Постанова

від 29.08.2012 по справі 2а/1270/6332/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/6332/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Захаровій Ю.О.,

за участю сторін:

представника позивача - Ленінської МДПІ у м. Луганську

Луганської області Державної податкової служби: Буркової О.М. (довіреність № 27/10 від 29.03.2012, дійсна до 29.03.2013),

представника відповідача -

ТОВ «Луганська механізована компанія»: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська механізована компанія» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках за податковим боргом в сумі 54311,40 грн., -

В С Т А Н О В И В:

14 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська механізована компанія» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках за податковим боргом в сумі 54311,40 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідач - ТОВ «Луганська механізована компанія», який перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби.

Станом на липень 2012 року відповідач має заборгованість перед бюджетом в загальній сумі 54311,40 грн., з яких:

- податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 35909,40 грн.;

- податковий борг з податку на прибуток у розмірі 18401,73 грн.

Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань, що підтверджується податковими деклараціями із зазначених податків. Ленінською МДПІ у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме: посадовій особі відповідача були особисто вручені перша податкова вимога від 07.10.2009 № 1/2639 та друга податкова вимога від 06.11.2009 № 2/2789, що не були виконані.

В позові позивач також зазначив, що 15.02.2010 Ленінською у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби було прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська механізована компанія» коштів з рахунків платника податків у банках за податковим боргом в сумі 54311,40 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та час судового розгляду подання був повідомлений, ані заяви про визнання позовних вимог, ані заперечень до суду не надходило, про причини неявки суду невідомо. 27.08.2012 на адресу суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська механізована компанія» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 26.03.2003 за № 25370169Ю0043210 за адресою: м. Луганськ, вул. Хвойна, 2-а (а. с. 7), про що внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 8). Перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби з 31.03.2003 (а. с. 14).

На даний час, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 13.07.2012 державну реєстрацію відповідача не скасовано (а. с. 9-11).

Станом на 16.07.2012 відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом в сумі 54311,40 грн., з яких:

1) з податку на додану вартість в сумі 35909,67 грн., з яких:

- за основним платежем - 26242,46 грн., що виник на підставі поданих відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість № 91112 від 13.10.2009 (а. с. 24), № 107949 від 12.11.2009 (а. с. 25), № 111493 від 08.12.2009 (а. с. 29), № 118645 від 09.01.2010 (а. с. 30), № 25649 від 13.04.2010 (а. с. 36), № 63153 від 09.07.2010 (а. с. 37), № 116203 від 28.10.2010 (а. с. 40) та поданих уточнюючих розрахунків № 4644 від 04.02.2010 (а. с. 31), № 4647 від 04.02.2010 (а. с. 32), № 4648 від 04.02.2010 (а. с. 33), № 4650 від 04.02.2010 (а. с. 34), № 4652 від 04.02.2010 (а. с. 35);

- за штрафними санкціями - 9667,21 грн., що виникли на підставі прийнятих податковим органом податкових повідомлень - рішень № 0013561900/0 від 04.12.2009 (а. с. 26), № 0013571900 від 04.12.2009 (а. с. 26), винесених на підставі акту перевірки від 11.11.2009 № 1058/19/32419347 (а. с. 27-28), та податкового повідомлення - рішення № 003396100/0 від 14.10.2010 (а. с. 38), винесеного на підставі акту перевірки від 14.10.2010 № 754/16/32419347 (а. с. 39);

2) з податку на прибуток в сумі 18401,73 грн., з яких:

- за основним платежем - 18290,48 грн., що виникли на підставі поданих відповідачем податкових декларацій з податку на прибуток № 98813 від 27.10.2009 (а. с. 17), № 131599 від 03.02.2010 (а. с. 18), № 34261 від 22.04.2010 (а. с. 19), № 114749 від 25.10.2010 (а. с. 21), № 40647 від 09.04.2010 (а. с. 22), № 146538 від 02.02.2012 (а. с. 23);

- за штрафними санкціями - 111,25 грн., що виникли на підставі винесеного податкового повідомлення - рішення № 0017351510/0 від 26.10.2010 (а. с. 20), прийнятого на підставі акту перевірки № 2760/15-1 від 26.10.2010 (а. с. 20 зв.).

Зазначений борг підтверджується розрахунком податкового боргу (а. с. 12-13), висновком від 17.07.2012 № 13448/19-505 (а. с. 14), довідкою розрахунків з бюджетом (а. с. 41), зворотнім боком облікової картки платника (а. с. 42-57), долучених представником позивача до матеріалів позову.

З метою погашення податкового боргу податковим органом приймались заходи з погашення податкового боргу, а саме: посадовій особі відповідача були особисто вручені податкові вимоги від 07.10.2009 № 1/2639 (а. с. 15) та від 06.11.2009 № 2/2789 (а. с. 16), про що свідчать підписи в графі вимоги «Податкову вимогу отримав» від 07.10.2009 та 14.01.2010 відповідно.

Як вбачається з матеріалів справи, Ленінською МДПІ у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби 15.02.2010 було прийнято рішення № 8 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Але зазначені вище заходи не призвели до позитивних результатів.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011р. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 Закон України № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо нарахування та визначення податкового зобов'язання із застосування штрафних санкцій та направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.

Відповідно до п. п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі - Закон 2181) (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин щодо стягнення податкового боргу за 2008 рік), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п. п. 6.2.3 п. 6.2 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ст. 6 Закону України № 2181 та з метою погашення податкового боргу податковим органом приймались заходи, передбачені Законом № 2181, а саме: посадовій особі відповідача були особисто вручені податкові вимоги від 07.10.2009 № 1/2639 та від 06.11.2009 № 2/2789. У встановленому законом порядку вимоги не оскаржувались. З вищевикладеного випливає, що сума податкового боргу є узгодженою.

Відповідно до п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин щодо стягнення податкового боргу) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу.

Зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем до теперішнього часу не сплачена.

Законом України «Про систему оподаткування» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового Кодексу України зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Податкового Кодексу України передбачено невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними в п. п. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, ані податкові повідомлення - рішення, ані вимоги про стягнення податкового боргу платника податків відповідачем оскаржені не були.

Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини, а при стягненні готівкових коштів - у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були прийняті необхідні заходи щодо погашення податкового боргу.

Але зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача. Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

З вище викладеного вбачається, що до теперішнього часу податковий борг в сумі 54311,40 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганська механізована компанія» не сплачений, вимоги про стягнення податкового боргу та податкові повідомлення - рішення в установленому законом порядку не оскаржені, а тому сума боргу є узгодженою.

Суд вважає, що позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську Луганської області Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська механізована компанія» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках за податковим боргом в сумі 54311,40 грн. є доведеним та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Податковим Кодексом України, ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 158-164, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську Луганської області Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська механізована компанія» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках за податковим боргом в сумі 54311,40 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська механізована компанія» (юридична адреса: 91014, м. Луганськ, вул. Хвойна, 2-л, код ЄДРПОУ 32419347), у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганська механізована компанія», на користь Державного бюджету України суму податкової заборгованості в сумі 54311,40 грн. (п'ятдесят чотири тисячі триста одинадцять гривень сорок копійок), з яких:

- заборгованість по податку на додану вартість у сумі 35909,67 грн. (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот дев'ять гривень шістдесят сім копійок);

- заборгованість по податку на прибуток у сумі 18401,73 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста одна гривня сімдесят три копійки).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 03 вересня 2012 року.

СуддяВ.В. Матвєєва