Постанова

від 11.09.2012 по справі 2а/1270/6599/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6599/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: судді - Островської О.П.,

при секретарі - Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення коштів в сумі 5549,51 грн. за податковим боргом з екологічного податку, -

В С Т А Н О В И В:

28 серпня 2012 року Державна податкова інспекція у Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення коштів в сумі 5549,51 грн. за податковим боргом з екологічного податку, в обґрунтування якого вказала наступне. Відповідач зареєстрований управлінням державної реєстрації та міського реєстру м. Луганськ 09.04.2003 року за реєстраційним номером 25370169Ю0043256. ДП «Луганськвугілля» має в своєму складі Відокремлений підрозділ «Санаторій-профілакторій «Парус», який створений згідно з наказом ДП «Луганськвугілля» від 27.01.04 №16. ВП «Санаторій-профілакторій «Парус» ДП «Луганськвугілля» перебуває на податковому обліку в ДПІ в Лутугинському районі з 25.02.98 за №16, що підтверджується довідкою форми 4-ОПП від 10.11.09 №308/16/29-031. ВП «Санаторій-профілакторій «Парус» ДП «Луганськвугілля», відповідно до свого Положення та довідки Головного управління статистик у Луганській області від 04.08.2010 АА №290012, не є юридичною особою, у зв'язку з чим відповідно до ст.50 КАС України не може бути відповідачем в адміністративній справі. Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. У зв'язку з несплатою грошових зобов'язань з екологічного податку, визначених платником податків самостійно згідно податкової декларації від 28.04.12 №3635 ВП «Санаторій-профілакторій «Парус» ДП «Луганськвугілля» має податковий борг в сумі 5549,51 грн. ДПІ у Лутугинському районі, відповідно до норм пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України №2181-ІІІ, який діяв на час виникнення податкового боргу, до ВП «Санаторій-профілакторій «Парус» ДП «Луганськвугілля» застосовані відповідні заходи щодо стягнення податкового боргу, а саме направлені перша та друга податкові вимоги від 17.11.08 №11614-24 та від 25.12.08 №2/124 відповідно. Однак, зазначені заходи до погашення податкового боргу не призвели. У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з ДП «Луганськвугілля» кошти в сумі 5549,51 грн. за податковим боргом ВП «Санаторій-профілакторій «Парус», який виник з екологічного податку, з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих боржника.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просила позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову відповідач не надав, як і не надав доказів сплати податкового боргу.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач Державне підприємство «Луганськвугілля» є юридичною особою, зареєстроване 09.04.2003 року управлінням держаної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради за № 25370169Ю0043256, код ЄДРПОУ 32473323 (а.с.3).

«Санаторій-профілакторій «Парус» є Відокремленим підрозділом Державного підприємства «Луганськвугілля», створений згідно з Наказом ДП «Луганськвугілля» №16 від 27.01.2004 року (а.с.5), без права юридичної особи, ідентифікаційний код 23258706, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА №290012 (а.с.6).

ВП «Санаторій-профілакторій «Парус» Державного підприємства «Луганськвугілля» 25.02.1998 взятий на облік як платник податків Державною податковою інспекцією у Лутугинському районі Луганської області за №16 (а.с.7).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 6 Податкового Кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом VІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою екологічного податку.

Відповідно до п.240.1. ст. 240 ПК України платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Згідно з п. 240.2. ст. 240 ПК України платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.

Статтями 243-246 ПК України встановлені ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення, за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах.

Відповідно до п.250.1. ст.250 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Судом встановлено, що 28.04.2012 року ВП «Санаторій-профілакторій «Парус» ДП «Луганськвугілля» було подано по ДПІ у Лутугинському районі Луганської області податкову декларацію з екологічного податку за І квартал 2012 року №3635, в якій відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання з екологічного податку, а саме за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в сумі 5549,51 грн. (а.с.8-9)

Однак, у встановлений законодавством строк відповідач самостійно визначені податкові зобов'язання згідно з податковою декларацією з екологічного податку за І квартал 2012 року №3635 від 28.04.2012 року не сплатив, у зв'язку з чим за ним утворився податковий борг, який складає 5549,51 грн.

Пунктом 59.1. ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181, який діяв до 01.01.2011р. та главою 9 розділу ІІ Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011р.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Законом №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону №2181 ДПІ у Лутугинському районі Луганської області на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу від 17.11.2008 року №1/84, яка була отримана уповноважено особою відповідача 20.11.2008 року. (а.с.10)

Також, позивачем на адресу відповідача було направлено другу податкову вимогу №2/124 від 25.12.2008 року, яка була отримана уповноважено особою відповідача 03.01.2009 року. (а.с.11)

Даних про оскарження відповідачем податкових вимог судом не встановлено, а тому вони є узгодженими та чинними на час розгляду справи.

Таким чином, на час розгляду справи за ВП «Санаторій-профілакторій «Парус» ДП «Луганськвугілля» рахується податковий борг з екологічного податку в загальному розмірі 5549,51 грн. Оскільки «Санаторій-профілакторій «Парус» є відокремленим підрозділом ДП «Луганськвугілля» та не є юридичною особою, податковий борг з екологічного податку має бути стягнутий саме з ДП «Луганськвугілля», яке є головним підприємством по відношенню до свого відокремленого підрозділу.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки є документально обґрунтованими та підтверджені доказами, які містяться в матеріалах справи.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 17, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення коштів в сумі 5549,51 грн. за податковим боргом з екологічного податку - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» (код ЄДРПОУ 32473323, адреса: 91000, м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1-в) кошти в сумі 5549,51 грн. (п'ять тисяч п'ятсот сорок дев'ять грн. 51 коп.) за податковим боргом Відокремленого підрозділу «Санаторій-профілакторій «Парус» ДП «Луганськвугілля» з екологічного податку з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків на користь Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 11 вересня 2012 року.

СуддяО.П. Островська