ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4617/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гарника К.Ю.,
при секретарі - Онищенко С.В.,
за участі представника позивача - Ковтун Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області до Закритого акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона-11" про стягнення капіталізованих платежів, -
В С Т А Н О В И В:
12 липня 2012 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона-11" про стягнення капіталізованих платежів у розмірі 346397,66 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідач зареєстрований у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Полтавському як платник страхових внесків. Проте, у зв'язку з тим, що підприємство ліквідовується як юридична особа без правонаступника, повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особам потерпілим на підприємстві. Позивач неодноразово звертався до Закритого акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона-11" з заявою про визнання грошових вимог на вказану суму. Відповідачем не визнано грошові вимоги щодо капіталізації платежів. Вважаючи відповідь на вимогу неправомірною, відділення Фонду звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача капіталізованих платежів у сумі 346397,66 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство "Спеціалізована пересувна механізована колона-11" зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Полтаві Полтавської області як платник страхових внесків.
Відповідачем було передано до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Полтаві Полтавської області особову справу потерпілого ОСОБА_2, який на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" отримує страхові виплати.
Позачерговими загальними зборами акціонерів 20.04.2012 прийнято рішення про припинення товариства як юридичної особи шляхом ліквідації.
На даний час Закрите акціонерне товариство "Спеціалізована пересувна механізована колона-11" знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності.
08.06.2012 відповідачу направлено заяву вих. № 2906/01-14 про визнання кредиторських вимог на суму 346397,66 грн в зв'язку з ліквідацією підприємства відповідача без правонаступника.
02.07.2012 ліквідаційна комісія розглянувши вказану заяву відмовила у її задоволенні, що підтверджується копією відповіді № 35.
07.07.2012 у відповідь на заяву відповідача про відмову в капіталізації коштів позивач повторно звернувся до відповідача з заявою № 3150/01-14 про визнання кредиторських вимог на вищезазначену суму в зв'язку з ліквідацією підприємства відповідача без правонаступника.
Оцінюючи матеріали справи та доводи позивача, суд виходив з наступного.
Згідно з положеннями статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999, № 1105-XIV фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві здійснюється за рахунок, зокрема, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765 затверджено Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю (далі - Порядок), відповідно до пункту 1 якої, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Пункт 2 Порядку визначає порядок розрахунку щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації.
Іншого нормативно-правового акту, який визначав би порядок капіталізації платежів, Кабінетом Міністрів України на даний час не існує.
Відповідно до положень статті 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії, уповноважена ним особа або ліквідатор після закінчення процедури ліквідації, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові певні документи, в тому числі, зокрема, довідку відповідного органу про відсутність заборгованості із сплати страхових коштів фондів соціального страхування.
Статтею 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" законодавець зобов'язав страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у всіх випадках ліквідації страхувальника не залежно від підстави такої ліквідації.
Відповідно до статті 1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 Цивільного кодексу України, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.
Отже, зазначеними нормами законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, а не лише у випадках ліквідації за процедурою банкрутства.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 31 від 30.11.2010, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2010 за № 1286/18581 стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12.06.2007 № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 за № 867/14134 (далі -Інструкція).
Пунктом 5.9 Інструкції визначено, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765.
Відповідно положень пункту 2 частини першої статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадянина, шляхом капіталізації відповідних платежів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 3 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок в країні і їх віком на момент здійснення капіталізації.
Вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури.
Пунктом 4.17 Інструкції передбачено, що при ліквідації страхувальник зобов'язаний провести повний розрахунок з Фондом на день закінчення процедури банкрутства (ліквідації).
Отже чинним законодавством України передбачено, що підприємства у разі їх ліквідації не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів.
Судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок платежів, що підлягають капіталізації, для задоволення вимог, які виникли із зобов'язань відповідача, що ліквідується, перед потерпілим (ОСОБА_2.), яким отримано травму та/або професійне захворювання на цьому підприємстві. Так вказана сума складає 346397,66 грн.
Факт заподіяння шкоди здоров'ю вказаному громадянину саме на підприємстві відповідача підтверджується документами наявними в матеріалах справи, а тому обов'язок ЗАТ "СПМК-11" щодо відшкодування капіталізованих платежів суд вважає доведеним.
Оскільки на момент судового розгляду суду не надано доказів щодо сплати Фонду за вказаними вимогами капіталізованих платежів відповідачем, виключення підприємства відповідача з Єдиного державного реєстру, то вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури, тому вони підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області до Закритого акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона-11" про стягнення капіталізованих платежів задовольнити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона-11" (ідентифікаційний номер 01351291) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області капіталізовані платежі у розмірі 346397,66 гривень (триста сорок шість тисяч триста дев'яносто сім гривень 66 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову в повному обсязі складено 10 вересня 2012 року.
Суддя К.Ю. Гарник
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2012 |
Оприлюднено | 12.09.2012 |
Номер документу | 25926897 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
К.Ю. Гарник
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні