Рішення

від 29.08.2012 по справі 5011-48/10504-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/10504-2012 29.08.12

За позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Старз ЛТД» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву простягнення 78 334,51 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Ярмак С.С. від відповідача:не з'явився від третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-західна залізниця»(надалі -ДТГО «Південно-західна залізниця») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Старз ЛТД»(надалі -ТОВ «Прайд Старз ЛТД») про стягнення 78 334,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.04.2010 р. та 01.05.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5360 та договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна №102/10 в порушення умов яких відповідач неналежним чином виконав взяте на себе грошове зобов'язання зі сплати орендних платежів та з відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна за період з жовтня 2010 р. по квітень 2011 р., у зв'язку із чим за ним виникла заборгованість по сплаті орендних платежів у розмірі 56 171,98 грн. та по сплаті комунальних платежів у розмірі 13 502,32 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 266,18 грн., індексу інфляції у розмірі 1 930,65 грн. та 3% річних у розмірі 1 463,38 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.08.2012 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву (надалі -РВ ФДМУ по м. Києву), розгляд справи призначено на 29.08.2012 р.

В судове засідання 29.08.2012 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 03.08.2012 р. виконав, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання 29.08.2012 р. не з'явились, вимог ухвали суду від 03.08.2012 р. не виконали, про причини неявки суд не повідомили.

Належне повідомлення відповідача та третьої особи про час та місце та місце розгляду справи підтверджується відміткою про відправку на зворотній стороні ухвали суду від 03.08.2012 р. та повідомленням про вручення поштового відправлення №20830208 згідно якого ухвала суду від 03.08.2012 р. отримана третьою особою 10.08.2012 р.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач та третя особа повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач та третя особа були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2010 р. між РВ ФДМУ по м. Києву (орендодавець) та ТОВ «Прайд Старз ЛТД»(орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №5360 (надалі -«Договір»).

Згідно п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно загальною площею 36,00 кв.м., за адресою: м. Київ, Привокзальна площа,1, що знаходиться на балансі вокзалу станції Київ-Пасажирський «Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», а саме:

- частина площі в залі очікування №4 праворуч біля каси 34-35 (другий віконний отвір між першою та другою колонами), площею 12,00 кв.м.;

- частина площі в залі очікування №4 праворуч (віконний отвір між третьою та четвертою колонами), площею 12,00 кв.м.;

- частина площі в залі очікування №4 праворуч (віконний отвір між п'ятою колоною та касою 33), площею 12,00 кв.м.

Майно передається в оренду з метою розміщення торгівельного об'єкта з продажу ювелірних виробів (п. 1.2 Договору).

В пункті 2.1 Договору вказано, що орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається а орендодавця (п. 2.4 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору оренда плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди -лютий 2010 р. 18 118,88 грн.

Керуючись пунктами 20, 32 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 13.10.2004 р. №2149 та Протоколом №2 від 16.04.2010 р., розмір орендної плати встановлюється на умовах запропонованих орендарем -18 120,00 грн. без ПДВ за базовий місяць (лютий 2010 р.).

Орендна плата за перший місяць оренди квітень 2010 р. встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за березень, квітень місяці 2010 р.

В пункті 3.3 Договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 5.3 Договору передбачено обов'язок орендаря своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

У відповідності з п. 5.11 Договору орендар зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15-ти робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю в тому числі відшкодування плати податку на землю.

На виконання вказаного пункту Договору №5360 від 23.04.2010 р. між позивачем та відповідачем 01.05.2010 р. було укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна №102/10.

Згідно із п. 1.1 Договору балансоутримувач забезпечує обслуговування експлуатацію та ремонт будівель вокзального комплексу, що занходиться за адресою: м. Київ, Привокзальна площа, 1, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі.

Пунктом 2.2.4 Договру передбачено, що орендар зобов'язаний не пізніше 20-го числа поточного місяця, вносити плату на розрахунковий рахунок балансоутримувача на підставі виставлених рахунків-фактур. Вартість наданих послуг нараховується відповідно до розрахунку витрат на утримання орендованого нерухомого майна з урахуванням щоквартальних змін вартості експлуатаційних та комунальних витрат на утримання 1 кв.м.

Згідно розрахунку вартість витрат на утримання орендованого майна становить 1 822,18 грн. в тому числі ПДВ.

У відповідності з калькуляцією вартість відрахувань експлуатаційних та комунальних витрат на утримання 1 кв. м. центрального вокзалу в місяць (станом на 01.03.2010 р.) становить 50,62 грн. з урахуванням ПДВ.

23.04.2010 р. позивачем на підставі акту приймання-передачі орендованого майна було передано відповідачу в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 36,00 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, Привокзальна площа,1.

Проте, як вказує позивач, відповідач свого грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів та відшкодування витрат балансоутримувача належним чином не виконав внаслідок чого за ним за період з жовтня 2010 р. по квітень 2011 р. виникла заборгованість зі сплати орендних платежів у розмірі 56 171,98 грн., та зі сплати грошових коштів по відшкодуванню витрат балансоутримувача у розмірі 13 502,32 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів та відшкодування витрат балансоутримувача.

Договір оренди та Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173 , 174 , 175 Господарського кодексу України , ст. ст. 11 , 202 , 509 Цивільного кодексу України , і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується користування відповідачем нежитловим приміщенням та наявність у нього заборгованості по сплаті орендних платежів та відшкодуванню витрат балансоутримувача у розмірі 69 674,30 грн., з яких орендна плата у розмірі 56 171,98 грн. та відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг у розмірі 13 502,32 грн. за період з жовтня 2010 р. по квітень 2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Пунктами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи положення ст. 530 Цивільного кодексу України та приписи пунктів 3.6 та 2.2.4 Договорів відповідач повинен був сплачувати орендну плату щомісячно не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним, та відшкодовувати витрати балансоутримувача не пізніше 20-го числа поточного місяця.

Проте, відповідач свого обов'язку у встановлений Договорами строк не виконав у зв'язку із чим 07.04.2011 р. позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію №НЮ-16-129/11п від 05.04.2011 р. з вимогою погасити існуючу заборгованість. Претензія отримана відповідачем 09.04.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №06172474.

Відповідач відповіді на вказану претензію не надав свого грошового зобов'язання згідно Договорів на момент винесення рішення у справі не виконав, доказів погашення заборгованості у розмірі 69 674,30 грн. відповідачем не надано.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів у розмірі 56 171,98 грн. на підставі Договору №5055 та заборгованості з відшкодування витрат балансоутримувача у розмірі 13 502,32 грн. на підставі Договору №102/10 за період з жовтня 2010 р. по квітень 2011 р. та настання строку виконання такого зобов'язання. В той же час, відповідачем не надано доказів на спростування наявності заборгованості чи доказів її погашення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Прайд Старз ЛТД» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ДТГО «Південно-західна залізниця»про стягнення з ТОВ «Прайд Старз ЛТД» заборгованості по сплаті орендних платежів та витрат балансоутримувача у розмірі 69 674,30 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 375,88 грн., індексу інфляції у розмірі 1 521,85 грн. та 3% річних у розмірі 1 168,03 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів за період з 11.11.2010 р. по 01.11.2011 р. та пені у розмірі 890,30 грн., індексу інфляції у розмірі 408,80 грн. та 3% річних у розмірі 295,35 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по відшкодуванню витрат балансоутримувача за період з 11.10.2010 р. по 01.11.2011 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно п. 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Абзацом 2 пункту 2.2.4 Договору №102/10 визначено обов'язок орендаря при несвоєчасному внесенні плати на утримання орендованого майна сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, то вимога позивача про стягнення пені згідно Договору №5360 визнається судом обґрунтованою та задовольняється у розмірі 4 375,88 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Суд здійснює перерахунок пені нарахованої позивачем згідно Договору №102/10 оскільки:

по-перше, позивачем пеня нарахована з 20-го числа кожного місяця, що є неправомірним, адже в п. 2.2.4 Договору визначено, що зобов'язання з відшкодування витрат балансоутримувача мало виконуватись відповідачем до 20 числа поточного місяця, а тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 21-го числа кожного місяця;

по-друге, перерахунок пені за прострочення по сплаті відшкодування витрат балансоутримувача у листопаді 2010 р., лютому та березні 2011 р. здійснюється судом відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України з 23.11.2010 р., 22.02.2011 р. та 22.03.2011 р. оскільки, 20-те число припадає на вихідний день.

За перерахунком суду розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання згідно Договору №102/10 складає 882,25 грн. В іншій частині -8,05 грн. пеню нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Таким чином, загальний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 5 258,13 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунками індексу інфляції та 3% річних нарахованих згідно Договору №5360, а тому вимога позивача про стягнення індексу інфляції у розмірі 1 521,85 грн. та 3% річних у розмірі 1 168,03 грн. підлягають задоволенню.

Також, судом здійснюється перерахунок 3% річних та індексу інфляції нарахованих згідно Договору №102/10 з урахуванням обставин, наведених при розрахунку пені.

За перерахунком суду розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 283,04 грн., а інфляційних втрат -341,48 грн. В іншій частині -12,31 грн. 3% річних та 67,32 грн. інфляційні втрати нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Таким чином, загальний розмір індексу інфляції, що підлягає стягненню з відповідача становить 1 863,33 грн. та 3% річних 1 451,07 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Прайд Старз ЛТД»на користь ДТГО «Південно-західна залізниця»заборгованості у розмірі 69 674,30 грн., пені у розмірі 5 258,13 грн., 3% річних у розмірі 1 451,07 грн. та індексу інфляції у розмірі 1 863,33 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 8,05 грн., 3% річних у розмірі 12,31 грн. та індексу інфляції у розмірі 67,32 грн., нарахованих згідно Договору №102/10 необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Старз ЛТД»(01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6; ідентифікаційний код 04713033) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»(01021, м. Київ, вул. Шовковична, 7-А, оф. 2; ідентифікаційний код 34349002) основний борг у розмірі 69 674 (шістдесят дев'ять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 30 коп., пеню у розмірі 5 258 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят вісім) грн. 13 коп., 3% річних у розмірі 1 451 (одна тисяча чотириста п'ятдесят одна) грн. 07 коп., індекс інфляції у розмірі 1 863 (одна тисяча вісімсот шістдесят три) грн. 33 коп., судовий збір у розмірі 1 607 (одна тисяча шістсот сім) грн. 70 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 03.09.2012 р.

Суддя Р.В. Бойко