Рішення

від 07.09.2012 по справі 24/063-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2012 р. Справа № 24/063-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна будівельна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропривід ЛТД» про стягнення 428 830, 31 грн. за участю представників:

позивача:Ігнатенко Т.Б. відповідача:не з'явились суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 428 830, 31 грн. за контрактом № 1 на постачання ліфтового обладнання від 08.04.2010 р., з яких: 345 000, 00 грн. -заборгованості (передоплати), 24 020, 00 грн. -інфляційних нарахувань, 16 970, 31 грн. -3 % річних та 42 840, 00 грн. -пені.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення поставки обладнання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2012 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 09.08.2012 р.

18.07.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про забезпечення позову (в порядку ст.ст. 65-67 ГПК України) вих. № 321 від 03.07.2012 р. (вх. № 34 від 18.07.2012 р.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.07.2012 р. відмовлено у задоволенні вищезазначеної заяви про забезпечення позову.

У судових засіданнях 09.08.2012 р. та 31.08.2012 р. судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалася перерва.

Присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом перерви.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 07.09.2012 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

08.04.2010 р. між сторонами було укладено контракт № 1 на постачання ліфтового обладнання, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити ліфтове обладнання -ліфт в/п 1000 кг на 18 зупинок, кількістю одна одиниця, ліфт в/п 400 кг на 17 зупинок, кількістю одна одиниця (в подальшому - обладнання) на бул. Кольцова, секція 26\2, а позивач зобов'язався сплатити відповідачу вартість обладнання за ціною, визначеною цим контрактом у розділі 2, провести прийомку поставленого від відповідача обладнання у відповідності до умов розділу 4.

Відповідно до п. 2.1 контракту вартість одиниці обладнання без урахування ПДВ: ліфт № 1 в/п 1000 кг на 18 зупинок -423 500, 00 грн., ліфт № 2 в/п 400 кг на 17 зупинок -290 500, 00 грн. Всього без ПДВ -714 000, 00 грн., ПДВ 20 % - 142 800, 00 грн. Загальна вартість контракту з урахуванням ПДВ -856 800, 00 грн. Загальна вартість контракту включає: вартість обладнання, доставку на об'єкт, ПДВ. Загальна вартість контракту не включає: вартість монтажу та наладки, проектних робіт, будівельних робіт по шахтам ліфтів, обрамлення дверей шахт ліфтів, облаштування диспетчерського зв'язку.

Згідно з п. 2.2 контракту розрахунки за контрактом здійснюються позивачем шляхом 70 % оплати вартості контракту протягом 5 днів після підписання контракту, на підставі рахунку від відповідача. Оплату решти 30 % позивач здійснює за 10 днів до виготовлення обладнання.

Пунктом 3.1 контракту передбачено, що постачання обладнання здійснюється у строк, який зазначено у специфікації додатку № 1, після проведення оплати контракту згідно п. 2.2 та повного погодження замовленої технічної документації, наданої згідно п. 5.2.

Відповідно до п. 5.1 контракту відповідач зобов'язався поставити обладнання на об'єкт будівництва позивача.

Згідно з п. 5.2 контракту позивач зобов'язався сплатити вартість контракту відповідно до п. 2.1, п. 2.2 цього контракту та прийняти від відповідача ліфтове обладнання відповідно до специфікації у строки, зазначені у додатку № 1 цього контракту та передати його під монтаж по акту.

Пунктом 6.1 контракту передбачено, що за поставку обладнання або його частини з необґрунтованим порушенням термінів постачання, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 % від вартості обладнання, поставку якого прострочено, за кожний день прострочки, але не більше 5 % від вартості контракту.

Відповідно до п. 12.1 контракту цей контракт набуває сили з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до повного виконання прийнятих на себе сторонами зобов'язань.

Додатком № 1 до контракту № 1 Специфікація обладнання передбачено перелік термінів постачання: виготовлення обладнання -12 тижнів -встановлюється з моменту отримання 1-го етапу оплати згідно п. 2.2 даного контракту та погодження замовленої технічної документації.

На виконання умов контракту № 1 на постачання ліфтового обладнання від 08.04.2010 р. позивачем було перераховано на рахунок відповідача 770 000, 00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 2471 від 20.07.2010 р. на суму 100 000, 00 грн., № 2785 від 27.09.2010 р. на суму 20 000, 00 грн., № 2825 від 06.10.2010 р. 50 000, 00 грн., № 2836 від 06.10.2010 р. на суму 100 000, 00 грн., № 2866 від 08.10.2010 р. на суму 50 000, 00 грн., № 468 від 20.10.2010 р. на суму 100 000, 00 грн., № 3175 від 01.12.2010 р. на суму 200 000, 00 грн., № 3248 від 13.12.2010 р. на суму 50 000, 00 грн., № 3256 від 14.12.2010 р. на суму 100 000, 00 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач не поставив обладнання у встановлений контрактом строк, сторонами було прийнято рішення про здійснення взаємозаліку зустрічних грошових вимог.

Так, 29.04.2011 р. між сторонами було укладено угоду про зарахування однорідних зустрічних вимог, відповідно до якої сторони домовилися про взаємне зарахування однорідних зустрічних вимог на загальну суму 100 000, 00 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 16 666, 67 грн.

31.05.2011 р. між сторонами було укладено угоду про зарахування однорідних зустрічних вимог, відповідно до якої сторони домовилися про взаємне зарахування однорідних зустрічних вимог на загальну суму 165 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 27 500, 00 грн.

01.08.2011 р. між сторонами було укладено угоду про зарахування однорідних зустрічних вимог, відповідно до якої сторони домовилися про взаємне зарахування однорідних зустрічних вимог на загальну суму 160 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 26 666, 67 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача були надіслані претензії вих. № 168 від 16.03.2011 р. та вих. № 583 від 28.11.2011 р. з вимогою сплатити суму заборгованості (передоплати). В підтвердження надсилання вказаної кореспонденції позивач надав до суду повідомлення про вручення поштового відправлення 31.03.2011 р. та 08.12.2011 р., копії яких залучено до матеріалів справи.

Проте, відповідачем не було виконано свого зобов'язання з поставки обладнання або перерахування сплаченої передоплати, претензія залишена без відповіді, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарський кодекс України).

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільний кодекс України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи сплату позивачем за поставку обладнання коштів в сумі 770 000, 00 грн. та взаємне зарахування однорідних зустрічних вимог на суму 425 000, 00 грн., суд дійшов висновку, що у відповідача наявний обов'язок перед позивачем повернути передоплату у розмірі 345 000, 00 грн., з огляду на те, що поставка обладнання не була здійснена і позивач повідомив відповідача про необхідність повернути сплачені кошти, які були перераховані позивачем в якості передоплати.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.04.2010 р. до 31.07.2012 р., в якому зазначено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропривід ЛТД»перед Приватним акціонерним товариством «Національна будівельна компанія»становить 345 000, 00 грн. Акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що сума передоплати на час прийняття рішення відповідачем не повернута позивачу, її розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 345 000, 00 грн. заборгованості (переоплати) є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 6.1 контракту просить суд стягнути з відповідача пеню, за поставку обладнання або його частини з необґрунтованим порушенням термінів постачання, в розмірі 0,1 % від вартості обладнання, поставку якого прострочено, за кожний день прострочки, але не більше 5 % від вартості контракту, яка за розрахунком позивача складає -42 840, 00 грн.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Оскільки матеріали справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо термінів поставки обладнання, останнім зазначені обставини не спростовуються, то суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача, в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України, 24 020, 00 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.03.2011 р. до 30.04.2012 р. та 3 % річних у розмірі 16 970, 31 грн. за період з 24.02.2011 р. до 05.06.2012 р.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За контрактом № 1 на постачання ліфтового обладнання від 08.04.2010 р. у відповідача виникли зобов'язання з поставки обладнання, які за своєю природою не є грошовими, а умови контракту не передбачають обов'язку щодо повернення суми отриманої передплати, зокрема, щодо строку повернення коштів у разі непоставки оплаченого обладнання або поставки оплаченого обладнання не у повному обсязі.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже зазначалося, позивачем на адресу відповідача були надіслані претензії вих. № 168 від 16.03.2011 р. та вих. № 583 від 28.11.2011 р. з вимогою сплатити суму заборгованості (передоплати) та які були отриманні відповідачем 31.03.2011 р. та 08.12.2011 р.

За таких обставин, суд вважає, що обов'язок по поверненню коштів позивачу для відповідача настав з 08.04.2011 р. та з цієї дати відповідач вважається таким, що прострочив виконання саме грошового зобов'язання , оскільки до цієї дати у відповідача існували зобов'язання щодо поставки обладнання.

З урахуванням вищезазначеного суд зробив перерахунок інфляційних нарахувань та 3 % річних, відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні нарахування у розмірі 13 240, 00 грн. за період з 08.04.2011 р. до 30.04.2012 р. та 14 426, 70 грн. - 3 % річних за період з 08.04.2011 р. до 05.06.2012 р.

Враховуючи вищезазначене, суд частково задовольняє вимоги позивача, а саме у розмірі 415 506, 70 грн., з яких: 345 000, 00 грн. -заборгованості (передоплати), 13 240, 00 грн. -інфляційних нарахувань, 14 426, 70 грн. -3 % річних та 42 840, 00 грн. -пені.

Судовий збір, відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна будівельна компанія»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропривід ЛТД»(07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Пушкіна, будинок 4, ідентифікаційний код - 19410806) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна будівельна компанія»(03146, м. Київ, вулиця Сім'ї Сосніних, будинок 9, ідентифікаційний код - 33057292) 345 000 (триста сорок п'ять тисяч) грн. 00 коп. -заборгованості (передоплати), 13 240 (тринадцять тисяч двісті сорок) грн. 00 коп. -інфляційних нарахувань, 14 426 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять шість) грн. 70 коп. -3 % річних, 42 840 (сорок дві тисячі вісімсот сорок) грн. 00 коп. -пені, 8 310 (вісім тисяч триста десять) грн. 13 коп. - судового збору

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 11.09.2012 р.

Суддя Т.В. Лутак