" (вул. Героїв Сталінграду, буд. 184, м. Дніпропетровська, код 20215412) - 15 115,76 грн . заборгованості, 1 449,41 грн. пені, 191,16 грн. інфляційних , 282,31 грн. грн. 3% річних та 1 609,50 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення підписано 01.08.2012

Суддя О.І. Кучеренко