Постанова

від 10.07.2012 по справі 2а-7401/11/0170/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2012 р. 11:05 Справа №2а-7401/11/0170/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Щепанської А.В.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакуда-Інвест"

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим,про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000952301 від 08.06.2011р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Шакуда-Інвест" (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду з адміністративною позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (далі - відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000952301 від 08.06.2011 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.07.2011 року відкрито провадження по справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 08.12.2011 року призначено по справі судово-економичну експертизу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.12.2011 року зупинено провадження по справі до отримання результатів судово-економичної експертизи. Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.06.2012 року поновлено провадження по справі.

Представник позивача у судове засідання 10.07.2012 року не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 10.07.2012 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ст. 128 КАС України, розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутністю представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах. Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шакуда-Інвест» зареєстровано у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Керченської міської ради Автономної Республіки Крим 28.02.2000 року, ідентифікаційний код юридичної особи 30762069, місцезнаходження юридичної особи: 98318, Автономна Республіка Крим, м. Керч, провулок 1-й Ново-Карантинний, б. 13, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АЄ № 504824 (а.с.211-212).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шакуда-Інвест» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 01.03.2000 року за № 293, на час розгляду справи перебуває на обліку в ДПІ м. Керчі АР Крим.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 10.03.2000 року за № 00335644, видане ДПІ у м. Керчі. Індивідуальний податковий номер 307620601067.

Судом встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим на підставі наказу ДПІ в М. Керчі від 17.05.2011 року № 497 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Шакуда-Інвест» та направлення від 17.05.2011 року № 270/23-1 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Шакуда-Інвест» (код за ЄДРПОУ 30762069) з питань підтвердження показників декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року, щодо підтвердження відомостей з платником податків - Товариством з обмеженою відповідальністю «Новагруп» (код за ЄДРПОУ 37159072) за лютий 2011 року.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт № 413/23-1/30762069 від 26.05.2011 року, у якому встановлено порушення п.п. 7.2.3., п. 7.2., ст. 7, п.п.7.4.1., 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року за № 168/97, та п. 198.1, п. 198.6., ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, в результаті чого завищена сума податкового кредиту на загальну суму 69 109,34 грн., у тому числі у лютому 2011 року - на суму - 69 109,34 грн. (а.с.10-16)

На підставі зазначеного акту було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000952301 від 08.06.2011 року на суму 50 483,92 грн., у тому числі сума грошового зобов'язання за основним платежем - 50 482,92 грн., за штрафними (фінансовими санкціями - 1 грн.) (а.с.8).

Не погодившись з висновками акту перевірки ДПІ у м. Керчі АР Крим № 413/23-1/30762069 від 26.05.2011 року позивачем до Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим було направлено заперечення (вих. № 541/11 від 01.06.2011 року).

07.06.2011 року за № 11113/10/23-1 заступником начальника ДПІ в м. Керчі АР Крим на адресу ТОВ «Шакуда-Інвест» було надіслано листа «про розгляд заперечень» відповідно до якого висновки за актом перевірки ДПІ у м. Керчі АР Крим було викладено в наступній редакції: перевіркою встановлено порушення - п. 198.1, п. 198.6., ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, в результаті чого завищена сума податкового кредиту на загальну суму 50 482,92 грн., у тому числі у лютому 2011 року - на суму - 50 482,92 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням - рішенням № 0000952301 від 08.06.2011 року та висновками акту перевірки позивач оскаржив їх до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.39 ст. 14 ПКУ встановлено, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.п.14.1.178 ст. 14 ПКУ податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді п.п. 14.1.179 ст.14 ПКУ.

У відповідності до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 ПКУ виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно п. 198.3. ст. 198 ПКУ Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 201.8 ст. ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 ст. ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної;в) повна або скорочена назва,зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201.6 ст. ПКУ встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Податкова накладна згідно п. 201.7 ПКУ Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 969, яким затверджено форму Податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної, також встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість(п. 2). Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку(п. 5). Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року № 168/704) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Пунктом 2.4 Положення № 88 визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Матеріали справи свідчать про те, що на підставі податкової декларації з ПДВ, наданої ТОВ «Шакуда-інвест» у ДПІ в м. Керчі за лютий 2011 (вх. № 9001309811 від 18.03.2011 року) у рядку 10.1 Декларації «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків» (кол. А. Декларації): - за даними платника - 523 753 грн., по яких відображено, (ряд. 10.1 кол. Б. Декларації): за даними платника - 104 751 грн., за даними перевірки встановлено завищення податкового кредиту у сумі 50 482,92 грн.

Різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає 154 863 грн. (ряд. 18.1).

Судом встановлено, що 19 листопада 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новагруп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шакуда-Інвест» було укладено Договір купівлі-продажі нафтопродуктів (а.с.25-27).

Згідно умов Договору постачальник зобов'язується надати у власність покупця нафтопродукти, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити їх вартість. ?

Асортимент, кількість та вартість одиниці нафтопродуктів визначаються сторонами у замовленнях. Термін дії договору три року із дати підписання дійсного договору.

У виконання умом Договору від 19.11.2010 року були видані податкові накладні: № 1 від 01.02.2011 року на суму 125 280,00 грн., у т.ч. ПДВ 20 880,00 грн. (а.с.32), № 3 від 03.02.2011 року на суму 19 408,00 грн., у т.ч. ПДВ 3 234,67 грн. (а.с.36), № 6 від 08.02.2011 року на суму 10 440,00 грн., у т.ч. ПДВ 62 640,00 грн. (а.с.40), № 11 від 14.02.2011 року на суму 125 280,00 грн., у т.ч. ПДВ 20 880,00 грн. (а.с.46), № 12 від 15.02.2011 року на суму 82 048,00 грн., у т.ч. ПДВ 13 674,67 грн. (а.с.51).

Видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Новагруп» за лютий 2011 року на адресу позивача вище названі податкові накладні повністю відповідають вимогам 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України.

Отримання дизельного палива підтверджується видатковими накладними: № 41 від 01.02.2011 року на суму 62 640,00 грн., у тому числі ПДВ 10 440,00 грн. (а.с.28), № 42 від 01.02.2011 року на суму 62 640,00 грн., у тому числі ПДВ 10 440,00 грн. (а.с.30),, № 44 від 03.02.2011 року на суму 19 408,00 грн., у тому числі ПДВ 3 234,67 грн. (а.с.34), № 48 від 08.02.2011 року на суму 62 640,00 грн., у тому числі ПДВ 10 440,00 грн. (а.с.38), № 57 від 14.02.2011 року на суму 62 640,00 грн., у тому числі ПДВ 10 440,00 грн. (а.с.42), № 58 від 14.02.2011 року на суму 62 640,00 грн., у тому числі ПДВ 10 440,00 грн. (а.с.44), № 59 від 15.02.2011 року на суму 62 640,00 грн., у тому числі ПДВ 10 440,00 грн. (а.с.47), № 60 від 15.02.2011 року на суму 19 408,00 грн., у тому числі ПДВ 3 234,67 грн. (а.с.49).

Платіжними дорученнями № 262 від 04.03.2011 року на суму 120 000,00 грн., ПДВ 20 000,00 грн., № 239 від 03.03.2011 року на суму 149 968,00 грн., ПДВ 24 994,67 грн., № 196 від 15.02.2011 року на суму 125 280,00 грн. ПДВ 20 880,00 грн., № 135 від 09.02.2011 року на суму 140 475,60 грн. ПДВ 23 412,60 грн. (а.с.52-55) підтверджується перерахування грошових коштів по Договору від 17 листопада 2010 року позивачем у загальній сумі 535 723,60 грн., у т.ч. ПДВ 89 287,27 грн. на банківський рахунок ТОВ «Новагруп».

Використання в господарської діяльності ТОВ «Шакуда-Інвест» підтверджується наступними документами: Вантажною митною декларацією № 600100005/2011/000030 від 15.02.2011 року, вантажною митною декларацією № 600100005/2011/000033 від 17.02.2011 року, внутрішньою накладною № б/н від 05.02.2011 року, актом № б/н від 18.02.2011 року, актом № б/н від 16.02.2011 року, актом № б/н від 14.02.2011 року, актом № б/н від 17.02.2011 року, актом № б/н від 22.02.2011 року, паливний лист за лютий 2011 «Пантікопей», паливний лист за лютий 2011 «Вектор», паливний лист за лютий 2011 «Г.Бабенко», паливний лист за лютий 2011 «Верний», надання послуг плавзасобів: акт № ОУ-0139 від 27.02.2011 року, акт № ОУ-0112 від 17.02.2011 року, акт № ОУ-0120 від 18.02.2011 року, акт № ОУ-0115 від 18.02.2011 року, акт № ОУ-0087 від 11.02.2011 року, акт № ОУ-0100 від 11.02.2011 року, акт № ОУ-0113 від 22.02.2011 року, акт № ОУ-0095 від 15.02.2011 року, акт № ОУ-0094 від 15.02.2011 року, акт № ОУ-0117 від 28.02.2011 року, акт № ОУ-0081 від 04.02.2011 року, акт № ОУ-0078 від 04.02.2011 року, акт № ОУ-0116 від 28.02.2011 року, акт № ОУ-0138 від 17.02.2011 року, акт № ОУ-0084 від 09.02.2011 року, акт № ОУ-0085 від 09.02.2011 року, акт № ОУ-0088 від 10.02.2011 року, акт № ОУ-0090 від 11.02.2011 року, акт № ОУ-0089 від 11.02.2011 року, акт № ОУ-0097 від 14.02.2011 року, акт № ОУ-0096 від 14.02.2011 року, акт № ОУ-0098 від 15.02.2011 року, акт № ОУ-0123 від 28.02.2011 року, акт № ОУ-0124 від 28.02.2011 року, акт № ОУ-0122 від 22.02.2011 року, акт № ОУ-0121 від 22.02.2011 року, акт № ОУ-0111 від 15.02.2011 року, акт № ОУ-0118 від 28.02.2011 року, акт № ОУ-0119 від 28.02.2011 року, акт № ОУ-0105 від 15.02.2011 року, акт № ОУ-0106 від 15.02.2011 року, акт № ОУ-0103 від 14.02.2011 року, акт № ОУ-0104 від 14.02.2011 року, акт № ОУ-0101 від 11.02.2011 року, акт № ОУ-0102 від 11.02.2011 року, акт № ОУ-0091 від 10.02.2011 року, акт № ОУ-0092 від 10.02.2011 року, акт № ОУ-0076 від 02.02.2011 року, акт № ОУ-0126 від 28.02.2011 року, акт № ОУ-0125 від 28.02.2011 року.

Також судом встановлено, що на момент складання податкової накладної ТОВ «Новагруп» було юридичною особою, було зареєстровано як платник податку на додану вартість і тому відповідно до вимог Податкового Кодексу України мало право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Таким чином, із врахуванням вищезазначених обставин, суд приходить до висновку, що отримавши від ТОВ «Новагруп» вищезазначену податкову накладну позивач включив суми ПДВ до складу податкового кредиту за лютий 2011 року, що повністю відповідає приписам чинного податкового законодавства.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду будь-яких доказів, що спростовують правомірність дій позивача.

Будь-яких доказів недобросовісності саме позивача як платника податку на додану вартість податковим органом не подано. У матеріалах справи відсутні докази обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності окремих посередників у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Під час розгляду справи судом встановлено, що на час формування податкового кредиту по операціям з ТОВ «Новагруп» за лютий 2011 року, позивач не тільки прийняв поставлений товар, але й сплачена його вартість, що підтверджується матеріалами справи.

В силу викладеного, приймаючи до уваги наявність доказів оформлення податкових накладних платником податку на додану вартість, проведення розрахунків платником податків, отримання ним товару, керуючись зазначеними вище положеннями ст. 198 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що позивач мав правові підстави віднести до складу податкового кредиту за лютий 2011 року суми ПДВ, сплачені ТОВ «Новагруп».

Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави для збільшення розміру грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 50 482,92 грн.

Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо (неупереджено);

- добросовісно;

- розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків відповідача, зроблених за наслідком проведеної перевірки, про встановлені порушення позивачем норм податкового законодавства, а прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Також суд зазначає, що згідно до висновку № 03/12 судово-економічної експертизи за адміністративною справою №2а-7401/11/0170/14 від 11 травня 2012 року висновки за актом перевірки Державної податкової інспекції м. Керч АР Крим № 413/23-1/30762069 від 26.05.2011 року, щодо завищення податкового кредиту та донарахування податкового зобов'язання з ПДВ за лютий 2011 року на суму 50 482,92 грн. первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Шакуда-Інвест» не підтверджені. Товари придбані ТОВ «Шакуда-Інвест» використані у господарський діяльності, сплачені у повному обсязі у тому числі ПДВ. Відповідно укладеного договору № б/н від 19.11.2010 постачальником ТОВ "Новагруп" поставлено у лютому 2011 року на адресу ТОВ "Шакуда-Інвест" дизельне паливо на загальну суму 414 656,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 69 109,34 грн. Сплачено за поставлені паливно-мастильні матеріали, що підтверджено платіжними дорученнями, у сумі 523723,60 гривен, ПДВ 89287,27 гривен. Здійснення господарських операцій між постачальником ТОВ "Новагруп" і покупцем ТОВ "Шакуда-Інвест" по постачанню дизельного палива підтверджено витратними накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними та регістрами бухгалтерського обліку по рахунку 20.3 за лютий 2011 року. Дизильне паливо, яке було придбане ТОВ «Шакуда-Інвест», у ТОВ «Новагруп» було використане у господарської діяльності, а саме для здійснення послуг плавзасобів, що підтверджено документами, що відображені у описовій частині висновку.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 0000952301 від 08 червня 2011 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакуда-Інвест" (ЄДРПОУ 30762069) витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.