Рішення

від 05.09.2012 по справі 18/5007/784/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "05" вересня 2012 р. Справа № 18/5007/784/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Поліщук Ю.М., довіреність від 05.01.2012р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Житомирської обласної дирекції філії "ЦРУ" АТ Банку "Фінанси та Кредит" (м.Житомир)

до Приватного підприємства "Осіріс" (м.Житомир)

про стягнення 85205,69грн. згідно заяви про зменшення позовних вимог (а.с.119-120).

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 96827,84грн. заборгованості, з яких: 54720,00грн. - заборгованість по тілу кредиту, 30045,24грн. - відсотки за користування кредитом, 12072,60грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків по кредиту.

Позивач на адресу господарського суду надіслав заяву про зменшення позовних вимог (а.с.119-120), в якій позивач, здійснивши перерахунок суми пені відповідно до норм чинного законодавства, просить стягнути з відповідача 85205,69грн. заборгованості, з яких: 54720,00грн. - заборгованість по тілу кредиту, 30035,24грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 450,45грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків по кредиту.

Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, приймається господарським судом та ухвалюється вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 85205,69грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог (а.с.113); на виконання вимог ухвали господарського суду від 19.07.2012р. позивач надіслав на адресу господарського суду розрахунки заявлених до стягнення сум та докази часткової сплати відповідачем відсотків та тіла кредиту до моменту подачі позову до суду.

Представник відповідача повторно не з'явився в судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить розписка представника відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення, а.с.68, 103).

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 11 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Центральне регіональне управління" ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Центральне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (банк, позивач) та Приватним підприємством "Осіріс" (позичальник, відповідач) укладено кредитний договір №06-01-08 (а.с.12-16), за умовами якого банк зобов'язався надати відповідачу кредит в сумі 136800,00грн., а відповідач зобов'язався повернути отримані грошові кошти до 08.02.2013р., та сплатити за користування кредитом відсотки у розмірі 17% річних (а за користування кредитом з моменту, вказаного в підпункті "б" п. 3.1 даного договору, сплатити відсотки у завищеному розмірі). Для обліку виданого кредиту, позивач відкриває відповідачу, позичковий рахунок №2063.9.0.069540.01, МФО 300937 (п.1.1 договору).

В пункті 2.1 кредитного договору сторони погодили, що видача кредиту проводиться у строк з 11.02.2008р. по 12.02.2008р. за письмовою заявкою відповідача, за згодою позивача, шляхом перерахування грошових коштів з позичкового на поточний рахунок відповідача, якщо інше не вказано у письмовій заявці.

02.06.2008р. між сторонами по справі була укладена додаткова угода до кредитного договору №06-01-08 від 11.02.2008р. (а.с.18).

В пункті 1 додаткової угоди сторони встановили пункт 1.1 договору викласти у новій редакції: "1.1. Позивач надає відповідачу кредит в сумі 136800,00грн., а відповідач зобов'язується повернути отримані грошові кошти до 08.02.2013р., та сплатити за користування кредитом відсотки у розмірі 20% річних (а за користування кредитом з моменту, вказаного в підпункті "б" п. 3.1 даного договору, сплатити відсотки у завищеному розмірі). Для обліку виданого кредиту, позивач відкриває відповідачу, позичковий рахунок №2063.9.0.069540.01, МФО 300937."

Пунктом 1 додаткової угоди до кредитного договору сторони погодили п. 3.1 кредитного договору викласти у новій редакції: "3.1 Відповідач сплачує позивачу відсотки за користування кредитом у валюті кредиту по відсотковим ставкам: а) 20% річних (у розмірі, вказаному в п.1.1. даного договору) за період з дня укладення даної додаткової угоди до строку повернення кредиту, вказаного в п.2.2, даного договору; б) у випадку порушення відповідачем строків погашення згідно графіку (додаток №1 до даного договору) - 30% річних від суми невиконаного своєчасно зобов'язання по кредиту згідно вищевказаного графіку, за період часу: з моменту несплати суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення даної позичкової (основної) заборгованості; в) 30% річних за період з 09.02.2013р. до дня фактичної сплати позичкової (основної) заборгованості".

Відповідно до п. 3.3 кредитного договору, розрахунок відсотків здійснюється за період користування кредитними коштами з моменту списання кредитних коштів з позичкового рахунку відповідача до моменту повернення коштів на позичковий рахунок відповідача. Розрахунок відсотків за день видачі здійснюється як за повний день, а за день повернення не проводиться. Розрахунок відсотків здійснюється виходячи з 365 днів на рік (366 днів у високосному році), у місяці - по календарю.

Згідно п.3.4 договору, нарахування та сплата відсотків за користування кредитними засобами проводиться щомісяця. Відповідач сплачує відсотки у термін з 26 числа кожного місяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. У вказаний термін сплачуються відсотки, нараховані за користування засобами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно). Відповідач сплачує відсотки за останній звітний період (тобто звітний період, в якому настає термін повернення кредиту) не пізніше терміну повернення кредиту, зазначеного в п.2.2, даного договору. Якщо відповідач скористається своїм правом достроково повернути отримані кредитні кошти, тобто достроково погасити позичкову заборгованість або її частину, то одночасно з погашенням основної (позичкової) заборгованості (або її частини) відповідач зобов'язаний сплатити позивачу відсотки за весь період користування, нараховані на суму основної заборгованості (частини основної заборгованості, яка гаситься) до дати погашення.

На виконання умов кредитного договору позивач надав грошові кошти відповідачу в сумі 136800,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 11.02.2008р. (а.с. 20).

В порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 07.04.2011р. по справі №17/5007/4/11 позов Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Центральне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено частково: стягнуто з Приватного підприємства "Осіріс" 41040,00грн. заборгованості за простроченим кредитом, 21819,08грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 5538,05грн. пені, 684,07грн. витрат по сплаті державного мита, 131,12грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині дострокового стягнення 54720,00грн. кредиту в позові відмовлено з посиланням на те, що докази звернення позивача до відповідача з вимогою щодо дострокового погашення кредиту в сумі 54720,00грн. позивачем не були надані (а.с.48-50).

Відповідно до п.3.6 кредитного договору, у разі порушення термінів сплати відсотків, зазначених у п.3.4, цього договору, позивач має право вимагати дострокового повернення отриманого відповідачем кредиту, а відповідач зобов'язаний повернути кредит та сплатити всі відсотки протягом 1 дня з моменту отримання вимоги позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2012р. позивачем, у зв'язку з виникненням у відповідача простроченої заборгованості по кредиту в сумі 154404,92грн., в тому числі по тілу кредиту - 95760,00грн., по нарахованим відсоткам - 44212,61грн. та пені в сумі 14432,31грн. на адресу відповідачу було направлено вимогу про погашення заборгованості на протязі тридцяти календарних днів з дня отримання вимоги. При цьому, відповідача попереджено, що у випадку відмови від задоволення вимог Банку, позивач буде змушений звернутись із позовом до суду (а.с. 58).

Зазначену вимогу відповідачем отримано 15.03.2012р., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.58 на звороті), проте, залишено без відповіді та задоволення.

Таким чином, у відповідача виник обов'язок достроково повернути позивачу отриманий кредит.

Як вбачається з обґрунтованого розрахунку позивача (а.с.119-120) та наявних в матеріалах справи документів, станом на 15.06.2012р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. дострокове повернення кредиту) в сумі 54720,00грн. та заборгованість по відсоткам у розмірі 30035,24грн., яку позивач і просить стягнути.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно положень статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема з договору.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом, внаслідок укладання між сторонами кредитного договору №06-01-08 від 11.02.2008р., позивач та відповідач набули відповідних прав та обов'язків.

Зокрема, у позивача виникло зобов'язання надати відповідачу кредит строком до 08.02.2013р.р. із сплатою 20% процентів річних, у разі порушення строків погашення згідно графіка сплати 30% процентів річних, а у відповідача виникло зобов'язання використати отримані кредитні кошти відповідно до умов договору, вчасно їх повернути та сплатити проценти та інші платежі, які передбачені або випливають з договору.

Згідно додатку №1 до кредитного договору (а.с. 15 на звороті - 17 на звороті) погашення кредиту, без урахування відсотків, проводиться відповідачем щомісячно до 10 числа кожного місяця починаючи з 10.03.2008р. по 06.02.2013р. в сумі 2280,00грн., всього 136800,00грн.

Розділом 6 кредитного договору встановлено, що банк має право вимагати повернення виданих кредитних коштів та сплати процентів за весь період користування кредитом до настання строку, вказаного у п.2.2 даного договору, зокрема, у разі порушення позичальником будь-яких умов договору, в тому числі несплати процентів за користування кредитними коштами.

Як вбачається із наданих позивачем доказів, а саме: обґрунтованого розрахунку заборгованості відповідач допустив порушення строків повернення кредитних коштів, у зв'язку із чим за позивач просить суд достроково повернути кредит у розмірі 54720,00грн.

Крім того, на підставі кредитного договору №06-01-2008 від 11.02.2008р. нараховано відсотки за користування кредитними коштами, які відповідачем оплачені частково (а.с.116).

Зазначені обставини свідчать, що відповідач допустив порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за кредит, визначених кредитним договором №06-01-2008 від 11.02.2008р., внаслідок чого позивач просить стягнути заборгованість по основній сумі кредиту в розмірі 54720,00грн. та заборгованість по несплачених відсотках в сумі 30035,24грн.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Водночас, статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором; якщо договором строк повернення позики визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).

Відповідач своє зобов'язання належним чином не виконав (в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по кредиту 54720,00грн. та заборгованості по несплачених відсотках у розмірі 30035,24грн.обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за несвоєчасне виконання зобов'язань позивач на підставі п.7.1 договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка згідно уточненого розрахунку позивача (а.с.122 на звороті) по несплаченому тілу кредиту становить 450,45грн.

Пунктом 7.1 кредитного договору сторони передбачили, що за прострочку повернення кредитних коштів або оплати відсотків позичальник сплачує банку пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає його обґрунтованим, оскільки пеня в сумі 450,45грн. нарахована відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України.

Приписами ст.ст.525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів та розрахунків позивача не спростував.

За таких обставин, суд у порядку виконання припису ст.43 Господарського процесуального кодексу України надав юридичне обґрунтування доказам по справі в їх сукупності та прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 85205,69грн., з яких: 54720,00грн. - заборгованість по кредиту, 30035,24грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом та 450,45грн. - пені.

Витрати, пов'язані з оплатою судового збору, покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Також на виконання припису ст.7 Закону України "Про судовий збір" господарський суд повертає позивачу зайво сплачений судовий збір у розмірі 1600,59грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Осіріс" (10005, м.Житомир, вул.Старочуднівська, 12/77, кв.106, код 32989018)

на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Центральне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 31, код 25745867)

- 54720,00грн. - заборгованості за кредитом;

- 30035,24грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом;

- 450,45грн. пені;

- 1704,11грн. судового збору.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Центральне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (01133, м.Київ, вул.Щорса, 31, код 25745867) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в сумі 1600,59грн., сплачений за платіжним дорученням №3411 від 18.06.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 2 прим.

1- в справу

2- відповідачу (рек. з повід.)