Рішення

від 06.09.2012 по справі 2332-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.09.2012Справа №5002-22/2332-2012

за позовом Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт»,

до відповідача Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод»,

про стягнення 37 717, 96 грн.,

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача Торова І.О., довіреність №93 від 19.04.2012, представник,

від відповідача не з'явився, повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство «Керченський морський торговельний порт» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод» про стягнення заборгованості у сумі 34 498, 38 грн; пеню у сумі 2 560, 74 грн.; 3% річних у сумі 534-1, 92 грн.; втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції у сумі 126, 92 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються умови укладеного між сторонами договору про надання послуг портового флоту №178/ПФ/05/433 від 07.12.2005 в частині повного та своєчасного здійснення розрахунків, у зв'язку з чим у Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод» виникла заборгованість у розмірі 34 498,38 грн.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Вимог суду не виконав. Проте, 04 вересня 2012 року на адресу Господарського суду Автономної Республіки Крим надіслав телеграму про відкладання розгляду справи, у зв'язку з відсутністю коштів, оскільки грошові кошти на рахунках підприємства арештовані виконавчою службою і просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату та продовжити строк розгляду спору.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2005 року між Державним підприємством «Керченський морський торговельний порт» (виконавець) та Державним підприємством «Керченський судноремонтний завод» (замовник) укладений договір про надання послуг портового флоту №178/ПФ/05/433.

Предметом даного договору є забезпечення замовника послугами портового флоту виконавця.

Нарахування плати за послуги здійснюється відповідно до ставок, які затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 15.12.2000 за № 711 (зі змінами від 26.06.2008 наказ Міністерства транспорту та зв'язку України № 772), що передбачено у п. 2.2.3. договору.

Підпунктом 2.1.1. договору встановлено, що замовник зобов'язаний направити виконавцю заявку у письмовій формі на послуги портового флоту не пізніше, ніж за добу до безпосереднього виконання послуг.

Відповідно до письмової заявки № 06/1586 від 30.11.2011 Державне підприємство «Керченський морський торговельний порт» 01-02 грудня 2011 року надало послуги портового флоту Державному підприємству «Керченський судноремонтний завод».

Надання послуг підтверджується виписками з суднового журналу буксиру «Нерпа» №178 від 01.12.2011 та від 02.12.2011, випискою з суднового журналу плавкрану «ПК-80» № 89 від 01.12.2011 та випискою з суднового журналу буксиру «Красносельський» № 155 від 01.12.2011. Приймання послуг Відповідачем засвідчено його представником - помічником директора Жорняк І.І., підпис якого на виписках скріплена печаткою.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, 19.12.2011 відповідач отримав податкову накладну № 457 та рахунок № 1703 від 12.12.2011 на сплату послуг в сумі 29062,12 грн, але рахунок не сплатив.

Крім того, відповідно до письмової заявки № 06/27 від 13.01.2012 Державне підприємство «Керченський морський торговельний порт» 14 січня 2012 року надало послуги портового флоту Державному підприємству «Керченський судноремонтний завод».

Надання послуг підтверджується випискою з суднового журналу буксиру «Нерпа» № 178 від 14.01.2012 та випискою з суднового журналу буксиру «Гідрострой» № 3 від 14.01.2012. Приймання послуг відповідачем засвідчено його представником - змінним диспетчером Лисенко А.Ф., підпис якого на виписках скріплена печаткою.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, 30.01.2012 відповідач отримав податкову накладну № 836 та рахунок № 1503 від 18.01.2012 на сплату послуг в сумі 5436,26 грн, але рахунок не сплатив.

Отже, при поданні позову, позивач вказав, що у зв'язку з порушенням відповідачем вимог договору №178/ПФ/05/433 від 07.12.2005 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 34 498,38 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем за надання послуги портового флоту, у той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору надання послуг портового флоту №178/ПФ/05/433 від 07.12.2005 в частині здійснення повних та своєчасних оплат, а тому вимоги позивача про примусове стягнення вищевказаних сум підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2560,74 грн - пені, 531,92 грн - 3% річних та 129,92 грн - збитків від інфляції.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 2560,74 грн пені за прострочення внесення орендної плати, суд зауважує наступне.

Відповідно до пункту 3.1. договору (зі змінами від 23.12.2011, які внесені додатковою угодою № 3) замовник здійснює оплату послуг виконавцю відповідно рахунку протягом 10 банківських днів, з моменту отримання рахунку.

Пунктом 3.2. договору (зі змінами від 23.12.2011 р., які внесені додатковою угодою № 3) встановлено, що за несвоєчасну сплату рахунку (більше 10 банківських днів з моменту отримання), замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення.

Загальна сума пені за прострочення сплати рахунку № 1703 від 12.12.2011 та рахунку №1503 від 18.01.2012 складає 2560,74 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, суд, перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем, погоджується з ним, та вважає обґрунтованою до стягнення суму пені у розмірі 2560,74 грн.

Щодо вимог про стягнення 531,92 грн - 3% річних та 129,92 грн збитків від інфляції, суд вважає їх обґрунтованими виходячи з того, що відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд відмовляє в задоволені клопотання відповідачу про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду спору, оскільки ухвалами Господарського суду Автономної Республіки Крим неодноразово явку відповідача було визнано обов'язковою, проте, у судові засідання, які були призначені на 23.07.2012, 20.08.2012 та 06.09.2012 відповідач жодного разу не з'явився, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, вимог суду не виконав.

Пунктом 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Отже, суд звертає увагу на те, що відповідач не обмежений у можливості доручення представництва інтересів підприємства іншій компетентній особі шляхом оформлення відповідної довіреності.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10 вересня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод» на користь Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» заборгованість 34498,38 грн; пеню в розмірі 2560,74 грн; 3% річних в сумі 531,92 грн та інфляційні витрати в сумі 126,92 грн.

3. Стягнути з Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод» на користь Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» 1609,50 грн судового збору.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.А. Калініченко