Рішення

від 03.09.2012 по справі 5011-53/7751-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/7751-2012 03.09.12 Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Київстар»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна мережа»

про стягнення 49 680,00 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Тищенко О.А.- представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватним акціонерним товариством «Київстар»(позивач) заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна мережа»(відповідач) заборгованості за Договором № 172/2010 від 26.02.2010 року в сумі 49680,00 грн. неустойки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2012 року порушено провадження по справі № 5011-53/7751-2012, розгляд справи призначено на 02.07.2012 року.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 02.07.2012 року у зв'язку з перебуванням судді Грєхової О.А. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, справу № 5011-53/7751-2012 передано для розгляду судді Ярмак О. М.

Ухвалою суду від 02.07.2012 року відкладено розгляд справи на 13.07.2012 року.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 13.07.2012 року у зв'язку з перебуванням судді Ярмак О. М. у відпустці та з метою дотримання процесуальних строків, справу № 5011-53/7751-2012 передано для розгляду судді Грєховій О. А.

В судове засідання 13.07.2012 року представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суду невідомо.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в судове засідання 13.07.2012 року не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суду невідомо.

У зв'язку з нез'явленням сторін та ненаданням ними витребуваних судом доказів, розгляд справи відкладався до 03.09.2012 року.

В судовому засіданні 03.09.2012 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, в судове засідання 03.09.2012 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 03.09.2012 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» (Оператор), правонаступником якого є позивач, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна мережа»(Дилер) було укладено Дилерський договір № 172/2010 від 26.02.2010 року, відповідно до якого Дилер у порядку та на умовах, визначених цим Договором від імені та в інтересах Оператора здійснює діяльність, що направлена на укладання абонентських договорів між потенційними абонентами та оператором, всіляко сприяє в укладенні зазначених договорів, надає оператору допомогу в продажу телекомунікаційних послуг Київстара потенційним Абонентам, просуває телекомунікаційні послуги Київстара серед потенційних абонентів на території України.

За умовами п.6.2.5. дилерського Договору Дилер гарантує Оператору, що Абоненти, укладення абонентських договорів з якими та підключення яких до Телекомунікаційної мережі сталося внаслідок прямих зусиль/дій Дилера, не відключатимуться за власною заявою/ініціативою або не будуть відключені Оператором від Телекомунікаційної мережі з підстав, передбачених абонентським договором та/або чинним законодавством України, упродовж 6 (шести) наступних за місяцем підключення календарних місяців.

Також Дилер гарантував забезпечення дотримання і виконання гарантії, визначеної у пункті 6.2.5. цього Договору (п.2.2.14).

19.10.2011 року між ПрАТ «Київстар»та ТОВ «Українська телекомунікаційна мережа»був укладений Договір № 29743/172/2010 про зміну умов співпраці, яким було встановлено особливі умови взаємодії по дилерському Договору №172/2010 від 26.02.2010 року, а саме: сторони погодили викласти п.7.2. Дилерського договору у наступній редакції:

«У випадку порушення Дилером свого обов'язку, визначеного у п.2.2.14. цього Договору, Дилер зобов'язаний сплатити Оператору неустойку у розмірі 240 грн. за кожного абонента, щодо якого дилером не буде дотримано гарантій, зазначених у п.6.2.5. Договору. Зазначена неустойка сплачується дилером на підставі виставленого оператором рахунку-фактури на поточний рахунок Оператора у строк не пізніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів з дати виставлення Оператором відповідного рахунку-фактури на сплату неустойки».

Як зазначив позивач, станом на 02.05.2012 року було виявлено 207 дострокових відключень абонентських номерів за період з жовтня 2011 року (укладення Договору № 29743/172/2010 про зміну умов співпраці) по квітень 2012 року, у зв'язку з чим нарахована неустойка по 240 грн. за 207 абонентів в загальній сумі 49680,00 грн.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій -неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи, що згідно п.7.2. Договору №172/2010 від 26.02.2010 року в редакції, погодженій сторонами в Договорі № 29743/172/2010 про зміну умов співпраці від 19.10.2011 року передбачено, що за порушення Дилером обов'язку, визначеного у п.2.2.14. цього Договору, Дилер зобов'язаний сплатити Оператору неустойку у розмірі 240 грн. за кожного абонента, щодо якого дилером не буде дотримано гарантій, зазначених у п.6.2.5. Договору. Зазначена неустойка сплачується дилером на підставі виставленого оператором рахунку-фактури на поточний рахунок Оператора у строк не пізніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів з дати виставлення Оператором відповідного рахунку-фактури на сплату неустойки, і позивачем надано суду докази дострокового відключення абонентів, вимога про стягнення неустойки підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська телекомунікаційна мережа»(03115, м. Київ, проспект Перемоги, 128, кв. 25, код 35784637) на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар»в особі Одеської філії (65000, м. Одеса, вул. Бугаївська, 3, код 25044056) 49680 (сорок дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) грн. неустойки та 1609,0 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. судових витрат.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Дата підписання: 07.09.2012

Суддя Грєхова О.А.