Постанова

від 10.09.2012 по справі 2а-4073/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-4073/12/1070    КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 10 вересня 2012 року           2а-4073/12/1070 Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко  Н. Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції доТовариства з обмеженою відповідальністю «Елефант-12» простягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: Київське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант-12»про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1613,97 грн., яка виникла в наслідок несплати самостійно узгодженої відповідачем суми зі сплати внесків. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має заборгованість перед Київським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності за 2010 рік у розмірі 1613,97 грн.,  що підтверджується відповідним звітом про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Обов'язок відповідача вчасно сплачувати страхові внески, на дату виникнення спірних правовідносин, був передбачений приписами Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (надалі - Закон України № 2240-ІІІ). Оскільки сума страхових внесків відповідачем у розмірі 1613,97 грн. у строки, встановлені статтею 23 Закону України № 2240-ІІІ та Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 16 від 26.06.2001, що підлягала застосуванню на дату виникнення спірних правовідносин (надалі –Інструкція) не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку. Позивач у судове засідання 10.09.2012 не з'явився. Водночас, матеріали справи містять письмове клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.            Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надсилав, у судове засідання 10.09.2012 не з'явився. Ухвала суду надсилались відповідачеві за адресою, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.7), а саме, вул. Красноармійська, 126, м. Узин, Білоцерківський район, Київська область, 09161. Однак до суду повернувся конверт з довідкою пошти “за зазначеною адресою не існує” ( а.с. 18). Згідно зі статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних  осіб - підприємців" від 15.05.2003 № 755, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.           З огляду на приписи частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.          Зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, та відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, судом прийнято рішення про розгляд справи у письмовому провадженні. Розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне. Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності на дату виникнення спірних правовідносин визначались Законом України № 2240-ІІІ. У зв'язку з набранням з 01.01.2011 чинності Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 № 2464 деякі положення Закону України № 2240-ІІІ втратили чинність. Разом з цим, згідно з пунктом 7 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. З огляду на ту обставину, що заборгованість у відповідача виникла у період до 01.01.2011, застосуванню підлягають положення Закону України № 2240-ІІІ та Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду. Згідно з частинами першою та четвертою статті 22 Закону України № 2240-III, платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи. Юридичні особи, які використовують найману працю, набувають статусу страхувальника з дня взяття їх на облік у робочому органі відділення Фонду. Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, а отже, є страхувальником в розумінні положень Закону України № 2240-III. Відповідно до статті 23 Закону України № 2240-III, страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Розміри страхових внесків для роботодавців відповідно до статті 21 Закону України № 2240-ІІІ, встановлено у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню прибутковим податком. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2010 рік у розмірі 1613, 97 грн., що підтверджується копією звіту відповідача про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2010 рік. Згідно з пунктом 3 Інструкції, страхувальники щомісячно нараховують страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. При цьому, не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці. Перерахування зазначених сум, відповідно до статті 23 Закону України № 2240-ІІІ здійснюється страхувальниками-роботодавцями шляхом безготівкових розрахунків один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. Приписами статті 67 Конституції України визначений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. Відповідно до статті 8 Закону України № 2240-III, спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку. Беручи до уваги те, що суму страхових внесків у розмірі 1613, 97 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись статтями 9, 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства  України,  суд, ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елефант-12» (код ЄДРПОУ 36351631) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2010 рік у розмірі 1613  (одна тисяча шістсот тринадцять) грн. 97 коп. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд  протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                 Панченко Н.Д. Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови –10  вересня 2012  року