Постанова

від 19.07.2012 по справі 2а-6899/12/0170/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 липня 2012 р. 10:03 Справа №2а-6899/12/0170/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Щепанської А.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Летанина Н.О., довіреність від 09.10.2010 року

від відповідача - не з'явився.;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримміськбудмонтаж"

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби.

про визнання протиправною бездіяльність та спонукання до виконання певних дій,

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримміськбудмонтаж" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративною позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Ялта щодо не прийняття податкового повідомлення-рішення про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримміськбудмонтаж» податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 342 173,00 грн. за результатами акту перевірки від 03.02.2012 року № 260/23-4/35956823/11 протиправними, зобов'язання Державну податкову інспекцію у м. Ялта прийняти та направити Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримміськбудмонтаж» податкове повідомлення - рішення про зменшення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 342 173,00 грн. за результатами акту перевірки від 03.02.2012 року № 260/23-4/35956823/11.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.07.2012 року відкрито провадження по адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

12 липня 2012 року у судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про уточнення позовних вимог, а саме просив: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим Держаної податкової служби щодо включення до висновків акту перевірки № 260/23-4/35956823/11 від 03.02.2011 року відомостей про зменшення податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримміськбудмонтаж» з податку на додану вартість за січень 2011 року на суму 1 084 171,00 грн. та за лютий 2011 року на суму 1 247 575,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 19.07.2012 року позов підтримав, надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судове засідання 19.07.2012 року не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Суд, враховуючи, що в матеріалах справи є докази повідомлення відповідача про час та місце судового засідання належним чином, суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримміськбудмонтаж» зареєстровано у якості юридичної особи виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 26.06.2008 року, ідентифікаційний код юридичної особи 35956823, місцезнаходження юридичної особи: 98609, АР Крим, м. Ялта, вул. Халтуріна, б. 49б, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 663951 (а.с.8).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримміськбудмонтаж» знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції в м. Ялта АР Крим.

Судом встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Кримміськбудмонтаж» код за ЄДРПОУ 35956823 з питань дотримання вимог податкового законодавства по деклараціям з ПДВ за січень, лютий, травень 2011 року та по взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Графосервіс» код за ЄДРПОУ 21586665, за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт № 260/23-4/35956823/11 від 03.02.2012 року, у якому на підставі п.п.14.1.181. п.14.1 ст. 14, п. 183.1 п. 183.15 ст. 183, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1. п. 198.2, п. 198.3, п. 198,6 ст. 198, п. 201.1. п. 201.10, ст. 201 Податкового кодексу України № 2755 від 02.12.2010 року, ТОВ «Кримміськбудмонтаж» підлягає: за січень 2011 року податкові зобов'язання (рядок 9) - зменшенню на суму ПДВ у розмірі 1 084 171 грн.; податковий кредит (рядок - 17) - зменшенню на суму ПДВ у розмірі 241 950 грн.; залишок від'ємного значення (рядок 24) - збільшено на 279 560 грн., за лютий 2011 рік податкові зобов'язання (рядок 9) - зменшенню на суму ПДВ у розмірі 1 247 575 грн.; податковий кредит (рядок - 17) - зменшенню на суму ПДВ у розмірі 104 624 грн.; залишок від'ємного значення (рядок 24) - збільшено на 762 861 грн. (а.с.9-24).

Не погодившись з висновками акту перевірки позивач оскаржив їх до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.39 ст. 14 ПКУ встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.п.14.1.178 ст. 14 ПКУ податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що встановлено п.п. 14.1.179 ст.14 ПКУ.

У відповідності до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 ПКУ виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно п. 198.3. ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1. ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 14.1.175. ст. 14 ПУ України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно до п. 102.1. ст. 101 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п. 102.5. ст. 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Для розрахунку суми, яка визначається у рядку 26 Декларації по ПДВ за відповідний період часу, має значення сума залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду по ПДВ та розмір суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню. При цьому суд дійшов висновку, що встановлений у ст. 102 ПК України строк для вирішення питання щодо повернення надмірно сплаченого ПДВ підлягає застосуванню у випадку прийняття платником податків відповідного рішення щодо бюджетного відшкодування суми ПДВ на рахунок платника у банку та зменшення податкового зобов'язання з ПДВ наступних податкових періодів, а не для визначення розміру суми, яка вноситься в рядок 26 Декларації по ПДВ.

14 листопада 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримміськбудмонтаж» та Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» було укладено Договір Підряду № 6С. Відповідно до умов вказаного договору Підрядник (ТОВ «Кримміськбудмонтаж») зобов'язується виконати і здати у встановлений строк будівельні роботі (будівництво та реконструкція) на об'єкті «Профілакторій» ЗАТ «ФК Дінамо Київ» в смт. Сімеїз, вул. Баранова, 2», а Замовник (ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур») зобов'язується надати Підрядникові будівельний майданчик та фронт робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти та оплатити виконанні роботи.

Згідно п.п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку). (п.п.188.1 ст. 188 ПК України).

Згідно матеріалів справи на виконання умов договору №6С від 14.11.2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Спорт - Тур» було перераховано на поточний банківський рахунок Позивача грошові кошти за січень 2011 року у загальній сумі 9 375 555 грн., у тому числі ПДВ 1 562 592 грн. та за лютий 2011 року в загальній сумі 7 485 453 грн., у тому числі ПДВ 1 247 575,49 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.68-89), виписками банку та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 361 за січень та лютий 2011 року та загальну суму 16 861 008 грн., у тому числі ПДВ 2 810 167,49 грн.

21 лютого 2011 року позивачем до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2012 року, де у гр. 1 та гр. 9 позивачем було визначено обсяги поставки та визнане податкове зобов'язання з операцій на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів у сумі 7 838 129 грн., та податкове зобов'язання у сумі ПДВ 1 567 626 грн.(а.с.25-27).

Також 18 березня 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримміськбудмонтаж" до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим було подано податкову декларацію з податку на додану вартість, де позивачем у рядку 1 було визначено обсяги поставки у сумі 6 237 787 грн. та у гр. 9 податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 1 247 575 грн., у зв'язку з отриманням коштів на розрахунковий рахунок за договором № 6С від 14.11.2008 року (а.с.28-30).

Таким чином, з урахуванням вимог ст. 187 ПК України, суд вважає що позивачем правомірно було віднесено до податкових зобов'язань за січень та лютий 2011 року суми ПДВ 1 567 626 грн. та 1 247 575 грн. тощо.

В той же час суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Надання працівниками податкового органу в акті перевірки висновку тим або іншим фактам є їх правом висловити свою думку щодо оцінки цих фактів. Не можна вважати думку посадової особи податкового органу рішенням або дією, тобто активною їх поведінкою, яка породжує певні правові наслідки для платника податків.

В силу викладеного суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог по визнанню протиправними саме висновків відповідача, викладених в акті перевірки.

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, повно і всебічно оцінивши обставини по справі суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовий збір не повертається.

Під час судового засідання, яке відбулось 19.07.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі та підписано 24.07.2012 року.

Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.