Рішення

від 04.09.2012 по справі 5011-33/8292-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-33/8292-2012 04.09.12 Суддя Мудрий С.М. , розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інтербанк"

до приватного підприємства "ДКС"

про стягнення 164 312,19 грн.

Представники:

від позивача: Машталєр І.С. - представник за довіреністю № 65/596 від 25.10.2011 року;

від відповідача: не з'явився.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інтербанк" до приватного підприємства "ДКС" про стягнення 164 312,19 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.06.2008 року між відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Інтербанк»(далі - позивач, кредитор за договором) та приватним підприємством «ДКС»(далі-відповідач, позичальник за договором) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1253/2 (далі -кредитний договір), згідно з умовами якого, кредитор відкрив позичальнику відкличну поновлювальну кредитну лінію в сумі 17 000 доларів США на поповнення оборотних коштів на період з 10.06.2008 року по 09.06.2010 року з процентною ставкою 16% річних.

20.10.2008 року між банком та позичальником укладена додаткова угода № 1 до договору, відповідно до якої встановлено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 19 % річних.

Відповідно до п. 2.3.2. кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплачувати нараховані проценти за користування кредитом щомісячно, протягом перших трьох банківських днів місяця, наступного за звітним. Останній платіж здійснити одночасно з погашенням кредиту у строк, що передбачений договором для погашення кредиту. Проценти нараховуються по фактичній заборгованості щомісячно, станом на «01» число місяця, наступного за звітним, виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці та фактичної кількості днів у році, рік дорівнює 360 дням. Повний строк, за який нараховуються і сплачуються проценти починається з моменту виникнення фактичної заборгованості по кредиту закінчується моментом повного погашення заборгованості по кредиту.

Згідно п. 2.3.8. кредитного договору, у разі настання обставин, зазначених в п.п. 2.2.1., 2.2.5. даного договору, з моменту письмового повідомлення про відповідні обставини, позичальник зобов'язаний повернути на протязі 10 (десяти) банківських днів суму кредиту, проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором.

Згідно з умовами п. 3.1. кредитного договору, при невиконанні зобов'язань щодо сплати процентів позичальник сплачує кредитору пеню з розрахунку 32% річних від суми заборгованості по процентах за кожен день прострочення до повного погашення вищезазначеної заборгованості.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, банк звернувся до позичальника з претензією від 22.06.2010 року вих. № 920 щодо сплатити простроченої заборгованості за кредитом та процентами, в тому числі, нараховані пеню та штраф. Проте зазначена претензія залишена позичальником без відповіді та задоволення.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного, публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Інтербанк" звернулось до суду з вимогою про стягнення з приватного підприємства "ДКС" заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1253/2 від 10.06.2008 року в розмірі 17 889,05 доларів США та 21 333,96 грн. пені.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.06.2012 року порушено провадження у справі № 5011-33/8292-2012, розгляд справи призначено на 10.07.2012 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2012 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог суду, розгляд справи відкладено на 04.09.2012 року, а також продовжено строк розгляд справи на п'ятнадцять днів.

В судове засідання 04.09.2012 року з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з приватного підприємства "ДКС" 17 889,05 доларів США заборгованості по кредиту та відсоткам за користування кредитом, 21 333,96 грн. пені, а також 3 286,24 грн. судового збору.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника відповідача суд не повідомлений, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належний чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

10.06.2008 року між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк "Інтербанк" та приватним підприємством "ДКС" укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1253/2.

Відповідно до п. 1.2. статуту публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інтербанк" (нова редакція), затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів (протокол № 50 від 24.04.2010 року), з метою приведення установчих документів та внутрішніх положень банку у відповідність з нормами Закону України «Про акціонерні товариства»на підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 24.04.2010 року (протокол № 50), відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Інтербанк» перетворено на публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Інтербанк». Банк є правонаступником всіх прав та обов'язків акціонерного товариства комерційний банк «Інтербанк»та відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Інтербанк».

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.1.1. кредитного договору, кредитор відкрив позичальнику відкличну поновлювальну кредитну лінію в сумі 17 000 доларів США на поповнення оборотних коштів. Здійснення розрахунків по кредиту здійснюється шляхом перерахування валюти на розрахунковий рахунок позичальника з подальшим її продажем та проведення розрахунків у національній валюті.

Кредитор відкрив позичальнику відкличну поновлювальну кредитну лінію на період з 10.06.2008 року по 09.06.2010 року з процентною ставкою в розмірі 16 % річних (п. 1.2. кредитного договору).

Згідно п. 2.3.2. кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплачувати нараховані проценти за користування кредитом щомісячно, протягом перших трьох банківських днів місяця, наступного за звітним. Останній платіж здійснити одночасно з погашенням кредиту у строк, що передбачений договором для погашення кредиту. Проценти нараховуються по фактичній заборгованості щомісячно, станом на «01»число місяця, наступного за звітним, виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці та фактичної кількості днів у році, рік дорівнює 360 дням. Повний строк, за який нараховуються і сплачуються проценти починається з моменту виникнення фактичної заборгованості по кредиту закінчується моментом повного погашення заборгованості по кредиту.

20.10.2008 року між кредитором та позичальником укладена додаткова угода № 1 до договору, відповідно до якої встановлено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 19 % річних.

У відповідності до п. 2.2.1. кредитного договору, кредитор зобов'язується достроково припинити дію договору та стягнути суму кредиту, проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені даним договором, у разі:

- виявлення кредитором нецільового використання кредиту позичальником;

- недотримання позичальником умов даного договору;

- ненадання позичальником документального звіту про використання кредиту та ухилення від банківського контролю;

- суттєвого погіршення фінансового стану позичальника;

- ненадання позичальником документів бухгалтерського обліку і звіту;

- у разі настання подій зазначених у п.п 2.2.5. та 2.2.9. даного договору.

Згідно п. 2.3.8. кредитного договору, у разі настання обставин, зазначених в п.п. 2.2.1., 2.2.5. даного договору, з моменту письмового повідомлення про відповідні обставини, позичальник зобов'язаний повернути на протязі 10 (десяти) банківських днів суму кредиту, проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором.

Судом встановлено, що в порушення умов кредитного договору та норм чинного законодавства України, позичальник належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість по кредиту в розмірі 15 270,00 доларів США та заборгованість по відсотками за користування кредитом за період з 01.08.2011 року по 20.06.2012 року в розмірі 2 619,05 доларів США.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, кредитор звернувся до позичальника з претензією від 22.06.2010 року вих. № 920 щодо сплатити простроченої заборгованості за кредитом та процентами, в тому числі, нараховані пеню та штраф. Проте зазначена претензія залишена позичальником без відповіді та задоволення.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1253/2 від 10.06.2008 року по кредиту в розмірі 15 270,00 доларів США та по відсоткам за користування кредитом за період з 01.08.2011 року по 20.06.2012 року в розмірі 2 619,05 доларів США, позичальника перед кредитором належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, кредитор нарахував позичальнику пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором по поверненні кредиту в розмірі 21 207,62 грн. та пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором по сплаті відсотків за користування кредитом в розмірі 126,34 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з умовами п. 3.1. кредитного договору, при невиконанні зобов'язань щодо сплати процентів позичальник сплачує кредитору пеню з розрахунку 32% річних від суми заборгованості по процентах за кожен день прострочення до повного погашення вищезазначеної заборгованості.

При не виконанні зобов'язань щодо повернення кредиту (понад строк встановлений п.п. 1.2., 2.3.1. даного договору) позичальник здійснює оплату процентів за користування кредитом та пені за прострочення повернення кредиту до повного погашення вищезазначеної заборгованості. Пеня за прострочення повернення кредиту (частки кредиту) сплачується позичальником з розрахунку 32 % річних за кожний день прострочення від суми заборгованості по кредиту (п. 3.3. кредитного договору).

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за договором про відкриття кредитної лінії № 1253/2 від 10.06.2008 року по кредиту в розмірі 15 270,00 доларів США та по відсоткам за користування кредитом за період з 01.08.2011 року по 20.06.2012 року в розмірі 2 619,05 доларів США, суд погоджується з розрахунком пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором по поверненні кредиту в розмірі 21 207,62 грн. та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором по сплаті відсотків за користування кредитом в розмірі 126,34 грн., наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "ДКС" (03041, м. Київ, вул. Родимцева, 15, ідентифікаційний код 31055987) на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інтербанк" (03056, м. Київ, вул. В. Гетьмана, 27, ідентифікаційний код 14358604) заборгованість по кредиту в розмірі 15 270 (п'ятнадцять тисяч двісті сімдесят) доларів США 00 центів, що за курсом НБУ станом на 18.06.2012 року становить 122 045 (сто двадцять дві тисячі сорок п'ять) грн. 48 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 01.08.2011 року по 20.06.2012 року в розмірі 2 619 (дві тисячі шістсот дев'ятнадцять) доларів США 05 центів, що за курсом НБУ станом на 18.06.2012 року становить 20 932 (двадцять тисяч дев'ятсот тридцять дві) грн. 75 коп., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором по поверненні кредиту в розмірі 21 207 (двадцять одна тисяча двісті сім) грн.62 коп. та пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором по сплаті відсотків за користування кредитом в розмірі 126 (сто двадцять шість) грн. 34 коп., а також 3 286 (три тисячі двісті вісімдесят шість) грн. 24 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 06.09.2012 року.